У статті зібрано та проаналізовано основні макроекономічні індикатори України. У зв’язку з набранням чинності Законом України “Про захист інтересів суб’єктів господарювання в період дії воєнного стану або стану війни”, Державна служба статистики України призупиняє публікацію статистичної інформації на період дії воєнного стану, а також упродовж трьох місяців з моменту його завершення. Винятком є публікація інформації про індекс цін споживачів, окремої інформації за статистичними показниками 2021 року та за період січень-лютий 2022 року. У статті проаналізовано відкриті дані від Держстату, Нацбанку, аналітичних центрів.
Демографічні показники України
Говорячи про демографічний фактор розвитку української економіки, Максим Уракін навів дані, озвучені раніше директором Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи Елли Лібановою. Птухи Елли Лібанової, депопуляція є неминучим сценарієм для України. Абсолютно неминучий дефіцит робочої сили.
Згідно з представленими нею на Регіональному економічному форумі оцінками, станом на початок цього року чисельність населення на підконтрольній Україні владі території становила 31,6 млн осіб, а зараз вона трохи збільшилася. Лібанова вказала, що прогноз чисельності населення на початок 2033 року в межах України 1991 року коливається в межах 26-35 млн осіб.
За її словами, потенціал демографічного зростання вичерпано, і це може компенсуватися міграцією.
Відновлення економіки
Реальний валовий внутрішній продукт України у другому кварталі 2023 року зріс на 19,5% порівняно з другим кварталом 2022 року.
“Згідно з оперативною оцінкою Держстату, порівняно з попереднім кварталом (з урахуванням сезонного фактору) ВВП у другому кварталі цього року зріс на 0,8%”, – зазначив Максим Уракін.
Ключовим ризиком для нашої економіки, як і раніше, залишається триваліший термін та інтенсивність війни, а також зниження обсягів або втрата ритмічності міжнародної допомоги, відновлення істотного дефіциту електроенергії через подальші руйнування енергоінфраструктури та інші ризики.
Аналіз зовнішньої торгівлі України
Максим Уракін також звернув увагу на фактор зростання від’ємного сальдо зовнішньої торгівлі, який відмічається з початку війни.
“Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами в січні-липні 2023 року зросло втричі, якщо порівнювати з аналогічним періодом 2022 року, – до $13,8 млрд із $4,315 млрд. Це означає, що витрати на закупівлю необхідних Україні товарів на майже 14 млрд доларів перевищують доходи від експорту українських товарів до інших країн”, – наголосив кандидат економічних наук Уракін.
Фінансове становище України у 2023 році
Однак не менш важливими аспектами економіки, за словами експерта, є держборг, міжнародні резерви та інфляція.
“Сукупний державний борг України в липні 2023 року зріс на 3,1% до нового історичного максимуму: у доларовому вираженні – на $4 млрд, до $132,92 млрд. Нацбанк України в інфляційному звіті наприкінці липня очікує зростання держборгу цьогоріч із 78,4% ВВП до 84,6% ВВП, наступного року – до 96,6% ВВП та 2025 року – до 98,2% ВВП.”, – повідомив Максим Уракін.
Основне джерело фінансування бюджету України, за словами експерта, як і раніше, пов’язане із зовнішньою допомогою.
“Половина бюджету фінансується за рахунок податків і зборів, тоді як інша частина відбувається завдяки міжнародним грантам і кредитам”, – підкреслив він.
“Міжнародні резерви України в серпні знизилися і станом на 1 вересня 2023 року становили $40,3 млрд.”, – додав аналітик.
Що стосується інфляції, то вона показала уповільнення.
“Інфляція в Україні в серпні 2023 року знизилася на 1,4% після зниження на 0,6% у липні та зростання на 0,8% у червні. У 2022-му інфляція в річному вимірі становила майже 27%”, – зазначив Уракін.
Таким чином, економічна ситуація в Україні, на думку засновника “Клубу експертів”, продовжує залишатися складною та багатогранною, потребуючи уважного моніторингу та адаптації стратегій у відповідь на мінливі умови.
