Кабінет Міністрів України виключив експорт кількох типів добрив і жита з переліку товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2022 рік, проте зберіг необхідність отримання ліцензії для їх експорту.
Відповідне рішення уряд ухвалив на засіданні у вівторок, повідомив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук у своєму телеграм-каналі.
За даними нардепа, постанову прийнято з метою скасування фактичної заборони експорту мінеральних добрив та жита з України.
Уточнюється, що квоти на експорт скасовано для таких товарних позицій: жито; хімічні та мінеральні азотні, калійні та фосфорні добрива; добрива мінеральні або хімічні з вмістом двох чи трьох поживних елементів: азоту, фосфору та калію; товари цієї групи у таблетках чи аналогічних формах або в упаковках масою брутто до 10 кг.
Натомість зазначені позиції одночасно включено до переліку товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню.
НАК “Нафтогаз України” оголосив про дефолт щодо єврооблігацій через відмову уряду погодити виплати за ними.
“Сьогодні, 26 липня 2022 року, минув термін виплат НАК Нафтогаз власникам єврооблігацій”, – йдеться в оприлюдненому у вівторок увечері прес-релізі компанії.
У НАК нагадали, що Кабінет міністрів України 21 липня, діючи як загальні збори акціонерів, зобов’язав посадових осіб компанії погоджувати з ним будь-які угоди щодо єврооблігацій.
В офіційному листі уряду компанія вказала на наявність на її рахунках коштів, достатніх для виплат за єврооблігаціями, а також описала ризики та негативні наслідки для “Нафтогазу” та країни у разі “жорсткого дефолту” щодо них.
За даними НАК, у свою чергу Кабмін не надав посадовим особам компанії дозволу виконати зобов’язання перед власниками єврооблігацій щодо здійснення необхідних платежів для сплати основної суми та відсотків (за випуском 2022), а також відсотків (за випуском 2024 року).
“Таким чином, уряд пішов на дефолт щодо єврооблігацій НАК “Нафтогаз України”. Оскільки невиконання зобов’язань щодо єврооблігацій практично позбавило “Нафтогаз” доступу до міжнародного ринку капіталу, КМУ своєю забороною на їх виплату фактично взяв на себе повну відповідальність за залучення коштів, необхідних для імпорту природного газу для проходження опалювального сезону 2022/2023″, – резюмується у прес-релізі.
Як повідомлялося, зараз на ринку звертаються три випуски єврооблігацій “Нафтогазу”. Усі вони були розміщені у 2019 році: у липні – трирічні на $335 млн під 7,375% та п’ятирічні на EUR600 млн під 7,125% (п’яту частину бондів у євро викупив ЄБРР), а у листопаді – 7-річні на $500 млн із прибутковістю 7,62 . Термін погашення єврооблігацій-2022 та виплат відсотків за ними та єврооблігацій-2024 настав 19 липня.
“Нафтогаз” пропонував виплатити всі купони з єврооблігацій-2022 та 2024 19 липня 2024 року і того ж дня погасити єврооблігації-2022, а купони з єврооблігацій-2026 НАК хотів би виплатити 8 листопада 2024 року.
Підприємства об’єднання “Укртрубопром” у січні-червні поточного року скоротили виробництво труб на 24,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 235,2 тис. тонн.
Згідно з оновленими даними об’єднання, у січні підприємства “Укртрубопрому” наростили випуск труб у 2,2 рази порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 61,3 тис. тонн, у лютому – на 16,2%, до 49 тис. тонн, але з березня виробництво знижувалося.
Так, у березні випуск труб становив 3,5 тис. тонн (5,9% до березня-2021), у квітні – 18,5 тис. тонн (32,1% до березня-2021), у травні – 51,4 тис. тонн (86,5%), у червні – 51,6 тис. тонн (76,6%).
Загалом у І півріччі всі заводи продемонстрували негативну динаміку. “Інтерпайп Ніко Тьюб” та “Трубосталь” знизили випуск безшовних труб на 14% та 44,4% відповідно, “Сентравіс” – нержавіючих труб на 25%, “Інтерпайп НМТЗ” – електрозварювальних труб на 37,6%.
