Можливість проголосувати на виборах через активну реєстрацію може з’явитися для українців за кордоном після війни, оскільки на консульському обліку перебуває лише мала частина тих, хто виїхав, повідомив голова Центральної виборчої комісії Олег Діденко.
«Там (за кордоном) зараз мільйони українських громадян, а, за даними консульського обліку, їх там менше 400 тисяч. Це явно не відповідає дійсності. Щоб громадяни за кордоном змогли проголосувати, вони повинні позначитися якимось чином: сказати свої виборчі адреси або місце голосування. Для них ми зараз готуємо пропозицію про запровадження ще одного механізму. Якщо Верховна Рада підтримає нашу ідею, то з’явиться третя можливість проголосувати – так звана активна реєстрація», – розповів Діденко в інтерв’ю “Українській правді”, опублікованому в понеділок.
Він зазначив, що закордонне голосування і в мирний час – це дуже складне завдання, тому що виборчих дільниць мало і вони віддалені від виборців. «А зараз кількість виборців за кордоном зросла разів у 10, а то й більше. У нас є оцінки, що десь 5-6 мільйонів виборців за кордоном. Ми не розуміємо, звісно, яка буде міграція в післявоєнний період, ця цифра може зменшитися, тому що якась частина громадян повернеться. Але, тим не менш, ми говоримо про мільйони людей. Зрозуміло, що наші 102 дільниці, які існують зараз на території посольств і консульств, не можуть вирішити проблему», – зазначив голова ЦВК.
Тому, за словами Діденка, створено три групи для напрацювання можливих змін до законодавства і одна з них концентрується саме на голосуванні за кордоном.
«Усі зійшлися на думці про такий варіант як створення додаткових виборчих дільниць за межами посольств і консульств. І з цим пов’язаний якраз інститут так званої активної реєстрації. Тобто ідея в тому, щоб наші громадяни за певний час до початку виборчого процесу могли подати заяву, фізично до посольства або онлайн, що вони перебувають за кордоном і хочуть проголосувати там-то і там-то. І вже на підставі цих заяв і додаткової своєї інформації про місця концентрації українців наші дипустанови зможуть запропонувати МЗС і нам створити додаткові виборчі дільниці», – розповів він.
Але, за словами очільника ЦВК, це потребує змін у законодавстві, оскільки станом на зараз закон передбачає можливість створювати виборчі дільниці лише на території посольств і консульств.
Щодо внутрішньо переміщених осіб, він зазначив, що вже існують процедури, коли виборець може змінити виборчу адресу на місце свого фактичного проживання. «Цю можливість запровадили з ухваленням Виборчого кодексу, і 2020 року на місцевих виборах вона вже реалізовувалася. Або ж, якщо ми говоримо про загальнодержавні вибори, людина може змінити місце голосування без зміни виборчої адреси. Ми зараз опрацьовуємо пропозиції до закону про повоєнні вибори і будемо пропонувати Верховній Раді ще більше спростити і розширити ці можливості», – сказав Діденко.
Також, за його словами, Україні потрібно набагато більше часу для підготовки післявоєнних виборів, ніж зараз передбачено, і «чим більше часу буде, тим краще можна організувати виборчий процес, чим менше часу – тим, відповідно, гірше».
«У нас дуже багато викликів. Нам потрібно ухвалити закон про особливості проведення післявоєнних виборів. І залежно від того, що в тому законі передбачать, можна буде більш конкретно говорити про терміни», – додав Діденко.
В Україні активно створюються центри підтримки для військових, які повертаються з фронту. “Архітектура стійкості” стала одним із таких місць, де ветерани отримують комплексну допомогу: від фізичної та психологічної реабілітації до здобуття нових професійних навичок. Бізнес відіграє важливу роль у підтримці цих ініціатив, і Grifon — один із брендів, які допомагають створювати комфортні умови для навчання та розвитку захисників.
Український бренд Grifon нещодавно передав сучасні телевізори для навчальних аудиторій Інституту реінтеграції, реабілітації та професійного розвитку “Архітектура стійкості” при Київському національному університеті будівництва і архітектури (КНУБА). Телевізори були передані амбасадором бренду, відомим шеф-кухарем Аліком Мкртчяном. Завдяки новому обладнанню ветерани зможуть не лише отримувати доступ до онлайн-лекцій, тренінгів та вебінарів, а й використовувати його для інтерактивних занять та презентацій. Це відкриває нові можливості для навчання, професійного розвитку та адаптації до мирного життя. Підтримка ветеранів — це не просто жест вдячності, а реальна допомога тим, хто захищав країну. Для Grifon це природне продовження філософії компанії “Захист для своїх”.
