Антимонопольний комітет України (АМКУ) дозволив компанії “Дніпро Агро Альянс ЛТД” (Dnipro Agro Alliance LTD) (м.Нікосія, Кіпр) придбати частку в статутному капіталі ТОВ “Завод Київкомбікорм”.
Як повідомило відомство у Facebook, це забезпечить “Дніпро Агро Альянс ЛТД” понад 50% голосів у вищому органі управління “Заводу Київкомбікорм”.
Dnipro Agro Group – вертикально інтегрована група компаній, основним напрямком діяльності якої є виробництво, зберігання та продаж зернових і олійних культур. Агрохолдинг обробляє 50,25 тис. га в Дніпропетровській і Запорізькій областях.
До структури групи входять сільськогосподарські підрозділи ТОВ “Відродження”, ТОВ “Кам’янське Агро”, ТОВ “Дніпроагроальянс”, ТОВ “Агрофірма Схід Агро”, ТОВ “Перемога”, які спеціалізуються на рослинництві. Підприємство ТОВ “СК Дніпровський” спеціалізується на свинарстві, має свинокомплекс на 1,3 тис. голів.
Перша компанія групи – “Дніпроагроальянс” заснована 2006 року в Дніпропетровській області, спеціалізується на рослинництві. На підприємствах компанії працюють близько 1 тис. співробітників.
“ДніпроАгроГруп” випускає борошно, хлібобулочні та кондитерські вироби. До структури групи входить “Дніпровський хлібокомбінат №5” потужністю 50 тонн/добу.
Загальний обсяг зберігання зернових і олійних культур “ДніпроАгроГруп” близько 124 тис. тонн.
Послуги зі зберігання зернових та олійних культур надають Фісаківський і Божедарівський елеватори, а також ТОВ “Синельникове-Агро” (Запорізька та Дніпропетровська обл.).
Згідно з аналітичною системою YouControl, бенефіціарами групи компаній “Дніпроагроальянс” і співзасновниками Dnipro Agro Group є Василь і Євген Астіони, а також Михайло Кошляк.
ТОВ “Київський комбікормовий завод” зареєстрований 2018 року, розташований у Броварському районі Київської області. Розмір статутного капіталу становить 10 000,00 грн. Раніше його бенефіціарами були ТОВ “Птахофабрика КиївАгро” і ТОВ “Торговий дім “Птахофабрика Київська”.
Один із найбільших операторів зернового ринку України ТОВ “СП “Нібулон” (Миколаїв) пройшов сертифікацію та здобув право на проведення гуманітарного розмінування за напрямами “Технічне обстеження”, “Розмінування вручну” та “Очищення району ведення бойових дій”, повідомила пресслужба зернотрейдера.
“Наявність цих сертифікатів дозволяє нібулонівським саперам проводити розмінування українських земель. При цьому ми продовжуємо проходити сертифікацію за процесом “розмінування з використанням машин і механізмів”, щоб почати очищення земель за допомогою машин для розмінування GCS-200, отриманих завдяки допомозі німецького банку розвитку DEG Impulse gGmbH, дочірньої компанії DEG”, – наголошується в повідомленні агрохолдингу.
Згідно з повідомленням, фахівці “Нібулона” пройшли багаторівневу процедуру сертифікації в Центрі протимінної діяльності (ЦПД) при Міністерстві оборони України. Під час візиту представників ЦПД було проведено перевірку відповідності саперів “Нібулона” нормативам національного законодавства щодо наявності необхідної документації, обладнання, зокрема оснащення автомобіля екстреної медичної допомоги, дотримання процесів протимінної діяльності та компетентності фахівців.
“Це дуже важливий момент для нас, адже сертифікація потребувала значних зусиль усієї команди. Наразі завдяки копіткій праці та допомозі партнерів “Нібулон” готові надавати послуги з розмінування всім охочим за собівартістю”, – зазначив начальник відділу розмінування Нібулон Максим Совєткін.
Водночас він відзначив не готовність фермерів оплачувати послуги розмінування. Совєткін вказав на необхідність державі заручитися підтримкою донорів і напрацювати прозорий механізм компенсації витрат комерційним гравцям з боку держави, щоб допомогти аграріям відновити обробіток землі і відповідно забезпечити зерном світові ринки.
ТОВ “СП “Нібулон” створено 1991 року. До російського військового вторгнення зернотрейдер мав 27 перевантажувальних терміналів і комплексів із приймання сільгоспкультур, потужності для одночасного зберігання 2,25 млн тонн продукції АПК, флот із 83 суден (із них 23 буксири), а також володів Миколаївським суднобудівним заводом.