Генеральний директор “Укртрубопрому” Георгій Польський зазначив, що на початку року трубні заводи нарощували випуск продукції на тлі сприятливої кон’юнктури зовнішніх ринків, що пов’язано головним чином із постковідним відновленням світової економіки та високими цінами на вуглеводні. Однак повномасштабне вторгнення російських військ на територію України призвело до найсильнішого спаду виробництва: у березні практично вся галузь зупинилася.
“У квітні українські трубники почали обережно запускати виробничі потужності, а в травні-червні підприємства вийшли на 50% завантаження потужностей від довоєнного періоду. Проте окремі заводи сильно недозавантажені, оскільки нові ланцюжки поставок і логістичні схеми досі перебувають у процесі перебудови та формування, наприклад, “Інтерпайп НМТЗ” раніше отримував сировину (штрипс) із “Азовсталі”, але зараз це неможливо через окупацію Маріуполя”, – констатував Польський, якого цитує пресслужба.
За його словами, зараз логістика – головний чинник, чому трубні заводи не можуть вийти на довоєнні обсяги виробництва. Припинення роботи багатьох постачальників на сході та півдні України стало великою втратою для трубників з точки зору традиційних ланцюжків постачання. Крім того, розірвано безліч традиційних логістичних схем: заблоковано українські морпорти на Чорному морі, у країні спостерігається серйозний дефіцит бензину та дизпалива, зруйновано транспортну інфраструктуру ракетними ударами ворога.
“Це змушує підприємства шукати нові, більш витратні маршрути транспортування продукції на експорт через західні прикордонні переходи та європейські морпорти. Крім того, постійне підвищення цін на енергоносії, насамперед, природний газ і електроенергію, призводять до додаткового зростання собівартості трубної продукції і знижують її конкурентоспроможність на зовнішніх ринках”, – резюмував гендиректор.
Як повідомлялося, Україна у 2021 році наростила випуск труб на 15,1% порівняно з попереднім роком – до 980,7 тис. тонн, зокрема підприємства “Укртрубопрому” збільшили їх виробництво на 32,6% – до 710,5 тис. тонн.
Віце-канцлер, міністр у справах економіки та захисту клімату Німеччини Роберт Хабек назвав ситуацію із забезпеченням газу в країні “серйозною” та закликав до скорочення його споживання на 15-20%.
В ефірі телеканалу ARD він, посилаючись на оголошення “Газпрому” про подальше скорочення постачання палива з 27 липня, сказав, що “до цього треба бути готовим”, і “це серйозна ситуація”.
Хабек зазначив, що Німеччина продовжить отримувати газ з Нідерландів та Норвегії, “ми зможемо продовжувати заповнювати сховища, але як швидко і в яких обсягах” буде ясно пізніше. Він додав, що “у нас не буде газу удосталь”.
Міністр звернувся із закликом скоротити споживання газу на 15-20%, щоб уникнути того, що “певні виробничі ланцюжки просто перестануть існувати в Німеччині чи Європі”.
Чиновник пообіцяв, що у разі дефіциту газу насамперед постраждають промислові галузі, тоді як будуть вжиті заходи щодо забезпечення житлових будинків та таких об’єктів інфраструктури, як лікарні.
В інтерв’ю агентству DPA Хабек заявив, що не бачить “технічних причин” скорочення постачань “Газпромом”.
Як раніше повідомив “Газпром”, прокачування газу Північним потоком з середи скоротиться до однієї п’ятої від його потужності.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) 10 серпня проведе в системі “Прозорро.Продажі” онлайн-аукціон із продажу заборгованості перед підлягає ліквідації ПрАТ “Промінвестбанк” за кредитною угодою з молокопереробною компанією “Терра-Фуд”.
Стартову ціну активів встановлено на рівні 329,3 млн грн і відповідає загальній заборгованості фінустанови за кредитним договором, повідомляється на сайті ФГВФО.
“У забезпеченні за договором – промислова нерухомість (майнові комплекси з переробки молока) загальною площею 52,2 тис. кв. м із земельними ділянками загальною площею понад 9,5 га, обладнанням та автотранспортом у Київській, Полтавській, Вінницькій та Миколаївській областях. Також житлова нерухомість із земельними ділянками загальною площею близько 1,4 тис. кв.м та 0,4 га відповідно у Васильківському районі Київської області”, – зазначається у повідомленні Фонду.
Крім того, в заставу за договором входять товари “Терра-Фуд”, що знаходяться в обороті, і частки в статутному капіталі чотирьох товариств.
