Китай за останні 25 років збільшив свою частку у світовому виробництві автомобілів приблизно в дев’ять разів — з 4% у 2000 році до 36% у 2025 році, перетворившись із відносно невеликого виробника на найбільший центр світового автопрому. Про це повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club з посиланням на дослідження консалтингової компанії Strategy Partners.
За оцінкою аналітиків, у 2000 році в Китаї випускалося близько 2 млн автомобілів, тоді як до 2025 року виробництво перевищило 34 млн машин на рік. Таким чином, за чверть століття обсяг китайського автомобільного виробництва збільшився приблизно у 17 разів.
Особливо швидко позиції Китаю посилювалися після 2010 року. Країна не лише сформувала найбільший внутрішній автомобільний ринок, а й створила масштабну виробничу базу, що охоплює практично весь ланцюжок створення вартості — від компонентів і акумуляторів до виробництва автомобілів і програмного забезпечення.
Одним з основних чинників подальшого зростання китайського автопрому став перехід до електромобілів і гібридних моделей. Китайські виробники отримали сильні позиції в сегменті автомобілів на нових джерелах енергії — NEV, до якого належать повністю електричні автомобілі та підключувані гібриди.
Одночасно китайські компанії активно збільшують присутність за кордоном. Китай перетворився на найбільшого експортера автомобілів, а місцеві виробники розширюють продажі та створюють власні виробничі потужності в Європі, Азії, Латинській Америці та інших регіонах.
У результаті змінилася і структура світового автомобільного ринку. Якщо на початку 2000-х років його основу визначали насамперед виробники зі США, Японії та Західної Європи, то до середини 2020-х років Китай став найбільшим окремим виробничим центром галузі.
Зростання китайського автопрому супроводжується посиленням власних національних брендів. Компанії BYD, Geely, Chery, SAIC, Great Wall Motor та інші виробники дедалі активніше конкурують з європейськими, американськими, японськими та південнокорейськими концернами не лише на внутрішньому ринку Китаю, а й на експортних напрямках.
Суттєвою конкурентною перевагою Китаю стала власна виробнича база акумуляторів. Китайські компанії займають провідні позиції у світовому випуску тягових батарей, а країна контролює значну частину глобальних виробничих ланцюжків, пов’язаних із переробкою сировини та виготовленням компонентів для електромобілів.
За оцінкою Strategy Partners, трансформація китайського автопрому демонструє перехід країни від моделі наздоганяючого промислового розвитку до технологічного лідерства в окремих сегментах галузі.
За збереження нинішніх тенденцій конкуренція між китайськими та традиційними світовими автоконцернами дедалі більше переміщуватиметься у сфери електромобілів, акумуляторних технологій, програмного забезпечення, автономного керування та вартості виробництва.
Десятки тисяч працівників автомобільної промисловості Німеччини беруть участь у акціях протесту з вимогою до влади та керівництва зберегти робочі місця, повідомляє в понеділок The Guardian.
У протестах беруть участь працівники Volkswagen, BMW, Mercedes-Benz та низки інших торгових компаній.
Раніше у Volkswagen оголосили про плани скоротити протягом найближчих трьох років 100 тис. робочих місць. BMW та Mercedes також скорочують штат співробітників.
Протестувальники закликають владу підтримати галузь, зокрема, через субсидії.
The Guardian зазначає, що криза німецького автопрому пов’язана, зокрема, з розвитком китайської індустрії електромобілів, які дешевші й часто оснащені більш сучасними функціями порівняно з німецькими аналогами.
Німеччина прискорено втрачає робочі місця в промисловості – і це вже не локальна просадка, а стійкий тренд. За свіжим дослідженням EY, за рік індустрія скоротила зайнятість на 2,1%, а в автопромі втрати становили близько 51,5 тис. робочих місць (-6,7% рік до року). Слабкість попиту, дорога енергія, конкуренція з Азії, мита США і дорогий перехід на електромобілі тиснуть на маржу і змушують концерни оптимізувати штати. У II кварталі 2025-го виручка промисловості знизилася на 2,1% р/р до €533 млрд, що продовжило серію квартальних спадів.
Структурно найсильніше постраждав автосектор, але скорочення помітні і в машинобудуванні, і в металі; водночас хімія і фарма показують відносну стабільність – це підтверджують як публічні витяги з EY-барометра, так і галузеві коментарі в німецькій діловій пресі. У сумі з 2019 року промисловість Німеччини недорахувалася близько чверті мільйона робочих місць, що відображає накопичений ефект кількох шоків поспіль.
Операційні метрики вказують на млявий цикл: нові замовлення в обробній промисловості в червні впали, а обіг у річному вираженні знижується; це поєднання зазвичай означає слабкість в горизонті найближчих кварталів, навіть якщо окремі місяці дають технічні відскоки виробництва. На макрорівні це поєднується з падінням ВВП у II кварталі та знижувальною ревізією динаміки початку року.
Політичне тло стало жорсткішим: канцлер Фрідріх Мерц відкрито заявляє, що нинішня модель соціальної держави «нефінансована» без реформ, що сигналізує про можливе зрушення бюджетних пріоритетів на користь стимулів до зайнятості та промислової конкурентоспроможності. Для бізнесу це означає менше простору для субсидій «за інерцією» і більше тиску на продуктивність, R&D та експортну адаптацію.
Що це означає для компаній і ринку праці. На автовиробників та їхній ланцюжок поставок, імовірно, чекає друга хвиля реструктуризації під EV-економіку і геополітику тарифів США; машинобудування і далі втрачатиме низькомаржинальні позиції на користь азійських конкурентів, а зростання зміщуватиметься в ніші з високою інженерною доданою вартістю. Для хімії та фарми вікно стійкості зберігається завдяки контрактним моделям і ціновій владі, але енергоємні сегменти залишаються вразливими до спот-ривів газу та електроенергії. Ринок праці буде «двошвидкісним»: вивільнення на конвеєрі та в базовій металообробці паралельно з дефіцитом фахівців в автоматизації, електроніці, ПЗ, батарейних технологіях і хімтехнологіях – це вже видно в структурі вакансій і галузевих опитуваннях.
Висновок. Скорочення зайнятості – не «кінець індустрії», а болісне перекроювання: Німеччина втрачає масові робочі місця там, де програє за витратами, і намагається утримати й наростити зайнятість у сегментах капітало- і знаннямістких виробництв. Ключ до розвороту – здешевлення енергії, прискорення дозвільних процедур, пріоритизація індустріальних інвестицій і перенавчання кадрів під електричний і цифровий порядок денний. Поки ж статистика замовлень і оборотів сигналить, що дно циклу ще не пройдено.
https://t.me/relocationrs/1332
