Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Дніпровський стрілзавод наростив чистий прибуток більш ніж удвічі

АТ “Дніпровський стрілочний завод” (ДнСЗ, Дніпро), великий український виробник стрілочних переводів для магістральних залізничних колій, у січні-червні 2025 року збільшив чистий прибуток у 2,2 раза порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 249,16 млн грн.

Згідно зі звітом про фінрезультати на сайті компанії, чистий дохід від реалізації за цей період зріс на 24,2% – до 796,7 млн грн.

Від операційної діяльності ДнСЗ отримав 299,7 млн грн прибутку (у 2,2 раза більше), а валовий прибуток становив 299 млн грн (+61,2%).

Як повідомлялось, у першому кварталі поточного року завод збільшив чистий прибуток у 2,1 раза до аналогічного періоду 2024 року – до 113,2 млн грн за зростання виторгу на 21,7% – до 415,4 млн грн.

Таким чином, у другому кварталі 2025 року ДнСЗ збільшив чистий прибуток більш ніж у 2,2 раза до квітня-червня-2024 – майже до 136 млн грн, а чистий дохід збільшився на 27,1% – до 381,3 млн грн.

Заснований у 1916 році, ДнСЗ нині випускає різні типи стрілочних переводів для магістрального і промислового транспорту, метрополітенів, а також елементи верхньої будови колії.

Підприємство має повний цикл виробництва продукції, зокрема, власне конструкторське бюро.

Завод завершив 2024 рік із консолідованим чистим прибутком 540,41 млн грн, що на 6% більше за аналогічний показник 2023 року, з якого 78% (420 млн грн) направив на виплату дивідендів. Консолідована виручка зросла на  77% – до 1 млрд 790 млн грн.

Неконсолідований чистий прибуток, за даними звіту компанії на її сайті, збільшився на 6,7% – до 544,22 млн грн за зростання виручки на 31,1% – до 2 млрд 346 млн грн.

Доля експорту у 2024 році склала 5,6%, продукція відвантажувалась до Грузії, Азербайджану, Молдови, Болгарії, Німеччини та країн Балтії.

,

Криворізька ТЕЦ ремонтує котли перед опалювальним сезоном

Котельня АТ “Криворізька теплоцентраль”, що забезпечує теплом понад 345 тис. мешканців північної частини міста, проходить капітальний ремонт у рамках підготовки до опалювального сезону.

“Фахівці підприємства міняють пароперегрівачі двох парових котлів, які відпрацювали вже 80 років. Також триває монтаж конвективних пакетів на водогрійних котлах, що дозволить утримувати необхідний температурний режим теплоносія навіть у сильні морози”, – йдеться у повідомленні на сайті Криворізької ТЕЦ, якою управляє Група “Нафтогаз”.

У повідомленні зазначається, що також будуть встановлені сучасні енергоефективні насоси німецького виробництва, які відповідатимуть за якісну підготовку води та стабільний воднохімічний режим.

Паралельно ТЕЦ готує до зими й інші об’єкти – наразі капітальний ремонт проводять одразу на 10 котлах по всьому місту.

Як повідомлялося, віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба зазначив, що станом на середину вересня рівень готовності трубопроводів теплових мереж АТ “Криворіжтеплоцентраль” становить приблизно 60%, але до початку опалювального сезону будуть виконані всі необхідні роботи. Він уточнив, що наразі задіяно більше 100 ремонтно-відновлювальних бригад по заміні теплових мереж, і першочергово роботи проводяться в місцях пошкодження, де треба проводити гідравлічні випробування.

 

, ,

ПівнГЗК засіє житом 75 га хвостосховища для пилопригнічення

Північний гірничо-збагачувальний комбінат (Північний ГЗК, Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), що входить до групи “Метінвест”, засіє житом 75 гектарів хвостосховища у рамках програми пилопригнічення та відновлення родючості земель.

Згідно з інформацією компанії, протягом вересня на території цеху технічноого воопостачання та шламового господарства ПівнГЗК тривають роботи з посіву злакових культур на сухих картах хвостосховища. Заходи проводяться в межах Міської програми вирішення екологічних проблем Кривбасу та поліпшення стану навколишнього природного середовища.

