Ескалація торговельної війни між США і Європою ставить під загрозу комерційні відносини загальним обсягом приблизно $9,5 трлн на рік, включно з двосторонньою торгівлею та інвестиціями, ідеться у звіті Американської торгової палати в ЄС (AmCham EU). AmCham EU, яка представляє американські компанії, що працюють у Європі, зазначає, що імпортні мита, які запроваджують, можуть негативно вплинути не тільки на обсяги торгівлі товарами, що підпадають під них, а й завдати шкоди трансатлантичним інвестиціям, сума яких набагато вища.
Обсяг двосторонньої торгівлі товарами між США і Європою, з урахуванням Великої Британії, 2024 року сягнув рекордних $1,3 трлн, обсяг торгівлі послугами становив понад $750 млрд, повідомила торгова палата.
Водночас, за її оцінками, продажі «дочок» європейських компаній у США перевищили $3,5 трлн, а філій американських компаній у Європі – $4 трлн.
«Збиток для торговельних потоків товарами досить великий, – зазначає глава AmCham EU Мальте Лохан. – Головний ризик у тому, що все це почне позначатися і на інших зв’язках».
Президент США Дональд Трамп, говорячи про торговельні відносини США і Європи, переважно фокусується на торгівлі товарами, пише The Wall Street Journal. Він неодноразово висловлював занепокоєння високим дефіцитом США в торгівлі з ЄС, який торік становив $235,6 млрд.
Трамп уже запровадив 25%-ві мита на постачання до США сталі та алюмінію, зокрема з Європи. Він також погрожує запровадити аналогічні мита на імпорт європейських автомобілів, фармпрепаратів і низки інших товарів у відповідь на чинні в Європі податкові та регулятивні заходи.
Минулого тижня Трамп також пообіцяв запровадити 200%-ві тарифи на постачання до Штатів європейської алкогольної продукції у відповідь на рішення Євросоюзу підвищити мита на імпорт американського віскі до 50%. Виробники алкоголю як у США, так і в Європі вже заявили, що торгова війна завдасть глибокої шкоди галузі. Введення 200%-вих мит фактично закриє американський ринок для європейських виробників вина.
Наслідки взаємних погроз і заходів у відповідь можуть бути ще важчими, попереджає науковий співробітник Університету Джона Гопкінса і один з авторів звіту AmCham EU Ден Гамільтон. ЄС може відповісти Вашингтону, обклавши податками американські послуги, у торгівлі якими США мають профіцит.
Згідно зі звітом торговельної палати, до Європи надходить більше прямих американських інвестицій, ніж в інші регіони світу разом узяті. Тим часом на європейські компанії припадає майже дві третини всіх прямих інвестицій, що надходять у США.
Введення мит може ускладнити європейським компаніям відправлення компонентів, що випускаються в регіоні, на їхні власні підприємства в США, тоді як відповідні мита з боку ЄС або іншого торгового партнера Вашингтона можуть ускладнити експорт кінцевого продукту зі Штатів, зазначає Гамільтон. Політична невизначеність може призвести до того, що компанії утримуватимуться від трансатлантичних інвестицій.
«Хвильовий ефект конфлікту в торговельній сфері не обмежиться торгівлею», – підкреслює експерт.
13 березня у Києві відбувся фінальний захід проєкту “СТАРТУЙ”, під час якого 8 молодіжних центрів з усієї України презентували соціальні бізнеси, створені впродовж останнього року. Організаторами заходу стали ГО “Молодіжна платформа” та School of ME.
“СТАРТУЙ: соціальне підприємництво в молодіжному центрі” – це ініціатива, спрямована на зміцнення фінансової незалежності молодіжних центрів України шляхом створення та розвитку соціальних підприємств. Упродовж року представники молодіжних центрів з різних регіонів країни пройшли інтенсивне навчання, розробили детальні бізнес-плани та втілили в життя власні соціально орієнтовані бізнес-проєкти за підтримки досвідчених експертів та менторів.
Кожен молодіжний центр отримав фінансову підтримку у розмірі 15 тисяч євро для реалізації своїх підприємницьких задумів. Завдяки цьому в громадах з’явилися такі ініціативи як простір наукових експонатів у Тернополі, майстерня гончарства у Ковелі, екостаниця друку в Бучі, лабораторія якості води у Львові, фотостудія у Дніпрі та низка інших проєктів, що сприяють розвитку молодіжного потенціалу на місцевому рівні.
