Фонд державного майна (ФДМ) України виставив на приватизацію Холмінський спиртзавод у Чернігівській області, повідомила прес-служба відомства.
При цьому уточнюється, що стартова ціна лота становить 15,35 млн грн. Аукціон відбудеться в системі “Прозорро.Продажі” 20 березня, пропозиції приймаються до 19 березня.
Холминський спиртзавод – діюче підприємство, розташоване в смт Холма Корюківського району Чернігівської області. Основний вид його діяльності – дистиляція, ректифікація та змішування алкогольних напоїв.
Згідно з умовами продажу, покупець спиртзаводу зобов’язаний погасити прострочену кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги на суму 3,5 млн грн і не допустити звільнення працівників протягом шести місяців.
Будівництво Холмінського спиртзаводу почалося за радянських часів. З 1951 року підприємство приймало на переробку як сировину картоплю. У 60-ті роки минулого століття завод посідав лідируючі позиції в галузі. Нині він потребує реконструкції та інвестицій.
До складу єдиного майнового комплексу входить 101 зареєстрована одиниця нерухомого майна: виробничі, складські, адміністративні будівлі та споруди, трансформаторні підстанції, артезіанські свердловини, ємності для зерна, залізничні колії та інше. У складі держпідприємства є 16 одиниць транспорту та спецтехніки. У власності спиртзаводу також 192 одиниці рухомого майна, серед якого обладнання, меблі, інвентар, комп’ютерна та офісна техніка тощо.
Загальна площа шести земельних ділянок під комплексом становить 28,36 га.
Станом на 1 жовтня 2023 року передано в оренду частину нерухомого майна підприємства площею 727,9 кв м. Згідно з договором, граничний термін дії оренди – до 9 травня 2024 року.
Крім того, підприємство взяло в оренду 26 одиниць технологічного обладнання та земельну ділянку площею 0,04 га в місті Новгород-Сіверському Чернігівської області строком на 30 років.
Водночас на балансі держпідприємства перебуває об’єкт, що не підлягає приватизації: сховище (протирадіаційне укриття – ІФ-У) загальною площею 93,1 кв. м, збудоване 1974 року. Воно розташоване окремо від інших будівель.
За інформацією Фонду, спиртзаводи – одні з найпопулярніших активів малої приватизації. З вересня 2022 року ФДМ продав 14 спиртзаводів і залучив 965 млн грн до держбюджету – у середньому вартість кожного об’єкта на аукціоні зростала втричі.
ФДМ планував 2023 року повністю завершити приватизацію підприємств спиртової галузі, для чого планувалося провести онлайн-аукціони з продажу 26 спиртзаводів по всій країні. Однак частина з них не відбулася.
Лідером із переказу коштів усередині країни в розрізі систем у 2023 році залишилася платіжна система NovaPay, однак частка здійснених через неї переказів знову скоротилася – до 32% із 35% за підсумками першого півріччя 2023 року і 45% за травень-грудень 2022 року, свідчать дані Національного банку України (НБУ)
Платіжна система Moneycom ТОВ “Свіфт Гарант” за рік наростила свою частку на ринку до 17,57% з 2,51% за травень-грудень 2022 р., перескочивши з сьомого місця в рейтингу на друге, яке раніше займала платіжна система LEO, реєстрацію якої в березні минулого року НБУ відкликав.
У другому півріччі 2023 року Moneycom також обійшла “Фінансовий світ” ТОВ “Українська платіжна система”, наростивши свою частку на ринку на 5,2 процентних пунктів.
Із шостого на третє місце в рейтингу перемістилася PrivatMoney ПриватБанку, чия частка на ринку збільшилася з 2,61% у 2022 році до 15,98% за підсумками 2023 року. Зокрема, протягом другого півріччя минулого року частка PrivatMoney на ринку збільшилася на 10,3 п. п.. Це дало змогу випередити платіжні системи City 24 ФК “Фенікс”, “Фінансовий світ” та “Поштовий переказ” АТ “Укрпошта”, реєстрацію якої в другому півріччі 2023 року Нацбанк відкликав.
У результаті “Фінансовий світ” за рік опустився в рейтингу з третього місця на четверте, хоча його частка і зросла з 12,72% до 15,00% (з невеликим зниженням на 0,6 п.п. у другому півріччі).
