Міжнародна ісламська торгово-фінансова корпорація (ITFC) та Узбекистан 6 березня 2024 року підписали угоди на полях зустрічі Арабської координаційної групи в Ташкенті.
Згідно з підписаним документом ITFC надасть Узбекистану кредитні кошти на суму 715 млн. доларів.
Кошти ITFC у розмірі 600 млн. доларів будуть спрямовані на підтримку торговельного фінансування, фінансування сільського господарства та продовольчої безпеки, а також зміцнення державних підприємств, малого та середнього бізнесу в критично важливих сферах, таких як фармацевтика, харчова промисловість, сільське господарство, текстиль і виробництво.
У рамках угоди мурабаху Узбекистан отримає 100 млн. доларів на закупівлю сільськогосподарської продукції для забезпечення цілорічної доступності пшениці, що допоможе стабілізувати ціни на пшеницю і місцевим фермерам.
Крім секторальної підтримки, ITFC також виділила 15 млн. доларів у співпраці з “АгроБанком” і його дочірнім банком “SmartBank”. Ця ініціатива спрямована на збільшення внеску приватного сектора в економічний розвиток Узбекистану шляхом надання торгових фінансових рішень. Спрямоване на підтримку секторів харчової промисловості, сільського господарства, виробництва та текстилю, це фінансування також призначене для заохочення фінансування зелених проєктів, відповідаючи цілям сталого розвитку.
Угоди підкреслюють прихильність ITFC не тільки соціально-економічному розвитку Узбекистану, а й сприянню регіональній економічній інтеграції через програму “Торговельна взаємодія Центральна Азія+” (TCCA+).
Ця програма спрямована на збільшення співпраці в галузі торгівлі та інвестицій серед шести країн, сприяючи економічному зростанню і стабільності в Центральній Азії.
Українські металургійні підприємства за підсумками роботи в січні-лютому поточного року збільшили виробництво загального прокату, за оперативними даними, на 52,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 900 тис. тонн із 590 тис. тонн.
Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром” у п’ятницю, за цей період виплавка сталі зросла на 52% до січня-лютого-2023 – до 1,076 млн тонн із 708 тис. тонн.
Виплавка чавуну збільшилася на 42,5% – до 1,050 млн тонн із 737 тис. тонн.
Як повідомлялося, у січні-2024 року збільшила випуск загального прокату на 75,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 453 тис. тонн із 257 тис. тонн, сталі на 91,6%, до 544 тис. тонн із 284 тис. тонн, чавуну на 44,5% – до 555 тис. тонн із 384 тис. тонн.
Україна 2023 року збільшила виробництво загального прокату на 0,4% порівняно з 2022 роком – до 5,372 млн тонн, але знизила виплавку сталі на 0,6% – до 6,228 млн тонн, чавуну на 6,1% – до 6,003 млн тонн.
Україна 2022 року скоротила виробництво загального прокату на 72% порівняно з 2021 роком – до 5,350 млн тонн, сталі на 70,7% – до 6,263 млн тонн, чавуну на 69,8% – до 6,391 млн тонн.
За 2021 рік вироблено 21,165 млн тонн чавуну (103,6% до 2020 року), 21,366 млн тонн сталі (103,6%), 19,079 млн тонн прокату (103,5%).
Стрічка “20 днів у Маріуполі” Мстислава Чернова перемогла в номінації “Найкращий повнометражний документальний фільм” премії “Оскар” Американської академії кінематографічних мистецтв, повідомляє Associated Press.
На церемонії нагородження лауреатів на сцену за нагородою піднявся Мстислав Чернов.
“Кіно формує спогади, а спогади формують історію”, – заявив Чернов.
Команда Associated Press і PBS “Frontline”, яка створила цей документальний фільм, удостоїлася бурхливих оплесків глядачів. Це перший “Оскар” як для України, так і для агентства Associated Press.
Стрічка “20 днів у Маріуполі” розповідає про перші тижні бойових дій у Маріуполі Донецької області під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну 2022 року. Над фільмом працювали режисер і фотограф Мстислав Чернов, фотограф Євген Малолітка та продюсерка і журналістка Василина Степаненко. Вони стали останніми журналістами, які висвітлювали початок знищення Росією Маріуполя – за це всі троє отримали Пулітцерівську премію.
Кіно стало найкасовішим документальним фільмом в Україні минулого року, зібравши 500 тисяч грн тільки за перший вікенд прокату.
Як повідомлялося, документальний фільм “20 днів у Маріуполі” отримав премію BAFTA Британської кіноакадемії.
Фільм “Оппенгеймер” режисера Крістофера Нолана став володарем “Оскара” в номінації “Найкращий фільм”.
Церемонія вручення нагород 96-ї премії американської кіноакадемії відбулася в Лос-Анджелесі в театрі Dolby в ніч на понеділок за київським часом.
Серед претендентів на нагороду в цій номінації були представлені “Американське чтиво”, “Анатомія падіння”, “Барбі”, “Нещасні створіння”, “Зона інтересів”, “Маестро”, “Залишені”, “Минулі життя”, “Вбивці квіткового місяця”.