“Нібулон” до війни обробляв 82 тис. га землі в 12 областях України та експортував сільгосппродукцію в більш ніж 70 країн світу. Зернотрейдер 2021 року експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції, досягнувши рекордних обсягів постачань на зовнішні ринки в серпні – 0,7 млн тонн, у четвертому кварталі – 1,88 млн тонн і в другому півріччі – 3,71 млн тонн.
Збиток “Нібулона” через повномасштабне військове вторгнення РФ у 2022 році перевищив $416 млн.
Наразі зернотрейдер працює на 32% потужностей, створив спеціальний підрозділ для розмінування сільгоспземель і змушений був перенести центральний офіс із Миколаєва до Києва.
Структура золотовалютних резервів на 30.11.2023
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Виробництво олійних культур в Україні 2024 року збільшиться за рахунок розширення посівів сої на 19% порівняно з 2023 роком до 2,3 млн га, що стане рекордом для галузі, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ” за результатами проведеного серед аграріїв опитування.
Згідно з опитуванням, проведеним у лютому-березні 2024 року, 82% респондентів, які займаються вирощуванням сої, планують або залишити площі під соєю без змін, а 16% мають намір їх збільшити. Збільшення відбуватиметься як за рахунок зменшення площ посіву під озимими, так і за рахунок соняшнику або інших ярих культур.
Посівна площа під соєю у 2024 році може збільшитися до 2,3 млн га (+19% до 2023 року), що стане новим рекордом для галузі. Раніше максимум для цієї культури становив 2,2 млн га 2015 року, прогнозують аналітики.
Виробництво соєвих бобів в Україні вони очікують також на рекордному рівні, який, за попередньою оцінкою, може сягнути 6 млн тонн, що на 17% торішнього показника.
Водночас, за даними експертів, площа сівби під соняшником, найімовірніше, істотно не зміниться: 87% респондентів, які займаються його вирощуванням, планують залишити площі під нею без істотних змін. Ті, хто планує їх скоротити або збільшити, здебільшого повідомляли, що це відбудеться за рахунок площі під ріпаком.
“Наша оцінка посівної площі під соняшником у 2024 році поки що становить 5,8 млн га, що майже на рівні 2023 року. За сприятливих погодних умов урожай олійної може скласти 13,9 млн тонн (+1% до 2023 р.), що все ще поступається довоєнному показнику”, – підкреслили аналітики.
Посівна площа під ріпаком 2024 року, найімовірніше, скоротиться через суху осінь, внаслідок чого деяка частина аграріїв ухвалила рішення відмовитися від посіву озимої олійної.
Під час опитування 51% респондентів повідомили, що посіви озимого ріпаку перебувають у доброму або відмінному стані, 43% – задовільному, 5% – незадовільному.
Площа ярого ріпаку також може зрости 2024 року до рекордного показника з огляду на цінову привабливість цієї олійної, але загальна посівна площа під озимим і ярим ріпаком, за попередньою оцінкою АПК-Інформ, скоротиться на 6%. Цей показник все одно залишиться досить високим порівняно з попередніми роками, склавши близько 1,4 млн га. Урожай цієї олійної може скоротитися 2024 року на 9% – до 4,2 млн тонн, резюмували в “АПК-Інформ”.
Вперше з початку повномасштабного вторгнення в Україні відзначать найкращого вчителя — щорічна національна премія Global Teacher Prize Ukraine оголосила про початок збору анкет! Головний переможець отримає 1 мільйон гривень для власного освітнього проєкту та вирушить у подорож на Світову премію Global Teacher Prize.
Global Teacher Prize Ukraine відзначає вчителів-змінотворців з 2017 року. Два останні роки від початку повномасштабного вторгнення росії Премія не обирала найкращого вчителя країни, зосередившись на документуванні історій вчительства воєнного часу. Цьогоріч Global Teacher Prize Ukraine повертається до формату професійної відзнаки найкращого серед кращих.
Організатор премії, громадська спілка «Освіторія», шукає педагогів, які зробили видатний внесок у професію, учнів і суспільство, чия професійна майстерність потребує гідного визнання.
«Робота вчителя зараз вимагає не лише професійності, а й глибокої емпатії, сили духу та відданості. Українські вчителі не раз показали, що якими б страшними й складними не були реалії, вони не злякаються і не покинуть своєї роботи. І як справжні професіонали, вони не просто “справляються”, вони творять дива, щодня стаючи опорою для наших дітей. Global Teacher Prize Ukraine — це визнання їх невтомної праці, витримки та майстерності. Ми вшановуємо тих, хто виховує наступне покоління українців та українок, бо від того, який фундамент із цінностей та сенсів буде закладено у школах, залежатиме майбутнє нашої країни», – говорить Зоя Литвин, голова спілки «Освіторія» й засновниця премії Global Teacher Prize Ukraine.
