Напругу на всіх електрифікованих ділянках мережі “Укрзалізниці”, частково порушену через російські ракетні обстріли в понеділок, відновлено, поїзди повертаються до руху за графіком, повідомляє “Укрзалізниця”.
“Маємо напругу на всіх дільницях, тож “витягуємо” вчорашні запізнення і повертаємося до графіка. Наразі 15 поїздів затримуються більш ніж на півгодини”, – йдеться в повідомленні компанії в телеграм у вівторок уранці.
Згідно з ним, найбільшу затримку мають поїзди №191/192 Одеса – Краматорськ (+3 год 59 хв), №91/92 Одеса – Харків (+3 год 59 хв), №101/102 Херсон – Київ (+1 год 50 хв) і №25/26 Одеса – Рахів (+1 год 02 хв).
“Укрзалізниця” зазначила, що пасажирам, які прибули вночі (зокрема, з краматорського рейсу до Києва), організовано розвезення автобусом по місту, пересадки на найближчі зручні рейси та зручне очікування на вокзалі.
НЕК Укренерго анонсувала застосування аварійних відключень електроенергії через тимчасове зниження потужності генерації внаслідок восьмої масованої ракетної атаки російських агресорів.
“Через наслідки обстрілів частина електростанцій не зможе певний час працювати на повну потужність. У поєднанні з посиленням морозів найближчої доби це призведе до збільшення дефіциту е/е в системі. Для збереження балансу між виробництвом і споживанням ресурсу в усіх областях України буде запроваджено режим аварійних відключень”, – ідеться в повідомленні компанії у Facebook у понеділок увечері.
Зазначається, що спочатку електроенергія подаватиметься на об’єкти критичної інфраструктури: лікарні, водоканали, котельні.
У період відсутності електроенергії компанія просить подбати про себе і рідних, а також допомогти нужденним поруч.
Водночас у НЕК зазначили, що наразі ситуація складна, але контрольована, наголосивши, що енергосистема України зберегла свою цілісність і продовжує працювати синхронно з мережею континентальної Європи.
“Ремонтні бригади “Укренерго” разом із колегами з обленерго та компаніями-виробниками електроенергії приступили до аварійно-відновлювальних робіт на енергооб’єктах Одеської та інших областей”, – описав ситуацію системний оператор.
Там пояснили, що диспетчери та інженери “Укренерго” працюють над відновленням постраждалих регіонів за резервними схемами.
“Там, де це можливо, вже проводиться підключення споживачів”, – зазначили в компанії.
Як повідомлялося, раніше низка мережевих операторів повідомили про застосування аварійних графіків через обстріли. Знеструмленими після ударів залишалися Одеса та Одеський район, а також Житомир і Сумська область.
У Києві склали перелік магазинів, ТРЦ, ринків, аптек і ветеринарних клінік, які продовжують працювати на автономних джерелах живлення під час відключень електроенергії.
Ознайомитися зі списком об’єктів та їхніми адресами можна за посиланнями:
Аптеки: https://cutt.ly/Q1HCzGg
Ветеринарні клініки: https://cutt.ly/e1GaSwN
Супермаркети: https://cutt.ly/41BQ1UY
Ринки: https://cutt.ly/X1BWiQf
Національний банк України (НБУ) з 5 грудня призначив на посаду директора юридичного департаменту Олександра Зиму, повідомила прес-служба регулятора в понеділок.
Згідно з повідомленням, Владислав Бедненко, який очолював юрдепартамент до цього, був переведений на посаду заступника директора – начальника управління юрдепартаменту НБУ.
Зазначається, що до сфери відповідальності новопризначеного директора юрдепартаменту належить, зокрема, організація правового забезпечення діяльності Нацбанку для надання ефективної правової підтримки у виконанні НБУ його мандата та основних функцій.
Олександр Зима також буде відповідальним за організацію та координацію заходів з юридичного захисту прав і законних інтересів Нацбанку в судових органах та забезпечуватиме позовну роботу в межах чинного законодавства. До його сфери відповідальності також входить розробка та видання нормативно-правових і розпорядчих актів НБУ, а також координація та організація розробки законодавчих пропозицій.
