26 лабораторій відомої медичної мережі “Ескулаб” призупинили свою роботу через внутрішній конфлікт між співвласниками підприємства. За словами Сергій Дядюшка, один із співвласників бренду, його колеги, Денис Мельник та Станіслав Луговський, разом із адміністратором програмного забезпечення Ігорем Маліновським, здійснюють протиправні дії з метою отримання повного контролю над компанією.
“Мельник та Луговський неодноразово висловлювали своє незадоволення щодо офіційного обліку готівкових коштів. Їхні дії спрямовані на отримання контролю над Ескулабом з метою одержання повного доступу до його фінансових потоків, задля їх подальшого спрямування у власні руки, поза межами офіційного обліку та без сплати податків”, – розповідає Сергій Дядюшко.
Він також стверджує, що інші співвласники пропонували проводити значну частину грошових коштів поза межами касового обліку та розподіляти їх без сплати податків.
“Вони пропонували левову частку одержаних коштів проводити поза межами касового обліку та розподіляти їх без сплати податків між учасниками підприємства. Я категорично не погодився на такі пропозиції і неодноразово повідомляв про своє неприйняття незаконних дій. У зв’язку з цим, Мельник та Луговський розпочали рейдерську атаку з метою виключення мене з числа учасників підприємства, через позбавлення частки”, – зазначив Дядюшко.
Рейдерська атака, за словами Дядюшка, включала систематичне скликання загальних зборів учасників з порушенням встановленого порядку, що призвело до штучного створення передумов для його виключення з числа учасників підприємства. Мельник та Луговський також залучали працівників Львівської дирекції “Укрпошти” для забезпечення неотримання ним повідомлень про збори.
“Я звернувся у правоохоронні органи і готую документи для звернення до суду. Незважаючи на постійний психологічний тиск та погрози, я змушений був під погодитись на звільнення з посади директора та підписання нової редакції статуту, щоб запобігти своєму виключенню з числа учасників підприємства”, – наголосив він.
Ця ситуація призвела до тимчасового паралічу роботи 26 лабораторій мережі “Ескулаб” у Києві, що негативно вплинуло на надання медичних послуг населенню.
“Станом на сьогодні, отримавши контроль над Ескулабом, у результаті вчинення послідовних рейдерських дій, Мельник та Луговський, а також Маліновський, який адмініструє програмне забезпечення (комп’ютерну програму) підприємства на базі якої останнє проводить свою господарську діяльність, заблокували мені як учаснику і медичному директору Ескулабу доступ до вказаної програми та спільно виводять з компанії готівкові кошти без сплати податків щомісячно на суму близько 20 000 000 гривень Такі дії зазначених осіб призводять до фактичного ненадходження до бюджету загальнообов’язкових платежів на суму близько 3 000 000 – 4 000 000 грн. щомісячно, що в свою чергу у період воєнного стану негативно впливає на обороноздатність держави. Через це 26 пунктів збору біоматеріалу у Києві фактично не можуть здійснювати свою діяльність”, – підкреслює співвласник підприємства.
Сергій Дядюшко вважає ці дії нічим іншим, як рейдерською атакою, метою якої є позбавити його частки у “Ескулабі”.
“Мені було висунуто вимогу – або звільнитись з посади директора, або вони мене виключать з числа учасників підприємства. Зараз справа вже передана до правоохоронних органів. Також іде підготовка документів для звернення до суду з метою відновлення моїх законних прав”, – зазначає Дядюшко.
Ескулаб створений у 2009 році та займає провідне становище на заході України в сфері функціонування медичних лабораторій, яке надає широкий спектр лабораторних послуг населенню із чотирма лабораторіями та більш як 150 пунктами забору біологічного матеріалу.
У 2023 році “Ескулаб” заплатив 33,8 млн грн податків, зокрема ЄСВ – 14,97 млн грн, військовий збір – 1,33 млн грн, ПДФО – 14,034 млн грн. Входить до десятки найбільших платників податків Львівської області.
Співзасновниками ПП “ПСМЛ “Ескулаб” виступають Дядюшко, якому належить 43% компанії, Луговський (43%) і Мельник (14%). Співзасновниками ТОВ “Ескулаб центр” виступають Дядюшко, Луговський і Мельник, кожному з яких належить по 20% компанії, а також Руслана Солтані, якій належить 40%.
