Українська девелоперська компанія Alterra Group застрахувала в СК “ІНГО” (Київ) будівництво нового логістичного центру PORT2 у Львівській області, повідомляють у прес-релізі страховика.
Також наголошується, що Alterra Group частково застрахувала першу частину логістичного комплексу PORT(PORT1), що включає господарську будівлю і комунікації PORT1. Крім того, повністю застрахували від військових ризиків будівництво другої частини PORT(PORT2). Застраховано всі будівлі, включно з оздобленням, комунікаціями та склом, а також будівельно-монтажні роботи та матеріали (зокрема будівельні) або не введені в експлуатацію елементи будівлі.
Сума страхового захисту становить 20 млн грн.
Згідно з договором страхування, СК “ІНГО” зобов’язується відшкодувати вартість відновлення застрахованих об’єктів у разі їхнього пошкодження або знищення внаслідок воєнних дій, включно з влучанням ракет або їхніх уламків, безпілотників, інших видів збройної агресії або оборонних дій.
Додатково в разі настання страхового випадку “ІНГО” компенсує витрати на розчищення території застрахованого об’єкта, витрати на пожежогасіння, інші заходи, що допоможуть запобігти або зменшити розмір збитку, а також оплату послуг залучених фахівців і понаднормові витрати.
За словами засновника Alterra Group Дмитра Ковальчука, такий договір страхування полегшить співпрацю з потенційними клієнтами та інвесторами, особливо під час будівництва.
“Це важливий перший крок для бізнесу, оскільки він демонструє спроможність приватного сектору адаптуватися до викликів і випереджати державні механізми захисту, яких так не вистачає”, – каже Дмитро Ковальчук.
Директор з корпоративного бізнесу страхової компанії ІНГО Андрій Семченко зі свого боку зауважив, що страховики повинні покривати військові ризики українського бізнесу заради сприяння українській економіці. Навіть незважаючи на те, що зараз український страховий ринок залишився без підтримки західних перестраховиків за військовими ризиками.
“Так, вітчизняним страховим компаніям важко надавати суттєві ліміти покриття, проте ми просто не маємо іншого виходу – підприємці мають отримати гарантії захисту і продовжувати роботу в Україні, а не виводити бізнес за кордон”, – сказав Андрій Семченко.
АТ “Страхова компанія “ІНГО” надає страхові послуги протягом 30 років. З 2017 року основним акціонером є українська бізнес-група DCH.
“ІНГО” є повним членом Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ), членом Американської торговельної палати (АСС), Європейської бізнес-асоціації (EBA), Національної асоціації страховиків України (НАЦУ) та Міжнародної торгової палати (ICC).
Швейцарська страхова компанія Chubb Ltd., основна частина операцій якої припадає на США, планує збільшити квартальні дивіденди на 5,8% – до $0,91 на акцію.
Як повідомляється в прес-релізі компанії, рада директорів рекомендувала акціонерам на річних зборах схвалити такий розмір дивідендів на поточний рік.
Виплати за четвертий квартал у розмірі $0,86 на акцію відбудуться 5 квітня. Закриття реєстру акціонерів призначено на 15 березня.
Дивідендна прибутковість паперів Chubb після підвищення виплат становитиме близько 1,4% виходячи з котирувань на закриття торгів у середу ($251,96).
Ціна паперів страховика під час попередньої сесії в четвер знижується на 0,7%. Капіталізація компанії за останні три місяці збільшилася на 11,2% (до $102,2 млрд), при цьому фондовий індекс S&P 500 додав 9,3% за цей період.
Чиста імміграція 2023 року в Німеччину людей з України становила 121 тис. осіб, що майже у вісім разів менше порівняно з показником 2022 року – 960 тис., проте все ж таки більш ніж на порядок перевищує довоєнні показники: у 2019-2021 рр. чиста імміграція становила 5-7 тис. осіб на рік, повідомило Федеральне статистичне управління (Destatis) Німеччини в четвер.
На підставі спеціальної оцінки попередніх результатів статистики міграції воно уточнило, що 2023 року було зафіксовано приблизно 277 тис. іммігрантів з України та 156 тис. виїздів в Україну, тоді як 2022-го з України прибуло приблизно 1,1 млн осіб, повернулося 138 тис. осіб.
Минулого року найменшу чисту імміграцію було зафіксовано у квітні-травні – 3-3,5 тис. щомісяця завдяки зростанню тих, хто виїхав, до 15,7-16,1 тис., найбільшу – у січні-лютому, 18-18,9 тис.
У вересні та жовтні 2023 року чиста імміграція після весняно-літнього спаду зросла відповідно до 10,7 тис. і 14,1 тис. завдяки скороченню кількості тих, хто повертається до України, проте в листопаді та грудні вона знизилася відповідно до 10,6 тис. і 7,3 тис. завдяки зменшенню кількості тих, хто приїжджає, відповідно до 20,9 тис. і 17,3 тис.
