Ціни на нафту активно зростають у середу вдень, ціна на нафту сорту Brent під час торгів перевищила позначку в $95 за барель вперше з початку червня.
Ціна вересневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures станом на 13:31 піднялася на $2,83 (3,11%), до $93,84 за барель. Раніше під час сесії котирування досягали $95,47 за барель.
Ф’ючерси на нафту WTI з поставкою у вересні на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) на цей час зросли на $2,69 (3,19%) – до $87,03 за барель.
Обидві марки торгуються на максимумах за шість тижнів через побоювання щодо нових перебоїв у постачанні нафти з Близького Сходу.
США та Іран продовжують обмінюватися ударами, причому американські збройні сили атакують об’єкти в Ірані вже 11 ночей поспіль. Напередодні вночі американські військові атакували іранські портові міста Чабахар і Конарек, розташовані на узбережжі Оманської затоки, а також великий промисловий центр Тебріз.
Крім того, єменські хусити оголосили блокаду портів Саудівської Аравії та погрожують атакувати танкери з саудівською нафтою в Баб-ель-Мандебській протоці. Ця протока є ключовим пунктом одного з двох головних маршрутів, якими Саудівська Аравія експортує нафту до Азії; другий пролягає через Ормузьку протоку.
“Ми вважаємо, що ціна на нафту коливатиметься в діапазоні від $80 – 90 за барель залежно від новин, – зазначив голова Infrastructure Capital Management Джей Хетфілд. – Якщо Червоне море дійсно виявиться закритим, котирування підскочать вище $100 за барель, але цього ми наразі не спостерігаємо”.
Тим часом Американський інститут нафти (API) напередодні повідомив, що запаси в країні за минулий тиждень зросли на 2,6 млн барелів. Опитані Trading Economics аналітики очікували зниження на 1,5 млн барелів.
API отримує інформацію від операторів НПЗ, нафтосховищ і трубопроводів на добровільній основі. Дані Міністерства енергетики США щодо запасів нафти, які є більш важливими для ринку, будуть опубліковані в середу о 17:30 за к.ч.
Дарницький район став лідером Києва за кількістю стартів продажу нових житлових комплексів і нових черг уже наявних проєктів у 2025 році – на нього припало 27% усіх таких стартів у столиці.
Про це йдеться в оприлюдненому дослідженні компанії «Інтергал-Буд», аналітики якої проаналізували географію нового будівництва, транспортну доступність районів і зміну структури попиту на первинному ринку Києва.
Друге місце за девелоперською активністю посів Голосіївський район із часткою 19%. На Оболонський район припало 13% стартів продажу, на Шевченківський – 11%, на Святошинський – 9%. Ще близько 20% розподілилися між іншими районами столиці.
За оцінкою компанії, повномасштабна війна змінила географію первинного ринку Києва. Девелоперська активність поступово зміщується від центральних районів до територій, де можна реалізовувати комплексну забудову та пропонувати житло середнього цінового сегмента.
До 2022 року покупці частіше порівнювали правий і лівий береги, престижність району та відстань до центру. Нині основними критеріями стали ціна квартири, наявність метро, укриття, автономне живлення будинку та можливість користуватися транспортом під час повітряних тривог.
Важливе значення також має готова соціальна інфраструктура – школи, дитячі садки, медичні заклади, супермаркети та інші об’єкти, необхідні для повсякденного життя.
«Інтергал-Буд» працює на українському ринку житлової нерухомості та реалізує проєкти в Києві й інших містах України.
INTERGAL-BUD, Дарницький район, КИЇВ, НЕРУХОМІСТЬ, новобудова, УГОДА
У Києві в першому півріччі 2026 року було зареєстровано 8,352 тис. народжень – близько 11% від загальної кількості новонароджених в Україні.
Друге місце посіла Львівська область, де народилося 6,617 тис. дітей. Далі йдуть Дніпропетровська область із 5,611 тис. новонароджених та Одеська область із 5,450 тис.
Водночас народжуваність скоротилася не лише у прифронтових, а й у відносно безпечних регіонах. У Вінницькій, Львівській та Тернопільській областях кількість народжень зменшилася приблизно на 20% порівняно з першим півріччям 2025 року.
Найбільше падіння зафіксовано у Донецькій області, де кількість новонароджених скоротилася приблизно утричі. У Запорізькій області показник знизився на 23%.
Загалом у січні-червні 2026 року в Україні зареєстрували 73,292 тис. народжень, що на 16% менше, ніж роком раніше, повідомив Опендатабот 22 липня з посиланням на дані Мін’юсту.