Збір анкет триває до 8 липня на сайті Global Teacher Prize Ukraine. Заповнити заявку може сам учитель або його можуть номінувати друзі, колеги, учні чи їхні батьки – обмежень немає. Головного переможця визначатимуть кілька експертних груп у чотири етапи, а його ім’я стане відомим під час церемонії нагородження 5 жовтня.
Головний переможець отримає 1 000 000 гривень для власного освітнього проєкту та вирушить у подорож на Світову премію Global Teacher Prize.
Також відзначать педагогів у кількох окремих номінаціях, як от молодий учитель, учитель-новатор, вибір українців та інших.
Генеральним медіапартнером Global Teacher Prize Ukraine традиційно стала група 1+1 media. Інформаційний партнер премії — платформа кіно та талебачення Київстар ТБ.
Інформаційна довідка
Global Teacher Prize Ukraine — щорічна національна премія для вчителів-агентів освітніх змін. Премія покликана відзначити досягнення вчителя не лише щодо своїх учнів, а й щодо суспільства, та підкреслити важливість педагогів в Україні. Національну премію ініційовано у 2017 році ГС «Освіторія» після підписання меморандуму з фондом Varkey GEMS Foundation, засновниками світової премії Global Teacher Prize.
«Освіторія» — неприбуткова громадська спілка, яка з 2013 року допомагає реформувати та розвивати освіту в Україні. Засновник Global Teacher Prize Ukraine. Більше на сайті: https://osvitoria.org/
У разі виникнення додаткових запитань, будь ласка, звертайтесь до пресслужби ГС «Освіторія» за адресою: globalteacherprize@osvitoria.org
У статті зібрано та проаналізовано основні макроекономічні індикатори України. У зв’язку з набранням чинності Законом України “Про захист інтересів суб’єктів господарювання в період дії воєнного стану або стану війни” Державна служба статистики України призупиняють публікацію статистичної інформації на період дії воєнного стану, а також упродовж трьох місяців з моменту його завершення. Винятком є публікація інформації про індекс цін споживачів, окремої інформації за статистичними показниками 2021 року та за період січень-лютий 2022 року. У статті проаналізовано відкриті дані від Держстату, Нацбанку, аналітичних центрів.
Кандидат економічних наук Максим Уракін представив аналіз макроекономічних тенденцій в Україні та світі, що ґрунтується на офіційних даних Держстату України, НБУ, ООН, МВФ і Світового банку.
Макроекономічні Показники України
Максим Уракін навів дані директорки Інституту демографії та соціальних досліджень Елли Лібанової, яка передбачає повернення приблизно 50% громадян після війни.
“Демографія – це важливий фактор для відновлення економіки, але при цьому не можна ігнорувати загрозу депопуляції та дефіциту робочої сили. У середньостроковій перспективі зниження потенціалу демографічного зростання в Україні компенсується тільки міграцією”, – підкреслив Уракін.
Експерт зазначив, що основними ризиками для економіки залишається тривалість війни та нестабільність міжнародної допомоги.
“У третьому кварталі 2023 року зростання ВВП України сповільнилося до 8,2%. Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі збільшилося в 3,2 раза, що є тривожним сигналом. Держборг трохи знизився порівняно з серпневими показниками, проте вже у 2024 році він може вперше перевищити ВВП країни, що створює значні ризики для економічної стабільності”, – зазначив економіст.
Перспективи Глобальної Економіки
Максим Уракін також проаналізував світову економіку, відзначаючи сповільнення зростання у 2024 році до 2,2%.
“Однією з ключових причин уповільнення глобального економічного зростання є зниження темпів ВВП у розвинених країнах. Ми спостерігаємо найнижчий підйом ВВП у розвинених країнах із 1980-х років, за винятком періодів світової фінансової кризи та пандемії COVID-19. Безпрецедентний цикл підвищення відсоткових ставок найбільшими центробанками останніми роками також відіграв значну роль у сповільненні зростання. Це підвищення ставок викликане необхідністю контролю інфляції, але водночас воно обмежує економічну активність”, – пояснює експерт.
За словами експерта, поточна макроекономічна ситуація в Україні та світі потребує подальшого аналізу. Для України основними викликами в найближчі роки стануть необхідність відновлення України після війни та управління державним боргом.
