Ціна нафти Brent знижується у вівторок після підйому напередодні, WTI, торги якої в понеділок не проводилися, стабільна.
Нафтовий ринок залишається у вузькому ціновому діапазоні – близько $11 за барель – з початку 2023 року. З одного боку, підтримку йому надають очікування збільшення попиту в Китаї після зняття карантинних обмежень і побоювання зменшення пропозиції на ринку у зв’язку зі скороченням видобутку Росією. З іншого боку – ринок побоюється ослаблення американської економіки на тлі посилення грошово-кредитної політики Федеральною резервною системою (ФРС), зазначає Bloomberg.
Вартість квітневих ф’ючерсів на нафту Brent на лондонській біржі CE Futures на 7:10 кв. у вівторок становить $83,08 барель, що на $0,99 (1,18%) нижче за ціну на закриття попередньої сесії. У понеділок ці контракти подорожчали на $1,07 (1,3%), до $84,07 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на квітень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) піднялася до цього часу на $0,03 (0,04%), до $76,58 за барель. У понеділок основні торги на NYMEX не проводилися через вихідний у США (День президентів).
Березневі контракти, термін дії яких закінчується із завершенням сесії у вівторок, стабільні на рівні $76,34 за барель.
Важливою подією цього тижня є публікація протоколу останнього засідання Федрезерву, на якому базову процентну ставку було підвищено на 25 базисних пунктів.
“Будь-які “яструбині” сигнали в протоколі засідання ФРС стануть каталізатором зниження цін на нафту”, – зазначає аналітик IG Asia Pte Ltd. Йеп Джун Ронг. Ринок, за його словами, робить спроби піти вгору на тлі поліпшення перспектив пропозиції, що пов’язано з відновленням економіки КНР.
Крім того, експерти бачать сигнали збільшення попиту в Індії: завантаженість НПЗ у країні в січні зросла до максимального рівня за п’ять років, зазначає Bloomberg.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) веде переговори з румунською стороною про реалізацію проєкту, який дасть змогу подовжити сполучення від нещодавно відкритої станції Валя-Вішеулуй до великих міст Румунії, а також продовжує розвивати сполучення між українськими обласними центрами та пунктами міжнародного призначення, повідомив член правління УЗ Олександр Перцовський агентству “Інтерфакс-Україна”.
“Ми продовжуємо розвивати міжнародне сполучення. Зробили вже перші кроки для сполучення західної України з Румунією. Поки що це одна невелика станція Валя-Вишеулуй, але ми працюємо з румунською стороною, щоб продовжити сполучення до великих міст на румунській стороні”, – повідомив Перцовський.
За його словами, у цьому напрямку пролягає широка колія (1520 мм), якою зможуть пройти звичайні українські вагони.
Як повідомлялося, УЗ торік відремонтувала ділянки Рахів – Ділове – Валя Вишеулуй (19,2 км колій, 12 мостів), а також провела ремонт вокзалу в Рахові. Це дало змогу повернути до життя ділянку залізниці, яка не функціонувала з 2011 року, і запустити поїзди №755/756 і №753/754 Рахів-Валя Вишеулуй-Рахів. Також, було відремонтовано ділянку на кордоні з Румунією Тересва-держкордон, яка не працювала з 2007 року. Між Україною та Румунією діють також два міжнародні переходи, через які здійснюються винятково вантажні перевезення: Вадул-Сірет – Дорнешти та Дякове-Халмеу.
Загалом, завдяки активному запуску нових міжнародних сполучень, кількість пасажирів, які подорожують у міжнародних напрямках з України, вже зросла в 9 разів, зазначив Перцовський, не уточнивши абсолютних цифр.
Він зазначив, що найбільш популярним напрямком залишається Польща. Щодня УЗ отримує до 2 тис. і більше запитів на купівлю квитків на поїзд Київ-Варшава. Як повідомлялося, щоб надати більше місць, УЗ з 19 лютого запустила сполучення, яке дає змогу жителям Харкова дістатися до Києва та у складі Київ-Варшава подорожувати до Хелма, звідки з пересадкою пасажири можуть прибути до Варшави в той самий час, що й пасажири прямого поїзда Київ-Варшава. Зараз у сполученні курсує 8 вагонів із заповнюваністю 95%. У перспективі їх може бути до 10. Також з 19 лютого УЗ запустила ще один поїзд Харків-Перемишль.
За словами Перцовського, УЗ продовжить розвивати напрямок сполучення регіонів у напрямку міжнародних пунктів призначення.
“Продовжимо роботу з польським напрямком. Бачимо, ефективно працюють маршрути, що з’єднують той же Харків. Подивимося наскільки Дніпро, Одеса… Тому що з початку війни в нас сполучення з Європою отримала не тільки столиця, а також Дніпро, Запоріжжя, Одеса, Вінниця. І ми дивимося на попит у цих напрямках для оцінки планів подальшого розвитку”, – сказав член правління УЗ.
