Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг висловив упевненість у тому, що Польща і Словаччина продовжать підтримувати Україну після майбутніх виборів, незважаючи на нещодавні різкі висловлювання на адресу Києва, повідомляє Reuters у п’ятницю, 29 вересня.
“Я очікую і впевнений, що Україна і Польща знайдуть спосіб вирішити ці питання без негативного впливу на військову підтримку України”, – сказав Столтенберг в інтерв’ю Reuters.
Зазначається, що Польща, член НАТО, до недавнього часу вважалася одним із найвірніших союзників України в її війні з Росією, але відносини з нею зіпсувалися після рішення Польщі продовжити заборону на імпорт українського зерна.
Словаччина, що входить до НАТО, також є союзником України, постачаючи військову техніку, включно з винищувачами МіГ-29 і зенітно-ракетними комплексами С-300. Однак лідер опозиції і колишній прем’єр-міністр Роберт Фіцо, який лідирує в опитуваннях перед виборами, пообіцяв припинити цю військову підтримку, підкреслює Reuters.
“Який би новий уряд не був у Словаччині, ми продовжуватимемо засідати на зустрічах НАТО, – сказав Столтенберг, – і я впевнений, що ми знайдемо способи продовжувати надавати підтримку – як ми робили це після кожних виборів у цьому альянсі з початку війни”.
Група “Ковальська”, яка виготовила мостові балки для Дегтярівського шляхопроводу, готова до будь-якої перевірки, повідомив генеральний директор групи Сергій Пилипенко.
Як повідомлялося, 30 вересня, у Києві на вул. Олександра Довженка група компаній RDS на замовлення КК “Київавтодор” у рамках реконструкції Дегтярівського шляхопроводу виконувала роботи з влаштування балок прогонової частини. Під час виконання монтажу 7-ї балки в проєктне положення та втратила свою стійкість і призвела до падіння інших 6-ти балок прогонової будови. Мостові балки на замовлення групи компаній RDS у рамках цього проєкту виготовила ПБГ “Ковальська”.
“Ми готові до будь-якої перевірки і сприятимемо максимально, щоб будівництво шляхопроводу було завершене не пізніше запланованих термінів”, – прокоментував Пилипенко ситуацію у Facebook у неділю ввечері.
Він повідомив, що балки мостові БМ-36 виготовлені відповідно до проєктної документації та сертифіковані; кожна конструкція отримала документ про якість, затверджений Незалежною мостовою інспекцією України.
“Ці балки в проєктній позиції здатні витримувати навантаження в 90 тонн – це на 30% більше проєктного навантаження, що доведено протоколами досліджень фізико-механічних властивостей конструкції. Усі балки були завантажені та доставлені на будівельний майданчик, підрядник з виконання робіт прийняв продукцію. Весь процес навантаження і доставки балок був задокументований. Інцидент із руйнуванням стався саме під час монтажу сьомої балки, коли шість уже перебували в проєктній позиції”, – повідомив Пилипенко.
За його словами, наявні дані огляду та свідчення свідчать про те, що проблема виникла саме під час монтажу балки, яка з невідомих причин втратила проєктне положення, під час ходу збиваючи сусідні. Вибір способу монтажу визначається підрядником, у даному випадку RDS, на основі проєкту виконання робіт, де чітко визначено тип механізмів, технологію підйому і установки із супровідними розрахунками.
Він нагадав, що група “Ковальська” десятки років виробляє залізобетонні конструкції, зокрема переднапружені мостові балки.
“На залізобетоні “Ковальська” тримаються тисячі споруд та об’єктів інфраструктури, зокрема мостів і шляхопроводів, по всій країні. Якість і надійність конструкцій є найвищим пріоритетом у нашій діяльності. У нас немає жодних сумнівів у міцності бетону, виконанні армування згідно з проєктом і дотриманні технології виробництва”, – зазначив він.
Пилипенко підкреслив, що компанія готова до будь-яких перевірок.
Ціни на нафту слабо підвищуються на торгах у понеділок.
Вартість грудневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures на 8:15 кв. в понеділок становить $92,32 за барель, що на $0,12 (0,13%) вище, ніж на закриття попередньої сесії. У п’ятницю ціна цих контрактів опустилася на $0,9 (1%), до $92,2 за барель.
Ф’ючерси на нафту WTI на листопад на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) подорожчали до цього часу на $0,14 (0,15%), до $90,93 за барель. За підсумками попередніх торгів вартість цих контрактів знизилася на $0,92 (1%), до $90,79 за барель.
