Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

В Україні зафіксовано чергове подорожчання житлового будівництва

Опосередкована вартість будівництва житла в Україні у другому кварталі 2026 року зросла на 2,21% порівняно з попереднім кварталом і на 7,21% порівняно з аналогічним періодом минулого року, як випливає із затверджених 16 липня Міністерством розвитку громад показників опосередкованої вартості будівництва житла в регіонах України.

Відповідний документ встановлює непрямі показники вартості будівництва житла, розраховані станом на 1 липня 2026 року. Згідно з ним, середній показник в Україні становить 27,2 тис. грн/кв. м, тоді як на початок року — 25,7 тис. грн/кв. м, у той час як на 1 січня 2025 року він становив 23,8 тис. грн/кв. м, а в 2024 році — 21,2 тис. грн/кв. м.

За даними міністерства, опосередкована вартість будівництва 1 кв. м житла в Києві станом на 1 липня 2026 року зросла до 31,8 тис. грн, у Київській області – до 27,1 тис. грн, у Львівській області – до 27 тис. грн, у Закарпатській – до 23,6 тис. грн, Івано-Франківській – до 24,4 тис. гривень, Одеській – до 26 тис. гривень, Дніпропетровській – до 26,3 тис. гривень. Також високі показники зафіксовано в Харківській та Донецькій областях – по 28,6 тис. грн/кв. м та 28,5 тис. грн/кв. м.

Назва регіонів Вартість 1 кв. м загальної площі квартир у будинку (з ПДВ), грн Назва регіонів Вартість 1 кв. м загальної площі квартир у будинку (з ПДВ), грн

Україна 27 211 Миколаївська 27 171

Вінницька 26 239 Одеська 26 069

Волинська 26 157 Полтавська 24 195

Дніпропетровська 26 382 Рівненська 26 727

Донецька 28 582 Сумська 25 528

Житомирська 23 919 Тернопільська 25 506

Закарпатська 23 622 Харківська 28 601

Запорізька 26 354 Херсонська область 24 758

Івано-Франківська 24 469 Хмельницька 26 188

Київська 27 177 Черкаська 26 802

Кіровоградська 23 127 Чернівецька 25 188

Луганська 26 103 Чернігівська 27 244

Львівська 27 063 м. Київ 31 802

Дані: Міністерство розвитку громад та територій України

Зазначається, що показники наведено без урахування тимчасово окупованих РФ територій та частини територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, згідно з чинним переліком таких територій.

Відповідно до законодавства ці показники використовуються при визначенні обсягів державних інвестицій у будівництво житла для громадян, які потребують поліпшення житлових умов, а також при визначенні розмірів пільгових кредитів на житло.

 

,

У Києві уклали майже 16 тис. угод із житлом за пів року

За останній доступний період – із жовтня 2025 року до березня 2026 року – у Києві було укладено близько 15,8 тис. договорів купівлі-продажу житла, свідчать дані Національного банку України з посиланням на Національні інформаційні системи. Це найбільший показник серед регіонів країни.

Для порівняння, за січень-вересень 2025 року у столиці було зареєстровано близько 19,1 тис. угод. У Київській області за цей період уклали 17 тис. договорів, у Дніпропетровській – 16,8 тис., у Харківській – 14 тис.

НБУ зазначає, що у четвертому кварталі 2025 року загальна активність на ринку житла України була найвищою з 2022 року, однак у першому кварталі 2026 року кількість угод істотно скоротилася. Сукупно за останні чотири квартали продажі житла збільшилися на 11% у річному вимірі.

Наведені показники НБУ охоплюють договори купівлі-продажу житла на первинному і вторинному ринках, тому їх не слід ототожнювати лише з продажами квартир у новобудовах.

, , , ,

Приховування декларацій чиновників не призводить до видалення раніше опублікованих даних з інтернету

Видалення електронних декларацій українських посадових осіб із державного реєстру не означає повного зникнення раніше опублікованої інформації з публічного простору, зазначає Opendatabot.