Аналітичний центр Experts Club оприлюднив рейтинг найбільших страхових компаній України за обсягом премій за перше півріччя 2026 року на основі даних проєкту «ПРИМА» Національної асоціації страховиків України.
П’ятірка найбільших страховиків зібрала майже 16 млрд грн премій. Лідерство зберегла страхова група «ТАС», проте найпомітніші зміни відбулися на четвертій і п’ятій позиціях: до рейтингу увійшла компанія «Арсенал Страхування», а «ВУСО» вибула з першої п’ятірки.
Загальний рейтинг страхових компаній
Перше місце посіла страхова група «ТАС», яка зібрала 3,857 млрд грн премій. Порівняно з січнем–червнем 2025 року показник зріс на 11,6%.
На другій позиції залишилася компанія «АРКС» із преміями в розмірі 3,146 млрд грн. Її збори зросли на 15,2%.
Третє місце посіла «Уніка» з результатом 3,076 млрд грн. Компанія продемонструвала найвищу динаміку серед першої трійки, збільшивши обсяг премій на 23,5%.
На четверте місце вийшла компанія «Арсенал Страхування», яка зібрала 2,978 млрд грн. Роком раніше вона не входила до п’ятірки найбільших страховиків.
П’яте місце посіла компанія «ІНГО» з преміями у розмірі 2,934 млрд грн. Її збори збільшилися на 22,9%, проте компанія опустилася на одну позицію через стрімке зростання «Арсенал Страхування».
Розрив між четвертим і п’ятим місцями склав усього 44 млн грн, що свідчить про високу конкуренцію серед найбільших універсальних страховиків.
Рейтинг за ОСАГО
Найбільшим учасником ринку обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності залишилася група «ТАС», яка зібрала 2,112 млрд грн премій. Зростання порівняно з першим півріччям 2025 року склало 13,4%.
Друге місце посіла «Оранта» з результатом 1,569 млрд грн і зростанням на 6,5%. На третій позиції перебуває «Княжа Відень Іншуранс Груп» з 1,172 млрд грн премій, що на 2,8% більше за торішній показник.
На четверте місце вийшла компанія «Арсенал Страхування» з 805,3 млн грн. П’ятірку замикає «ПЗУ Україна», яка зібрала 614,8 млн грн і повернулася до числа лідерів сегмента.
Компанії «ІНГО» та «УСГ», які рік тому входили до першої п’ятірки, покинули рейтинг. Сукупний обсяг премій п’яти найбільших страховиків ОСАГО склав близько 6,27 млрд грн.
Ринок ОСАГО залишається одним із найбільш концентрованих сегментів українського страхування.
Перевагу мають компанії з розвиненою регіональною мережею, великою клієнтською базою та можливістю швидко врегулювати масові страхові випадки.
Рейтинг за «Зеленою картою»
Найпомітніші зміни відбулися на ринку міжнародного страхування відповідальності автомобілістів.
Перше місце посіла компанія «ПЗУ Україна», яка збільшила обсяг премій більш ніж удвічі — на 101,8 %, до 656,6 млн грн. Роком раніше компанія посідала третю позицію.
Група «ТАС» перемістилася на друге місце. Її премії скоротилися на 19,9 %, до 519 млн грн.
Третє місце посіла «УСГ», збори якої знизилися на 37,6%, до 341,6 млн грн. На четвертому місці — «Княжа Відень Іншуранс Груп» із 194,1 млн грн та зростанням на 6,7%.
П’ятірку замикає компанія «ВУСО» з результатом 135,7 млн грн, яка замінила в рейтингу «ІНГО».
Сукупні премії першої п’ятірки склали близько 1,85 млрд грн. Стрибок «ПЗУ Україна» став найпомітнішою зміною серед усіх розглянутих страхових сегментів.
Рейтинг за КАСКО
Новим лідером ринку КАСКО стала компанія «Арсенал Страхування», яка зібрала 1,523 млрд грн премій. За рік показник збільшився на 30,1%.
Компанія «АРКС», яка раніше посідала перше місце, перемістилася на другу позицію з результатом 1,499 млрд грн. Її премії зросли на 15,9%. Розрив між двома лідерами склав лише 24 млн грн.
Третє місце посіла «ВУСО» з 761,3 млн грн і зростанням на 25,1%. На четвертій позиції перебуває «Уніка», яка збільшила збори на 33,5%, до 753,8 млн грн.
П’яте місце посіла «Універсальна» з преміями у розмірі 680,3 млн грн, що на 25,3% більше, ніж результат першого півріччя 2025 року.