Інвестиції у їхню освіту та професійне зростання — це інвестиції у стабільне майбутнє України.
Виклики адаптації до мирного життя стають все більш актуальними, оскільки кількість ветеранів в Україні зростає. Важливо не лише підтримувати їх фізично, а й допомагати знаходити себе у нових професіях. Інститут “Архітектура стійкості” надає можливість здобути нові навички, підвищити кваліфікацію, пройти юридичні консультації та отримати підтримку в працевлаштуванні.
За останні шість місяців – з вересня 2024 року по березень 2025 року – заборгованість державного підприємства «Гарантований покупець» («ГарПок») перед виробниками електричної енергії з відновлювальних джерел (ВДЕ), що працюють за «зеленим» тарифом, скоротилася на 37,7% – до 22,3 млрд грн з 35,8 млрд грн.
Про це повідомив голова «ГарПок» Артем Некрасов на засіданні пресексперт-клубу «Ліга енергетичного розвитку» 27 березня.
За його словами, розрахунки держпідприємства з ВДЕ-генерацією з початку 2025 року зросли до 93% проти 86% за результатами минулого року. Своєю чергою, розрахунки НЕК «Укренерго» з «ГарПок» за послугу ВДЕ 2025 року зросли до 85,2% із 72,9% проти 2024 року.
«Є позитивні зрушення. Вперше на моїй пам’яті на цей рік було ухвалено зважений тариф на послуги з передачі електроенергії (для «Укренерго» – ІФ-У). Крім того, ми почали підписувати послуги з «Укренерго» не через 1,5-2 роки, як це було раніше, а, скажімо, січневу вже підписано і за нею розрахунки вже відбулися», – сказав очільник.
Як зазначив Некрасов, розвиток ринку «зеленої» генерації значною мірою залежить від погашення боргів, які історично склалися після 2020 року.
Він нагадав, що 2020 року між урядом та інвесторами в «зелену» енергетику було підписано меморандум, у якому держава підтвердила гарантії платежів. Зокрема, уряд вирішив додавати до тарифу системного оператора додаткову частину коштів, яку держава компенсуватиме з держбюджету. Однак щороку народні депутати під час ухвалення держбюджету викреслюють цю норму з розгляду, внаслідок чого тариф НЕК упродовж кількох років залишався недофінансованим, і борги «ГарПок» перед учасниками ринку дорівнюють боргам «Укренерго» перед «ГарПок».
Некрасов заявив, що «ГарПок» продовжить свою діяльність щодо розв’язання боргової проблеми, з метою чого в діалозі з учасниками ринку буде розроблено спеціальну дорожню карту.
«Щодо боргів попередніх періодів треба розуміти, що ніхто в країні, що воює, одномоментно не витягне 15-20 млрд грн для їх погашення. Але на рівні суб’єктів ВДЕ, «ГарПок», «Укренерго», Міністерства енергетики та НКРЕКП, яка встановлює джерела розрахунків, буде розроблено меморандум або дорожню карту щодо закриття боргів», – резюмував голова. Така карта, за його словами, включатиме розумні періоди погашення і зрозумілі джерела фінансування.
Своєю чергою позитивну динаміку в розрахунках «ГарПок» з учасниками ринку на засіданні також підтвердили керівники профільних асоціацій і власники установок з ВДЕ.
«Розвитку сонячної енергетики сприяє поступове скорочення заборгованості перед ВДЕ, а також те, що сонячне обладнання можна встановлювати доволі швидко та в багатьох випадках це не потребує спеціальних дозволів», – зазначив, зокрема, голова правління Асоціації сонячної енергетики України Владислав Соколовський.
Голова правління Української вітроенергетичної асоціації Андрій Конеченков зі свого боку сказав, що вітроенергетика у 2025 році отримає нову хвилю розвитку, що дасть якісні результати вже у 2026-2027 рр.
«Зараз у різних регіонах України на стадії будівництва – шість вітроелектростанцій», – додав він.
Захід відбувся за підтримки інформаційно-аналітичного центру Experts Club.
АТ “Дніпропетровський завод прокатних валків” (ДЗПВ) завершив 2024 рік зі збитком розміром 58,32 млн грн, що у 2,5 раза перевищує аналогічний показник 2023 року, випливає з інформації до порядку денного загальних зборів акціонерів товариства, запланованих на 29 квітня.
