В Україні з початку березня почало поступово дешевшати пшеничне борошно через проблеми з транзитом через Польщу, де страйкуючі фермери постійно блокують кордони, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
“Надмірна кількість пропозицій борошна і помірний попит як внутрішніх, так і експортно-орієнтованих компаній продовжують чинити тиск на ціни. Реалізувати борошно на експортний ринок майже не вдається через страйки на польських кордонах, що також впливає на поступове зниження цін”, – зазначили аналітики.
За їхньою інформацією, від початку місяця ціни на борошно вищого ґатунку знизилися на 100-300 грн/тонна і станом на 15 березня фіксуються переважно в межах 9700-11100 грн/тоннаEXW.
Загальна площа житлових будинків, на які видано дозволи на виконання будівельних робіт (нове будівництво), за підсумками 2023 року скоротилася на 37% порівняно з 2022 роком – до 4,2 млн кв. м, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
За даними статвідомства, у січні-грудні 2023 року загальна площа нового будівництва багатоквартирних будинків знизилася на 38,2% до попереднього року – до 4 млн 33,6 тис. кв. м, тоді як одноквартирних – зросла на 26,5%, до 164,5 тис. кв. м. Кількість заявлених на старту будівництва квартир у багатоквартирних будинках зменшилася в 1,8 раза і становила 46,2 тис. кв. м.
У Києві 2023 року загальна площа нового будівництва житла скоротилася на 66% до 2022 року – до 299,4 тис. кв. м, у Київській області – на 67%, до 616,1 тис. кв. м.
Згідно з Держстатом, у Львівській області обсяг нового будівництва скоротився на 14% до попереднього року – до 870,3 тис. кв. м, Хмельницькій – на 5,3%, до 313,1 тис. кв. м.
Водночас в Івано-Франківській області обсяг нового будівництва у 2023 році становив 469 тис. кв. м, що у 2,3 раза перевищує показник попереднього року. Приріст обсягів також зафіксовано в Чернівецькій області – “плюс” 275,4%, до 225,4 тис. кв. м, Закарпатській – “плюс” 79,3%, до 256 тис. кв. м, Вінницькій – “плюс” 77,4%, до 230,6 тис. кв. м.
В інших областях України обсяг нового будівництва торік показав падіння до попереднього і становив менше ніж 200 тис. кв. м.
Держстат нагадує, що показники наведено без урахування тимчасово окупованих російською федерацією територій і частини територій, на яких тривають (велися) бойові дії.
Як повідомлялося, загальна площа нового будівництва житла у 2022 році становила 6,67 млн кв. м, у 2021 році – 12,7 млн кв. м.
“Кернел”, одна з найбільших українських агропромислових груп, станом на березень 2024 року, повернувся до довоєнних обсягів експорту агропродукції морем, повідомив керівник департаменту перевалки та флоту агрохолдингу Юрій Кізлевич під час онлайн-конференції Центру економічних стратегій “Виклики на морі та кордоні. Яке майбутнє у зовнішньої торгівлі України?”.
“Ми інвестуємо в інфраструктуру. Станом на сьогодні ми дійсно повернулися до довоєнних обсягів експорту. Під час повномасштабного вторгнення ми продовжили інвестувати в портові термінали. Зараз уже володіємо певним кластером терміналів, як зернових, так і з перевалки рослинних олій”, – розповів він.
За інформацією Кізлевича, “Кернел” займається перевалкою не тільки власних агротоварів, а й надає цю послугу іншим операторам, що позитивно позначається на внутрішньому ринку і на експорті країни.
Керівник департаменту перевалки і флоту “Кернел” зазначив, що в агрохолдингу бачать перспективи для нарощування експорту Чорноморським морським коридором.
При цьому він уточнив, що 70% експортних поставок “Кернела” – це неєвропейські напрямки, а країни Азії, Близького Сходу, Північної Африки, а лише потім частина Західної Європи.
Говорячи про вартість логістики, Кізлевич констатував, що від початку війни її доводиться ділити на дві складові: внутрішньодержавну і морську. З першою в усіх операторів внутрішнього ринку є проблеми, зокрема щодо об’єктів, де було пошкоджено інфраструктуру.
