Закон про підвищення податку на прибуток банків з 18% до 50% у 2023 році і до 25% у наступні роки було ухвалено без обговорення з банками, він є дискримінаційним і має довгострокові негативні наслідки для інвестиційного та бізнес-клімату в Україні, вважає голова правління Райффайзен Банку (Київ) Олександр Писарук.
“Не можна визначати надмірний прибуток банків за результатом одного року. Ретроспективне оподаткування надмірних доходів за 2023 рік, а також збільшення податків на прибуток банків у майбутньому є необґрунтованим і позбавляє акціонерів банків бажання інвестувати в цей бізнес”, – сказав голова найбільшого в Україні банку з іноземним капіталом в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна“.
Писарук підкреслив, що підтримує необхідність в умовах, що склалися, тимчасово підвищити податок на прибуток банків і публічно про це заявляв. За його словами, ухвалений у першому читанні варіант про підвищення податку до 36% на 2024-2025 роки обговорювався з банками і був справедливим.
Як вважає банкір, затверджене без обговорення ретроспективне оподаткування наприкінці року створює дуже небезпечний прецедент і податкову невизначеність для всіх економічних агентів, особливо для іноземних інвесторів. “Ретроспективне – це погано саме по собі, але коли ретроспективне пов’язується з 50% замість наявних 18% – це шок”, – додав він.
Коментуючи ставку 50%, Писарук пояснив її бажанням зібрати з банків додатково близько 0,3% ВВП у рамках перегляду програми з МВФ за умов, коли державні банки і так платять великі дивіденди.
“Фактично платниками цього рекордно високого податку є приватні банки, з яких найбільше податкове навантаження припадає на банки з іноземним капіталом. І до ретроспективного оподаткування додається диспропорційне та дискримінаційне ставлення до приватних акціонерів банківської системи”, – констатував банкір.
Він зазначив, що проблемою є також несправедливе виокремлення банків з усієї економіки з точки зору підвищення для них податку на прибуток до 25% на постійній основі в наступні роки.
“Чому тільки вони отримують підвищення податку? Чому власне 25% і чому назавжди? Чому не 28%, не 22% чи 20%? … Це приклад для інвесторів і загалом бізнесу: якщо ти прозорий, то тебе будуть оподатковувати ще більше. І одночасно залишаєте купу економіки, яка не платить податки або мало платить”, – заявив Писарук.
На його думку, податок на банки з 2024 року мав стати предметом обговорення в рамках підготовки прописаної в програмі з МВФ Національної стратегії доходів, яку Мініфін зобов’язаний представити до кінця цього року і в якій декларується розширення податкової бази.
Глава Райффайзен Банку також наголосив, що банки – це циклічний бізнес, і оцінку його прибутковості потрібно давати за досить довгий проміжок часу, в середньому 7-10 років. За його словами, за період із 2013 до 2023 року загальний прибуток акціонерів українських банків (за винятком ПриватБанку та його націоналізації) становив 69%, тобто приблизно 6% річних у гривні, тоді як вартість капіталу в будь-який рік після 2013 року перевищувала 20% річних.
“Тобто для банківських акціонерів останні десять років були збитковими. Для іноземних акціонерів українських банків, які рахують загальний дохід у євро, ситуація значно гірша. За останні десять років банківська система отримала загальний збиток 52%, приблизно -8% річних у євро”, – зазначив Писарук.
Він пояснив це великими збитками українських банків у 2014-2016 роках, майже чотирикратною девальвацією національної валюти та неможливістю отримання дивідендів протягом кількох років.
“Зараз банківський бізнес в Україні – збитковий. Тому що вартість капіталу дуже висока через високу інфляцію і дуже високі ризики країни. І я навіть про війну не кажу”, – констатував голова правління Райффайзен Банку.
Швеція підтримає ініціативу “Зерно з України” щодо гарантування безпеки продовольством, виділивши додатково 100 млн шведських крон (приблизно $9,6 млн) через Всесвітню продовольчу програму (ВПП) ООН, повідомив прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон, виступаючи онлайн на саміті ініціативи в Києві 25 листопада.
Зі свого боку президент Швейцарії Ален Берсе, який був присутній на саміті, оголосив, що Швейцарія зробить свій внесок у допомогу постраждалим, надавши 3 млн швейцарських франків (близько $3,4 млн) Всесвітній продовольчій програмі.
“Унаслідок військової агресії РФ сільськогосподарське виробництво в Україні впало на 45%; близько 11 мільйонів людей у країні залежать від продовольчої допомоги”, – зазначено в повідомленні посольства Швейцарії в Україні у Facebook.
“Гідно захоплення те, як Україна захищає свою країну від триваючої агресії Росії і водночас сприяє забезпеченню продовольством на глобальному рівні. Ми підтримуємо зусилля України з експорту зерна та іншої сільськогосподарської продукції на світові ринки і в найбільш вразливі країни”, – цитуються в повідомленні уряду Швеції на його сайті слова прем’єр-міністра країни.
Уточнюється, що з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року Швеція виділила понад 28 млрд шведських крон на різні зусилля з підтримки України.
