Українські фермери отримали понад 137 млн грн державної допомоги на утримання маточного поголів’я кіз та овець в межах другої частини першого етапу програми підтримки розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
Згідно з повідомленням, в липні через Український державний фонд підтримки фермерських господарств кошти отримали 536 фермерських господарств та інших сільгоспвиробників.
Підтримка надається виробникам, які утримують від 5 до 500 голів маточного поголів’я кіз та/або овець. Розмір бюджетної дотації становить 2 тис. грн на одну голову.
Міністерство зазначило, що надані кошти мають допомогти агровиробникам зберегти поголів’я, підтримати економічну активність у сільських громадах та сприяти відновленню вівчарства і козівництва, поголів’я яких, за даними відомства, порівняно з довоєнним періодом скоротилося майже на 30%.
Програма фінансується в межах проєкту Світового банку ARISE, спрямованого на відновлення агросектору України.
Заявку можна подати через Державний аграрний реєстр (ДАР).
Як повідомлялося, в лютому через Державний аграрний реєстр (ДАР) за два дні агровиробники подали 1621 заявку на отримання дотації на утримання кіз та овець на загальну суму 203,6 млн грн.
У червні в межах першого етапу програми розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції фермери отримали понад 93 млн грн державної підтримки на утримання маточного поголів’я кіз та овець.
Національний банк України відкликав ліцензію ТОВ “Просто Лізинг” на діяльність фінансової компанії з правом здійснювати фінансовий лізинг, повідомляється на сайті регулятора.
Підставою для цього рішення стало вдруге протягом одного року порушення обов’язкової для виконання вимоги щодо подання “Просто Лізинг” до НБУ звіту про надання впевненості щодо річних звітних даних (даних звітності), а саме – порушення вимог Положення про авторизацію надавачів фінансових послуг та умови здійснення ними діяльності з надання фінансових послуг, затвердженого постановою НБУ № 199.
Як повідомлялось, 7 липня 2025 року до компанії було застосовано захід впливу у вигляді вимоги вжити заходів щодо усунення (виправлення) виявлених під час нагляду порушень. Порушення було усунуто.
У 2026 році “Просто Лізинг” вчинило повторне порушення (вдруге протягом одного року): не подало до Нацбанку звіт про надання впевненості щодо річних звітних даних за 2025 рік.
Рішення про застосування заходу впливу у вигляді відкликання ліцензії ухвалив Комітет центробанку з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг 20 липня 2026 року. Воно набирає чинності з дня доведення його до відома товариства.
ТОВ “Просто Лізинг” – українська фінансова компанія, що представлена на ринку оперативного та фінансового лізингу з серпня 2021 року. Національним банком України 19 лютого 2024 року було здійснено переоформлення ліцензії на провадження послуг з фінансового лізингу та внесено відповідні зміни до Реєстру фінансових установ.
Як повідомляє Сербський Економіст, український документальний фільм «Нічна зміна» режисерки Мегумі Лім увійшов до конкурсної програми 39-го Кінофестивалю Херцег-Нові, який відбудеться в Чорногорії з 22 по 28 серпня 2026 року.
Документальна секція фестивалю об’єднає 26 фільмів авторів із різних країн. З них 24 фільми змагатимуться за «Золоту мімозу», ще дві роботи покажуть поза конкурсом. Покази документальної програми відбудуться з 23 по 27 серпня у дворі будинку письменника Іво Андрича.
Україну представить фільм «Нічна зміна», знятий у 2025 році. Його авторка — документалістка та журналістка Мегумі Лім, яка працює в Києві та раніше співпрацювала з міжнародними ЗМІ в Японії та Китаї.
29-хвилинна стрічка розповідає про людей, які продовжують працювати в Харкові під час нічної комендантської години. Героями фільму стали співробітники служб і підприємств, які забезпечують життєдіяльність міста в умовах регулярних російських атак. Автори показують, як війна змінила нічне життя Харкова і як містяни зберігають звичний ритм, незважаючи на загрози.
«Нічна зміна» стала дебютною короткометражною документальною роботою Мегумі Лім. У 2025 році фільм отримав приз глядацьких симпатій Київського міжнародного фестивалю короткометражного кіно, а також був представлений на кількох міжнародних кінофестивалях.