Замикає п’ятірку лідерів із показником 5,35% платіжна система “Платисервіс” однойменного ТОВ, яка перескочила з восьмого місця в рейтингу 2022 року (1,74%). Компанії вдалося обійти City 24 ФК “Фенікс”, яка за підсумками 2023 року посіла сьому позицію з часткою 4,16%, розташувавшись між “Поштовим переказом” (5,34%) і LEO (1,48%).
У розрізі учасників частка NovaPay знизилася до 32,23% (з 45,46% у 2022 р. і 35,58% у першому півріччі 2023 р.), з п’ятої на другу позицію перейшов “Свіфт Гарант”, чия частка зросла з 3,79% до 20,66%, з четвертої на третю – ФК “Контрактовий дім” зі зростанням частки з 9,92% до 13,06%, з шостої на четверту – ПриватБанк зі зростанням частки з 2,61% до 12,36%. Замикає цю п’ятірку Укрпошта з 5,35% (12,22%), яка роком раніше була другою.
За даними НБУ, за 2023 рік було здійснено 844,55 млн внутрішньодержавних переказів на суму 728,01 млрд грн (або $19,9 млрд в еквіваленті), середня сума одного переказу в межах України становила 862 грн. Для порівняння за травень-грудень 2022 року переказів було 446,35 млн на 292,6 млрд грн.
Зазначається, що станом на 1 січня поточного року діяльність на території країни здійснювали 35 систем переказу коштів, з яких – 26 резидентських і дев’ять нерезидентських.
Національний банк України (НБУ) 12 березня оголосив про намір укласти з СК “Гардіан” (Київ) договір добровільного страхування автотранспорту (КАСКО), повідомляється в системі держзакупівель Prozorro.
Очікувана вартість становила 338,176 тис. грн, цінова пропозиція компанії – 180,415 тис. грн.
У тендері також брали участь страхові компанії “Ультра Альянс” із ціновою пропозицією 192,442 тис. грн, “Промислово-страхова компанія” – 297,760 тис. грн, “УПСК” -311,216 тис. грн, “ББС Інтшуранс” -332,264 тис. грн.
СК “Гардіан” входить до складу президії Ліги страхових організацій України. З січня 2020-го отримала статус повного члена МТСБУ, має право реалізовувати поліси “Зелена картка”.
Український союз промисловців і підприємців (УСПП) надіслав офіційного листа на адресу міністра Кабінету міністрів Олега Немчінова та керівництва управління адміністративних будівель господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабміну, в якому заявив про неможливість виконати їхню вимогу і звільнити до 10 березня офіс у центрі Києва на Хрещатику, який союз займає 32 роки.
“Вважаємо неприпустимим вчинення будь-яких односторонніх обмежувальних кроків представниками управління, які блокуватимуть діяльність УСПП та його партнерів – національних об’єднань промисловців, підприємців і роботодавців, учасників Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану, які мають прямий стосунок до реалізації ініційованих президентом України та КМУ, зокрема “Зроблено в Україні”, – заявили в УСПП у понеділок.
У союзі агентству “Інтерфакс-Україна” уточнили, що Секретаріат Кабміну ухвалив рішення не продовжувати розміщення УСПП на Хрещатику навіть на умовах оренди. В УСПП стверджують, що, тим не менш, перші поверхи будівлі зайняті комерційними структурами, з якими договори оренди були укладені.
Серед аргументів щодо неможливості виконати вимогу від 4 березня про звільнення зайнятих приміщень на Хрещатик, 34, до 10 березня, в УСПП називають проведення на цих площах 12 березня засідання Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану за участю, зокрема, представників Кабміну, Верховної Ради та РНБО.
“Також у березні поточного року УСПП заплановано низку міжнародних заходів щодо залучення експертної допомоги та інвестиційних ресурсів іноземних партнерів для підтримки процесів відновлення економіки України”, – додають у спілці.
УСПП у листі за підписом очільника, експрем’єра Анатолія Кінаха, наголошує, що гарантує відшкодування балансоутримувачу витрат на утримання приміщень, якими користується, та фактично наданих комунальних послуг, про що вже інформував урядові структури.
Зазначається, що станом на 11 березня за розпорядженням управління Секретаріату Кабміну вже було зроблено спробу перешкодити потраплянню працівників УСПП на їхні робочі місця, а в частині офісу відсутня електрика та інтернет-зв’язок.