“Однак завдяки плідній співпраці бізнесу та держави ми бачимо, що знаходяться оптимальні способи розв’язання проблемних інфраструктурних завдань. Inland-логістика вельми динамічно змінюється з урахуванням наявних каналів експорту. Ми бачимо, що цей процес став більш плановим і керованим, таким, який можна порівняти з довоєнним рівнем”, – зазначив він.
Характеризуючи морську логістику України, Кізлевич підтвердив вплив фактора військової премії і на загальну вартість експортних перевезень.
“Безумовно, є фактор військової премії, яку необхідно платити судновласникам на захід суден (в українську частину акваторії Чорного моря – ІФ-У). Фрахт флоту став дорожчим. Якщо дивитися на “зерновий коридор”, його першу українську версію, то можемо констатувати величезні втрати на сплаті портових зборів за простій великотоннажного флоту. Це мільйони, десятки мільйонів втрат”, – повідомив керівник департаменту перевалки та флоту “Кернел”.
Водночас він наголосив, що учасники ринку бачать позитивну динаміку щодо зниження страхових тарифів, що є позитивним сигналом і вселяє надію на більш стабільне функціонування морських шляхів України у 2024 році.
Агрохолдинг “Кернел” до війни посідав перше місце у світі з виробництва соняшникової олії (приблизно 7% світового виробництва) і її експорту (приблизно 12%). Є одним з найбільших виробників і продавців бутильованої олії в Україні. Крім того, займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
Чистий прибуток “Кернела” за 2023 ФР склав $299 млн, тоді як попередній рік компанія завершила з чистим збитком $41 млн. Виручка агрохолдингу за 2023ФР скоротилася на 35% – до $3,455 млрд, проте EBITDA зросла в 2,5 раза – до $544 млн.
Наглядова рада страхової компанії “ББС Іншуранс” (раніше СК “Брокбізнес”, Київ) 14 березня ухвалила рішення про припинення діяльності вінницької та харківської філій, повідомила компанія в системі розкриття інформації НКЦПФР.
Згідно з повідомленням, причини ухвалення рішення – оптимізація мережі відокремлених підрозділів.
Як повідомлялося, компанія працює на українському ринку страхування понад 25 років і представлена в усіх регіонах країни. Має 39 ліцензій на добровільні та обов’язкові види страхування.
У січні-вересні 2023 року компанія зібрала 273,5 млн грн валових премій, що на 47,7% більше, ніж за аналогічний період роком раніше, виплатила 85,6 млн грн, що на 79,3% більше страхових виплат, ніж за аналогічний період 2022 року. Рівень виплат зріс на 5,51 п.п. – до 31,29%.
Криворізький гірничо-металургійний комбінат ПАТ “ArcelorMittal Кривий Ріг” (АМКР, Дніпропетровська обл.) отримав від Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України висновок щодо оцінки впливу на довкілля будівництва хвостосховища – “III карта” – спеціальної гідротехнічної споруди, що використовується для розміщення відходів збагачення.
“ПАТ “ArcelorMittal Кривий Ріг” інформує про те, що Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України зроблено висновок щодо оцінки впливу на навколишнє середовище планованої діяльності “Будівництво хвостосховища “ІІІ карта” шламове господарство рудо-збагачувальної фабрики району Дніпропетровської області АМКР №21/01-202361210773/1 від 27 лютого 2024 року та Звіт про громадське обговорення №21/01-202361210773/2 від 27 лютого 2024 року”, – констатується в інформації компанії, оприлюдненій управлінням екології на сайті Криворізького міськвиконкому в четвер.
При цьому уточнюється, що інформація про отримання підприємством висновку з оцінки впливу на навколишнє середовище оприлюднена в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на навколишнє середовище.
Як повідомлялося, “ArcelorMittal Кривий Ріг” кілька разів направляло до Мінприроди документи на узгодження будівництва хвостосховища для відходів “III карта”. У середині 2023 року АМКР знову надіслало Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів України документи на погодження будівництва хвостосховища.
