Все менше справ про домашнє насильство в Україні доходять до суду
1 521 кримінальних проваджень за ст. ККУ 126-1 “Домашнє насильство” було зареєстровано за перших 5 місяців 2024 року за даними Офісу Генпрокурора. Кількість таких випадків стабільно росте, а відсоток справ, які доходять до суду, різко впав цього року.
Від початку року вже було відкрито 1521 провадження про домашнє насилля — на 36% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Тоді було зареєстровано 1121 провадження. До порівняння, у 2021 році за цей час було відкрито 1343 такі справи.
Нині реєструють, в середньому, 300 таких справ на місяць. До порівняння, у 2021 році відкривали близько 200 на місяць.
Істотно знизилася кількість справ, які доходять до суду. Якщо у 2022 та 2023 роках їх було близько 83%, то цьогоріч лише 64% – це найнижчий показник за останні 5 років.
Цього року підозру у скоєнні такого злочину встигли вручити для понад 1 тис. українців.
Контекст:
20 червня 2022 року Верховна Рада ратифікувала “Конвенцію Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами” (Стамбульська конвенція). Документ пропонує встановити кримінальну відповідальність за насильство щодо жінок та чоловіків і забезпечити за нього покарання.
У травні 2024 Верховна Рада ухвалила в цілому Закон №8329, який передбачає заборону закриття справ про домашнє насильство, збільшення термінів відповідальності, запровадження адмінвідповідальності за сексуальні домагання тощо.
https://opendatabot.ua/analytics/domestic-violence-2024-5
Канада виділила CAD15 млн ($10,94 млн) для добудови II черги Національного музею Голодомору-геноциду, повідомляє пресслужба Міністерства культури та інформаційної політики України.
“Хочу підтвердити, що кошти – 15 мільйонів канадських доларів виділені. Вони готові для цього проєкту, цієї ініціативи щодо продовження будівництва другої черги музею Голодомору. І ми зараз робимо всі наші внутрішні процедури, щоб все відбулося”, – сказав голова відділу міжнародного розвитку посольства Канади в Україні Стівен Вівер за результатами зустрічі з в. о. міністра культури та інформаційної політики України Ростиславом Карандєєвим.
У свою чергу український урядовець подякував Канаді за допомогу та наголосив на тому, що діяльність Національного музею Голодомору-геноциду має надихати українців і міжнародну спільноту на утвердження свободи та гідності, запобігання геноциду та першочерговості прав людини.
Фонд державного майна (ФДМ) виставив на онлайн-аукціон із приватизації Бджильнянський спиртзавод на Вінниччині за стартовою ціною 68,5 млн грн, повідомив голова ФДМ Віталій Коваль.
“Модернізація виробництва дасть змогу забезпечити економічну ефективність новому власнику, адже Вінницька область посідає лідируючу позицію з виробництва та експорту агропродукції. Це дає підприємству логістичні переваги та доступ до ресурсів”, – пояснив він у Facebook.
Згідно з повідомленням, державне підприємство спеціалізується на виробництві спирту та інших хімічних продуктів органічного походження, але з червня 2022 року не здійснює фінансово-господарської діяльності.
Єдиний майновий комплекс Бджильнянського спиртзаводу складається з 99 об’єктів нерухомості загальною площею 11570,6 кв м, 23 одиниць транспорту та спецтехніки, а також 727 одиниць обладнання.
Онлайн-аукціон відбудеться 24 червня в електронній торговій системі “Прозорро.Продажі”.
Коваль нагадав, що 2024 року відомство успішно провело 4 онлайн-аукціони з продажу об’єктів спиртової галузі. Сумарно їхня фінальна вартість склала 126,8 млн грн, що в середньому в 2,1 раза більше за стартову ціну.
“За результатом підприємства отримують нових власників та інвестиції для модернізації, а бюджет кошти від чесних і конкурентних продажів. Продовжуємо працювати над роздержавленням спиртової галузі через приватизацію для розкриття потенціалу”, – резюмував голова ФДМ.
За інформацією ФДМ, спиртзаводи – одні з найпопулярніших активів малої приватизації. Відомство планувало 2023 року повністю завершити приватизацію підприємств спиртової галузі, для чого збиралося провести онлайн-аукціони з продажу 26 спиртзаводів по всій країні. Однак деякі з них не відбулися.
Група компаній “Нова пошта” збільшила мережу відділень Nova Post у Чехії до п’яти міст: після відкриття в Празі, Брно і Ліберце компанія розширилася на Пльзень і Пардубіце, повідомила її прес-служба.