П’ять найбільших компаній зібрали в сегменті КАСКО близько 5,22 млрд грн. Усі учасники рейтингу продемонстрували двозначне зростання, що може бути пов’язано зі збільшенням вартості автомобілів, ремонту та запасних частин, а також із підвищенням страхових сум.
Рейтинг за добровільним медичним страхуванням
Склад та порядок першої п’ятірки ринку добровільного медичного страхування не змінилися.
Лідером залишилася компанія «Уніка», яка зібрала 1,333 млрд грн премій. Зростання склало 7,3%.
Друге місце посідає «Універсальна» з 774,1 млн грн та зростанням на 30,9%. На третій позиції знаходиться «ІНГО», яка збільшила премії на 36,6%, до 714,3 млн грн.
Четверте місце посіла «ВУСО» з результатом 577,7 млн грн.
Компанія продемонструвала найвищу динаміку в першій п’ятірці — 41,8%.
П’яту позицію зберегла «АРКС», яка зібрала 361,9 млн грн, що на 12,4% більше за торішній показник.
Сукупний обсяг премій п’яти лідерів сягнув 3,76 млрд грн. Швидке зростання сегмента підтримується корпоративними програмами медичного страхування, які роботодавці використовують для залучення та утримання співробітників.
Рейтинг компаній зі страхування життя
Ринок страхування життя зберігає найбільш стабільну структуру лідерів.
Перше місце посідає «МетЛайф» із преміями в розмірі 1,599 млрд грн. За рік збори компанії зросли на 11,4%. На неї припадає близько 57% сукупних премій першої п’ятірки.
Другу позицію посідає «ТАС» з результатом 525,7 млн грн. Компанія продемонструвала найвищу динаміку серед лідерів сегмента, збільшивши премії на 21,9%.
На третьому місці — «Граве Україна Страхування життя» з 308,7 млн грн та зростанням на 9,1%.
Четверте місце посідає «ПЗУ Україна Страхування життя», яка зібрала 205,3 млн грн, що на 8,5% більше, ніж роком раніше.
П’ятірку замикає «Аркс Лайф» із преміями в розмірі 175,5 млн грн та зростанням на 3,9%.
Сукупний обсяг премій п’яти найбільших компаній зі страхування життя склав 2,81 млрд грн.
Основні висновки Experts Club
Страховий ринок України у першому півріччі 2026 року зберіг високий рівень концентрації. Одні й ті самі компанії посідають провідні позиції одразу в кількох сегментах, проте універсального лідера у всіх напрямках немає.
Група «ТАС» очолює загальний рейтинг і ринок ОСАГО, «ПЗУ Україна» вийшла на перше місце за «Зеленою картою», «Арсенал Страхування» стала лідером КАСКО, «Уніка» зберігає перше місце в медичному страхуванні, а «МетЛайф» продовжує домінувати у страхуванні життя.
Найпомітніше зміцнення позицій продемонструвала компанія «Арсенал Страхування». Вона увійшла до загального топ-5, посіла перше місце за КАСКО та четверту позицію за ОСАГО.
Водночас результати «Зеленої карти» показують, що позиції страховиків можуть швидко змінюватися навіть протягом одного року. Премії «ПЗУ Україна» зросли більш ніж удвічі, тоді як у «ТАС» та «УСГ» вони суттєво скоротилися.
Зростання премій не завжди означає пропорційне збільшення кількості договорів. Значна частина динаміки може бути пов’язана з підвищенням вартості автомобілів, медичних послуг, ремонту та інших об’єктів страхування. Для повної оцінки становища компаній необхідно враховувати не лише премії, а й виплати, рівень збитковості, резерви, капітал та швидкість врегулювання страхових випадків.
За даними НАСУ, на кінець червня 2026 року на страховому ринку України працювали 47 страховиків. Десять компаній спеціалізувалися на страхуванні життя, ще один учасник — Експортно-кредитне агентство — мав спеціальний статус.
Міжнародний валютний фонд (МВФ) включив до програми розширеного фінансування EFF новий структурний орієнтир із терміном виконання до кінця грудня 2026 року, який передбачає внесення до Верховної Ради конкретних правил боротьби з ухиленням від оподаткування для спрощеної системи.
Згідно з оновленим меморандумом EFF, нове законодавство має вирішити проблеми штучного дроблення бізнесу з метою збереження пільгових лімітів, маніпулятивного переходу між податковими режимами та використання спрощеної системи для приховування реальних трудових відносин і ухилення від сплати податків на заробітну плату та ЄСВ.