У програмі фестивалю в Херцег-Нові також заявлені документальні стрічки зі США, Норвегії, Гренландії, Чаду, Палестини, Словенії, Боснії та Герцеговини, Німеччини, Ірану, Великої Британії, Азербайджану, Фінляндії, Франції, Іспанії, Швейцарії, Португалії, Колумбії, Сербії, Грузії, Швеції та Чорногорії.
Селектор документальної програми Володимир Перович зазначив, що в центрі цьогорічної програми — війна в Україні, ситуація в Палестині та Боснії, зміна клімату, спадщина колоніалізму, історична пам’ять, становище жінок та проблеми дорослішання.
Фестиваль відбудеться під гаслом «Усі кольори кіно» на кількох майданчиках Херцег-Нові. Окрім документальної секції, програма включає регіональні повнометражні фільми, європейське кіно, студентські роботи, телевізійні серіали та заходи для представників кіноіндустрії.
Вживання до п’яти чашок кави з кофеїном на день загалом є безпечним для більшості дорослих і може бути пов’язане зі зниженням ризику низки серцево-судинних захворювань, йдеться в новій науковій заяві Американської кардіологічної асоціації (AHA).
Документ було опубліковано 20 липня 2026 року в науковому журналі Circulation. Його автори проаналізували результати досліджень щодо впливу кофеїну на артеріальний тиск, рівень холестерину, серцевий ритм, ризик інсульту, ішемічної хвороби серця, серцевої недостатності та діабету другого типу.
Для більшості дорослих безпечним вважається споживання до 400 мг кофеїну на добу. Це відповідає приблизно трьом-п’яти стандартним чашкам чорної кави об’ємом близько 240 мл кожна. При цьому фактичний вміст кофеїну може суттєво відрізнятися залежно від сорту зерен та способу приготування напою.
За даними AHA, вживання двох-чотирьох чашок кави на день пов’язане з нижчим ризиком серцевих захворювань, інсульту та серцевої недостатності. У деяких дослідженнях найнижчий ризик ішемічної хвороби серця відзначався у людей, які випивали дві-три чашки на день.
Регулярне вживання кави без цукру, сиропів та вершків також пов’язують зі зниженням ймовірності розвитку діабету другого типу. Однак дослідники підкреслюють, що користь може бути зумовлена не лише кофеїном, а й іншими біологічно активними сполуками, що містяться в каві та мають антиоксидантні й протизапальні властивості.
Додавання великої кількості цукру, солодких сиропів, вершків та інших наповнювачів може зменшити потенційну користь напою. Автори огляду також не рекомендують поширювати висновки щодо кави на енергетичні напої. Високі дози кофеїну та додаткові компоненти енергетиків можуть підвищувати артеріальний тиск і ризик порушення серцевого ритму.
Спосіб приготування кави також має значення. У нефільтрованій каві, зокрема еспресо, каві з френч-преса та каві по-турецьки, міститься кафестол, який може сприяти підвищенню рівня так званого «поганого» холестерину. При використанні паперового фільтра вміст цієї речовини значно знижується.
При цьому фахівці не вважають п’ять чашок універсальною рекомендацією для кожної людини. Реакція на кофеїн залежить від віку, генетики, швидкості обміну речовин, ліків, що приймаються, та стану здоров’я. У деяких людей навіть невелика кількість кави може викликати прискорене серцебиття, тривожність, підвищення тиску або порушення сну.
Більшість вивчених даних отримано в спостережних дослідженнях, тому вони вказують на зв’язок, але не доводять, що саме кава безпосередньо запобігає захворюванням. Американська кардіологічна асоціація наголошує на необхідності додаткових рандомізованих досліджень.
Джерело: ScienceAlert
У секції «Середньо-та довгостроковий ринок» УЕБ тривала торгівля ресурсами липня, серпня 2026 року. Загалом позиції на продаж чи купівлю природного газу формували 9 компаній: Укрнафта, ГПК Нафтогаз Трейдинг, Оператор ГТС України, ЛТК Електрум тощо. Загалом у секції продано 4350 тис. куб. м природного газу – ресурсу липня та серпня 2026 року в ГТС і ПСГ.
На короткостроковому ринку природного газу УЕБ учасники формували заявки на внутрішньодобовому ринку та ринку «на добу наперед». Загалом було укладено 56 угод загальним обсягом 1551 тис. куб. м.