Згідно з проєктом рішення зборів, отриманий збиток планується покрити за рахунок прибутків майбутніх періодів.
“Дивіденди за підсумками фінансово-господарської діяльності АТ “ДЗПВ” за 2024 рік не нараховувати та не виплачувати у зв’язку з відсутністю чистого прибутку”, – йдеться у проєкті рішення.
Власниками рівних пакетів акцій АТ “ДЗПВ” (по 49,669%) є великий виробник чавунних виливків ТОВ “Феррум-Стіл” (Новомосковськ Дніпропетровської обл.) та дистриб’ютор запчастин для сільгосптехніки ТОВ “Кьюпарт” (Дніпро).
Як повідомлялося, нещодавно “Кьюпарт” спільно з “Феррум-Стіл” оголосили про намір примусово викупити акції у міноритаріїв за процедурою squeeze-out ціною 18,21 грн за акцію номіналом 1,05 грн
Відповідну публічну безвідкличну вимогу про викуп акцій у міноритаріїв підприємству було направлено 17 березня.
ДЗПВ, заснований наприкінці ХIХ століття, виробляє чавунні прокатні валки для станів гарячої прокатки, неметалургійні валки, чавунні помольні кулі.
Чистий дохід заводу, за даними проєкту Clarity-project, у 2024 році скоротився на 48,6% проти 2023 року – до 58,45 млн грн (у довоєнному 2021 році цей показник становив 288 млн грн).
Понад 14 млрд грн сукупного доходу отримали топові медичні компанії за даними Індексу Опендатабота 2025. Це на 37% більше, ніж 2023 року. У топ потрапили 4 мережі медичних центрів і 6 мереж діагностичних лабораторій. У лідерах цього року медичний центр Добробут.
14,59 млрд грн склав сукупний дохід десятки найкращих компаній у сфері охорони здоров’я. Заробітки бізнесів із топ-10 Індексу Опендатабота 2025 зросли на 36,7% порівняно з 2023 роком. До рейтингу потрапили 4 мережі медичних центрів і 6 мереж діагностичних лабораторій.
Другий рік поспіль рейтинг очолює Медичний центр Добробут-поліклініка, власником якої є Олег Калашников. На цю мережу припадає чверть доходу десятки найкращих: 3,34 млрд грн. Утім, навіть незважаючи на те, що за рік дохід зріс у 1,5 раза більше, компанія вже третій рік поспіль усе ще залишається збитковою.
«Добробут» – лідер приватної медицини, і ми добре розуміємо, що лідерство – це, зокрема, і велика відповідальність перед нашими пацієнтами, медиками, партнерами та державою. Саме тому ми – білий бізнес, який тільки за роки повномасштабної війни сплатив до держбюджету України податків на понад 1 млрд грн. Ми продовжуємо розвиватися і рости: зокрема, минулого року запустили Центр психічного здоров’я, відкрили дві власні лабораторії та посилили нашу офтальмологічну хірургію. Також ми уклали свій перший великий договір з НСЗУ за програмою безкоштовного лікування безпліддя. Зовсім скоро ми відкриємо ще один великий медичний центр у Києві, плануємо розширювати співпрацю з НСЗУ», – зазначає генеральний директор медичної мережі “Добробут” Сергій Орел.
Другу сходинку посідає мережа відділень медичної лабораторії ДІЛА, власниками якої є Owell Establishment (Ліхтенштейн) і Зоя Мусатова. Дохід компанії минулого року зріс на 35% – до 2,75 млрд грн. Діла стала найприбутковішою компанією рейтингу: її чистий прибуток становив 137,5 млн грн.
«Бути лідером – це не тільки про фінанси, а й про чесність, сталість і відповідальність. У 2024 році ми заплатили майже 381 млн грн податків, крім того, спрямували 56 млн грн на соціальні ініціативи. Чи складно нам? Так, напевно, як і будь-якому українському бізнесу. Але розвиток країни – це спільна відповідальність. Тож попри виклики ми інвестуємо в її майбутнє, адже зараз важливо бути сильними, стабільними та діяти», – коментує Михайло Богатир, СЕО ДІЛА.
Замикає трійку мережа лабораторій Сінево Україна, що належить шведському холдингу Medicover. Минулого року дохід компанії склав 2,35 млрд грн – на 22% більше, ніж у 2023. Водночас компанія зазнала збитків у розмірі 77,8 млн грн, хоча 2023 року мала прибуток 40,6 млн грн.
