Державний Укрексімбанк оголосив конкурс на посаду голови правління, яку з жовтня 2021 року обіймає Сергій Єрмаков, йдеться в повідомленні на сайті фінустанови в понеділок.
“Згідно з рішенням наглядової ради, оголошується конкурсний відбір на посаду голови правління АТ “Державний експортно-імпортний банк України”, – вказується в інформації.
Згідно з нею, подання документів на вакантну посаду розпочнеться з понеділка і триватиме до 1 квітня, а вже з 2 до 22 квітня компанія з підбору персоналу ТОВ “Телент Едвайзорс” (Odgers Berndtson) проведе аналіз кандидатів і відбере п’ятьох найбільш підходящих, яких буде допущено до наступного етапу конкурсного відбору.
З 23 по 29 квітня комітет з питань призначень і винагород наглядової ради держбанку спільно з “Телент Едвайзорс” проведе серед них співбесіду, за підсумками якої обере від трьох до п’яти осіб для фінальних співбесід із наглядовою радою Укрексіма, що заплановані з 30 квітня по 6 травня.
“Дисклеймер – Сергій Єрмаков продовжує працювати до вступу на посаду нового СЕО, наглядова рада повністю задоволена співпрацею з Сергієм, але є життєві обставини, що не залежать від волі людей…”, – прокоментувала кадрові зміни членкиня наглядової ради фінустанови Вікторія Страхова у Facebook.
Як повідомлялося, наглядова рада Укрексімбанку 6 жовтня 2021 року відсторонила голову правління Євгена Мецгера на період розслідування нападу на журналістів програми “Схеми”, а 11 жовтня звільнила голову за його власним бажанням. Виконувачем обов’язків голови банку було призначено члена правління Сергія Єрмакова.
Потім Укрексімбанк підписав угоду з рекрутинговою компанією Korn Ferry (США) і в середині грудня 2021 року оголосив конкурс на голову правління, однак після початку війни відмовився від його проведення, і навесні 2022 року Єрмаков після погодження в НБУ став головою правління.
Згідно з даними Національного банку України, станом на 1 лютого 2024 року за розміром загальних активів Укрексімбанк посідав 3-тє місце (274,65 млрд грн) серед 63 банків, що діяли в країні.
Державний і гарантований державою борг україни з 2010 по серпень 2023 року (млн. Грн.)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Складові обслуговування житлової та комерційної нерухомості в Україні подорожчали до 20% з початку війни, повідомив керівник комплексної платформи R-Class з управління нерухомістю Іван Петюх.
“Витратні матеріали подорожчали до 20%, вартість техобслуговування інженерних систем (ліцензійними сторонніми компаніями) – орієнтовно на 10%”, – сказав він.
Як основні складнощі, з якими зіткнулася R-Class у 2022-23 рр., Петюх виділив непередбачуваність. Петюх виділив непередбачені перебої в постачанні електроенергії, тепла і води. За його словами, у зв’язку з цим компанія приділяє системну увагу підвищенню енергоефективності та енергонезалежності. Крім утеплення фасадів, фахівці R-Class забезпечили й організували безперебійність електропостачання об’єктів шляхом резервування електричних потужностей із різних ліній підключень від міста, встановлення додаткових дизель-генераторів (потужністю від 15 до 160 кВт), встановлення джерел безперебійного живлення (потужністю від 12 кВт); впровадили резервну систему водопостачання/водовідведення.
Керівник R-Class також зазначив, що оптимізувати витрати на комунальні послуги та збільшити термін експлуатації будівель допомагає впровадження новітніх технологій. За його словами, заощаджувати енергоресурси дають змогу автоматизовані системи теплоспоживання, що розподіляють теплоносій залежно від поточних запитів споживача та зовнішньої температури повітря; система рекуперації повітря; автоматична система газоаналізу в приміщеннях паркінгу, що вмикає/вимикає припливно-витяжну вентиляцію залежно від загазованості повітря; новітні системи кондиціювання повітря (VRV-системи), що дають змогу обігрівати приміщення за зовнішньої температури до -15 на додачу до загальноприйнятої водяної системи кондиціювання повітря (VRV-системи).