Цього тижня європейські газові контракти знову подорожчали. M+1 TTF зростав кожну сесію: від 48,8 євро/МВт-г. на закритті попередньої п’ятниці до близько 57 євро/МВт-г. зранку, 17 липня (+15%). Головним драйвером стало відновлення бойових дій між США та Іраном і нові ризики для судноплавства через Ормузьку протоку. Статус протоки і розбіжності взаєморозуміння – залишаються дуже суперечливими. Ринок знову оцінює не лише фактичну доступність катарського СПГ, а й фрахт, страхування та готовність судновласників заходити в регіон.
Імпорт природного газу з європейського напрямку знаходився на рівні 1,6 млн куб. м на добу.
Як повідомляє Сербський Економіст, Сербія продовжила до кінця 2026 року дію тарифних квот на імпорт цементу та окремих видів сталевої продукції. Після вичерпання встановлених обсягів поставки обкладаються додатковим митом у розмірі 50%.
Обмеження спочатку були введені з 1 січня до 30 червня 2026 року на підставі постанови уряду про захист галузей, що мають стратегічне значення для економіки Сербії. Однак дію цього заходу продовжили до 31 грудня, одночасно переглянувши частину квот та перелік товарних кодів.
Квотування поширюється на портландцемент, гарячекатаний та холоднокатаний прокат, арматурну сталь, гарячекатану катанку та окремі інші вироби з заліза та сталі.
Для деяких категорій також встановлено квоти на цвяхи та дріт, зварні труби, арматурні сітки та решітчасті конструкції. Товари, які не виробляються в Сербії, в окремих випадках були виведені з-під обмежень.
Додаткове мито додається до звичайної митної ставки. Наприклад, якщо стандартне мито становить 10%, після вичерпання квоти загальне навантаження на імпортера може сягнути 60%.
На першому етапі сукупний обсяг квот становив 421,1 тис. тонн. З них 250,35 тис. тонн припадало на цемент, 44,7 тис. тонн — на гарячекатаний прокат, близько 7,2 тис. тонн — на холоднокатану продукцію.
Ще 67,85 тис. тонн становили квоти на арматуру та катанку в рулонах, а 51 тис. тонн — на арматурну сталь у прутках.
Квоти розподілено між країнами з урахуванням їхньої частки в поставках на сербський ринок у 2020–2024 роках. Основні обсяги передбачені для Євросоюзу, Туреччини, Боснії та Герцеговини, Північної Македонії та Албанії.
Окремі країнові квоти отримала й Україна, яка в попередні роки постачала до Сербії прокат, арматуру, дріт та інші вироби з заліза й сталі.
Для гарячекатаного прокату загальна квартальна квота становить близько 22 тис. тонн. На продукцію українського походження припадає трохи більше 1 тис. тонн на квартал.
Ще близько 600 тонн на квартал передбачено для поставок з України арматури та гарячекатаної катанки в рулонах. Після вичерпання цих обсягів відповідна продукція може обкладатися додатковим митом у розмірі 50%.
У 2024 році Сербія імпортувала з України заліза та сталі на $23,15 млн, а готових виробів із заліза та сталі — ще на $9,55 млн.
При цьому не весь український експорт підпадає під нові обмеження. Застосування квот залежить від конкретного митного коду продукції.
Для українських металургійних та металообробних підприємств рішення Сербії означає, що невеликі регулярні партії зможуть надходити на пільгових умовах лише в межах встановлених квот.
Більш масштабні поставки або товари, оформлені після вичерпання квоти, можуть стати неконкурентоспроможними через різке збільшення митних витрат.
Сербський уряд пояснює обмеження необхідністю зберегти внутрішнє виробництво цементу та сталі, підтримати традиційні торговельні потоки та забезпечити стабільність внутрішнього ринку.
Додатковими чинниками стали посилення європейських захисних заходів проти імпорту сталі та збільшення витрат сербських підприємств на енергію й дотримання екологічних вимог.
Для сербських виробників це рішення може забезпечити додатковий захист від іноземної конкуренції. Водночас квоти створюють ризик зростання вартості сировини для будівельних компаній, виробників металоконструкцій, труб, сіток та інших підприємств, що залежать від імпортного прокату та дроту.
https://t.me/relocationrs/3280
