Пасажиропотік через західний кордон із 17 до 23 грудня зріс більш ніж на чверть: на виїзд з України – з 243 тис. до 301 тис. осіб, тоді як на в’їзд – з 231 тис. до 302 тис., повідомила Держприкордонслужба у Facebook.
Таким чином, за даними відомства, цього тижня відтік людей із країни, що тривав п’ять тижнів поспіль, змінився невеликим припливом в 1 тис. осіб.
Прикордонна служба Польщі також зафіксувала за останні сім днів чистий приплив в Україну – одразу 15 тис. осіб, тоді як за попередні п’ять тижнів відтоку сумарно він становив 36 тис.
За даними польського відомства, тижневий потік з України до Польщі зріс зі 153 тис. осіб до 184 тис. осіб, тоді як зворотний потік із Польщі до України – зі 149 тис. до 199 тис. осіб.
Загалом від початку війни до Польщі з України прибуло 8,638 млн осіб, тоді як у зворотному напрямку прослідувало 6,814 млн осіб.
Кількість легкових авто, які перетнули західний кордон України, за даними Держприкордонслужби, зросла за звітний тиждень зі 127 тис. до 139 тис., тоді як оформлених транспортних засобів із гуманітарними вантажами скоротилося з 643 до 593.
Відомство попередило, що останніми днями через зростання пасажиропотоку та погані погодні умови зросли черги, особливо на польському кордоні.
Як повідомлялося, з 10 травня потік на в’їзд в Україну через західний її кордон майже місяць щодня стійко перевищував потік на виїзд. Чистий приплив за цей час становив 188 тис. осіб. У наступні тижні такої однозначної тенденції вже не було, за винятком тижня початку нового навчального року, коли чистий приплив становив рекордні 47 тис. осіб.
Загалом статистика свідчила про поступове повернення українців додому: чистий приплив за період з 10 травня до 23 вересня становив 409 тис. осіб.
Уперше з 10 травня кількість тих, хто виїхав з України за тиждень, перевищила кількість тих, хто в’їхав наприкінці вересня. Тоді чистий відтік становив одразу 28 тис. осіб, і однією з можливих причин була реакція на мобілізацію в Росії та “псевдореферендуми” на окупованих територіях, а потім імовірною причиною відтоку були масовані обстріли енергетичної інфраструктури. Загалом же відтоді чистий відтік становив 117 тис. осіб.
Згідно з даними УВКБ ООН станом на 20 грудня, загалом з України від початку війни виїхало (без урахування потоку на в’їзд) 16,595 млн осіб, із них у Польщу – 8,350 млн, Росію (дані не оновлюють із 3 жовтня) – 2,852 млн осіб, Угорщину – 1,930 млн осіб, Румунію – 1,696 млн осіб, Словаччину – 1,024 млн осіб, Молдову – 726,7 тис. осіб, Білорусь – 16,7 тис. осіб.
Водночас в Україну, за даними ООН, з 28 лютого до 20 грудня в’їхало (без урахування даних Угорщини, РФ і Білорусі) 8,711 млн осіб.
Пасажиропотік через західний кордон України, тис. осіб.
Дата з України в т.ч. до Польщі в Україну в т.ч. українці кількість авто гуманітарних вантажівок, шт.
23.дек 57 36 50 50 47 21 87
22.дек 43 25 44 41 20 90
21.дек 46 27 42 38 20 108
20.дек 38 22 35 31 19 58
19.дек 35 21 39 36 18 76
18.дек 39 23 48 44 20 84
17.дек 43 25 44 39 21 90
16.дек 39 24 34 30 19 118
15.дек 37 23 34 31 19 99
14.дек 35 20 30 27 18 55
13.дек 31 18 30 26 18 78
12.дек 30 19 33 31 17 69
11.дек 32 19 34 31 16 59
10.дек 39 24 36 32 20 165
Дані: Держприкордонслужба
Станом на грудень 2022 року до 65% посівів озимих культур перебувають у доброму та відмінному стані, а стан решти 30-35% залежатиме від погодних умов упродовж зими.