Фільм “Оппенгеймер” розповідає історію творця американської атомної бомби Роберта Оппенгеймера, концентруючись на трансформації його ставлення до створеної під його керівництвом зброї.
Також картина удостоєна нагород за найкращу режисуру (Крістофер Нолан), за найкращу чоловічу роль (Кілліан Мерфі) і за найкращу чоловічу роль другого плану (Роберт Дауні-молодший). Загалом картина удостоєна семи статуеток “Оскар”.
Найкращими актрисами за версією “Оскара” стали Емма Стоун за фільм “Нещасні створіння”, найкращу жіночу роль другого плану зіграла Д’Вайн Джой Рендолф у фільмі “Залишені”.
Лауреатом “Оскара” в номінації “Іноземний художній фільм” стала картина “Зона інтересів”.
“Оскар” за найкращий оригінальний сценарій пішов до фільму “Анатомія падіння”. Нагорода за найкращий адаптований сценарій дісталася картині “Американське чтиво”.
Найкращим документальним фільмом став “20 днів у Маріуполі” Мстислава Чернова. “Хлопчик і Чапля” Хаяо Міядзакі став володарем “Оскара” як найкращий анімаційний фільм.
Премія Американської академії кінематографічних мистецтв і наук, з 1940-х років відома як “Оскар”, була заснована 1929 року і вручається діячам, які зробили внесок у розвиток кіномистецтва.
Ціни на нафту еталонних марок знижуються вранці в понеділок, продовжуючи спад за підсумками минулого тижня.
Ціна травневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures за даними на 7:08 кв становила $81,52 за барель, що на $0,56 (на 0,68%) нижче за показник на закриття попередньої сесії. У п’ятницю ці контракти зменшилися в ціні на $0,88 (на 1,1%) – до $82,08 за барель.
Котирування ф’ючерсів на нафту WTI на квітень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) до зазначеного часу опустилися на $0,59 (на 0,76%) – до $77,42 за барель. За підсумками попередньої сесії контракт подешевшав на $0,92 (на 1,2%) – до $78,01 за барель.
За минулий тиждень міжнародний бенчмарк знизився на 1,8%, північноамериканський – на 2,5%.
Інвестори проявляють обережність перед виходом цього тижня даних про інфляцію в США і щомісячних звітів ОПЕК і Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), які можуть вплинути на перспективи ринку, пише Trading Economics.
Також трейдери стежать за переговорами про перемир’я між Ізраїлем і ХАМАС, які поки що не дали значущих результатів, і оцінюють статистику зовнішньої торгівлі Китаю.
За даними S&P Global Commodity Insights, імпорт нафти з КНР у перші два місяці року впав приблизно на 5,7%, до 10,9 млн барелів на добу.
Європейський Союз підтримає Україну перехідним фінансуванням у рамках програми Ukraine Facility, для чого Україна приведе у відповідність Державний земельний кадастр і Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, а також затвердить заходи з підтримки впровадження індустріальних парків як інструменту залучення інвестицій на деокуповані території.
Як повідомило Міністерство економіки в п’ятницю, наразі ці два кроки, необхідні для отримання перехідного фінансування, перебувають на етапі розробки.
Мінекономіки зазначило, що три інші кроки вже було зроблено: ухвалено Національну стратегію доходів на 2024-2030 рр.; зміни до закону “Про прокуратуру” та до законів щодо посилення самостійності Спеціальної антикорупційної прокуратури і додаткових заходів із запобігання та протидії незаконним доходам і фінансуванню тероризму.
Відомство уточнило, що ці п’ять індикаторів були передбачені в Плані для Ukraine Facility, який увесь цей час обговорювався з ЄС, на початок 2024 року.
Мінекономіки зазначило, що Кабінет міністрів у п’ятницю, 8 березня, затвердив текст Меморандуму про взаєморозуміння між Україною та ЄС щодо перехідного фінансування в межах програми Ukraine Facility, а також відповідну кредитну угоду. Після підписання документів, запланованих на 11 березня, Україна зможе отримати EUR6 млрд євро для забезпечення поточних витрат державного бюджету до повноцінного запуску програми.
Пояснюється, що підписання Меморандуму дасть змогу Україні вже в березні 2024 року залучити EUR4,5 млрд для підтримки макрофінансової стабільності, а наступні EUR1,5 млрд – у квітні 2024 року.
Як повідомлялося, у лютому 2024 року Європейський парламент затвердив регламент програми Ukraine Facility. Згідно з ним, обсяг підтримки України від ЄС протягом 2024-2027 років становитиме EUR50 млрд, з яких EUR38,27 млрд буде спрямовано на підтримку державного бюджету, з них, як очікують у Києві, EUR16 млрд – у 2024 році.
План для Ukraine Facility – технічний документ, необхідний для реалізації програми фінансової підтримки України від ЄС. План не є загальною стратегією оновлення, він охопить лише частину передбачених на наступні роки державних змін із фокусом на макроекономічному зростанні, вказує Мінекономіки.
Підготовка Плану здійснюється урядом за координації Мінекономіки в постійних консультаціях із представниками Європейської комісії, що забезпечило відповідність документу більшості вимог затвердженого регламенту на етапі попередньої підготовки, додали в міністерстві.