Комплексна платформа R-Class з управління та розвитку нерухомості, що працює на ринку з 2008 року, обслуговує понад 300 тис.кв.м. нерухомості. Серед об’єктів БЦ HILLFORT, БЦ “Михайлівська 7”, ЖК “Покровський Посад”, ЖК “Nobel” та ін.
8 березня президент України В. Зеленський прибув з робочим візитом до Стамбулу, де провів перемовини з турецьким колегою Р. Ердоганом та мав низку зустрічей, зокрема, з представниками оборонно-промислового комплексу Туреччини. Загалом, в порядку денному візиту йшлося про Формулу миру, організації Саміту миру, безпеку судноплавства в Чорному морі, глобальну продовольчу стабільність, звільнення українських полонених і політичних вʼязнів, які утримуються російською стороною. Інститут «Інтермаріум» проаналізував цей візит.
В ході візиту до Стамбулу, В. Зеленський проінспектував будівництво двох корветів для ВМС України. Мова йде про корвети типу Ada – «Гетьман Іван Мазепа», який було спущено на воду восени 2022 р. та «Гетьман Іван Виговський», будівництво якого було розпочато в серпні минулого року. Очікується, що корвет «Гетьман Іван Мазепа» буде включено в склад ВМС України вже цього року. Всього ж корветів цього типу планується побудувати чотири.
Окрім відродження українського флоту, йшлося, звісно, й про інші аспекти військово-промислового співробітництва. Деталі наразі не розголошуються, але з відкритих джерел відомо, що у лютому цього року компанія Baykar заклала початок будівництву заводу безпілотників поблизу Києва. Очікується, що будівництво триватиме 12 місяців, завод забезпечить 500 робочих місць і вироблятиме 120 одиниць на рік. Хоча, поки невідомо, як це підприємство буде функціонувати в умовах повномасштабної війни та вірогідних повітряних атак ворога.
Крім того, турецька компанія Baykar для виробництва дронів Akıncı та Kızılelma використовують двигуни українського виробництва. Україна зі свого боку у 2023 році відправила турецькій компанії Turkish Aerospace Industries два двигуни для ударного гелікоптера компанії T929 ATAK-II. До 2025 року Київ зобов’язався надати Анкарі ще 12 таких двигунів. Також, зазначимо, що Україна висловила інтерес до співпраці з турками над створенням двигунів для турецького реактивного літака KAAN і в майбутньому закупити ці літаки. Хоча поки це – далека перспектива, оскільки літаки проекту KAAN належать до літаків п’ятого покоління, а їхня розробка й прийняття на озброєння, з огляду на американський та китайський досвід, може тривати близько 10 років.
Київ та Анкара й надалі лишаються важливими торгівельними партнерами. Слід нагадати, що лише за кілька тижнів до повномасштабного вторгнення, під час візиту до Києва Р. Ердогана, сторони підписали угоду про зону вільної торгівлі, ратифікацію якої було відкладено через війну. Але попри це, й попри зупинку функціонування українських портів й інших проблем з логістикою, пов’язаних з російською агресією, товарообіг між двома країнами в минулому році досяг рекордних 8 млрд дол, з яких 3 млрд – український експорт.
Хоча ратифікації угоди про зону вільної торгівлі ще не відбулось, слід зазначити, що під час візиту В. Зеленського 8 березня до Стамбула, було підписано іншу угоду про створення системи електронного обміну інформацією, яка сприятиме спрощенню торгівлі між країнами. Повідомляється, що отримана митницями країн інформація має прискорити переміщення товарів і транспортних засобів через кордони обох держав, а також протидіяти митним правопорушенням. Саму ж ратифікацію угоди про зону вільної торгівлі очікують найближчими тижнями. Як зазначають фахівці, в разі її ратифікації парламентами Туреччини та України, товарообіг між двома країнами може скласти щонайменше 10 млрд дол.
Звісно ж, сторони не обійшли питання функціонування зернового коридору, який паралізований з липня 2023 року, коли Москва в односторонньому порядку вийшла з зернової угоди. Ряд ЗМІ повідомляє, що під час зустрічі лідери України та Туреччини обговорювали навігаційну безпеку комерційних суден у Чорному морі, проте, деталі цих перемовин на сьогодні не відомі. Можна припустити, що Туреччина може відновити статус гаранта функціонування зернового коридору, але наразі обговорює преференції від цієї місії.
