АТ “Укрзалізниця” (УЗ) підписала контракт на виготовлення ще 92 нових пасажирських вагонів, серед яких 83 будуть купейними з можливістю експлуатації як у форматі купе, так і СВ, а ще дев’ять матимуть безбар’єрні купе, йдеться у повідомленні компанії у середу.
“У межах нового контракту ПАТ “Крюківський вагонобудівний завод” виготовить для “Укрзалізниці” 92 вагони”, – повідомила компанія у Телеграм.
Передбачається, що поставки вагонів здійснюватимуться протягом 2027-2028 років.
У компанії зауважили, що вартість одного купейного вагона становить 68 млн грн, а вагона з безбар’єрним купе – 72 млн грн, водночас закупівля відбуватиметься за кошти, які передбачені у державному бюджеті.
“До виробництва вагонів традиційно буде максимально залучено українські підприємства, які постачають комплектуючі та обладнання”, – йдеться у повідомленні.
“Укразалізниця” також пояснила, що поновлення парку зараз є важливим для компанії, оскільки через постійні російські атаки, пасажирські вагони регулярно зазнають пошкоджень, зокрема, за минулі вихідні було зафіксовано два таких випадки.
“Крім того, частина вагонів поступово вибуває з експлуатації через завершення нормативного строку служби. Нові вагони дозволять забезпечити стабільні перевезення та створити додаткові місця для пасажирів”, – наголосили у компанії.
В “Укрзалізниці” нагадали, що у 2026 році компанія вже отримала 21 новий пасажирський вагон українського виробництва, де до їх виготовлення було залучено 166 українських підприємств, які здійснювали постачання комплектуючих та технологічні рішення.
Загалом “Укрзалізниця” законтрактувала 358 нових пасажирських вагонів, із яких 187 уже перевозять пасажирів.
Портфель вперше підписаних контрактів компаній у страхуванні життя в Україні за січень-червень 2026 року перевищив торішні результати на 5%, згенерувавши суму в 664,7 млн грн, повідомляється на сайті Національної асоціації страховиків України (НАСУ).
“Характерною особливістю цього відрізку стала позитивна динаміка стабільних грошових потоків. Українці продовжують активно цікавитися накопичувальними фінансовими рішеннями”, – зазначається в інформації.
Крім того, на 12% зросли систематичні внески клієнти за діючими багаторічними полісами. Паралельно спостерігається вагомий прогрес у сегменті одноразових внесків, які розширилися на 20%.
НАСУ також зазначає, що за звітний період виплати страховиками життя виросли 33% подолавши рубіж 1 млрд грн. З яких 66% припадає на виплати по закінченню терміну дії полісів (виплати за ризиком “дожиття”), що на 41% більше ніж роком раніше.
“Зазначений сплеск є цілком прогнозованим: фінансові установи стабільно виконують обіцянки за традиційними угодами, укладеними понад два десятиліття тому. Отримавши на руки збережений капітал разом із накопиченим інвестиційним доходом, українці нерідко реінвестують ці гроші у свіжі страхові продукти”, – зазначено в інформації.
НАСУ також повідомляє, що за перше півріччя 2026 року рейтинг страховиків життя по зібраним преміям, складається наступним чином: СК “МетЛайф” – 1,599 млрд грн (1,436 млрд грн); СК “ТАС” – 525,7 млн грн (431,4 млн грн); “Граве Життя” – 308,7 млн грн (283 млн грн); “ПЗУ Життя” – 205,3 млн грн (189,2 млн грн); “Аркс Лайф” – 175,5 млн грн (168,9 млн грн).
Рейтинг за виплатами: “МетЛайф” – 358 млн грн; СК “ТАС” – 267,5 млн грн; “Граве Україна страхування життя” – 240,3 млн грн; PZU life – 43,1млн грн; “Аркс Лайф” – 37,3 млн грн.
Як повідомлялось, на 1 липня 2026 року в Україні працювало 10 компаній зі страхування життя.
В Україні у першому півріччі 2026 року було зареєстровано 259,853 тис. смертей, що на 4% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Це перше офіційно зафіксоване зростання кількості померлих за останні п’ять років, повідомив Опендатабот 22 липня з посиланням на інформацію Міністерства юстиції.
Найбільшу кількість смертей традиційно зареєстровано у Дніпропетровській області – 28,386 тис. випадків. На цей регіон припав майже кожен дев’ятий померлий в Україні.
У Києві протягом шести місяців було зареєстровано 20,121 тис. смертей. Порівняно з першим півріччям 2025 року показник у столиці збільшився на 11% – це найбільше зростання серед регіонів.
Для порівняння, у першому півріччі 2025 року в Україні було зареєстровано 249,002 тис. смертей, у 2024 році – 250,972 тис.