Торги відбудуться за голландською моделлю аукціону на зниження ціни. Участь в аукціоні можуть взяти як юридичні, і фізичні особи, крім позичальників і поручителів за кредитами, громадян РФ чи осіб, що з державою-агресором.
Як повідомлялося, Національний банк України 25 лютого відкликав банківську ліцензію та ліквідував банки, які перебувають під контролем Російської Федерації: АТ “Міжнародний резервний банк” (раніше АТ “Сбербанк”) та “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” (ПАТ “Промінвестбанк”), який на 99,77% належить ПАТ “Сбербанк Росії” та Державної корпорації розвитку “ВЕБ.РФ”.
ДК “Терра Фуд” розвиває бізнес у трьох галузях – молочній, м’ясній та аграрній. Входить до п’ятірки найбільших виробників молочної продукції в країні.
Виробничі потужності 10 молокопереробних підприємств холдингу становлять 31 тис. тонн сиру, 78 тис. тонн вершкового та вершково-рослинного масла, а також 61 тис. тонн цільномолочної продукції на рік.
Понад 100 найменувань м’ясної продукції групи виготовляються на Тульчинському м’ясокомбінаті потужністю понад 6 тис. тонн виробів на рік.
Селище міського типу Макарів Бучанського району Київської області понад місяць було заблоковано російськими військами. Внаслідок ворожих обстрілів, ракетних та авіаударів населений пункт зазнав значних руйнувань – майже всі об’єкти інфраструктури та установи було знищено.
За оцінками влади Макарів зруйновано на 40%: більшість житлових будинків та магазинів повністю знищено, значних пошкоджень зазнали адміністративні будівлі та інші об’єкти цивільної інфраструктури. Крім того, значних пошкоджень зазнав і комунальний транспорт селища, зокрема автівки медичного призначення.
За дорученням основного акціонера компанії Феррекспо Костянтина Жеваго було оперативно придбано сучасний автомобіль для комунального некомерційного підприємства “Макарівський центр первинної медико-санітарної допомоги”, який буде використовуватися для потреб жителів, що обслуговуються в Плахтянській амбулаторії загальної практики сімейної медицини.
“Для держави, яка знаходиться у стані війни – надійна робота лікарень, а також амбулаторій сімейної медицини, є критичним питанням для вирішення владою на місцях. Міські органи влади працюють в умовах недостатнього фінансування, руйнування логістичної інфраструктури, тому вкрай важливо надавати допомогу для регіонів, постраждалих від агресії, та робити можливою діяльність об’єктів критичної та соціальної інфраструктури”, – зазначили в Компанії Ferrexpo.
Менеджмент Ferrexpo й особисто Костянтин Жеваго продовжують слідкувати за ситуацією в Україні та оперативно надавати допомогу туди, де її найбільше потребують. Компанія об’єднала зусилля своїх керівників та працівників і впевнена, що така підтримка допоможе якнайшвидше впоратися з наслідками ворожої агресії.
Довідка про Ferrexpo:
Ferrexpo – швейцарська залізорудна компанія з активами в Україні. Акції Ferrexpo входять до преміального лістингу Лондонської фондової біржі за індексом FTSE 250 (тікер FXPO). Група виробляє високоякісні залізорудні окатки преміум-класу для металургійної промисловості, які порівняно з використанням більш поширених видів залізорудної сировини дозволяють зменшити викиди вуглецю і підвищити продуктивність виробників. Підприємства Ferrexpo забезпечують сировиною світову металургійну промисловість понад 50 років. У 2021 році Група виготовила 11,2 мільйонів тонн залізорудних окатків, завдяки чому компанія Ferrexpo стала 3-м найбільшим експортером окатків у світі з часткою ринку приблизно 9%. Група має широку клієнтську базу, до якої входять сталеливарні підприємства по всьому світу, у тому числі в Австрії, Німеччині, Японії, Південній Кореї, Тайвані, Китаї, Словаччині, Чехії, Туреччині, В’єтнамі та США. Додаткову інформацію можна знайти на сайті www.ferrexpo.com.
FERREXPO, АВТОМОБІЛЬ, БЛАГОДІЙНІСТЬ, ДОПОМОГА, ЖЕВАГО, КОСТЯНТИНЖЕВАГО, КСВ, МАКАРІВ, МЕДИЦИНА, ФЕРРЕСКПО