Як повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики в п’ятницю з посиланням на дані Укргідрометцентру, в поточному сезоні погодний фактор не вплинув на стан посівних культур.
“За візуальною оцінкою, на 65% (у 2021 році – 56%) обстежених полів рослини ввійшли в зиму в доброму та відмінному стані, на 28% (35%) площ стан рослин оцінювався як задовільний. На 7% (9%) площ рослини були слаборозвинені (не досягли безпечного для перезимівлі фазового розвитку). Найбільше таких посівів (від 7 до 28%) у Харківській, Вінницькій, Одеській та Львівській областях”, – зазначається в повідомленні міністерства.
За даними Мінагрополітики, Укргідрометцентр 28-30 жовтня провів дослідження запасів продуктивної вологи орного шару ґрунту під озимими культурами. На більшості засіяних площ запаси вологи були оптимальними (21-40 мм), на окремих площах східних, західних та північних областей шар ґрунту був перезволожений (понад 40 мм продуктивної вологи). Водночас у південних та на окремих площах центральних областей зволоження орного шару ґрунту було недостатнім для кінця осені (подекуди менше ніж 10 мм продуктивної вологи), найбільше таких площ було в Одеській області.
Також за даними агрометеорологічних обстежень озимих культур, у другій половині листопада 30-40% площ рослини досягли масового кущіння, що сприятливо для перезимівлі. На решті площ відзначалося утворення 3-го листка та листківки. Висота рослин становила від 10 до 24 см, кількість рослин на 1 кв. м становила в середньому 250-510, на кращих посівах 600-670 рослин. Кущистість сформувалася в межах 1,6-2,8 стебел в однієї рослини.
Як повідомлялося, прем’єр-міністр України Денис Шмигаль в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна” заявив, що менші площі під озиминою в цьому сезоні Україна спробує компенсувати за рахунок нарощування площ під ярими культурами наступного року.
“Цього року було посіяно озимі зернові на 4,8 млн га на підконтрольних територіях. Це приблизно на 40% менше порівняно з минулим роком. Ми розраховуємо, що ярих культур навесні засіють більше, щоб компенсувати. Але очевидно, що більша мінна засміченість полів, фактор невизначеності та постійні атаки ворога вплинуть на кількісні показники нашого врожаю наступного року. Це проблематика, яку доведеться вирішувати”, – сказав прем’єр.
Він підкреслив, що уряд країни працює над залученням міжнародної підтримки, що має позитивно позначитися на валовому зборі врожаю наступного року. Так, сільськогосподарська організація ООН (ФАО) вже погодилася надати країні насіннєвий матеріал, який дасть змогу збільшити загальні площі посівів ярих культур у 2023 році на 30%. Для порівняння, Україна під час посівної-2022 засіяла основними сільгоспкультурами 14,16 млн га земель, або 83,7% показників 2021 року в 16,92 млн га.
Світовий лідер з виробництва і здачі в оренду меблів і предметів інтер’єру Home Essentials розгортає виробництво меблів і матраців у Кременці (Тернопільська обл.), повідомив керівник Інвестиційного офісу Тернопільської області Володимир Василевський агентству “Інтерфакс-Україна”.
За його словами, вже завершено всі реєстраційні дії та обрано майданчик для розміщення виробництва.
“Кременецька громада отримала потужного американського інвестора – ТОВ “Хоум Ессеншіалс Україна”. Проєкт виходить на стадію впровадження і починає жити власним життям – наймання працівників, завезення виробничого обладнання та формування кола постачальників”, – сказав він.
За словами Василевського, вже у другому кварталі 2023 року почнеться відвантаження продукції. На першому етапі проєкт створює 50-60 робочих місць, до кінця 2023 року буде створено 300 робочих місць.