У пресрелізі з посиланням на СЕО NovaPost у Чехії Андрія Артеменка зазначено, що наступні відділення компанії з’являться в містах Острава, Млада Болеслав і Чеське Будейовіце.
“Ми також плануємо розвивати мережу відділень усередині вже наявних бізнесів, а отже, запрошуємо до співпраці власників магазинів, супермаркетів, коворкінгів, салонів хімчисток одягу та інших”, – додав Артеменко.
Уточнюється, що “Нова пошта” наразі має в Європі понад 35 тис. точок сервісу з відправлення та отримання посилок, з яких 90 – власні відділення Nova Post у 13 країнах Європи: Естонії, Польщі, Литві, Латвії, Чехії, Румунії, Німеччині, Словаччині, Італії, Іспанії, Угорщині, Молдові та Великій Британії.
Національний банк України (НБУ) 17 червня погодив ПрАТ “МетЛайф”, що спеціалізується на страхуванні життя, розширення обсягу ліцензії на здійснення діяльності з прямого страхування та вхідного перестрахування.
Як повідомляється на сайті регулятора, компанія отримала право здійснювати страхування за класами страхування від нещасного випадку (зокрема на випадок виробничої травми та професійного захворювання) і страхування на випадок хвороби (зокрема медичне страхування).
У повідомленні також підкреслюється, що з урахуванням цього розширення ліцензія ПрАТ “МетЛайф” вважається переоформленою.
Згідно зі звітністю ПрАТ “МетЛайф”, обсяг страхових премій компанії в зазначеному періоді становив 2,489 млрд грн, страхові резерви – 6,186 млрд грн.
За 2023 рік страховик виплатив страхові відшкодування в обсязі 516,6 млн грн.
Частка компанії за обсягом сформованих страхових резервів на ринку страхування життя становить 31,3%.
ПрАТ “МетЛайф” входить до складу провідної світової корпорації MetLife. Компанія працює в Україні з 2002 року. Основні напрямки бізнесу – накопичувальне страхування життя, страхування від нещасних випадків і критичних захворювань, корпоративне страхування та банкострахування.
Близько 20% українських IT-фахівців працюють за кордоном, водночас у 2023 році їх кількість зросла до 65 тис. із 50-57 тис. роком раніше, ідеться в дослідженні “AI-екосистема України: таланти, компанії, освіта”, яке підготувала некомерційна організація AI House та інвестиційна група Roosh за підтримки Міністерства цифрової інформації.
Згідно з наведеними даними, загальна кількість IT-фахівців в Україні збільшилася до 307 тис. 2023 року з 285 тис. 2022-го.
За даними Євростату, які наведено в дослідженні, Україна посідає друге місце серед країн Центральної та Східної Європи за кількістю ІТ-фахівців, на першому місці Польща з 600,7 тис.
Водночас кількість AI/ML-фахівців за останні 10 років зросла в п’ять разів, але станом на січень 2024 року становить трохи більше ніж 1% – 5,2 тис. осіб.
“Активна міграція фахівців за кордон унаслідок війни веде до дефіциту кваліфікованих кадрів на внутрішньому ринку, стримуючи розвиток галузі”, – йдеться в тексті дослідження.
Найпоширенішими професіями серед фахівців є Data Scientists та ML Engineers, які разом становлять 63% від усіх в індустрії AI/ML. Зазначається, що саме в цих напрямах пропонуються найвищі заробітні плати серед IT-спеціальностей у країні. Середня зарплата молодшого спеціаліста в Україні становить $1-1,5 тис., старшого – $4,5 тис.
Протягом останніх 10 років кількість продуктових AI-компаній в Україні зросла в 3,7 раза і на 2023 рік досягла 183, а сервісних AI-компаній – на 46%, до 60. Протягом останніх чотирьох років відкрилося 34 компанії, які спеціалізуються на штучному інтелекті. Зазначається, що 55% офісів українських AI-компаній розташовані в Києві.
При цьому країна посідає останнє місце серед країн Центральної та Східної Європи за кількістю залучених венчурних інвестицій протягом останніх трьох років. Лідерами є Польща, Литва і Чехія, які залучають у 12-16 разів більше фінансування, ніж Україна, йдеться в тексті дослідження. Як ймовірні причини відзначають повномасштабне вторгнення Росії та реєстрацію українських компаній у європейських країнах або США.
У 2023 році обсяг венчурних інвестицій, які вдалося залучити 22 українським компаніям, зменшився на 31%, до $10,8 млн, як порівняти з 2022 роком, що, на думку авторів дослідження, повторює загальний тренд щодо скорочення таких інвестицій у світі. Також в умовах війни ускладнюється процес переговорів між стартапами та потенційними інвесторами для залучення фінансування.