Destatis зазначило, що віковий і гендерний розподіл іммігрантів з України 2023 року змінився порівняно з 2022 роком: частка жінок і дівчат серед тих, хто в’їжджає, скоротилася до 53% із 63% роком раніше, іммігрантів віком до 18 років – до 28% із 35%, водночас частка іммігрантів віком від 18 до 60 років зросла до 61% із 54%. Частка іммігрантів з України віком 60 років і старше становила 11% як у 2022, так і в 2023 рр.
Таким чином, за даними статистичного відомства, 61% іммігрантів з України з 2022 року – жінки, 34% – неповнолітні. Уточнюється, що, згідно з попередніми результатами мікроперепису, близько 40% тих, хто іммігрував до середини 2023 року, становили самотні батьки та їхні діти.
“Високий рівень імміграції з України призвів до того, що чисельність населення з українським громадянством у Німеччині збільшилася зі 138 тис. осіб у січні 2022 року до 1,15 млн осіб у жовтні 2023 року. Частка українців у загальній чисельності населення за той самий період зросла з 0,2% до 1,4%”, – вказало Destatis.
За його даними, у жовтні 2023 року громадяни України були другою за величиною групою іноземного населення в Німеччині після громадян Туреччини (1,6%, або 1,39 млн осіб).
Зазначається, що найвища частка українського населення – у Гамбурзі та Берліні: із січня 2022 року вона зросла відповідно з 0,21% до 1,67% і з 0,37% до 1,61%.
У жовтні 2023 року найбільше українців проживало в найбільш густонаселених федеральних землях: Північний Рейн-Вестфалія (234 тис.), Баварія (168 тис.), Баден-Вюртемберг (159 тис.) і Нижня Саксонія (114 тис.). Однак якщо подивитися на частку українців у загальній чисельності населення у відповідних федеральних землях, то вимальовується інша картина: окрім Гамбурга і Берліна, найбільша частка українців була також у землі Мекленбург-Передня Померанія (1,54%), Саарі (1,52%), Тюрінгії та Бремені (по 1,51%). Найменше людей проживало в Рейнланд-Пфальці, Шлезвіг-Гольштейні та Бранденбурзі (по 1,2%), за ними йшли Баварія і Північний Рейн-Вестфалія (по 1,3%).
Згідно з даними Євростату, Німеччина на початок 2024 року надала статус тимчасового захисту 1 млн 251,25 тис. українських біженців і вже багато місяців лідирує за цим показником у Європі. Роком раніше їх було 936,38 тис., і тоді на першому місці ще була Польща, де такий статус мали 956,76 тис. осіб.
Рудник “Суха Балка” (Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), що входить до групи DCH Олександра Ярославського, ввів в експлуатацію в лютому дві лави з видобутку залізної руди.
Згідно з інформацією в корпоративній газеті DCH Steel у четвер, гірники шахти “Ювілейна” здали в експлуатацію два нових блоки, які забезпечать роботу підприємства найближчим часом.
Згідно із затвердженими планами на 2024 рік, введення в експлуатацію нових потужностей на шахті “Ювілейна” в лютому здали в роботу два блоки – 36-42, 3-го підповерху покладу “Гніздо” і блок 1-4 покладу “Головний” на горизонті 1420м.
Загальні запаси двох блоків становлять 332 тис. тонн рудної сировини.
Блок 36-42 вже почав видавати сиру руду, видобуток у блоці 1-4, що містить близько 220 тис. тонн рудної сировини, розпочнеться наступного тижня.
Введення в експлуатацію двох блоків забезпечить стабільну роботу шахти “Ювілейна” з видобутку руди на півроку.
ДМЗ спеціалізується на випуску сталі, чавуну, прокату і виробів з них. Група DCH 1 березня 2018 року підписала договір про купівлю у Evraz Дніпровського метзаводу.
Рудник “Суха Балка” – одне з провідних підприємств гірничодобувної галузі в Україні. Видобуває залізну руду підземним способом. До складу рудника входять шахти “Ювілейна” та ім. Фрунзе. Фрунзе.
Група DCH у травні 2017 року придбала рудник у групи Evraz.
Міністерство освіти і науки запрошуємо архітекторів узяти участь у конкурсі проєктів із відновлення шкіл.
“Команди архітекторів можуть подавати на конкурс проектні ідеї. Дизайн-проєктом, який розробить переможець конкурсу, зможуть безкоштовно скористатися всі громади. Його наявність дасть змогу донорам прискорити ухвалення рішень щодо фінансування відбудови шкіл, а громадам заощадити час і кошти”, – ідеться в повідомленні пресслужби міністерства.