При цьому відзначається, що підприємства “Метінвесту” докладають зусиль для збереження виробництва, та навіть під час надскладних часів не скасували своїх зобов’язань у вирішенні екологічних питань.

У нинішньому році на Північному ГЗК заплановані і вже проводяться масштабні роботи із застосуванням зелених технологій, які допоможуть запобігти розпорошуванню сухих карт хвостосховища підприємства. Для посіву будуть використані 10 тонн насіння та чотири тонни комплексних добрив для родючості порушених земель. Наразі злакові, висіяні у першій декаді вересня, вже дали сходи.

“Перший експеримент з висівання жита на хвостосховищі ПівнГЗК ми провели у 2021 році. У нас тоді були сумніви щодо того, чи закріпиться культура на ділянках з високомінералізованими хвостами збагачення. Позитивний результат додав нам впевненості, щоб продовжувати таку практику і надалі. Експериментальним шляхом ми також з’ясували, що кращий захист поверхонь дає саме озиме жито. Воно встигає прорости до холодів і утворити щільне переплетення коріння, яке й затримує сухі хвости збагачення від розпорошування у вітряну погоду”, – пояснив суть методу провідний інженер з пилевентиляції Північного ГЗК Олег Береза.

За словами фахівця, сьогодні площа карт хвостосховища ПівнГЗК складає майже 170 га. З них під посівами жита будуть 75 га сухих карт. Близько 60 га хвостосховища наразі задіяні у нарощуванні з позначки +165 метрів до рівня +169 метрів. Зрошування даної території виконує підрядна будівельна організація. Ще на понад 35 га карт здійснюється рівномірний намив та підтримується проєктний рівень води у ставку-накопичувачі. Також для запобігання пилоутворенню згідно з графіком на технологічних дорогах цеху працює зрошувальна техніка.

ПівнГЗК входить до групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (СКМ, Донецьк) (71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%). Керуючою компанією групи “Метінвест” є ТОВ “Метінвест Холдинг”.

 

, , ,

Кількість загиблих і поранених серед цивільного населення в Україні з 24.02.2022 по 01.06.2025

Кількість загиблих і поранених серед цивільного населення в Україні з 24.02.2022 по 01.06.2025

Open4Business.com.ua

Аргентина істотно нарощує переробку соняшнику, конкуренція на ринку посилюється

Переробка соняшнику в Аргентині в серпні 2025 року зросла до 488 тис. тонн проти 330 тис. тонн за аналогічний місяць 2024 року, повідомило агентство «АПК-Інформ» з посиланням на дані Oil World. При цьому показник лише незначно поступився рівню липня поточного року (491 тис. тонн).

За оцінками експертів, переробка у вересні та жовтні продовжить істотно перевищувати торішні показники, оскільки аргентинські переробники користуються зниженням врожаю соняшнику в Україні, Росії, Туреччині та Болгарії.

Аргентинська соняшникова олія зараз є найбільш конкурентною на світовому ринку і реалізується зі значними знижками в порівнянні з продукцією з Причорноморського регіону. Так, експорт в серпні склав 172 тис. тонн проти 116 тис. тонн роком раніше. Основні напрямки — Індія (90 тис. тонн проти 21 тис. тонн роком раніше) та Ірак (14 тис. тонн проти 31 тис. тонн).

Згідно з даними Мінсільгоспу Аргентини, урожай соняшнику в 2025 році перевищив прогнози і склав 5,3 млн тонн проти 3,9 млн тонн в 2024-му. Влада країни розраховує зберегти високий рівень виробництва і в 2026 році за рахунок збільшення посівних площ на 10% щорічно.

Аналітики центру Experts Club відзначають, що зростання переробки та експорту з Аргентини посилює тиск на світовий ринок соняшникової олії, знижуючи ціни та посилюючи конкуренцію.

Для України, одного з найбільших світових виробників і експортерів олії, це може означати скорочення експортної виручки і необхідність активніше шукати нові ринки збуту, а також робити ставку на більш глибоку переробку і підвищення якості продукції.