У межах фінального заходу проєкту “СТАРТУЙ” молоді підприємці презентували свої бізнес-моделі, поділилися досвідом подолання викликів та окреслили перспективи масштабування своїх ініціатив. Захід став платформою для налагодження корисних контактів, обміну знаннями та генерування нових ідей, спрямованих на розвиток соціального підприємництва в Україні.
Учасники та організатори проєкту наголошують, що соціальний бізнес не лише забезпечує джерела доходу, але і є ефективним інструментом для залучення молоді до активної участі в житті громади. Прибуток, отриманий від соціальних бізнесів, спрямовується на підтримку діяльності молодіжних центрів або на реалізацію молодіжних програм у регіонах України.
За результатами заходу організатори підготували ряд рекомендацій для органів влади, спрямованих на стимулювання та розширення масштабів соціального підприємництва в Україні.
Захід проведено у межах Проєкту “EU4Youth Phase III – Strengthening sustainability and social inclusion of young people” у партнерстві з МЗС Литви, литовською агенцією CPVA за підтримки Міністерства молоді та спорту України та Євросоюзу.
Інформаційне агентство “Інтерфакс-Україна” стало інформаційним партнером заходу.
За даними Національного статистичного комітету, станом на 1 січня 2025 року чисельність постійного населення Республіки Узбекистан склала 37,5 млн осіб.
Чисельність постійного населення Республіки Узбекистан за роками (на 1 січня):
• 1920 р. – 4,4 млн осіб
• 1930 р. – 4,9 млн осіб
• 1940 р. – 6,6 млн осіб
• 1950 р. – 6,2 млн осіб
• 1960 р. – 8,4 млн осіб
• 1970 р. – 11,8 млн осіб
• 1980 р. – 15,8 млн осіб
• 1990 р. – 20,2 млн осіб
• 2000 р. – 24,5 млн осіб
• 2010 р. – 28,0 млн осіб
• 2020 р. – 33,9 млн осіб
• 2025 р. – 37,5 млн осіб
Виторг десяти найбільших компаній роздрібної торгівлі за підсумками 2024 року становив 529,2 млрд грн, лідерами стали мережі “АТБ “, “Сільпо” та “Аврора”, засвідчують дані індексу Opendatabot.
Сумарно десяток найбільших компаній у сегменті роздрібної торгівлі забезпечив майже 12,4% загальноукраїнського виторгу за минулий рік.
Згідно з даними проєкту, у трійці лідерів за сумою виторгу у 2024 році опинилися “АТБ-Маркет” з показником 208,9 млрд грн (+15,3% до попереднього року), “Сільпо-Фуд” з 93 млрд грн (+9,8%) та “Вигідна покупка” з 38 млрд грн (“Аврора”, +40,6%).
До десятка найбільших роздрібних операторів увійшли також “Фора” (35 млрд грн, +18,5%), Rozetka (29,7 млрд грн, +16,8%), Novus (29 млрд грн, +23%), Metro (28,7 млрд грн, +12,5%), “Руш” (магазини EVA та інтернет-магазин EVA.UA, 26,9 млрд грн, +28,2%), “Омега” (Varus, 20 млрд грн, +14,3%), “Фудком” (“Велика кишеня”, 19,9 млрд грн, +16,1%).
Індекс Opendatabot – це аналітичний інструмент, що публікується щорічно та дає змогу оцінити реальний стан і географію українського бізнесу. Індекс базується на даних із державних реєстрів, Opendatabot, фінансової звітності компаній, інформації про зв’язки із РФ, санкційних списках та інших аналітичних інструментах.
Як повідомлялося, за підсумками 2023 року лідерами індексу Opendatabot у категорії роздрібної торгівлі були “АТБ”, “Сільпо” та “Фора”, а в 2022-му “Фору” потіснили “Епіцентр” і Metro.
ПрАТ “Дружківський завод металевих виробів” (ДЗМВ, Донецька обл.) за підсумками роботи у 2024 році знизило чистий прибуток на 34,8% у порівнянні з попереднім роком – до 15,671 млн грн.