Зазначається, що автори трьох найкращих проєктних ідей отримають винагороди від 8 тис. до 12 тис. євро, а переможець конкурсу укладе контракт на 300 тис. євро, який передбачає розробку адаптивного дизайн-проєкту школи.
За правилами, команда, яка бажає взяти участь у конкурсі, повинна складатися щонайменше з двох архітекторів: один повинен мати право практикувати в Україні, а інший – за її межами.
Згідно з повідомленням, проєкт “Школа майбутнього для України” ініціював уряд Литви в партнерстві з Державним агентством відновлення та розвитку інфраструктури України за сприяння Міносвіти України.
АРХИТЕКТОР, ВІДНОВЛЕННЯ, КОНКУРС, Міністерство освіти України, ПРОЄКТ, ШКОЛА
У межах перших конкурсів програми розвитку прикордонних громад NEXT Румунія-Україна на період 2021-2027 років подано 120 проєктів безповоротною вартістю EUR87 млн, повідомляє пресслужба проєкту.
Як повідомили “Інтерфакс-Україна” у пресслужбі Міністерства розвитку, громадських робіт та управління Румунії, у поданих проєктах 153 партнери – з Румунії та 158 – з України.
Програма Interreg NEXT Румунія-Україна має бюджет у EUR54 млн грантових коштів, до якого буде додано національний внесок. Фінансування зможуть отримати проєкти, які принесуть користь прикордонним громадам повітів Сату-Маре, Марамуреш, Ботошани, Сучава і Тульча (Румунія), а також в Івано-Франківській, Закарпатській, Чернівецькій та Одеській областях (Україна).
Як повідомили у пресслужбі, у серпні 2023 року було оголошено конкурс стандартних проєктів (проєкти з інфраструктурним компонентом у розмірі мін. EUR500 тис.). EUR12,6 млн виділених на цей конкурс, буде спрямовано на інвестиції в охорону здоров’я та освіту. У рамках конкурсу було представлено 49 проєктів, грантова вартість заявок яких становить EUR60 млн.
Конкурс малих проєктів було оголошено у вересні 2023 року. Бюджет цього конкурсу становить EUR14,5 млн, які будуть спрямовані на заходи із запобігання та боротьби з кліматичними змінами, збереження біорізноманіття, охорони здоров’я, освіти та менеджменту кордонів. Було представлено 71 проєкт, загальна вартість яких становить EUR27 млн грантових коштів.
Як повідомили у пресслужбі Міністерства розвитку, громадських робіт та управління Румунії, найбільше заявок – 29 стандартних і 13 малих – подано за напрямом забезпечення рівного доступу до медичного обслуговування та підвищення стійкості систем охорони здоров’я, включно з первинною медико-санітарною допомогою, а також сприяння переходу від інституційної допомоги до сімейної.
Другий за популярністю напрям – освітній. 20 стандартних і 17 малих проєктів покликані поліпшити рівний доступ до інклюзивних і якісних послуг у сфері освіти, професійної підготовки та навчання впродовж усього життя за допомогою розвитку доступної інфраструктури.
15 малих проєктів стосувалися поліпшення захисту та збереження природи, біорізноманіття та зеленої інфраструктури, зокрема в міських районах; 13 малих спрямовані на запобігання ризику стихійних лих, посилення стійкості з урахуванням екосистемних підходів.
Управління прикордонними переходами стосувалися 13 поданих невеликих проєктів.
У наступний період проєкти піддаватимуться процедурі оцінки та відбору. На даному етапі відбувається детальний аналіз поданих проєктів, орієнтовно на початку літа буде представлено результати відбору, в ідеалі контракти буде підписано до першого кварталу 2025 року, однак “фактична тривалість процесу залежатиме також від якості поданих заявок та кількості необхідних роз’яснень”.
Усі подані проєкти пройдуть два етапи оцінки: прийнятність і якість. Заявки, що пройшли всі ці етапи, підлягатимуть затвердженню Моніторингового комітету (спільної структури, що складається з членів обох країн).
Фінансування отримають проєкти, які найкраще відповідатимуть вимогам Посібника заявника та які реально сприятимуть розвитку громад у прикордонному регіоні.
Interreg NEXT – програми співробітництва ЄС із сусідніми регіонами, що включають 184 регіони з населенням 260 млн осіб у 33 країнах і розташовані вздовж зовнішніх кордонів ЄС: від північної периферії до Середземноморського регіону та від Атлантики до басейну Чорного моря.
Програми співробітництва Interreg NEXT на період 2021-2027 років передбачають виділення EUR1,1 млрд з Європейського фонду регіонального розвитку (ERDF), Інструменту добросусідства, розвитку та міжнародного співробітництва (NDICI) та Інструменту підготовки до вступу (IPA).
Interreg NEXT, кліматичні зміни, ОСВІТА, охорона здоров'я, прикордонні громади