Про виділення додатково EUR2 млн на саміті повідомила прем’єрка Литви Інгріда Шимоніте. Ще EUR3 млн надала Фінляндія.
Президент України Володимир Зеленський за підсумками саміту уточнив, що торік на реалізацію програми “Зерно з України” вдалося залучити приблизно $180 млн, тоді як цього року – понад $100 млн.
“Це підтримка іншим державам і підтримка українського експорту та фермерів. Це дуже важливо. Я думаю, що ми зможемо подвоїти цю цифру”, – сказав глава України.
Як повномасштабна війна змінила топ-10 українських оптовиків?
Згідно з даними Індексу Опендатабота, майже половина з топ-10 найуспішніших українських оптовиків — це бізнеси, які займаються торгівлею твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.
До топ-10 Індексу в сфері оптової торгівлі потрапили компанії Окко, WOG, Вест Петрол Маркет (паливо) та ДТЕК Трейдінг, який здійснює торгівлю енергетичними продуктами. У переліку також наявні бізнеси, що продають тютюн (Тедіс Україна та Філіп Морріс сейлз енд дистриб’юшн). Лише дві компанії з переліку продають продукти: МХП (м’ясо) та Кернел Трейд (зерно). До Індексу також потрапили фармкомпанія Кернел Трейд та Метінвест-СМЦ. Разом ці бізнеси торік заробили 458,95 млрд грн.
Незмінним лідером оптової торгівлі другий рік поспіль є Кернел Трейд, яка входить до групи Кернел Андрія Веревського. У 2022 році дохід компанії склав 67,92 млрд грн — на 21% менше порівняно з 2021 (85,79 млрд грн).
З доходом у 67,29 млрд грн до 2 позиції рейтингу просунулася ОККО (Антонов Віталій Борисович, Універсальна інвестиційна група — УІГ). Заробітки компанії зросли в 1,6 разів за рік у 2022.
Топ-3 замикає тютюнова компанія Тедіс Україна Бориса Кауфмана. Торік компанія збільшила свій дохід на 7% та заробила 64,95 млрд грн. Варто зазначити, що водночас дохід ще однієї компанії Індексу, яка спеціалізуються на оптовій торгівлі тютюном — Філіп Морріс сейлз енд дістріб’юшн (українська філія міжнародного виробника тютюнової продукції Phillip Morris International) — скоротився на 15% у 2022.
Четверте місце Індексу посідає компанія МХП Юрія Косюка. Ця компанія спеціалізується на оптовій торгівлі м’ясом та м’ясними продуктами. Її дохід у 2022 році склав 46,73 млрд грн та майже не змінився порівняно з 2021 (46 млрд грн).
На п’ятому місці переліку опинилась компанія Оптіма Фарм Андрія Губського. У 2022 році доходи компанії зменшилися на 4% й склали 44,34 млрд грн.
Найбільший приріст доходу — в 1,8 рази за рік — отримала компанія ДТЕК Трейдінг Ріната Ахметова. Дохід цієї компанії у 36,68 млрд грн дозволив піднятися з 18 місця у рейтингу 2021 на 7 у рейтингу 2022.
А ось в іншої компанії Ахметова з топ-10 — Метінвест-СМЦ доходи скоротилися на 42% (2021 — 51,39 млрд грн, 2022 — 29,86 млрд грн). ,
Кого повномасштабна війна витіснила з топ-10 українських оптовиків?
Варто зазначити, що у 2022 топ-10 українських оптовиків зазнав суттєвих змін порівняно з 2021.
Торік з переліку вибули 2 компанії, які спеціалізуються на торгівлі енергетичними продуктами.
Йдеться про пов’язану з Коломойським компанію Юнайтед Енерджі, яка до початку повномасштабної війни була другою за заробітками в країні. Торік Юнайтед Енерджі отримала дохід у 3,6 рази менше порівняно з 2021 (17,24 млрд грн) та втратила 19 пунктів рейтингу.
Також до топу не потрапив Хім-Трейд (Дмитро Фірташ). Зменшивши в 1,4 рази свій дохід, компанія опустилася на 12 позицію у рейтингу.
Також з десятки вибули два бізнеси, що спеціалізуються на оптовій торгівлі зерном:
Варто зазначити, що сукупний дохід компаній топ-10 оптової торгівлі у 2022 зменшився на 10% у порівнянні з топ-10 у 2021 року.
Індекс Опендатаботу — аналітичний інструмент для оцінки реального становища та географії українського бізнесу, який базується на даних із державних реєстрів, реєстрів Опендатабота, фінансовій звітності компаній, інформації про зв’язки з РФ, санкційні списки та решті аналітичних інструментів Опендатабот.
MHP, NIBULON, WOG, АДМ-Юкрейн, Вест Петрол Маркет, ДТЕК Трейдінг, Кернел Трейд, Метінвест-СМЦ, ОККО, Оптіма Фарм, Тедіс Україна, Філіп Морріс сейлз енд дистриб'юшн, Хім-Трейд
Сервіс Опендатабот презентував топ-10 найуспішніших українських компаній, що займаються оптовою торгівлею і найбільше заробили минулого року. Сумарно ці бізнеси у 2022 році заробили 458,95 млрд грн, повідомляє ресурс.