Джерело: https://expertsclub.eu/argentyna-istotno-naroshhuye-pererobku-sonyashnyku-konkurencziya-na-rynku-posylyuyetsya/

 

, , ,

Основні економічні індикатори України та світу у i півріччі 2025 року

Стаття представляє ключові макроекономічні показники України та світової економіки станом на кінець травня 2025 року. Аналіз підготовлено на основі актуальних даних Державної служби статистики України (ДССУ), Національного банку України (НБУ), Міжнародного валютного фонду (МВФ), Світового банку, а також провідних національних статистичних відомств (Eurostat, BEA, NBS, ONS, TurkStat, IBGE). Директор з маркетингу та розвитку “Інтерфакс-Україна” Максим Уракін, кандидат економічних наук і засновник інформаційно-аналітичного центру «Experts Club», представив огляд поточних макроекономічних трендів.

Макроекономічні показники України

Перші п’ять місяців 2025 року засвідчили стримане відновлення на тлі високої невизначеності. За попередньою оцінкою Держстату, реальний ВВП України в І кварталі 2025 року зріс на 1,1% р/р (сезонно скориговано: –0,3% кв/кв), що відбиває вразливу, але все ж позитивну динаміку внутрішнього попиту та адаптацію бізнесу до воєнних умов.

Інфляційний тиск у травні посилився: річна інфляція прискорилася до 15,9% (м/м: +1,3%), головно через стрибок цін на продовольство та вплив енергетичних чинників. НБУ прямо вказав на сезонні та пропозиційні фактори і водночас очікує пом’якшення темпів у літні місяці.

На цьому тлі Правління НБУ у березні, квітні та червні послідовно зберігало облікову ставку 15,5% річних, підкреслюючи пріоритет якоріння інфляційних очікувань і курсової стабільності.

Зовнішня торгівля товарами у січні–квітні лишалася у глибокому дефіциті: експорт становив $15,8 млрд, імпорт — $29,3 млрд, від’ємне сальдо — близько $13,4 млрд. За цей же період експорт послуг — $12,7 млрд, імпорт — $7,4 млрд. Структурно імпорт переважає за рахунок палива, машин та транспорту, тоді як товарний експорт концентрований у сировинних групах.

Попри торговий розрив, міжнародні резерви наприкінці травня сягнули історично високих рівнів — $44,5 млрд станом на 1 червня 2025 року (завдяки офіційним надходженням і операціям НБУ).

Водночас боргове навантаження високе: сукупний державний і гарантований борг на 31 травня 2025 року — $180,97 млрд (7,52 трлн грн).

«Поточна макродинаміка радше схожа на рух зі злегка затягнутим ручником: економіка здатна їхати, але без розгону. Позитив у тому, що ми утримуємо зростання й інфляцію поступово притискаємо. Негатив — у якості джерел цього балансу: резерви і зовнішні вливання замінюють інвестиції та експортну виручку. Якщо влітку ми не перетворимо рекордні резерви і доступ до міжнародних програм на інвестиційний імпульс у виробництві, енергетиці та логістиці, восени доведеться гасити вже не цінові, а структурні пожежі», – зазначає Максим Уракін.

Експерт також акцентує і на якості попиту. На думку Уракіна, споживання оживає, але воно крихке і нерівномірне — тримають його ІТ-сектор, послуги і частина торгівлі. Промисловість без великого ремонту інфраструктури, дешевих довгих грошей і доступу до портів — як мотор на мінімальних обертах.

«Додаємо ризики енергетики в пікові періоди і отримуємо економіку, якій потрібні не поодинокі вливання, а системна терапія: страхування воєнних ризиків для інвесторів, швидкі “вікна” для імпорту обладнання, безмитні коридори для експортерів і масштабні проєкти державно-приватного партнерства. Інакше ми законсервуємо дефіцит торгівлі та залежність від зовнішнього фінансування», – підкреслив економіст.

Глобальна економіка

Глобальна картина на кінець травня 2025 року залишається неоднорідною. МВФ у квітневому WEO прогнозує зростання світової економіки у 2025 році близько 2,8%, із подальшим зниженням інфляції, але зі збереженням ризиків, пов’язаних із геополітикою та торговельним протекціонізмом.