У Києві після тривалої перерви відновили будівництво метро на Виноградар.
Як повідомив начальник Київського метрополітену Віктор Брагінський в ефірі ТСН, підрядник відновив будівництво нової станції метро в Києві – “Виноградар”: спочатку буде завершено закріплення вже збудованих тунелів, а потім розпочнеться будівництво другого тунелю від станції “Мостицька” до станції “Сирець”.
За словами Брагінського, чітких термінів закінчення робіт поки що немає, оскільки на темпи будівництва впливає поточна ситуація в країні.
“Звісно, на темпи будівництва впливає поточна ситуація, адже бригади будівельників і всі залучені до будівництва під час повітряної тривоги мають бути в безпеці. Крім того, нестабільне електропостачання уповільнює робочий процес. Але, незважаючи на труднощі, що виникають через війну, київська міська влада і метрополітен докладають максимум зусиль, щоб цей проєкт тривав”, – сказав начальник метрополітену.
Раніше столична влада обіцяла городянам відкрити першу станцію наприкінці 2021 року, але не встигла за термінами, а потім почалася війна. Згідно з опублікованим раніше проєктом, у Київському метрополітені збираються побудувати чотири нові станції від кінцевої “Сирець”: “Мостицька”, “Проспект правди”, “Виноградар”, “Вулиця Маршала Гречка”.
Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував ухвалити за основу урядовий законопроєкт №8401 щодо скасування з 1 липня єдиного податку 2% та інших пільг для підприємців та відновлення проведення документальних перевірок, що є однією з узгоджених умов співробітництва України з МВФ та ЄС.
“За результатами сьогоднішнього засідання … ухвалено рішення рекомендувати парламенту ухвалити законопроєкт N8401 про внесення змін до Податкового кодексу та інших законів України щодо особливостей оподаткування в період дії воєнного стану за основу”, – написав голова комітету Данило Гетманцев у Telegram-каналі в понеділок.
Як уточнив заступник голови комітету Ярослав Железняк, 19 членів підтримали таке рішення, проти виступив один, розгляд законопроєкту Радою очікується вже цього тижня.
Гетманцев нагадав, що законопроєкт також передбачає відновлення документальних перевірок і виплату єдиного податку для фізосіб-підприємців I і II груп, повернення відповідальності (штрафних санкцій) за порушення вимог податкового та інших законодавств, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи.
Крім того, законопроєктом передбачено повернення штрафних санкцій за порушення використання касових апаратів.
Японія 24 лютого проведе онлайн-зустріч G7, до якої приєднається український президент Володимир Зеленський, крім того, Токіо виділить $5,5 млрд допомоги Україні, наводить Associated Press заяву прем’єра цієї країни Фуміо Кісіди.
Під час виступу на форумі в Токіо Кісіда розповів, що його країна прийме перший саміт країн G7, він відбудеться 24 лютого.
Він також оголосив про допомогу, яку виділить Японія, щоб Україна могла “відновити повсякденне життя та інфраструктуру”.
Великий український виробник томатної пасти “Агроф’южн” (Agrofusion, Миколаїв) має намір відновити роботу трьох своїх заводів з переробки томатів у Миколаївській і Херсонській областях, які перебували на лінії фронту й істотно постраждали під час бойових дій з російськими загарбниками.
Як повідомляється на сайті інформаційно-аналітичної платформи EastFruit у понеділок, перед холдингом стоять завдання з відновлення індустрії в регіоні, створення робочих місць і відновлення експорту з України томатної пасти.
“У Миколаївській області ми побудували три заводи з переробки томатів. Ці заводи входили до числа найкращих у Європі. Наші заводи розташовані в Жовтневому (Вітовському – ІФ) районі Миколаївської області та в Снігурівському регіоні. Ці регіони перебували на лінії фронту і дуже постраждали”, – цитує EastFruit засновника і директора Agrofusion Сергія Сипка.
Він також уточнив, що зараз із 2 тис. співробітників підприємств до роботи готові приступити 400 осіб.
“Агрофьюжн” – вертикально інтегрована група компаній. Займається вирощуванням і переробкою томатів для виробників соків, кетчупів і томатних соусів. Виробляє томатну пасту під ТМ “Інагро”, яка представлена в 45 країнах світу.
Групу засновано 2005 року бізнесменом Сергієм Сипком. До її складу входять три заводи (два – у Миколаївській області, один – у Херсонській) з виробництва томатної пасти загальною виробничою потужністю приблизно 750 тис. тонн томатів за сезон, а також агрогосподарства в Херсонській і Миколаївській областях, які обробляють понад 30 тис. га земель, і два тепличних господарства.
Група 2019 року завершила будівництво і запустила в роботу завод із сушіння овочів у Снігурівці (Миколаївська обл.), почала виробництво томатного порошку.