Китай має намір збільшити імпорт зерна з України, а також підтримуватиме безперебійну роботу логістичних каналів, запевнив міністр закордонних справ Китайської Народної Республіки (КНР) Ван Ї на зустрічі з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою.
“Останніми роками Китай є найбільшим торговельним партнером України та найбільшим експортером сільськогосподарської продукції. Обсяг двосторонньої торгівлі продемонстрував швидке зростання в першій половині цього року, демонструючи простір і потенціал для співпраці між двома країнами”, – процитувала його слова пресслужба МЗС КНР.
Китайський міністр наголосив, що обидві сторони мають повною мірою розкрити роль механізму співпраці та зміцнити практичне співробітництво в різних сферах.
“Китай продовжить розширювати імпорт зерна з України і спільно підтримувати безперебійні логістичні канали та міжнародну продовольчу безпеку”, – запевнив Ван Ї.
“Україна сподівається спільно реалізувати важливий консенсус, досягнутий главами двох держав, зміцнити політичну взаємодовіру, активізувати співпрацю в різних сферах, таких як економіка, торгівля та сільське господарство, а також зміцнити обміни між місцевими містами-побратимами”, – сказав міністр закордонних справ України.
Кулеба запевнив, що Україна високо цінує позитивну і конструктивну роль Китаю в забезпеченні миру і підтримці міжнародного порядку. Україна також надає великого значення думці Китаю щодо політичного врегулювання української кризи.
Україна бажає і готова до діалогу та переговорів з Росією. Звичайно, переговори мають бути розумними та предметними, спрямованими на досягнення справедливого та міцного миру., резюмував український міністр.
Динаміка змін облікової ставки Національного банку України, %
Джерело: Open4Business.com.ua
Експорт товарів з України в червні 2024 року скоротився на 7% порівняно з показником роком раніше і становив $2,77 млрд, що є найнижчим показником із початку поточного року, повідомляє Інститут економічних досліджень і політичних консультацій (ІЕД) у вівторок.
Згідно з моніторингом зовнішньої торгівлі, проведеним ІЕД, вивезення агропродукції скоротилося на 2% – до $1,60 млрд, але експорт складових розвивався по-різному: обсяги експорту кукурудзи зросли на 12% (у фізичному вимірі – на 21%), вивезення пшениці та олії знизилося – на 32% і 5% відповідно.
Експорт продукції металургії в червні впав на понад 9% порівняно з торішнім показником – до $355 млн. В ІЕД вважають, що це, імовірно, відображало вищі витрати на електроенергію та зміну структури експорту: знизився експорт чавуну й окремих видів прокату та зріс експорт напівфабрикатів та інших видів продукції.
Крім того, експорт мінеральної продукції, насамперед залізної руди, зріс на 33%, але був меншим, ніж у січні-квітні 2024 року.
В ІЕД наголосили, що завдяки відновленню експорту з одеських портів обсяги вивезення залізної руди в тоннах зросли на 87% у червні, хоча й були меншими, ніж у попередні місяці, через дефіцит електроенергії.
Експорт мінеральної продукції зріс лише на 33%.
Що стосується імпорту, то в червні він майже не змінився порівняно з травнем, але зріс на 12% – до $5,63 млрд до аналогічного періоду 2023 року.
У секторальному розрізі в червні-2024 зріс імпорт машин і устаткування – майже на 20% порівняно з попереднім роком (особливо імпорт дронів, акумуляторів і генераторів), водночас увезення автомобілів дещо знизилося в доларовому вираженні через нижчі ціни на імпорт.
Імпорт енергетичних продуктів зріс на 16% до показників попереднього року через зростання імпорту коксу та вугілля, ймовірно, для забезпечення потреб металургії, де збільшилася виплавка сталі.
При цьому знизився імпорт хімічних продуктів і продуктів харчування.
Зазначається, що найбільший вплив мало зростання імпорту «інших товарів» (передусім, закуплених для потреб ЗСУ) – під цією категорією ввезли в Україну товари на $752 млн ($400 млн за попередні місяці року).
Як пояснили в ІЕД, дефіцит електроенергії призвів до зростання її імпорту – з $6 млн у червні 2023 року до $78 млн у червні-2024, а також акумуляторів – з $18 млн роком раніше до $68 млн у червні-2024.