Багато документів перебували у відкритому доступі протягом кількох років до появи механізму їх приховування наприкінці 2023 року. За цей час дані могли бути збережені журналістами, громадськими організаціями, аналітичними сервісами та інтернет-архівами.

При цьому відкрита частина декларацій уже не містить адрес проживання, податкових номерів та низки інших прямих персональних ідентифікаторів.

Механізм обмеження доступу було запроваджено для захисту військовослужбовців, правоохоронців та інших посадових осіб в умовах повномасштабної війни. Державний орган може звернутися до НАЗК, якщо вважає, що оприлюднення документа створює загрозу для декларанта або його сім’ї.

Станом на липень 2026 року з публічного доступу видалено понад 445 тис. декларацій за 2015–2026 роки.

Джерело: https://opendatabot.ua/analytics/hidden-declarations-2026

, , , ,

«Нібулон» інвестував $22,5 млн у модернізацію агровиробництва

ТОВ СП “Нібулон” у 2023-2025 роках інвестував $22,5 млн у модернізацію та цифровізацію агровиробництва, зокрема залучивши EUR12,8 млн довгострокового фінансування від Експортно-інвестиційного фонду Данії (EIFO), повідомила пресслужба компанії.

У межах модернізації компанія оновила парк сільськогосподарської техніки, впровадила цифрові рішення для управління виробничими процесами, перейшла на нову модель обробітку ґрунту, що дало змогу скоротити кількість проходів техніки по полю, які призводять до ущільнення ґрунту, а також зменшило споживання пального та виробничі витрати.

Компанія повідомила, що в результаті модернізації витрати пального скоротилися на 10 л/га, використання засобів захисту рослин – до 50%, насіння – на 10-20%, а ефективність використання азоту (NUE) зросла на 30%.

В повідомленні зазначено, що реалізовані заходи забезпечили зростання валового збору на 50%, а продуктивності сільськогосподарської техніки – на 65%.

Згідно з оприлюдненими даними, EBITDA агровиробничого напряму у 2025 році становила $329/га. При цьому близько 40% земельного банку агрохолдингу знаходиться на півдні України, який найбільше постраждав від кліматичних змін після руйнування Каховської ГЕС. Фінансовий результат також враховує $4,6 млн збитків від втрати врожаю соняшнику через посуху.

Компанія також повідомила, що в межах адаптації до змін клімату переглядає структуру сівозміни та тестує альтернативні посухостійкі культури, зокрема сорго, нут, сочевицю та льон.

Крім того, у маркетинговому році 2025/26 агрохолдинг започаткував пілотний проєкт із контрактного вирощування кукурудзи та соняшнику на площі близько 100 га, а також працює з насіннєвим матеріалом інших сортових культур.

Також зазначається, що компанія опрацьовує модель зрошення для південних регіонів України, яка передбачає полив близько 1 тис. га сільськогосподарських земель.

Наразі агровиробничий напрям “Нібулону” обробляє 52 тис. га земельного банку, об’єднує 14 філій у чотирьох кластерах та використовує 41 одиницю польової техніки.

ТОВ СП “Нібулон” до війни обробляв 82 тис. га землі у 12 областях України та експортував сільгосппродукцію у понад 70 країн світу. Зернотрейдер у 2021 році експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції. Після початку війни компанія була змушена перенести центральний офіс із Миколаєва до Києва. Крім 23 елеваторних комплексів “Нібулон” має власні автотранспортні й залізничні потужності, а також флот, збудований на власній суднобудівній верфі. У воєнний час цей флот продовжує здійснювати річкові перевезення.

Компанія також активно розвиває власний підрозділ гуманітарного розмінування для відновлення безпеки на орендованих землях та допомоги агросектору України. “Нібулон” є сертифікованим оператором протимінної діяльності.