Звісно, питання військово-оборонної співпраці, збільшення об’ємів торгівлі та інвестиції – були вкрай важливими в ході турецького вояжу Зеленського. Але, зрозуміло, що центральним питанням було подальше залучення Анкари до посередництва в перемовинах між Києвом та Москвою, обговорення т. зв. Формули миру, процесу обміну полонених тощо. І тут, слід зазначити, між Україною та Туреччиною є дещо відмінні бачення.
Наприклад, президенти двох країн висловили різні підходи до питання участі Росії в переговорах про завершення війни. Про це два лідери говорили на пресконференції за підсумками переговорів у Стамбулі 8 березня. Ердоган згадав про зустріч російської та української делегацій в Стамбулі в перші тижні повномасштабної війни. «Не було зроблено дипломатичних кроків щодо використання столу переговорів, який ми побудували в Стамбулі в березні 2022 року для встановлення миру», – сказав президент Туреччини, водночас наголосивши, що його країна підтримує територіальну цілісність, суверенітет і незалежність України. Також, він вкотре підтвердив, що Туреччина готова приймати мирний саміт, до якого буде залучено й Росію.
Натомість, Зеленський відзначив, що Україна не бачить представників Росії на заході, який називає Глобальним самітом миру. «Ми не бачимо, як можна запрошувати людей, які все блокують, руйнують і вбивають. Ми хочемо отримати результат. Результат – справедливий мир для України. Тому спочатку цивілізовані країни розроблять план, а вже потім будуть залучати представників Росії, які захочуть справедливого миру», – заявив президент України. Відзначимо, що офіційний Київ неодноразово відзначав, що будь-які переговори з Москвою можливі після того, як російські війська залишать міжнародно визнану територію України.
Прикметно, що тижнем раніше глава МЗС Туреччини Х. Фідан мав зустріч з міністром закордонних справ РФ С. Лавровими, після якої він заявив, що для України та Росії прийшов час почати переговори про припинення вогню. При цьому він додав, що це не повинно означати визнання російської окупації.
Безумовно, Туреччина, як й інші країни – як колективного Заходу, так й т. зв. глобального Півдня, офіційно будуть дотримуватися загальноприйнятих норм дипломатії та заявлятимуть свою відданість територіальній цілісності України, проте є велика ймовірність, що саме такі країни, як Туреччина, Саудівська Аравія, ОАЕ, інші країни Перської затоки та, в меншій мірі, Індія та Китай можуть бути тією стороною, яка наполегливо буде схиляти Україну до переговорів з Росією щодо припинення війни. Тим паче, що до візиту до Туреччини, В. Зеленський відвідав якраз-таки Саудівську Аравію, де також обговорював т. зв. Формулу миру і так само, без подробиць.
І, нарешті, напередодні турецького візиту президента Зеленського, до Києва прибув спецпредставник Китаю з питань Євразії Лі Хуей. До цього китайський посланець побував в Росії. Тому, зібравши до купи всі факти – візит Зеленського до Саудівської Аравії й Туреччини та поїздку спецпредставника Китаю до Києва та Москви, можна зробити висновок, що активізувався переговорний процес щодо по українському кейсу, принаймні за ініціативи Китаю та його умовних «проксі-дипломатів» – турків та саудитів. Звісно, зарано робити висновки, що мова йде безпосередньо про припинення вогню та закінчення війни або її заморозку. Це хибна думка, хоча б з огляду на те, що ані Київ, ані Москва не готові на сьогодні до компромісів. Але можна сказати, що є шанс на пожвавлення перемовин щодо обміну полоненими, повернення український дітей та незаконно утримуваних цивільних. Знову ж таки, не варто оминати увагою питання торгівлі, зокрема, поновлення функціонування зернового коридору в якому зацікавлена ті ж самі Туреччина, як гарант і посередник та Китай, як один з головних імпортерів українського зерна.
Отже, в цілому візит президента Зеленського до Туреччини можна вважати вдалим. Він дав новий імпульс двостороннім українсько-турецьким відносинам, підтвердив минулі домовленості в багатовекторній співпраці, зокрема у ВПК та намітив певні контури тривалого та важкого етапу перемовин по вже згадуваній Формулі миру в Україні.
