Фракція політичної партії “Слуга народу” на засіданні в суботу, 18 березня, обговорила кадрові зміни в уряді, які плануються на наступний тиждень, повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
“Звільнення міністра освіти і науки Сергія Шкарлета, призначення міністром освіти і науки Оксена Лісового, звільнення з посади міністра стратегічних галузей промисловості Павла Рябікіна, призначення на посаду міністра стратегічних галузей промисловості Олександра Камишина”, – написав Шмигаль у телеграм-каналі.
Крім того, за словами прем’єра, віцепрем’єр-міністр Михайло Федоров опікуватиметься ще низкою напрямків, окрім діджиталізації. Його майбутня посада – віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки і технологій – міністр цифрової трансформації України.
Оксен Лісовий – у минулому викладач Києво-Могилянського колегіуму, а також обіймав одну з керівних посад у дикрекції “Укртелекому”. З червня 2010 року очолив Національний центр “Мала академія наук України”. З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну 2022 року добровольцем пішов на фронт у складі 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Водночас дистанційно продовжив виконувати обов’язки директора МАН України.
Олександр Камишин – колишній голова правління “Укрзалізниці” (1 квітня 2022 – 27 лютого 2023), з 11 серпня 2021 року був в.о. голови правління “Укрзалізниці”. До того, як очолив “Укрзалізницю”, обіймав посаду менеджера в Dragon Capital і SCM. Також 2021 року Камишин працював радником міністра інфраструктури України Олександра Кубракова. У лютому 2023 року подав у відставку з посади голови правління “Укрзалізниці”, заявивши про плани очолити офіс з євроінтеграції Укрзалізниці в Європі. 3 березня 2023 року призначений радником Президента України (поза штатом).
“Нова пошта” виходить на ринок Литви і відкриває перше відділення у Вільнюсі, а за кілька місяців планує відкрити друге відділення у другому за величиною литовському місті – в Каунасі, повідомив співзасновник “Нової пошти” В’ячеслав Клімов.
“У Литві плануємо відкрити два відділення: цього місяця вантажне у Вільнюсі та за кілька місяців поштове в Каунасі”, – сказав Клімов агентству “Інтерфавкс-Україна” в кулуарах “Саміту експортерів” видання “Форбс Україна” в Києві.
За його словами, також цього року планується відкриття відділень у Чехії, Румунії та Німеччині й розширення мережі в Польщі на всі воєводства.
Водночас відкриття поштоматів у Польщі та Литві компанія поки що не розглядає. “І Польща, і Литва досить щільно накриті поштоматами різних компаній, тому надійнішою зараз відчуваємо стратегію приходити з нашими відділеннями і нашою адресною доставкою”, – пояснив Клімов.
Співвласник “Нової пошти” підтвердив плани відкриття відділень компанії в Німеччині вже цьогоріч і зазначив, що компанію приваблює місткість ринків, адже кількість посилок на одного жителя в Польщі у 2-3 рази, а в Німеччині – у 3-4 рази більша, ніж в Україні.
Джерелами фінансування експансії на зовнішні ринки є власні кошти компанії, зазначив Клімов. В Україні компанія планує продовжити відкривати нові відділення, встановлювати поштомати, а також восени завершить будівництво двох нових сортувальних центрів Київ-Схід і в Одесі.
Заснована 2001 року Група компаній (ГК) “Нова Пошта” – найбільший учасник українського логістичного ринку: її мережа налічує близько 10 тис. відділень і 13 тис. поштоматів по всій Україні. Кількість відправлень за 2021 рік перевищила 372 млн. Крім цього, небанківська фінансова установа “НоваПей” надає послуги з грошових переказів та операцій з електронними грошима. За 2021 рік було проведено 388 млн транзакцій.
Детальних результатів роботи ГК у 2022 році поки що не оголошували, проте Клімов заявляв про відновлення кількості відправлень наприкінці року до 95% до довоєнного рівня.
До складу групи також входить “Нова пошта Глобал”, яка розвиває міжнародну партнерську мережу, щоб надавати клієнтам послуги з експрес-доставки не тільки в Україні, а й за кордоном. Компанія виконує регулярні авіарейси до США, Європи, Китаю та за 2021 рік доставила 9,3 млн міжнародних відправлень.
Українські військові за півроку відкрили в державному ПриватБанку (Київ) спеціальних вкладів “Слава героям” на 2 млрд грн, а в Ощадбанку вкладів “Мій захисник” – на 12,9 млрд грн, повідомили прес-служби банків.
Як повідомив голова Ощадбанку Сергій Наумов, з початку року сума вкладів за спеціальними депозитами зросла на 30%.
Ощадбанк пропонує підвищені відсоткові ставки за цим депозитом у розмірі 13% річних (для депозитів строком на три місяці) і 14% річних (строком на шість місяців).
За вкладом передбачено щомісячну виплату відсотків, можливість поповнення, пролонгацію та зміну дати повернення вкладу до закінчення строку договору без втрати нарахованих відсотків. Мінімальна сума депозиту – 5000 грн.
Крім військовослужбовців, добровольців Збройних Сил України та Територіальної оборони оформити депозит у відділеннях Ощадбанку можуть члени їхніх родин (дружина, чоловік, батьки або діти) за наявності підтвердних документів.