, , , ,

Як бізнес вимірює прибутковість інвестицій в англійську мову

Коли компанія оплачує англійську для команди, через кілька місяців виникає цілком закономірне запитання: що саме змінилося?

Заняття відбуваються за графіком, співробітники загалом задоволені, викладачі відзначають прогрес. Проте керівнику або HR часто складно пояснити, що компанія отримала за витрачені кошти. Люди стали краще говорити? Можливо. Почуваються впевненіше? Ймовірно. Але чи почали вони швидше виконувати робочі завдання, самостійно проводити зустрічі або рідше звертатися по допомогу до колег, залишається незрозумілим.

У цей момент корпоративна англійська ризикує перетворитися на приємну, але необов’язкову перевагу для співробітників. Під час перегляду бюджету таку програму легко поставити під сумнів, адже її користь ніхто не зафіксував.

Це ще не означає, що навчання було марним. Частіше проблема в іншому: до початку занять компанія не визначила, який результат хоче побачити і за якими ознаками його оцінюватиме.

Спочатку потрібно зрозуміти, що саме вимірювати

Перш ніж обирати програму, викладачів і розклад, варто зафіксувати стартову точку. Загального тесту для цього іноді недостатньо.

Результат B1 або B2 показує орієнтовний рівень володіння мовою, але не відповідає на всі запитання, які важливі для роботодавця. Людина може добре виконати граматичні завдання й водночас губитися, коли клієнт перебиває її під час дзвінка. Інший співробітник може говорити з помилками, але впевнено пояснювати технічну проблему та домовлятися про наступні кроки.

Формально результати тестування цих людей можуть бути схожими. Для бізнесу це дві зовсім різні ситуації.

Тому перед початком навчання корисно перевірити не лише загальний рівень, а й те, як співробітник справляється з типовими для своєї посади завданнями. Для менеджера з продажів це може бути презентація продукту й відповідь на заперечення. Для рекрутера це співбесіда з кандидатом. Для технічного спеціаліста це пояснення проблеми замовнику або участь у робочій зустрічі.

Наприклад, учасникові можна запропонувати провести коротку презентацію, відповісти на кілька несподіваних запитань або розіграти фрагмент дзвінка з клієнтом. Важливо заздалегідь визначити критерії оцінювання: зрозумілість, точність, словниковий запас, швидкість реакції та здатність підтримувати розмову без постійної допомоги.

Такий зріз дає більше інформації, ніж одна позначка в таблиці. Він показує, де саме англійська заважає роботі і що потрібно перевірити повторно через кілька місяців.

Рівень англійської ще не є результатом для бізнесу

Після стартового оцінювання потрібно домовитися про мету. Формулювання «підтягнути англійську» для цього не підходить. Його неможливо перевірити, тому через пів року кожен розумітиме результат по своєму.

Конкретна ціль звучить інакше. Наприклад, через шість місяців менеджери мають самостійно проводити стандартні дзвінки з іноземними клієнтами. Рекрутери повинні проводити первинну співбесіду англійською без участі колеги з вищим рівнем. Інженери мають пояснювати статус проєкту на щотижневих зустрічах без заздалегідь написаного тексту.

Рівень B2 у такій системі може бути корисним орієнтиром, але сам по собі він ще не є результатом для бізнесу. Для компанії важливо не лише те, який бал отримала людина, а й те, що вона тепер здатна робити самостійно.

Це впливає і на формування груп. Об’єднати всіх співробітників із приблизно однаковим рівнем зручно з адміністративного погляду, але не завжди ефективно. Менеджеру з продажів і програмісту можуть бути потрібні різні теми, лексика та сценарії спілкування.

Водночас не кожній посаді потрібен рівень B2. Співробітникові, який зрідка читає технічну документацію, може вистачити вужчої програми. Керівникові, який проводить переговори та обговорює умови контрактів, потрібен значно ширший набір навичок. Однакова ціль для всіх тут лише створить зайві витрати.