Згідно з даними Індексу Опендатабота, майже половина з топ-10 найуспішніших українських оптовиків – це бізнеси, що займаються торгівлею твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, дві компанії продають продукти, дві – тютюн.
“До топ-10 Індексу у сфері оптової торгівлі потрапили компанії “ОККО”, WOG, “Вест Петрол Маркет” (пальне) і “ДТЕК Трейдінг”, що здійснює торгівлю енергетичними продуктами. У переліку також є бізнеси, що продають тютюн (“Тедіс Україна” і “Філіп Морріс сейлз енд дистриб’юшн”). Тільки дві компанії з переліку продають продукти: МХП (м’ясо) і “Кернел Трейд” (зерно). До Індексу також потрапили фармкомпанія “Оптима Фарм” і “Метінвест-СМЦ”, – зазначає ресурс.
“Кернел Трейд”, що входить до одного з найбільших агрохолдингів України “Кернел”, другий рік поспіль залишається незмінним лідером оптової торгівлі в країні. У 2022 році його дохід склав 67,92 млрд грн – на 21% менше порівняно з 2021 роком (85,79 млрд грн).
На другій позиції рейтингу – ОККО, чий дохід зріс у 1,6 раза – до 67,29 млрд грн.
Топ-3 замикає тютюнова компанія “Тедіс Україна”, яка збільшила свій дохід на 7% – до 64,95 млрд грн.
Дохід ще однієї компанії, що спеціалізується на оптовій торгівлі тютюном – “Філіп Морріс сейлз енд дистриб’юшн” – скоротився на 15%, до 29,08 млрд грн (10-те місце).
Четверте місце в Індексі посів агрохолдинг МХП, чий дохід 2022 року становив 46,73 млрд грн і майже не змінився порівняно з 2021 роком (46 млрд грн).
На п’ятому місці переліку компанія “Оптима Фарм”, яка скоротила свій дохід на 4% – до 44,34 млрд грн.
Найбільший приріст доходу – в 1,8 раза – отримала компанія “ДТЕК Трейдинг”. Її дохід у 36,68 млрд грн дозволив піднятися з 18-го місця в рейтингу 2021 року на сьоме в рейтингу-2022.
Водночас “Метінвест-СМЦ” скоротила доходи на 42% – до 29,86 млрд грн, у довоєнному 2021 році вони сягали 51,39 млрд грн.
“Варто зазначити, що топ-10 українських оптовиків зазнав суттєвих змін порівняно з 2021 роком. Минулого року з переліку вибули дві компанії, що спеціалізуються на торгівлі енергетичними продуктами”, – зазначає ресурс.
Йдеться про “Юнайтед Енерджі”, яка до початку повномасштабної війни була другою за заробітками в країні. У 2022 році вона отримала дохід у 3,6 раза менший порівняно з 2021 роком – 17,24 млрд грн і втратила 19 пунктів рейтингу.
Із рейтингу також вибув “Хім-Трейд”: зменшивши свій дохід у 1,4 раза – до 26,3 млрд грн, компанія опустилася на 12-ту позицію в рейтингу.
Із 10 найприбутковіших вибули два бізнеси, що спеціалізуються на оптовій торгівлі зерном: “Нібулон” 2022 року скоротив дохід у 2,7 раза порівняно з 2021 роком – до 15,18 млрд грн, “АДМ-Юкрейн” – у 1,5 раза, до 25,17 млрд грн.
Сукупний дохід компаній топ-10 оптової торгівлі торік зменшився на 10% порівняно з топ-10 2021 року, резюмували в Опендатабот.
“Індекс Опендатабот” є аналітичним інструментом для оцінювання реального становища українського бізнесу, що базується на даних із державних реєстрів, фінансової звітності компаній, інформації про зв’язки з РФ, санкційних списках та інших аналітичних інструментах.
Новорічну ялинку в Києві буде встановлено на Софійській площі, як і минулого року, коштом меценатів, повідомив мер Києва Віталій Кличко.
“Таке рішення ухвалила сьогодні Рада оборони столиці. Місто грошей не витрачатиме. Як і минулого року, ялинку встановлять і прикрасять коштом меценатів. І з дотриманням режиму обмеження використання електроенергії. Відповідальність за встановлення та обслуговування головної новорічної ялинки, все ресурсне та фінансове забезпечення, пов’язане з цим, бере на себе ТОВ “Глобал-Декор”, – написав Кличко в Телеграм у понеділок.
За його словами, масових заходів, ярмарків і розваг на Софійській площі не передбачено. “Якщо райдержадміністрації міста плануватимуть якісь святкові заходи в районах, то виключно з дотриманням правил безпеки в місцях, де є укриття. І теж не коштом бюджету Києва”, – додав міський голова.
За словами Кличка, новорічну ялинку в столиці буде встановлено вже до 6 грудня, а до 10 січня буде демонтовано. Це раніше, ніж торік, “оскільки цього року відзначаємо Різдво за новоюліанським календарем”, пояснив мер.
