Прем’єр-міністр Денис Шмигаль підписав із прем’єр-міністром Бельгії Александером Де Кроо угоду про фінансування проєктів відновлення в Україні на EUR150 млн.
«Зокрема, кошти будуть спрямовані на відновлення енергетичної та соціальної інфраструктури в Київській та Чернігівській областях», – написав Шмигаль у телеграм-каналі за результатами онлайн-зустрічі.
За його словами, підписана угода спрощує реалізацію спільних програм і проєктів, сприятиме відновленню, економічному та соціальному розвитку України.
Згідно з угодою, Бельгійська агенція розвитку Enabel відкриє своє представництво в Україні.
Японія планує надати Україні позики на суму $3,3 млрд у рамках підтримки, використовуючи відсотки від заморожених активів Росії, повідомляє Kyodo з посиланням на дипломатичні джерела.
За даними джерел, під час саміту члени G7 домовилися виділити загалом $50 млрд на підтримку України.
Очікується, що США і ЄС виділять по $20 млрд, а Японія, Великобританія і Канада «поділять» решту $10 млрд.
G7 планує почати реалізацію проекту до кінця цього року.
Кількість укладених договорів “Зелена картка” в січні-червні 2024 року скоротилася на 8,7% – до 716,7 тис., повідомляється на сайті Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ).
Згідно з повідомленням, загалом нараховані страхові премії за такими договорами за перше півріччя зросли на 4,7% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 2,661 млрд грн.
При цьому сума відшкодувань, сплачених за вимогами, збільшилася на 19,04% – до EUR 26,1 млн, тоді як кількість оплачених вимог – на 12,8%, до 8,028 тис.
МТСБУ зазначає також, що якщо раніше поліси “Зелена картка” оформляли більше на короткий термін до 3 місяців, то тепер дедалі частіше водії обирають довгострокові або річні договори страхування.
МТСБУ є єдиним об’єднанням страховиків, які здійснюють обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам.
“Зелена картка” – система страхового захисту потерпілих у дорожньо-транспортній пригоді незалежно від країни їхнього місця проживання та країни реєстрації транспортного засобу. Поширюється на територію 45 країн Європи, Азії та Африки.
Згідно з рішенням, ухваленим Генеральною асамблеєю Ради Бюро міжнародної системи автострахування “Зелена картка” в Люксембурзі в травні 2004 року, Україна з 1 січня 2005 року є повним членом цієї системи.
Уряд Латвії затвердив виділення 100 тис. євро на фінансування функціонування українських медичних установ, повідомили в Міністерстві закордонних справ Латвії.
“16 липня 2024 року уряд схвалив законопроєкт, представлений Міністерством закордонних справ, “Про виділення фінансових коштів з Державної бюджетної програми “Резервний фонд”, метою якого є забезпечення фінансування в розмірі 100 000 євро для підтримки Латвією функціонування українських медичних установ в умовах війни. Цим розпорядженням Кабінету міністрів Міністерство закордонних справ уповноважено зробити внесок від імені Латвії для підтримки роботи українських медичних закладів”, – ідеться в повідомленні.
Зазначається, що кошти спрямують на реконструкцію медзакладів і постачання медичного обладнання, їхнє функціонування та лікування пацієнтів. Виплату здійснюватимуть через єдину відповідальну установу ООН, наприклад, Всесвітню організацію охорони здоров’я або Управління ООН з обслуговування проєктів, або через Міністерство охорони здоров’я України.
“Міністерство охорони здоров’я Латвійської Республіки в тісній співпраці з Міністерством охорони здоров’я України та посольствами збирає інформацію про терміново необхідні ліки, медичні вироби та обладнання, а також триває робота з організації чергового відправлення пожертвувань в українські медичні установи”, – зазначили в МЗС.
Від початку російського вторгнення Латвія надає Україні допомогу медичними приладами, ліками, машинами швидкої допомоги та іншим медичним обладнанням і матеріалами.
8 липня 2024 року Росія завдала ракетного удару по найбільшій дитячій лікарні України “Охматдит” і центру жіночого здоров’я та планування сім’ї “ІСІДА”. Унаслідок ударів постраждали або загинули кілька пацієнтів і лікарів обох медичних закладів. Ці атаки серйозно порушили роботу медичних закладів і створили додаткове навантаження на інші українські лікарні.
У січні-червні 2024 року порти України збільшили обсяг перевалки в 1,6 раза, до 53 млн тонн, на тлі збільшення обсягів переробки в чорноморських портах і зниження в портах Дунаю, повідомила пресслужба Адміністрації морських портів (АМПУ).
«Загалом за 6 місяців 2024 року порти України перевантажили 53 млн тонн проти 31,2 млн тонн 2023 року, оброблено 6,046 суден», – ідеться в повідомленні.
Вказується, що в червні вантажообіг портів склав 7 млн тонн, що в 1,5 раза перевищує показники 2023 року. При цьому близько 80%, або 5,6 млн тонн відправлено через Український морський коридор. Більше половини цього обсягу – 3,6 млн тонн – склала продукція українських аграріїв.
Лідерами вантажоперевалки в портах залишаються зернові вантажі. За місяць було перевалено 4,4 млн тонн проти 3,4 млн тонн у 2023 році, а також рудні вантажі – 1,2 млн тонн проти 0,2 млн тонн у 2023 році.
«Через порти Дунаю і порти Великої Одеси йде 90% зовнішньої торгівлі. Дунайські порти сьогодні експортують на рівні 1,5-1,3 млн тонн. Причина – деблокада портів Одеси і сезонний спад обсягів експорту», – наводяться в повідомленні слова глави АМПУ Юрія Литвина.
За даними Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури, у червні 2023 року через порти Дунайського кластеру в червні 2023 року було експортовано 2,79 млн т, у липні – 2,98 млн тонн.
Низка країн у південній і центральній Європі зіткнулися з надзвичайно спекотною погодою, повідомляють у середу європейські ЗМІ.
Зокрема, така ситуація спостерігається в Греції. В Афінах у середу закрили для відвідування Акрополь. Місцева влада оголосила, що ухвалила таке рішення, щоб забезпечити захист від спеки як співробітників, так і туристів. Очікується, що протягом дня температура повітря в столиці прогріється до 43 градусів за Цельсієм.
Крім того, у Греції запроваджено підвищений рівень небезпеки через лісові пожежі на тлі спекотної сухої погоди. У деяких регіонах країни ввели заборону на проведення, зокрема, будівельних робіт у середині дня, коли температура сягає пікових показників.
В Італії напередодні в 12 містах, зокрема в Римі, оголосили найвищий рівень небезпеки через спеку. За останні дні в різних частинах країни через таку погоду загинули чотири людини. МОЗ країни рекомендувало громадянам за можливості не виходити з дому і пити побільше води.
Згідно з прогнозом іспанської метеорологічної служби, найближчими днями на півдні країни повітря може прогрітися до 44 градусів за Цельсієм.
У Румунії температура повітря в багатьох районах останніми днями також тримається в районі 40 градусів за Цельсієм.
Лісові пожежі через спеку і вітер почалися в різних частинах Албанії.
Аномально спекотна погода встановилася і в Туреччині, де температура може сягати 40 градусів за Цельсієм. Очікується, що така спека в країні збережеться ще два дні.