Депозит “Слава Героям” від ПриватБанку дає можливість отримати 14% річних для військовослужбовців, які отримують через ПриватБанк цільові виплати держави.
Гірничорудна компанія Ferrexpo з активами в Україні вказує на неправомірність відкликання однієї з ліцензій – на розвідку Галещинського (Кременчуцького) родовища залізистих кварцитів – після підпадання під санкції Біланівського гірничо-збагачувального комбінату, який входить до групи (БГЗК, Горішні Плавні, Полтавської обл.).
Згідно з річним звітом Ferrexpo, 24 червня 2021 року на офіційному сайті президента опубліковано указ, яким введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів і санкцій.
БГЗК внесено до списку юридичних осіб, на яких поширюються санкції.
“Указ і рішення не містять правових підстав для застосування санкцій”, – вважають у групі.
При цьому уточнюється, що відповідно до санкцій анулюється ліцензія на розробку Галещинського родовища – одна з двох ліцензій, що належать БГЗК.
Компанія продовжує відстоювати свої інтереси в судах. Наступне судове засідання призначено на 3 квітня 2023 року.
Родовище Галещинське перебуває на стадії розвідки і розташоване на північ від активних гірничих робіт групи.
Як повідомлялося, президент України Володимир Зеленський 24 червня 2021 року підписав указ, яким увів у дію рішення РНБОУ про безстрокове анулювання ліцензій дев’яти компаніям-надрокористувачам, серед яких БГЗК, який входить до групи Ferrexpo Костянтина Жеваго. Цим указом анульовано спеціальний дозвіл на користування надрами на Галещинське (Кременчуцьке) родовище залізних руд з 2004 до 2036рр.
Ferrexpo – залізорудна компанія з активами в Україні.
Ferrеxpo належить 100%-ва частка ТОВ “Єристівський ГЗК” і 99,9%-ва – ТОВ “Біланівський ГЗК”. До судового рішення у вересні 2022 року Ferrexpo також належало 100% акцій ПрАТ “Полтавський ГЗК”.
Великий український виробник молочної продукції Terra Food 2022 року збільшив експортну виручку на 15% – до $41 млн, повідомив директор компанії з експорту Максим Войтович на “Саміті експортерів”, який організував “Форбс Україна”.
За його словами, збільшити продажі вдалося завдяки диверсифікованому експортному портфелю і гнучкості, з якою компанією реагує на зміни споживчих настроїв у Європі.
Він вказав, що хедлайнером продажів компанії в Польщі став веганський аналог вершкового масла ТМ NATURALE. Компанія також вивела цю торгову марку на ринки Балтії, Болгарії та Угорщини і планує налагодити поставки до Німеччини.
В експортному портфелі Terra Food зараз на сегмент B2C припадає 60%, решта – B2B.
Компанія також починає масштабну експансію на ринок Китаю, яку відклала через повномасштабну російську агресію.
“У березні 2022 року планували масштабну експансію в Китай. Через війну відклали цей кейс, але найближчим часом запустимо цей проєкт. Якщо ви хочете заходити в Китай, у телефоні цього не зробиш – ви маєте там бути присутніми, працювати з дистриб’юторами”, – сказав Войтович, зазначивши, що особливістю китайського ринку є “risk aversion”.
Terra Food (ТМ “Ферма”, Premialle, “Тульчинка”, “Біла лінія”) виробляє продукцію в Україні на п’яти підприємствах.
Підприємства з операцій з брухтом чорних металів у січні-лютому поточного року скоротили заготівлю металобрухту на 70,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 152,2 тис. тонн з 520,4 тис. тонн.
Як повідомляється в оперативній інформації Української асоціації вторинних металів (“УАВтормет”) у п’ятницю, експорт металобрухту за вказаний період становив 24,8 тис. тонн порівняно з 7,1 тис. тонн за січень-лютий-2022 (зростання в 3,5 раза). При цьому імпорт брухту склав 0,04 тис. тонн, тоді як у перші два місяці минулого року він становив 0,1 тис. тонн.
Поставки брухту на метпідприємства країни в січні-лютому-2023 знизилися на 75,3% порівняно із січнем-лютим-2022 – до 120,2 тис. тонн із 488,5 тис. тонн.
Станом на 1 березня 2023 року рівень запасів металобрухту на метпідприємствах України оцінювався в 15-20 тис. тонн.
Як повідомляв раніше “УАВтормет”, Україна 2022 року скоротила заготівлю брухту на 75,9% порівняно з попереднім роком – до 996,7 тис. тонн із 4,136 млн тонн. Експорт металобрухту за минулий рік склав 53,6 тис. тонн, що в 11,5 раза менше порівняно з 2021 роком (615,7 тис. тонн). Водночас імпорт брухту склав 1,8 тис. тонн, тоді як у 2021 році – 23 тис. тонн.
Постачання брухту на метпідприємства країни торік знизилися на 73% порівняно з 2021 роком – до 895,7 тис. тонн із 3 млн 323,4 тис. тонн.
“УАВтормет” прогнозує в поточному році зниження заготівлі брухту чорних металів до 850 – 880 тис. тонн. Крім того, прогнозується, що у 2023 році поставки брухту на метпідприємства країни скоротяться до 720-750 тис. тонн. Експорт металобрухту, як очікується, складе 80-120 тис. тонн. Виплавка сталі у 2023 році складе 3,6-3,7 млн тонн.