Побоювання, пов’язані з потенційною нестачею пропозиції на ринку, підтримували вартість нафти у вересні. Багато аналітиків, як і раніше, впевнені, що ціни продовжать рухатися вгору, до позначки в $100 за барель, зазначає Market Watch.
Brent подорожчала на 9,7% минулого місяця і на 27,3% за підсумками третього кварталу, WTI – відповідно на 8,6% і 28,5%.
“Імпульс до зростання цін, пов’язаний з побоюваннями дефіциту пропозиції на ринку, вичерпав себе до кінця минулого тижня, – вважає засновник Vanda Insights Вандана Харі. – Зараз, ймовірно, буде фаза консолідації, поки не з’явиться нових ринкових драйверів”.
Цього тижня (2-5 жовтня) в Абу-Дабі (ОАЕ) відбудеться 27-та міжнародна нафтогазова виставка і конференція ADIPEC 2023, під час якої можуть прозвучати нові сигнали про те, чого чекати нафтовому ринку найближчим часом. Серед спікерів на конференції – генеральний секретар ОПЕК Хайсам аль-Гайс і міністр енергетики ОАЕ Сухейль аль-Мазруї.
У статті зібрано та проаналізовано основні макроекономічні індикатори України. У зв’язку з набранням чинності Законом України “Про захист інтересів суб’єктів господарювання в період дії воєнного стану або стану війни”, Державна служба статистики України призупиняє публікацію статистичної інформації на період дії воєнного стану, а також упродовж трьох місяців з моменту його завершення. Винятком є публікація інформації про індекс цін споживачів, окремої інформації за статистичними показниками 2021 року та за період січень-лютий 2022 року. У статті проаналізовано відкриті дані від Держстату, Нацбанку, аналітичних центрів.
Демографічні показники України
Говорячи про демографічний фактор розвитку української економіки, Максим Уракін навів дані, озвучені раніше директором Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи Елли Лібановою. Птухи Елли Лібанової, депопуляція є неминучим сценарієм для України. Абсолютно неминучий дефіцит робочої сили.
Згідно з представленими нею на Регіональному економічному форумі оцінками, станом на початок цього року чисельність населення на підконтрольній Україні владі території становила 31,6 млн осіб, а зараз вона трохи збільшилася. Лібанова вказала, що прогноз чисельності населення на початок 2033 року в межах України 1991 року коливається в межах 26-35 млн осіб.
За її словами, потенціал демографічного зростання вичерпано, і це може компенсуватися міграцією.
Відновлення економіки
Реальний валовий внутрішній продукт України у другому кварталі 2023 року зріс на 19,5% порівняно з другим кварталом 2022 року.
“Згідно з оперативною оцінкою Держстату, порівняно з попереднім кварталом (з урахуванням сезонного фактору) ВВП у другому кварталі цього року зріс на 0,8%”, – зазначив Максим Уракін.
Ключовим ризиком для нашої економіки, як і раніше, залишається триваліший термін та інтенсивність війни, а також зниження обсягів або втрата ритмічності міжнародної допомоги, відновлення істотного дефіциту електроенергії через подальші руйнування енергоінфраструктури та інші ризики.
Аналіз зовнішньої торгівлі України
Максим Уракін також звернув увагу на фактор зростання від’ємного сальдо зовнішньої торгівлі, який відмічається з початку війни.
“Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами в січні-липні 2023 року зросло втричі, якщо порівнювати з аналогічним періодом 2022 року, – до $13,8 млрд із $4,315 млрд. Це означає, що витрати на закупівлю необхідних Україні товарів на майже 14 млрд доларів перевищують доходи від експорту українських товарів до інших країн”, – наголосив кандидат економічних наук Уракін.
Фінансове становище України у 2023 році
Однак не менш важливими аспектами економіки, за словами експерта, є держборг, міжнародні резерви та інфляція.
“Сукупний державний борг України в липні 2023 року зріс на 3,1% до нового історичного максимуму: у доларовому вираженні – на $4 млрд, до $132,92 млрд. Нацбанк України в інфляційному звіті наприкінці липня очікує зростання держборгу цьогоріч із 78,4% ВВП до 84,6% ВВП, наступного року – до 96,6% ВВП та 2025 року – до 98,2% ВВП.”, – повідомив Максим Уракін.
Основне джерело фінансування бюджету України, за словами експерта, як і раніше, пов’язане із зовнішньою допомогою.
“Половина бюджету фінансується за рахунок податків і зборів, тоді як інша частина відбувається завдяки міжнародним грантам і кредитам”, – підкреслив він.
