ПрАТ “Сентравіс Продакшн Юкрейн” (Centravis Production Ukraine, Нікополь Дніпропетровської обл.), що входить до холдингу Centravis Ltd., за підсумками січня-червня поточного року збільшила обсяг виробництва на 6,6% – із 6,77 тис. тонн до 7,22 тис. тонн;
Згідно з пресрелізом у понеділок, експорт у грошовому вираженні збільшився майже на 15% – із 2,56 млрд грн до 2,94 млрд грн; обсяг сплачених податків зріс майже на 11% і становив 361,5 млн грн.
“Перша половина року стала для нас черговим складним періодом, який випробовував усю команду. Передусім – через безпекову ситуацію в Нікополі, де зосереджене наше основне виробництво. Вона залишається стабільно складною, і поки що немає підстав очікувати суттєвого покращення найближчим часом”, – зазначив головний виконавчий директор компанії Юрій Атанасов.
За його словами, у червні ЄС, який є одним із ключових ринків, ухвалив рішення суттєво обмежити можливості для експорту української сталевої продукції. Зокрема, ЄС встановив квоту на українські безшовні нержавіючі труби обсягом 6 524 тонни, хоча торік Україна експортувала 11 306 тонн. Фактично одним регуляторним рішенням для нас закрили майже половину європейського ринку. Наслідки цього рішення можуть бути надзвичайно болісними як для компанії, так і для української економіки, констатував СЕО.
І додав, що нові торговельні обмеження можуть помітно вплинути на виробничі показники “Сентравісу” у другому півріччі. Ринок безшовних нержавіючих труб досить консервативний, а пошук і залучення нових клієнтів в інших регіонах потребують часу. Одним із наслідків нових торговельних обмежень стало рішення компанії законсервувати з 1 вересня виробничий майданчик в Ужгороді, орієнтований значною мірою на замовників із ЄС.
Водночас компанія планує й надалі диверсифікувати географію поставок завдяки активнішій роботі на ринках США, Латинської Америки та Близького Сходу, де працюють офіси продажу “Сентравісу”.
Як повідомлялось, “Сентравіс” у I кв-2026 збільшив виробництво труб на 6% – з 3,21 тис. тонн у першому кварталі 2025 року до 3,4 тис. тонн у першому кварталі 2026-го. Обсяг експорту зріс ще більше – на 10%, з 1,24 млрд грн до 1,37 млрд грн. Компанія також збільшила податкові відрахування до бюджетів різних рівнів. За перші три місяці 2026 року “Сентравіс” сплатив 170,6 млн грн податків, що на 19% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
У 2025 році компанія виробила 13,77 тис. тонн продукції. Майже весь обсяг експортується на зовнішні ринки. Основними ринками збуту компанії залишаються Європа, США та країни Близького Сходу.
Виробничі потужності “Сентравісу” розташовані в Нікополі та Ужгороді. Компанія також має офіси продажів у США, Німеччині, Італії, Швейцарії, Польщі та Об’єднаних Арабських Еміратах.
“Сентравіс” засновано 2000 року, входить до десятки найбільших виробників безшовних неіржавних труб у світі. Його основні виробничі потужності розташовані в Нікополі (Дніпропетровська обл.). У 2023 році відкрилася філія компанії в Ужгороді.
Холдинг Centravis Ltd. створено на базі ЗАТ “Нікопольський завод неіржавних труб”, сервісних і торговельних компаній ТОВ “Виробничо-комерційне підприємство “ЮВІС”. Його акціонерами є члени родини Атанасових. У власності Centravis Ltd. перебуває 100% акцій ПрАТ “Сентравіс Продакшн Юкрейн”.
Нью-Йорк зберіг перше місце серед 69 міст світу за вартістю оренди як однокімнатних, так і трикімнатних квартир, свідчать дані Deutsche Bank Research Institute.