США після перегріву 2024 року отримали негативну динаміку ВВП в І кварталі 2025-го: за другою оцінкою BEA — спад на 0,3% у перерахунку на річні темпи, що пояснюється різким збільшенням імпорту та скороченням держвидатків; внутрішній кінцевий попит залишався стійким. У травні базова інфляція PCE трималася поблизу 2,6% р/р, а ФРС на засіданні 1 травня утримала діапазон ставки 4,5–4,75% (у червні продовжила цикл помірного пом’якшення).

Китай у І кварталі продемонстрував офіційне зростання ВВП на 5,4% р/р (1,2% кв/кв), підтримане промисловістю, транспортом і послугами ІТ; водночас сектор нерухомості лишається стримуючим фактором.

Європейська економіка поступово виходить зі стагнації. Єврокомісія у весняному прогнозі очікує у 2025 році зростання ВВП на 1,1% в ЄС і 0,9% у єврозоні; інфляція зближується з ціллю ЄЦБ. Перший квартал дав позитивний імпульс: ВВП єврозони зріс на 0,4% кв/кв.

Велика Британія стала приємною несподіванкою G7: +0,7% кв/кв у І кварталі, а Банк Англії 8 травня знизив ставку до 4,5%, зберігаючи обережну риторику через інфляційні ризики.

У Туреччині зберігається поєднання зростання та високої інфляції: у І кварталі 2025 року ВВП зріс на 5,7% р/р, а інфляція у травні становила 35,4% р/р попри жорстку монетарну політику.

Індія утримує високу динаміку: за офіційними даними, у IV кварталі фінансового року 2024/25 (січень–березень 2025-го) реальний ВВП зріс на 7,4% р/р; на весь фінрік уряд оцінює зростання приблизно у 6,5–6,9%.

Бразилія в І кварталі додала 1,4% кв/кв (2,9% р/р), але інфляція у травні залишалася підвищеною — близько 5,3% р/р, що змушує центральний банк утримувати жорсткі фінансові умови.

«Світ у травні 2025 року — це економіка “багатьох швидкостей”. США охолоджуються статистичною “мінусовою” динамікою І кварталу, але попит і ринок праці досі тягнуть уперед; Європа, попри низькі темпи, виходить на траєкторію, сумісну з ціллю інфляції; Велика Британія демонструє витривалість; Китай тримає орієнтир 5%+, але зі слабким приватним попитом; Індія — безумовний лідер за темпами серед великих економік; Туреччина живе в режимі високої інфляційної турбулентності; Бразилія росте, однак платить за це дорогими грошима», — коментує Максим Уракін.

За словами експерта, для України це означає нову конфігурацію можливостей: дешевші глобальні гроші з’являться не швидко, але “вікно” для інвестицій у релокацію виробництв, енергетику та оборонно-промислові ланцюги вже відчинене.

«Головне — проектувати зростання не як просте відновлення довоєнної структури, а як стрибок у продуктивності: переробка замість сировини, логістика з високою доданою вартістю, цифрові сервіси та інжиніринг, що мають експортну масштабованість. Тоді макрофінансова стабільність перестане бути крихкою і стане платформою розвитку», – додав засновник «Experts Club».

Висновок

Українська економіка у січні–травні 2025 року перебуває у режимі підтримуваної стабілізації: помірне річне зростання на старті року, інфляція, що підіймалася до піку в травні, рекордні резерви та високе боргове навантаження. Стратегічний вибір — перетворити зовнішню підтримку і ресурси імпорту на джерело інвестицій у продуктивність та експорт. Глобальний контекст — асиметричний і ризиковий, але відкриває ніші, де Україна може зростати швидше за світ за умови фокусування на структурних проєктах і політиці, яка конвертує стабільність у розвиток.

Детальніший аналіз економічних показників України доступний у щомісячних інформаційно-аналітичних продуктах агентства Інтерфакс-Україна «Економічний моніторинг».

Керівник проекту “Економічний Моніторинг” кандидат економічних наук Максим Уракін

 

, ,