У центрі Києва в четвер тимчасово обмежать дорожній рух у зв’язку з проведенням заходів безпеки за участю іноземних делегацій, повідомляє Управління державної охорони.
«23 липня, у зв’язку з проведенням заходів із забезпечення безпеки за участю іноземних делегацій, у Києві діятимуть тимчасові обмеження дорожнього руху, які будуть введені в центральній частині міста», – йдеться в повідомленні у Facebook.
Делегація Японського Червоного Хреста та представники Національного комітету Українського Червоного Хреста (УЧХ) ознайомилися з реалізацією спільних гуманітарних ініціатив в Івано-Франківській області.
«У рамках візиту делегація відвідала Івано-Франківський обласний клінічний кардіологічний центр та Погонянський психоневрологічний інтернат, де ознайомилася з роботою мобільної медичної бригади, що діє в рамках програми «Комплексна підтримка первинної медичної допомоги в Івано-Франківській області» спільно з партнером Medics Opika», – повідомила УКК у Facebook у середу.
Особливу увагу гості приділили виїздам мобільних медичних бригад до геріатричних закладів області. Мета таких виїздів полягає у наданні медичної допомоги паліативним пацієнтам, які потребують постійного медичного супроводу через наявність хронічних та важких захворювань. Під час візитів пацієнти отримують первинну медичну допомогу, необхідні консультації та підтримку профільних фахівців.
Делегація також ознайомилася з діяльністю Івано-Франківської обласної організації УКК. Під час зустрічей обговорили результати реалізації діючих програм, досвід співпраці та перспективи подальшого розвитку спільних гуманітарних проєктів, спрямованих на підтримку населення області.
«Співпраця з Японським Червоним Хрестом є важливою складовою розвитку гуманітарних та медичних програм Українського Червоного Хреста в Івано-Франківській області. Завдяки підтримці партнерів вдається розширювати доступ до якісної первинної медичної допомоги, розвивати роботу мобільних медичних бригад та забезпечувати комплексну підтримку людям, які через стан здоров’я потребують особливої уваги та догляду», – зазначили в УКК.
Китай поетапно запровадить споживчий податок на літієві та літій-іонні батареї, а також сонячні елементи, які з 2015 року були звільнені від оподаткування, повідомляє агентство «Сіньхуа».
Безртутні, нікель-металгідридні, літієві та літій-іонні батареї, а також ванадієві проточні акумулятори оподатковуватимуться за ставкою 2% з 1 вересня 2026 року. З вересня 2027 року ставка зросте до 4%.
Для фотоелектричних, або сонячних, елементів податок у розмірі 2% почне діяти з 1 квітня 2027 року, а з квітня 2028 року також буде підвищений до 4%.
Нові правила оприлюднили Міністерство фінансів Китаю, Головне митне управління та Державна податкова адміністрація.
Запровадження податку може підвищити собівартість виробництва батарей і сонячних елементів у Китаї. Якщо виробники повністю перекладуть додаткові витрати на покупців, відпускні ціни можуть зрости приблизно на 2% на першому етапі та до 4% після повного введення ставки.
Однак фактичне подорожчання залежатиме від конкуренції, рентабельності підприємств і контрактів із покупцями. Частину витрат китайські виробники можуть взяти на себе, щоб не втратити частку на внутрішньому та зовнішньому ринках.
Зміни потенційно вплинуть на вартість електромобілів, систем накопичення енергії та сонячних електростанцій, оскільки батареї й фотоелектричні модулі є одними з основних компонентів таких проєктів. Водночас через високу частку інших витрат ціна готового електромобіля або сонячної станції не обов’язково зросте на повні 4%.
Деякі перспективні технології тимчасово залишаться звільненими від податку до грудня 2028 року. До них належать натрій-іонні та твердотільні батареї, паливні елементи, а також перовскітні, тандемні й арсенід-галієві сонячні елементи.
Китай наразі стягує споживчий податок у розмірі 4% з більшості акумуляторної продукції. Водночас літієві та літій-іонні батареї, сонячні й паливні елементи користувалися пільгою з 2015 року.
Ця політика сприяла швидкому нарощуванню виробничих потужностей та перетворенню китайських компаній на світових лідерів. Однак надлишок пропозиції одночасно посилив цінову конкуренцію і погіршив прибутковість частини виробників.
Аналітики Citic Securities оцінюють можливі додаткові доходи китайського бюджету від податкових змін у 45 млрд юанів, або близько $6,6 млрд.
Після оголошення нових правил акції виробника сонячних елементів Longi Green Energy Technology зросли на 2,1%, JinkoSolar – на 4%, а найбільшого у світі виробника акумуляторів CATL – на 4,6%.