Згідно з документацією, наявною в розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна”, планована діяльність полягає в новому будівництві хвостосховища “III карта” шламове господарство рудо-збагачувальної фабрики на території Гречаноподівської та Новолатівської сільських рад Широківського району Дніпропетровської області.
Раніше пояснювалося, що процедуру оцінки планованої діяльності проводять у межах розширення та змін, включно з переглядом або оновленням умов провадження планованої діяльності, встановлених рішенням про провадження планованої діяльності або продовження строків її провадження (…).
Інформацію про намір АМКР отримати оцінку впливу на навколишнє середовище (ОВД) оприлюднено Мінприроди 15 червня 2023 року.
Раніше повідомлялося, що ПАТ “ArcelorMittal Кривий Ріг” має намір побудувати хвостосховище “III карта”. Будівництво хвостосховища для складування хвостів збагачення необхідне “у зв’язку з досягненням діючими хвостосховищами меж економічної доцільності їх нарощування”.
Водночас уточнювалося, що продуктивність підприємства за сирою рудою на 2021-2025 роки становить 24,4269 млн тонн на рік, річний вихід хвостів – 14,964 млн куб. м на рік. Проєктна відмітка огороджувальної дамби – 100 м. Загальна ємність хвостосховища – 34,8 млн куб. м, корисна ємність – 29,4 млн куб. м. Площа чаші хвостосховища – 382,95 га. Загальна довжина огороджувальних дамб – 5950 м, їхня максимальна висота – 12 м. Площа ділянки будівництва – 521,1245 га.
Таким чином, з урахуванням вимог Мінприроди, АМКР змушений уже вчетверте входити в процедури проведення оцінки впливу на довкілля.
“ArcelorMittal Кривий Ріг” наразі експлуатує три хвостосховища, у два з яких – “Миролюбівка” та “Об’єднане. Четверта карта” – підприємство планувало інвестувати у 2020-2024 роках близько $50 млн. У третє хвостосховище “Центральне” компанія вже вклала понад $15 млн, завершивши у 2017 році будівництво до позначки +90 метрів (зараз +95 м). Ще стільки ж АМКР витратить на його розширення до позначки +115 м (ці роботи заплановані на найближчі сім років).
“ArcelorMittal Кривий Ріг” – найбільший виробник сталевого прокату в Україні. Спеціалізується на випуску довгомірного прокату, зокрема, арматури і катанки.
ArcelorMittal володіє в Україні найбільшим гірничо-металургійним комбінатом “ArcelorMittal Кривий Ріг” і низкою малих компаній, зокрема, ПАТ “ArcelorMittal Берислав”.
ARCELORMITTAL КРИВИЙ РІГ, БУДІВНИЦТВО, ВІДХОДИ, хвостосховище
Ціни на нафту еталонних марок вранці в п’ятницю коригуються вниз після підйому до максимальних позначок з початку листопада за підсумками попередніх торгів.
Ціна травневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures за даними на 7:00 кв становила $85,23 за барель, що на $0,19 (на 0,22%) нижче за показник на закриття попередньої сесії. У четвер ці контракти подорожчали на $1,39 (на 1,7%) – до $85,42 за барель.
Котирування ф’ючерсів на нафту WTI на квітень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) вранці опустилися на $0,17 (на 0,21%) – до $81,09 за барель. За підсумками минулої сесії ціна цих контрактів зросла на $1,54 (на 1,9%) і досягла $81,26 за барель.
З початку тижня нафта подорожчала приблизно на 4% завдяки ознакам високого попиту в США і “бичачим” прогнозам аналітиків щодо обсягів споживання палива цього року, пише Trading Economics.
Міжнародне енергетичне агентство в четвер підвищило прогноз попиту на нафту в 2024 році на 200 тис. барелів на добу – до 103,2 млн б/д. Зокрема оцінку споживання нафти в першому кварталі було поліпшено на 400 тис. б/д – до 102 млн б/д, прогноз на другий і третій квартали збільшено на 200 тис. б/д, до 103 і 104 млн б/д відповідно.