Паралельно експерти МВФ рекомендували переглянути проєкт нового Трудового кодексу в частині визначення зайнятості, зазначаючи, що вимога виконання щонайменше п’яти з восьми критеріїв для встановлення трудових відносин створює надмірний тягар доведення для контролюючих органів, тоді як достатньою є відповідність трьом критеріям.
Згідно з меморандумом, детінізація вимагає додаткових ресурсів для всіх податкових органів, тому після призначення у квітні 2026 року нового керівника Державної митної служби (ДМС) уряд має забезпечити наявність достатніх коштів для повторної атестації всіх посадових осіб митниці, яку планується розпочати в середині 2026 року. Також бюджет на 2027 рік має передбачити достатні асигнування для Державної митної служби (ДМС), Державної податкової служби (ДПС) та Бюро економічної безпеки (БЕБ) з метою покращення їхньої здатності наймати та утримувати кваліфікований персонал.
У документі влада наголосила на складнощах із ухваленням законодавства в парламенті, однак зазначила, що залишається відданою скасуванню пільги з ПДВ для ФОП з огляду на її важливість для боротьби з тіньовою економікою, мобілізації доходів, вступу до ЄС та залучення донорської підтримки. Хоча влада вважає вдосконалення податкового адміністрування надзвичайно важливим, вона бачить у цьому більші ризики, ніж персонал фонду, оскільки адміністративні реформи можуть призвести до втрат доходів, якщо їх не планувати й не впроваджувати ретельно.
Як повідомлялося, Рада виконавчих директорів МВФ у ніч на вівторок схвалила перший перегляд 4-річної програми EFF для України, що дозволяє негайно виплатити близько $690 млн другого траншу, однак звернула увагу на невиконання кількох критеріїв ефективності та застерегла від відступу від реформ. З урахуванням першого траншу загальні виплати за програмою загальною вартістю $8,1 млрд, затвердженою наприкінці лютого цього року, становитимуть близько $2,2 млрд.
Оновлений меморандум про економічну та фінансову політику України в рамках програми розширеного фінансування EFF з Міжнародним валютним фондом (МВФ) за підсумками першого її перегляду також містить сім нових структурних орієнтирів, шість із яких є фіскальними.
Україні у 2027 році можна розпочати процес поступового підвищення тарифів на електричну енергію та газ для домогосподарств після розробки належних програм захисту.
Про це йдеться в оновленому меморандумі про економічну та фінансову політику України в межах програми розширеного фінансування EFF з Міжнародним валютним фондом (МВФ) за результатами першого її перегляду.
“Влада взяла на себе зобов’язання до кінця лютого 2027 року провести оцінку програм підтримки комунальних послуг, спрямованих на захист вразливих домогосподарств. Після розробки належних програм захисту тарифи для домогосподарств слід поступово підвищувати – цей процес можна розпочати у 2027 році”, – вважають розробники документу.
Згідно з текстом меморандуму, метою вказаного процесу є забезпечення потреб у відновленні та скорочення заборгованості в енергетичному секторі, при цьому з часом буде необхідна повна лібералізація цін для залучення післявоєнних інвестицій.
“Вона (українська влада – ІФ-У) наголосила, що підвищення тарифів має відбуватися лише після оцінки та, за необхідності, реформування існуючих систем соціального захисту”, – зауважили поміж іншим автори документу.
Зазначається, що масштабні квазіфіскальні заходи в енергетичному секторі та існуюча тарифна структура становлять серйозні ризики для інвестицій, реконструкції та розвитку стабільного енергопостачання й електромережі.
За попередніми оцінками експертів, які будуть уточнені в ході майбутньої технічної допомоги, фіксовані і нижчі ринкових тарифи на енергоносії – зокрема, через мораторії, введені з початку війни – щорічно обходяться щонайменше у 2,2% ВВП у вигляді нецільових субсидій через квазіфіскальну діяльність державних підприємств енергетичного сектору, тоді як цільові трансферти на комунальні послуги становлять у бюджеті близько 0,6% ВВП.
“Істотні фіскальні ризики виникають через фіксовані тарифи на комунальні послуги для домогосподарств, які наразі становлять близько 55% від порівнянних контрактів на постачання”, – йдеться у документі.
Як наслідок, енергетичний сектор дедалі більше покладається на пожертви в натуральній формі, гранти та пільгове фінансування для задоволення потреб у відновленні та імпорті. Наприклад, “Нафтогаз” взяв на себе додатковий борг для фінансування ремонтів та імпорту, внаслідок чого його борг у 2025 році зріс на 63% у річному вимірі. Наразі влада залучає підтримку донорів для забезпечення своєчасного завершення необхідних ремонтних робіт та реалізації планів зміцнення стійкості, зазначили автори документу.