Якщо ж у групі дуже різний рівень, частина учасників не отримує достатнього навантаження, а частина постійно намагається наздогнати решту. У результаті компанія формально оплачує навчання для всіх, але не всі отримують від нього однакову користь.

Відвідуваність показує процес, але не доводить користь

Відвідуваність, виконання домашніх завдань і активність на заняттях важливі. Вони допомагають зрозуміти, чи працює графік, чи підходить формат і чи не втратили учасники мотивацію.

Якщо половина групи постійно пропускає заняття через робочі зустрічі, очікувати помітного прогресу буде складно. Проте в такій ситуації не завжди правильно звинувачувати співробітників. Можливо, компанія обрала невдалий час або керівники не звільняють учасників від інших завдань на період заняття.

Сама кількість відвіданих годин нічого не говорить про користь для компанії. Співробітник може сумлінно ходити на заняття, виконувати всі вправи й так і не почати використовувати англійську в роботі.

Тому повторне оцінювання має перевіряти не лише знання мови. Варто повернутися до тих самих робочих ситуацій, які оцінювали на початку. Чи може менеджер провести демонстрацію продукту без допомоги керівника? Чи відповідає інженер на уточнювальні запитання клієнта без тривалої паузи? Чи може рекрутер самостійно завершити співбесіду й пояснити кандидату наступні кроки?

Для коректного порівняння завдання та критерії мають бути схожими. Якщо на початку людина проводила короткий пробний дзвінок, не варто через пів року оцінювати її лише за граматичним тестом. Інакше компанія порівнюватиме різні речі та отримає красиві цифри без зрозумілого висновку.

Навіть помітний прогрес на заняттях ще не гарантує змін у роботі. Людині потрібна можливість застосовувати нові навички, а іноді й підтримка керівника. Якщо всі міжнародні дзвінки й надалі проводить керівник відділу, менеджер не навчиться працювати самостійно лише тому, що двічі на тиждень відвідує уроки.

Коли мовний прогрес перетворюється на економічний ефект

Розглянемо простий приклад.

До початку навчання керівник відділу приєднувався до кожного дзвінка менеджера з іноземним клієнтом. Менеджер знав продукт, але йому було складно відповідати на несподівані запитання та пояснювати деталі без підготовленого тексту.

Через кілька місяців навчання керівник став долучатися лише до складних переговорів. Звичайні презентації та подальше обговорення менеджер уже проводив самостійно.

Для мовної школи результатом буде покращення усного мовлення. Для компанії результат виглядає інакше: менеджер став самостійнішим, а керівник отримав кілька додаткових робочих годин щомісяця.

Саме тут можна починати говорити про окупність.

Економічний ефект не обов’язково означає пряме збільшення продажів. Він може проявлятися в заощадженому робочому часі, відмові від послуг перекладача, швидшому погодженні документів, можливості працювати з іноземними кандидатами або зменшенні кількості помилок у комунікації.

Компанія може підрахувати, скільки годин керівники раніше витрачали на мовну підтримку команди. Можна порівняти витрати на переклад до початку програми та після неї. У відділі продажів можна відстежувати кількість зустрічей, які менеджери провели самостійно. У рекрутингу можна оцінювати час, потрібний для роботи з іноземними кандидатами.

Після цього економічний ефект порівнюють із повною вартістю програми. До неї входить не лише оплата занять, а й робочий час співробітників, адміністрування, тестування та додаткові матеріали.

ROI у відсотках можна розрахувати так:

ROI = (економічний ефект мінус витрати на програму) ÷ витрати на програму × 100%.

Якщо навчання коштувало компанії 120 000 гривень, а оцінений економічний ефект становив 180 000 гривень, чиста вигода дорівнює 60 000 гривень. ROI у цьому випадку становить 50%.