У рейтингу оренди трикімнатного житла за Нью-Йорком йдуть Цюрих, Сан-Франциско, Бостон і Сінгапур. Лондон посів восьме місце, Париж — 21-е, Франкфурт — 30-е, Токіо — 40-е, а Сеул — 44-е.
Автори дослідження звертають увагу на те, що висока номінальна зарплата не завжди забезпечує високий наявний дохід. Нью-Йорк входить до п’ятірки світових лідерів за рівнем чистої заробітної плати, проте значну частину доходів мешканців поглинають витрати на житло.
Особливо помітний контраст із Токіо: оренда трикімнатної квартири в японській столиці обходиться приблизно в чотири рази дешевше, ніж у Нью-Йорку.
Дані Deutsche Bank показують, що вартість житла стає одним із основних чинників відмінностей у реальному рівні життя між найбільшими фінансовими центрами.
Імпорт в Україну вантажних автомобілів у січні-червні 2026 року в грошовому виразі скоротився на 6,7% порівняно з тим самим періодом 2025 року – до $446,1 млн, свідчить статистика Державної митної служби.
Згідно з оприлюдненими даними, зокрема у червні імпорт цієї автотехніки зріс на 4% порівняно з червнем-2025, і на 4% порівняно з травнем поточного року – до $94,14 млн.
Найбільше вантажівок у січні-червні, як і минулого року, ввезено з Польщі, але імпорт з цієї країни скоротився на 40,4% – до $58,06 млн, а частка в загальному імпорті вантажівок до 13% з 20,4%.
Імпорт з Італії, яка у першому півріччі не входила до трійки найбільших постачальників вантажівок склав $55,2 млн (12,38%), а постачання з Франції скоротилось на 36,5% – до $47,7 млн (10,68%).
У січні-червні минулого року до трійки найбільших постачальників вантажівок входили Польща, США та Франція.
Ввезення вантажівок з усіх інших країн у першому півріччі збільшилось на 27% – до $285,1 млн.
Водночас, згідно зі статистикою, Україна за шість місяців експортувала вантажні авто лише на $1,85 млн, здебільшого до Туреччини, а рік тому експортні поставки склали майже $3,5 млн також в основному до Туреччини.
Як повідомлялося, у 2025 році імпорт в Україну вантажних автомобілів збільшився на 5,5% порівняно з 2024 роком – до $999,5 млн, найбільше їх було ввезено з Франції – на $169,2 млн (на 42,8% більше, ніж позаторік), Польщі – на $162,7 млн (-14,7%) та США – на $109 млн (+2%).
У 2026 році Гонконг залишився найдорожчим містом світу для придбання квартири в центрі, йдеться в дослідженні Deutsche Bank Research Institute «Mapping the World’s Prices 2026».
Середня вартість житла в центральних районах міста оцінюється в 27 753 доларів США за кв. м. Далі в рейтингу розташувалися Цюрих, Сеул, Сінгапур і Женева. Незважаючи на зниження цін приблизно на 10% порівняно з допандемічним рівнем, Гонконг зберіг перше місце.
У порівнянні з попереднім випуском дослідження середня ціна квадратного метра в Гонконзі зросла з 26 749 до 27 753 доларів США. Висока вартість нерухомості залишається одним із головних чинників, що обмежують доступність житла навіть для мешканців міста з відносно високими доходами.
Дорога нерухомість також вплинула на позицію Гонконгу в рейтингу якості життя. Місто опустилося з 48-го на 55-те місце з 69. Серед інших негативних факторів автори дослідження називають забруднення повітря та тривалий час доїзду на роботу.
Україна у січні-червні поточного року знизила експорт феросплавів у натуральному виразі на 80,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 15,212 тис. тонн з 54,771 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у червні було експортовано 6,432 тис. тонн феросплавів, у травні – 4,851 тис. тонн феросплавів, у квітні – 2,755 тис. тонн феросплавів, у березні – 337 тонн, у лютому – 72 тонни, у січні – 765 тонн.