“Міжнародні резерви України в серпні знизилися і станом на 1 вересня 2023 року становили $40,3 млрд.”, – додав аналітик.
Що стосується інфляції, то вона показала уповільнення.
“Інфляція в Україні в серпні 2023 року знизилася на 1,4% після зниження на 0,6% у липні та зростання на 0,8% у червні. У 2022-му інфляція в річному вимірі становила майже 27%”, – зазначив Уракін.
Таким чином, економічна ситуація в Україні, на думку засновника “Клубу експертів”, продовжує залишатися складною та багатогранною, потребуючи уважного моніторингу та адаптації стратегій у відповідь на мінливі умови.
Понад 65% опитаних українців не можуть згадати жодної торгової марки вина вітчизняного виробництва. Про це свідчать результати соціологічного опитування, проведеного компанією Active Group спільно з київським аналітичним центром Experts Club.
Серед вітчизняних винних брендів, які найчастіше згадували українці, лідирують Коблєво, Шабо, Вілла Крим, Болград, Чізай, Колоніст, Інкерман, Ореанда та інші. Також лише 30% опитаних хоча б раз у житті куштували крафтове вино українського виробництва, а 17% взагалі не знають, що таке крафтове виноробство.
Натомість, 54% респондентів віддали б перевагу українському вину, якби їм довелось обирати пляшку для візиту в гості або на вечірку. При цьому 47% опитаних віддають перевагу українському алкоголю загалом, а 27% – імпортному, 27% – не визначились.
Крім того, опитування показало, що 30% громадян взагалі не вживають алкогольних напоїв, 28% вживають алкоголь 1 раз на місяць і рідше, в 16% – не частіше одного разу на тиждень.
«У виноробних країнах населення дуже патріотично ставиться до власної продукції, а в Україні чомусь сомельє скоріше порадять закордонний продукт, а не українські, хоча у нас є достатньо якісні крафтові вина. Тому треба, змінювати світогляд та популяризувати власне виробництво, щоб слово українське було синонімом слова якість» – про це розповів Олександр Позній, директор компанії Active Group.
В свою чергу, засновник аналітичного центру Experts Club Максим Уракін підкреслив важливість українського вина на нові ринки.
«Збільшення обсягів експорту – це також гарний інформаційний привід, який зробить українське вино популярнішим і серед наших споживачів. Цього можна досягти через отримання міжнародних сертифікатів, що підтверджують високу якість українського вина, а також завдяки співпраці з відомими виноробами з інших країн для підвищення кваліфікації українських виноробів. Прикладом такої співпраці є допомога українському виноробству від всесвітньо відомого представника цієї галузі – Рікардо Фернандес Нуньєса, власника міжнародної виноробної групи Vinos de la Luz», – зазначив Уракін.
Голова Громадської спілки «Асоціація садівників, виноградарів та виноробів України» (УКРСАДВИНПРОМ) Володимир Печко зазначив, що важливими чинниками, які покращать імідж українського крафтового вина серед споживачів можуть стати створенням і презентація нових унікальних сортів та покращення технологій виробництва.
«Українські виноробні підприємства все більше і більше впроваджують сучасні технології виробництва вина. Це може бути гарним приводом для проведення публічних заходів та популяризації цього продукту. Зокрема, “Укрсадвинпром” наразі активізував застосування новітніх технологій в сфері посадки, обробки, очищення, зберігання та перевезення вина та виноматеріалів з метою забезпечення відповідності українських фруктів та ягід світовим стандартам якост», – підкреслив Печко.
Опитування проводилось у липні 2023 року серед громадян України віком від 18 років методом самозаповнення анкет онлайн у панелі «SunFlowerSociology».
В опитуванні взяли участь біля 1 тис респондентів-громадян України віком від 18 років, робота зроблена методом анкетування онлайн у панелі «SunFlowerSociology». Програма опитування розроблена спільними зусиллями компаній Experts Club та Active group.
Три балкери з агропродукцією і залізною рудою вийшли з портів “Чорноморськ” і “Південний”, а п’ять нових суден прямують у порти на завантаження, повідомив віцепрем’єр – глава Мінвідновлення Олександр Кубраков.
“Балкери AZARA, YING HAO 01, ENEIDA (прапори Ліберії та Палау) експортували понад 127 тис. української агропродукції та залізної руди”, – написав він у Facebook у неділю.
За словами віцепрем’єра, у порти “Великої Одеси” йдуть під завантаження 5 нових суден: балкери OLGA, IDA, DANNY BOY, FORZA DORIA, NEW LEGACY експортують майже 120 тис. тонн українського зерна до країн Африки та Європи.