В Україні продовжують дешевшати соєві боби, за підсумками перших трьох тижнів липня оператори ринку озвучували закупівельні ціни на них у межах 16 500-18 800 грн/т СРТ, що на 500-900 грн/т нижче показників кінця червня, повідомило інформаційно-аналітичне агентство «АПК-Інформ».
«Зниження цін здебільшого було зумовлено зниженням попиту на сою з боку переробників через скорочення переробки сої, спричиненого низькою привабливістю цін на соєвий шрот/макуху, переходом заводів на переробку ріпаку, енергетичною кризою, що суттєво вдарила по переробниках. Особливо це відзначалося в центральних областях, де було запроваджено більш жорсткі обмеження на електропостачання», – пояснили аналітики.
За їхньою інформацією, з огляду на ситуацію, що склалася, обсяги закупівлі сої всередині країни помітно скоротилися, що, як наслідок, призвело до скорочення кількості пропозицій готової продукції.
Крім того, на експортному напрямку соєвих бобів у зазначений період також зберігалася знижувальна цінова динаміка, хоча темпи відвантажень у липні помітно зросли. Ціни попиту знизилися на 20-30 USD/т і озвучувалися від 400 USD/т з доставкою в порт. При цьому ціни попиту на сою нового врожаю були нижчими на 20-30 USD/т від поточного рівня цін на бобову врожаю-2023, що значною мірою зумовлено очікуванням рекордного врожаю соєвих бобів в Україні 2024 року, констатували в «АПК-Інформ».
Мережа АЗК ОККО замовила на заводі “ТАС Полтаввагон” виробництво 100 нових вагонів-цистерн, у липні отримала перші 20 од., повідомила пресслужба компанії.
За її даними, повністю всю партію група отримає на початку 2025 року.
Новий рухомий склад суттєво посилить логістичну маневреність ОККО, дасть змогу швидше та вигідніше імпортувати нафтопродукти в Україну, а також надавати транспортні послуги іншим учасникам ринку.
“Досі ми мали в експлуатації 45 власних цистерн. Частина з них використовується, частина була призначена для перевезень бітуму, але зараз перепрофільована під дизельне паливо. Крім того, понад 400 вагонів-цистерн компанія орендує. Додавши ще 100 нових од., компанія стане потужним приватним оператором вагонів-цистерн для перевезення нафтопродуктів в Україні. Більший парк тільки в “Укрзалізниці”, – зазначив директор департаменту логістики ОККО Денис Громов.
У компанії уточнили, що виробника цистерн відібрано на тендері серед трьох українських підприємств. Розглядали можливість залучення іноземних компаній, але їхня продукція потребувала б додаткової сертифікації в Україні, а це могло б зайняти більш тривалий час.
З моменту підписання контракту з “ТАС Полтаввагон” до випуску першої партії минуло пів року. Йдеться про вагони-цистерни для нафтопродуктів моделі 15-1755 вантажопідйомністю 68 тонн і терміном служби 32 роки.
“Для “ТАС Полтаввагон” це не перший досвід співпраці з ОККО. Раніше наше підприємство вже постачало резервуари для зберігання пального на АЗК групи. Поточний контракт дає нам можливість разом із партнером долучитися до зміцнення паливної безпеки України, відновити статус підприємства-виробника нафтоналивних цистерн і довести своє лідерство на цьому ринку”, – сказав генеральний директор заводу Юрій Писаревський.
В ОККО також нагадали, що у 2022-23 рр. група суттєво оновила власний автопарк для перевезення пального. “Компанія продовжує розвивати транспортно-логістичний напрям і далі – інвестиції в залізничні цистерни за розміром будуть у кілька разів більшими. Лише аванс за поточним контрактом склав 100 млн грн”, – уточнюють у пресрелізі.
Раніше, у червні 2024 року, віцепрезидент ОККО Юрій Кучабський зазначав, що після останніх ворожих атак на нафтобази групи “ухвалено рішення перейти на роботу “з коліс”, тобто без накопичення палива на нафтобазах”. Також розглядаються варіанти оренди терміналів у сусідніх з Україною державах.
OKKO Group об’єднує понад 10 різнопрофільних бізнесів у сфері виробництва, торгівлі, будівництва, страхових, сервісних та інших послуг. Флагманською компанією групи є концерн “Галнафтогаз”, який управляє однією з найбільших автозаправних мереж в Україні під брендом ОККО, що налічує близько 400 автозаправних комплексів.
Засновником і кінцевим бенефіціаром групи є Віталій Антонов.