У грошовому виразі експорт феросплавів за січень-червень впав на 70,2% – до $18,220 млн. При цьому основний експорт здійснювався до Польщі (56,82% у грошовому вимірі), Туреччини (13,80%) та Румунії (9,39%).
Крім того, за перші шість місяців року Україна імпортувала 13,097 тис. тонн цієї продукції – зниження на 36,8% до січня-червня-2025. У грошовому виразі імпорт впав на 36,9% – до $25,553 млн. Ввезення здійснювалося переважно з Казахстану (23,21%), Індії (13,61%) та Франції (11,52%).
Як повідомлялося, Покровський гірничо-збагачувальний комбінат (ПГЗК, раніше – Орджонікідзевський ГЗК) і Марганецький ГЗК (МГЗК, обидва – Дніпропетровська обл.), що входять до групи “Приват”, наприкінці жовтня-на початку листопада 2023 року припинили видобуток і переробку сирої марганцевої руди, а НЗФ і ЗЗФ зупинили виплавку феросплавів. Влітку 2024 року феросплавні заводи відновили виробництво на мінімальному рівні.
З 19 січня 2026 року через проблеми з постачанням електроенергії та великими цінами на неї НЗФ знаходився у простої, ЗЗФ працює на мінімальному рівні.
Феросплавні заводи у 2025 році наростили експорт феросплавів у натуральному виразі на 21,4% порівняно з 2024 роком – до 93,841 тис. тонн, виторг збільшився на 19% – до $105,441 млн. При цьому основний експорт здійснювався до Польщі (28,69% поставок у грошовому виразі), Туреччини (21,62%) та Алжиру (21,48%).
За 2025 рік Україна імпортувала 38,434 тис. тонн цієї продукції – зниження на 53,3% відносно 2024 року. У грошовому вимірі імпорт впав на 47,5% – до $73,839 млн. Ввезення здійснювалося переважно з Норвегії (16,11%), Казахстану (15,89%) і Франції (12,56%).
Бізнес ЗЗФ, НЗФ, Стахановського ЗФ (перебуває на НКТ), Покровського і Марганецького ГЗК до націоналізації фінустанови організовував ПриватБанк. Нікопольський завод феросплавів контролює група EastOne, створена восени 2007 року внаслідок реструктуризації групи “Інтерпайп”, а також група “Приват”.
Група “Агротрейд” розпочала жнива-2026, в межах яких ранні зернові та олійні культури цього року збиратимуть на площі понад 20 тис. га, повідомила пресслужба компанії.
“Ми залучили достатню кількість техніки, зокрема 25 комбайнів та велику кількість вантажівок для вивезення зерна, щоб провести кампанію без затримок, адже після завершення жнив на нас чекає посівна кампанія озимого ріпаку, а згодом і пшениці. Наше головне завдання – своєчасно та якісно зібрати врожай, над яким команда працювала протягом усього року”, – цитує пресслужба директора агропромислового департаменту групи Івана Крючкова.
Згідно з повідомленням, першими до збиральної кампанії долучилися три кластери компанії. На Полтавщині розпочали обмолот озимого ріпаку, на Чернігівщині – озимого ріпаку та озимого ячменю. Харківський кластер приєднається до жнив після досягнення насіннєвою озимою пшеницею необхідної стиглості.
У компанії зазначили, що цього року ранні культури збиратимуть на чотирьох кластерах. Площі під озимим ріпаком становлять 8,23 тис. га, озимим ячменем – 523 га, озимою пшеницею – 11,5 тис. га. Загальна площа під цими культурами перевищує 20 тис. га.
Група “Агротрейд” – вертикально інтегрований холдинг, що обробляє понад 70 тис. га земель. Володіє мережею елеваторів потужністю 570 тис. тонн та насіннєвим заводом на базі господарства “Колос” (Харківська обл.). Засновник і гендиректор – Всеволод Кожемяко.