“Інвестор переносить в Україну частину операційних процесів бек-офісу зі штаб-квартири в Гонконзі, і тут буде забезпечено роботою управлінців і креативників – логістів, маркетологів тощо”, – додав він.
За оцінкою Василевського, за аналогією зі схожими фабриками в Україні, виробництво в Кременці дасть оборот близько $12-15 млн. “Уже в перші місяці роботи можливий експорт продукції на $0,5-1 млн/місяць”, – сказав він.
Експорт планується спочатку в Іспанію, Португалію, Італію та Францію, а вже з другого кварталу 2023 року – в більшість країн Євросоюзу.
Для старту виробництва, на обладнання та оборотні кошти, у першому півріччі 2023 року передбачено близько $1 млн інвестицій, у 2-3 кварталі – до $5 млн.
Членкиня правління Української асоціації меблевиків (УАМ) і координаторка розвитку меблевих кластерів Оксана Донська в коментарі агентству “Інтерфакс-Україна” зазначила, що цей інвестор – приклад активного інтересу іноземних компаній до нашого ринку і зацікавленості місцевої влади.
“Я зустріла представника Home Essentials на міжнародній виставці, де УАМ представляла продукцію українських меблевиків. Для нього це була щаслива випадковість. Далі зустрілися в зумі. Надала йому аналітику внутрішнього ринку, дані про специфіку експорту, розповіла про географічні особливості розміщення виробництва в Україні. За чотири місяці команда Інвестиційного офісу Тернопільської області змогла забезпечити входження американського інвестора”, – повідомила Донська.
Компанія Home Essentials – світовий лідер з виробництва та здачі в оренду меблів і предметів інтер’єру. Головний офіс (штаб-квартира) – Гонконг. Європейський офіс – Мадрид. Компанія здійснює операції більш ніж у 26 країнах світу.
Основний сценарій персоналу МВФ у рамках Моніторингової програми із залученням ради директорів (PMB) припускає, що в 2023 році Україні будуть потрібні закупівлі газу в обсязі 5 млрд куб. м, рівномірно розподілені протягом 12 місяців.
Згідно з представленим у документах графіком, без імпорту Україна вийде з цього опалювального сезону із запасами 6 млрд куб. м і до наступного опалювального сезону зможе підвищити їх лише до 8,5 млрд куб. м, що призведе до їхнього падіння до 6 млрд куб. м уже на початку 2024 року.
Водночас з урахуванням імпорту запаси газу на кінець цього опалювального сезону будуть лише трохи нижчими за 9 млрд куб. м, а до наступного зростуть майже до 14 млрд куб. м, що всього приблизно на 0,5 млрд куб. м менше, ніж на початок цього сезону.
“Щоб допомогти “Нафтогазу” задовольнити пов’язане з цим зростання потреб у фінансуванні, уряд уже надає бюджетну підтримку компанії за допомогою неявної субсидії у вигляді упущених доходів від рентних платежів за газ, яку оцінюють приблизно у 145 млрд грн ($3,5 млрд) на 2023 рік”, – зазначено в матеріалах на сайті Фонду до PMB.
Водночас експерти МВФ припускають, що, найімовірніше, буде потрібно більше підтримки, зокрема як компенсація за зобов’язання з надання комунальних послуг через фіксацію роздрібної ціни газу на рівні 7,4 грн за кубометр – значно нижчої за ціну імпортного паритету.
Вони додали, що теплокомуненерго (ТКЕ) і Оператору газотранспортної системи (ОГТСУ), ліквідність яких страждає через зниження плати за транзит і використання низької потужності, також може знадобитися підтримка.
“Загалом, за оцінками персоналу, у 2023 році може знадобитися до 150 млрд грн ($3,6 млрд) у вигляді додаткової фінансової підтримки “Нафтогазу”, ОГТСУ і ТКЕ”, – зазначають експерти МВФ.