Втім, такі розрахунки потрібно використовувати обережно. Якщо після навчання зросли продажі, це не означає, що причиною була лише англійська. На результат могли вплинути нова реклама, зміна цін, сильніший продукт або загальна ситуація на ринку.

Тому варто враховувати лише той ефект, зв’язок якого з навчанням можна обґрунтувати. Наприклад, значно легше оцінити вартість часу керівника, який більше не бере участі в кожному дзвінку, ніж довести, що весь приріст доходу від міжнародних клієнтів з’явився завдяки мовному курсу.

Не кожну користь можна точно перевести в гроші. Впевненіша комунікація, менше непорозумінь із клієнтами, готовність співробітників брати участь у міжнародних проєктах і ширші можливості для внутрішнього підвищення теж мають цінність. Її складніше показати одним фінансовим показником, але це не робить її неважливою.

Які дані має отримувати HR

Звіт для HR не повинен обмежуватися кількістю проведених занять і відсотком відвідуваності. Ці дані потрібні, але вони описують лише перебіг програми.

Корисний звіт показує стартовий рівень учасників, узгоджені цілі групи, проміжний прогрес, зміни у виконанні робочих завдань і рекомендації щодо наступного етапу.

З нього має бути зрозуміло не тільки те, хто відвідав двадцять занять, а й те, хто вже може виконувати потрібні робочі дії самостійно, кому бракує практики та для кого обраний формат не працює.

Такі дані допомагають ухвалювати неприємні, але корисні рішення. Іноді програму варто продовжити. Іноді потрібно змінити викладача, графік, склад групи або навчальну ціль. В окремих випадках навчання справді краще припинити, якщо співробітники не використовують англійську в роботі й компанія не бачить реальної потреби в цій навичці.

Під час вибору мовної школи варто заздалегідь запитати, які саме дані отримуватиме компанія. Чи буде стартова діагностика? Як формуються групи? Як фіксується прогрес? Чи може програма враховувати реальні робочі ситуації учасників?

У корпоративній програмі My English by Business Language навчання починається з визначення рівня учасників. Далі групи формуються з урахуванням підготовки співробітників і цілей компанії. Під час навчання HR може отримувати інформацію про відвідуваність, прогрес і труднощі, які потребують уваги.

Щоб зрозуміти, чи окупається корпоративна англійська, недостатньо запитати співробітників, чи подобаються їм заняття. Потрібно знати, що вони вміли до початку програми, чого мали навчитися, чи почали використовувати нові навички та як це змінило їхню щоденну роботу.

Тоді компанія може прийняти обґрунтоване рішення: продовжувати навчання, змінювати його формат, переглядати цілі або спрямувати бюджет на інші потреби. Це значно корисніше, ніж оцінювати програму лише за загальним враженням.

 

, ,

Найбільша кількість прихованих декларацій в Україні припадає на 2016–2020 роки

Більшість декларацій українських посадовців, видалених із публічного реєстру, стосуються періоду до початку повномасштабної війни, повідомляє Opendatabot.

Найбільша кількість прихованих документів була подана за 2016 рік — 94 968 тис., або більше ніж кожна п’ята видалена декларація. Ще 72 068 тис. документів стосуються 2020 року.

При цьому частка прихованих декларацій за 2016 рік становить близько 9% від загальної кількості поданих за цей період, а за 2020 рік — близько 8%.

Для порівняння: серед документів, поданих у період повномасштабної війни, з публічного доступу видалено близько 2% декларацій.

Така різниця частково пояснюється тим, що у 2016–2020 роках було подано значно більше документів. Крім того, після схвалення обмеження доступу з реєстру можуть видалити всі декларації конкретної особи, включаючи опубліковані задовго до запровадження механізму.

Загалом станом на липень 2026 року закрито доступ до 445 536 тис. декларацій 99 087 тис. осіб.

Джерело: https://opendatabot.ua/analytics/hidden-declarations-2026

, , , ,