Згідно з оголошенням ДЗМІ про проведення 18 квітня дистанційно загальних зборів акціонерів, планується розглянути звіт наглядової ради товариства за 2024 рік та прийняття рішення.
Крім того, у черзі денній – затвердження результатів фінансово-господарської діяльності ДЗМВ за 2024 рік, визначення порядку розподілу прибутку за підсумками роботи в 2024 році, прийняття рішення про виплату дивідендів.
Відповідно до проєктів рішень, наявних у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна”, планується затвердити суму чистого прибутку за підсумками роботи заводу за 2024 рік у розмірі 15,671 млн грн та прийняти рішення про виплату дивідендів за 2024 рік у розмірі 0,23 грн на 1 акцію. Спосіб виплати дивідендів – безпосередньо акціонерам. Залишок чистого прибутку залишити без розподілу.
Крім того, акціонери на зборах мають визначити основні напрямки діяльності на 2025 рік, прийняти рішення про попереднє надання згоди на вчинення значних правочинів.
Чистий прибуток ДЗМІ у 2024 році становив 15,671 млн грн, у 2023-му – 24,049 млн грн, у 2022-му – 33,832 млн грн.
ПрАТ “Дружківський завод металевих виробів” спеціалізується на виробництві метизної продукції: болтів, гайок, заклепок для загального машинобудування, кріплень для верхньої будови залізничних колій, високоміцних кріплень для будівельних і мостових конструкцій. У травні 2022 року на підприємстві було видано наказ про припинення дії трудових договорів у зв’язку з військовою агресією Росії і неможливістю здійснення виробничо-господарської діяльності. Пізніше компанія змінила юридичну адресу з Донецької області, м.Дружківка на Дніпропетровська обл., м.Дніпро.
За даними НДУ на четвертий квартал 2024 року, у власності фізособи Олексія Спиридонова перебувало 14,9949% акцій підприємства, Олени Міщенко-Солоної (резидентка Іспанії) – 13,0304%, Ірини Міщенко – 24,5167%, Сергія Попкова – 5,8611%, Антона Малікова – 9,75%, Олени Малікової – 8,25%, Валерія і Дмитра Малікових – по 9,774%.
Статутний капітал підприємства – 3,323 млн грн, номінальна вартість 1 акції – 0,05 грн.
Загальна площа житлових будинків, щодо яких зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт (нове будівництво), за підсумками 2024 року скоротилася на 7,2% порівняно з 2023 роком – до 3,9 млн кв. м, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
За даними статвідомства, у січні-грудні 2024 року загальна площа нового будівництва багатоквартирних будинків знизилася на 8,6% до попереднього року, до 3 млн 684,2 тис. кв. м, тоді як одноквартирних зросла на 19,4%, до 196,5 тис. кв. м. Також зросла загальна площа нового будівництва будинків для колективного проживання – у 3,2 раза, до 22,6 тис. кв. м, що є найвищим показником з 2019 року.
Кількість заявлених на старті будівництва квартир загалом збільшилася на 3,7%, до 69,3 тис., водночас у багатоквартирних будинках кількість заявлених квартир зменшилася на 11,4% порівняно з 2023 роком і становила 40,9 тис. кв. м.
Лідером за обсягами нового будівництва житла у 2024 році стала Львівська область – там показник становив 793,2 тис. кв. м, що на 8,9% менше за попередній рік.
У Києві 2024 року загальна площа нового будівництва житла зросла на 12% до 2023 року – до 335,6 тис. кв. м, у Київській області – на 3,3%, до 636,3 тис. кв. м.
Високі показники Держстат зафіксував також у Закарпатській області (+44,6%, до 370,2 тис. кв. м), Івано-Франківській («мінус» 27%, до 342,6 тис. кв. м), Вінницькій (+36,7%, до 315,1 тис. кв. м). В інших областях України обсяг нового будівництва минулого року становив менше ніж 200 тис. кв. м.
Держстат нагадує, що показники наведено без урахування тимчасово окупованих російською федерацією територій і частини територій, на яких тривають (велися) бойові дії. Як повідомлялося, загальна площа нового будівництва житла у 2023 році становила 4,2 млн кв. м, у 2022 році – 6,67 млн кв. м, у 2021 році – 12,7 млн кв. м.