Зазначається, що на підтримку УСПП уже виступили кілька десятків бізнес-асоціацій, серед яких ТПП України, Федерація роботодавців, Федерація профспілок, “Укрлегпром”, “Союз хіміків”, “Укрмашбуд”, Будівельна палата, “Укрметалургпром”, а також другий президент України Леонід Кучма, який свого часу очолював спілку, і Віктор Ющенко, який змінив його потім на чолі країни.
Ціни на нафту еталонних марок слабко зростають вранці у вівторок, попередню сесію котирування завершили практично без змін.
Ціна травневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures до 7:08 кв. становить $82,43 за барель, що на $0,22 (0,27%) вище за показник на закриття попередньої сесії. У понеділок ці контракти збільшилися в ціні на 13 центів, до $82,21 за барель.
Котирування ф’ючерсів на нафту WTI на квітень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) до зазначеного часу підвищилися на $0,13 (0,17%) і склали $78,06 за барель. За підсумками минулої сесії контракт подешевшав на 8 центів, до $77,93 за барель.
Учасники ринку чекають виходу даних про інфляцію в США у вівторок, а також публікації щомісячних звітів ОПЕК і Міжнародного енергетичного агентства (МЕА).
Крім того, трейдери стежать за дотриманням країнами ОПЕК+ добровільно взятих на себе зобов’язань зі скорочення постачань, а також за рівнем видобутку в США, який з кінця січня тримається біля рекордних позначок.
“З боку ОПЕК і Міненерго США надходять різноспрямовані сигнали, а для того, щоб ринок чітко визначився з напрямком руху”, їм потрібно дійти до однаковості, зазначила аналітик сінгапурського підрозділу Saxo Capital Markets Чару Чанана.
ПрАТ “Укрнафтобуріння” (УНБ), за попередніми даними, за підсумками 2023 року отримає понад 1 млрд грн чистого прибутку, повідомляють у прес-релізі компанії в понеділок.
“Ми планували чистий прибуток до 1,5 млрд грн. Але через анулювання спецдозволу та зупинку цей показник впаде орієнтовно до 1,1 млрд грн”, – заявив процитований у документі голова правління Олег Мальчик.
За його словами, з початку 2023 року і до моменту фактичного переходу компанії під управління ПАТ “Укрнафта” з 12 липня минулого року прибуток УНБ становив 186 млн грн, а за період з липня по грудень вдалося отримати прибуток 905 млн грн.
“Це з урахуванням того, що весь грудень минулого року компанія не вела видобуток”, – зазначили в товаристві.
Як поінформували в УНБ, незважаючи на те, що компанія і до переходу під державне управління була прибутковою, під час аудиту фінансової звітності було знайдено 18 млрд грн дебіторської заборгованості, яка мала ознаки безнадійної.
“Це або передоплата за якісь товари, або фінансова допомога”, – прокоментував Мальчик.
У ПрАТ пояснили, що за окремими компаніями, які мають заборгованість перед УНБ на суму майже 5 млрд грн, у червні 2023 року було розпочато процедури банкрутства. Однак новий менеджмент встиг подати заяви про визнання грошових вимог, і такі вимоги були визнані судом, унаслідок чого УНБ було включено до переліку кредиторів тих компаній, які перебувають у банкрутстві.
Як повідомлялося, Шостий апеляційний адміністративний суд (ШААС) 28 листопада 2023 року скасував наказ Державної служби геології та надр (Держгеонадр) і анулював спецдозвіл №6349 від 10 липня 2019 року, відповідно до якого УНБ вела видобуток на Сахалінському родовищі. Компанія зупинила експлуатацію родовища з 1 грудня.
Зі свого боку, Київський окружний адміністративний суд (КОАС) 9 лютого 2024 р. зобов’язав Держгеонадр повторно розглянути заяву УНБ про видачу спецдозволу на видобуток на Сахалінському родовищі. 27 лютого судовий документ набув законної сили. Однак Держгеонадр подало апеляційну скаргу на ухвалу Київського окружного адміністративного суду (КОАС).
“Укрнафтобуріння” – одна з найбільших приватних газовидобувних компаній в Україні. З 2010 року розробляє Сахалінське нафтогазоконденсатне родовище (Краснокутський р-н Харківської обл.) із запасами 15 млрд куб. м газу. Валовий видобуток компанії 2021 року склав 691,3 млн куб. м газу і 76,6 тис. тонн нафти і конденсату.