Група Medicover представлена в рейтингу ще однією компанією – Сінево Восток. Її дохід у 2024 році зріс на 25% – до 795,8 млн грн, а прибуток залишився на рівні 130 млн грн. Сукупно дві компанії холдингу Medicover заробили 3,14 млрд грн.
Найбільше дохід зріс у мережі лабораторій «Ескулаб»: аж у 1,7 раза, що дало їй змогу піднятися з 10-го на 6-те місце в Індексі 2025. Дохід компанії 2024 року становив 942,4 млн грн, а прибуток зріс у 4,7 раза до 87 млн грн. Власниками компанії є Сергій Дядюшко, Станіслав Луговський і Денис Мельник.
«Під час війни ми ще більше відчуваємо відповідальність перед нашим клієнтом, а також бажання об’єднуватися і підтримувати один одного та нашу країну. Саме тому вже впродовж чотирьох років ми впроваджуємо соціальні ініціативи, коли клієнти мають змогу здавати аналізи за 1 грн і дбати про своє здоров’я», – наголошують в Ескулаб.
Мережа лабораторій Смартлаб стабільно з року в рік збільшує свій дохід. За рік дохід компанії зріс на 38% і досяг 1,17 млрд грн. Однак прибутковість все ще залишається значно нижчою, ніж до початку повномасштабної діяльності. Якщо тоді компанія мала 144 млн грн прибутку, то у 2024 році – лише 27,7 млн грн.
Мережа клінік Мати і дитя вперше потрапила до Індексу. У 2024 році її дохід зріс на 28% (до 627,2 млн грн), а прибуток залишився стабільним (36 млн грн).
«У часи випробувань ми робимо головне – допомагаємо українським сім’ям ставати батьками. Наша команда лікарів щодня змінює життя людей на краще. Ми не лише розвиваємося, а й підтримуємо тих, хто цього потребує: у рамках нашого соціального проєкту «Лелека прилетить» допомагаємо сім’ям, які не можуть скористатися державними програмами ЕКЗ, а для військових забезпечуємо збереження репродуктивного матеріалу”, – коментують у мережі “Мати і дитя”.
Медичний дім Odrex стабільно зростає і щороку піднімається вище в рейтингу. Так, минулого року дохід компанії збільшився на 36% – до 1,1 млрд грн. Прибуток склав 130,2 млн грн, що в 1,5 раза більше, ніж у 2023 році. Власниками компанії є Ірина Зайкова, Тигран Арутюнян, Лариса Мисоцька та Євген Савицький.
“За останні 2 роки наша лікарня піднялася в рейтингу на 2 сходинки і врешті-решт увійшла до п’ятірки найкращих. Для нас це не просто цифри – це підтвердження того, що довіра до нас зростає, і що ми на правильному шляху. Від початку повномасштабної війни Odrex заплатив понад 345 мільйонів гривень податків – ми вважаємо своїм обов’язком не лише надавати якісні послуги, а й підтримувати економіку країни», – зазначають представники Медичного дому.
Хто ще потрапив до Індексу 2025:
Фармацевтична компанія ПАТ НВЦ “Борщагівський хімфармзавод” (БХФЗ, Київ) за підсумками 2024 року збільшила чистий прибуток майже на 17% порівняно із 2023 роком – до 273,402 млн грн.
Як повідомила компанія у системі розкриття інформації Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), результати роботи компанії акціонери розглянуть на зборах 30 квітня.
Акціонери розглянуть питання щодо спрямування з чистого прибутку за 2024 рік 40,369 млн грн на виплату дивідендів.
Крім того, у порядку денному зазначено питання припинення повноважень членів наглядової ради (НР) Тетяни Артеменко, Миколи Безпалька, Олега Голобородька (всі три – кінцеві бенефіціарні власники) та Дмитра Гузя. Новий склад НР буде запропонований акціонерами і наразі у порядку денному зборів не зазначений.
Як повідомлялося, чистий прибуток БХФЗ у 2023 році збільшився на 3,38% порівняно з 2022 роком – до 262,863 млн грн.
Станом на перший квартал 2023 року 31,8% акцій БХФЗ належало фармкомпанії ПрАТ “Фармацевтична фірма “Дарниця” (Київ). Акціонерами компанії також були “Белдор Груп” (21,26% і “Леник Груп” (20,32%).
Згідно з даними системи Опендатабот, кінцевими бенефіціарами БХФЗ виступають бенефіціар фармкомпанії “Дарниця” Гліб Загорій, Євген Сова, Тетяна Артеменко, Микола Безпалько та Олег Голобородько.