Джерело: Інститут «Інтермаріум»
Експорт товарів з України в січні-лютому 2024 року зріс на 4,6% до аналогічного періоду минулого року – з $6,5 млрд до $6,8 млрд, тоді як імпорт скоротився на 1% – з $10,1 млрд до $10 млрд, повідомила Державна митна служба в п’ятницю.
Згідно з її публікацією в Телеграм, за перші два місяці 2024 року товарообіг зріс на 2% до двох місяців 2023 року – до $16,8 млрд.
За підсумками січня Держмитслужба відзвітувала про зростання експорту на 9,7% – із $3,1 млрд до $3,4 млрд та імпорту на 6,3% – із $4,8 млрд до $5,1 млрд. З урахуванням цих даних у лютому експорт залишився на рівні лютого минулого року – $3,4 млрд, тоді як імпорт скоротився на 7,5% – до $4,9 млрд.
Відомство зазначило, що оподатковуваний імпорт у січні-лютому становив $8,8 млрд, або 88% усього імпорту, а податкове навантаження на його 1 кг – $0,47/кг, що на 5% більше, ніж за аналогічний період 2023 року.
За даними Держмитслужби, найбільше імпортували в Україну за перші два місяці цього року товарів із Китаю – $2 млрд, Польщі – $1,1 млрд і Німеччини – $769 млн.
Експортували з України найбільше в Польщу – на $649 млн, Іспанію – на $624 млн, а також Китай – на $504 млн.
Як зазначено в повідомленні, у загальному обсязі ввезених у січні-лютому 2024 року товарів 67% становили машини, обладнання та транспорт – $3,5 млрд (під час митного оформлення до бюджету сплачено 25,3 млрд грн, що становить 31% надходжень митних платежів), продукція хімічної промисловості – $1,8 млрд (до бюджету сплачено 12,8 млрд грн, або 16% надходжень митних платежів) та паливо-енергетичні товари – $1,3 млрд (сплачено 20 млрд грн, або 24% надходжень).
До трійки найбільш експортованих з України товарів увійшли продовольчі товари – $4,5 млрд, метали та вироби з них – $726 млн, мінеральні продукти – $587 млн.
Згідно з повідомленням, за перші два місяці 2024 року під час митного оформлення експорту товарів, на які встановлено вивізне мито, до бюджету сплачено 47,96 млн грн.
Польські протестувальники з 13 березня планують відновити блокування вантажівок у напрямку пункту пропуску “Корчова-Краковець”, повідомляє Державна прикордонна служба України (Держприкордонслужба). “13 березня протестувальники планують відновити блокування вантажівок у напрямку пункту пропуску “Корчова-Краковець””, – ідеться в повідомленні Держприкордонслужби в Телеграм-каналі в понеділок.
У повідомленні також зазначено, що відсьогодні з “9.00 протестувальники не пропускатимуть вантажівки через пункт пропуску “Угринів” у напрямку Польщі. На виїзд із Польщі пропускатимуть по 4 вантажних автомобілі щогодини”. Раніше про це повідомляв речник Держприкордонслужби Андрій Демченко в ефірі загальнонаціонального телемарафону.
“На напрямку пунктів пропуску “Дорогуськ-Ягодин”, “Зосін-Устилуг”, “Долгобичув-Угринів”, “Хребене – Рава-Руська”, “Медика-Шегині” обмеження руху для вантажних транспортних засобів триває”, – наголошується в повідомленні Держприкордонслужби.
“Рух легкових транспортних засобів та автобусів на всіх напрямках не обмежується”, – зазначено в повідомленні.
Як повідомлялося з посиланням на Демченка, у ніч із 8 на 9 березня польські фермери припинили блокування напряму через пункт пропуску “Корчова-Краковець”, і на нього відтоді суттєво зросло навантаження, там також утворилися черги. “За ці останні дні ми бачимо інтенсивність руху саме цим пунктом пропуску… Тобто інтенсивність там досить висока з можливістю перетину кордону в обох напрямках. Але, звичайно, і на цьому напрямку черга залишається: станом на ранок це близько 600 вантажівок”, – розповів Демченко.