Рейтинговий комітет РА “Експерт-Рейтинг” 23 грудня 2022 року ухвалив рішення про призупинення рейтингу фінансової стійкості (надійності) страховика ПрАТ “Страхова компанія “Альфа Страхування” (Київ), повідомляється на сайті РА.
Також наголошується, що рейтинг може бути відновлений за умови відновлення дії ліцензії компанії.
Як повідомлялося, Національний банк України 5 грудня 2022 року застосував до ПрАТ СК “Альфа Страхування” захід впливу у вигляді тимчасового зупинення ліцензій на надання фінансових послуг.
НБУ також зазначав, що зазначений захід впливу застосовано у зв’язку з невідповідністю компанії вимогам Положення про ліцензування та реєстрацію постачальників фінансових послуг та умов здійснення ними діяльності з надання фінансових послуг…, а саме вимогам до ділової репутації постачальників фінансових послуг. Компанія має усунути порушення до 5 грудня 2023 року.
Пізніше Моторне (транспортне) страхове бюро України на своєму сайті повідомило, що у зв’язку з тимчасовим зупиненням СК “Альфа Страхування” ліцензії на обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ), вона втратила право укладати нові договори.
Раніше повідомлялося, що останнє оновлення рейтингу фінансової стійкості (кредитний рейтинг) СК “Альфа Страхування” РА “Стандарт-Рейтинг” здійснив 2 листопада 2022 року на рівні uaAA+, за результатами 9 міс. поточного року.
За перші три квартали 2022 року компанією було зібрано 719,327 млн грн валових премій, що на 32,97% менше, ніж за аналогічний період 2021 року. Чисті премії скоротилися на 32,75% до 711,449 млн грн, а зароблені премії – на 16,23% до 849,317 млн грн.
Обсяг виплат, здійснених СК “Альфа Страхування”, за дев’ять місяців 2022 року порівняно з аналогічним періодом 2021 року знизився на 11,68% до 258,439 млн грн. З огляду на більші темпи скорочення брутто премій порівняно зі страховими відшкодуваннями, рівень виплат зріс на 8,66 п.п. до 35,93%.
Фінансовий результат від операційної діяльності за три квартали 2022 року порівняно з трьома кварталами 2021 року зріс у 3,77 раза до 138,428 млн грн, а чистий прибуток збільшився в 4,09 раза до 126,472 млн грн.
Як повідомлялося, СК “Альфа Страхування” заснована 2000 року. Пропонує універсальний портфель послуг, що включає комплексні програми захисту інтересів бізнесу і широкий спектр страхових продуктів для приватних осіб.
Страхова група “ТАС” (Київ) у листопаді 2022 року виплатила за укладеними договорами страхування 73,95 млн грн відшкодувань, що на 31,1% менше ніж за аналогічний період роком раніше.
Як повідомляється на сайті компанії, виплати за договорами КАСКО становили 21,58 млн грн, що становить 29,18% від загального обсягу виплат компанії за місяць, ОСЦПВ – 27,82 млн грн або 37,62% від загального обсягу.
Своєю чергою частка “Зеленої карти” в портфелі виплат компанії за підсумками місяця склала 16,24% або 12,01 млн грн.
При цьому обсяг виплат Страхової групи “ТАС” за договорами добровільного медичного страхування в листопаді склав 9,45 млн. грн., що становить 12,78% від сукупної суми відшкодувань за вказаний місяць.
За іншими договорами страхування за останній місяць осені 2022 року СГ “ТАС” виплатила 3,09 млн грн.
СГ “ТАС” зареєстрована 1998 року. Є універсальною компанією, що пропонує клієнтам понад 80 видів страхових продуктів з різних видів добровільного та обов’язкового страхування. Має розгалужену регіональну мережу: 28 регіональних дирекцій і філій та 450 офісів-продажів по всій території України.