Згідно з даними НБУ, юридичний департамент входить у вертикаль підпорядкування “Загальний блок”, куратором якого є голова Національного банку Андрій Пишний.
За даними центробанку, Олександр Зима з 2011 року до призначення в Нацбанк очолював юридичний департамент Ощадбанку, а до 2015 року – департамент правового забезпечення.
Первинні реєстрації нових комерційних автомобілів в Україні (вантажних і спеціальних) у листопаді скоротилися майже на 2,5% порівняно з жовтнем поточного року – до 497 од., що також на 66% менше, ніж у листопаді-2021, повідомив “Укравтопром” у Telegram-каналі.
Як повідомлялося, в жовтні було відзначено спад реєстрацій на 17% порівняно з вереснем-2022 – до 510 машин.
Найкращий результат другий місяць поспіль демонструє німецька марка Mercedes-Benz – 99 машин, що на 34% більше, ніж у листопаді минулого року і на 17% більше, ніж у жовтні поточного.
На другому місці Renault, який знизив реєстрації порівняно з жовтнем на 21 машину – до 55 од. (-77% до листопада-2021), а третій результат у Scania – 49 авто, з ростом реєстрацій у 2,3 раза до листопада-2021 і переміщенням з 16-ї на третю позицію (у жовтні-2022 – шосте місце з 36 авто).
До ТОП-5 рейтингу марок також увійшли MAN – 41 од. (+5% до листопада минулого року) і Volvo – 34 од. (+42%).
Як повідомлялося, у листопаді 2021 року в Україні було зареєстровано 1479 комерційних авто – на 51% більше, ніж роком раніше, а до п’ятірки лідерів входили Citroen, Renault, Fiat, Peugeot і білоруський МАЗ (Mercedes посідав 6-те місце).
За даними “Укравтопрому”, загалом у січні-листопаді-2022 в Україні зареєстровано 5,9 тис. нових комерційних автомобілів – у 2,4 раза менше, ніж за той самий період 2021 року.
Своєю чергою, згідно з оприлюдненою на сайті інформаційно-аналітичної групи AUTO-Consulting інформацією, у сегменті вантажних авто повною вагою понад 3,5 тонни дилерам вдалося зберегти позитивну динаміку й утримати ринок, навіть під час блекаутів.
За даними експертів групи, у листопаді реалізовано понад 300 таких авто – на 22% менше, ніж у листопаді-2021 і на 37% менше за показник жовтня-2022.
Водночас аналітики відзначають триваючу тенденцію пошуку дилерами заміни російських і білоруських шасі для виготовлення спецтехніки – зокрема, окрім Iveco і китайських брендів вони почали активно використовувати шасі Peugeot.
Як повідомлялося, за даними “Укравтопрому” 2021 року нових вантажних і спецавтомобілів було зареєстровано 15,9 тис. од. – на 37% більше, ніж 2020 року.
Україна за листопад 2022 року експортувала 7,2 млн тонн продукції АПК, що на 4% перевищує показники попереднього місяця, повідомляється на Facebook-сторінці асоціації “Український клуб аграрного бізнесу” (УКАБ) у понеділок.
За даними асоціації, це дуже хороший показник з урахуванням труднощів із функціонуванням “зернового” коридору в листопаді. За місяць ним вдалося вивезти 2,6 млн тонн сільгосппродукції порівняно з 4,2 млн тонн у жовтні, а решту обсягів експортували альтернативними шляхами.
УКАБ зазначив, що в листопаді експортовано 4,7 млн тонн зернових культур, що перевищує показники жовтня на 4%. У розрізі культур на зовнішні ринки поставлено 2,54 млн тонн кукурудзи (54% від загального числа), 1,79 млн тонн пшениці (38%) і 376 тис. тонн ячменю (8%).
Україна за вказаний період також експортувала 1,3 млн тонн олійних культур, що на 10% більше порівняно з жовтнем. За кордон поставлено 520 тис. тонн ріпаку (40%), 390 тис. тонн насіння соняшнику (30%) і 377 тис. тонн соєвих бобів (29%).
УКАБ також уточнила, що експорт рослинних олій у листопаді зріс на 3% до попереднього місяця – до 515,8 тис. тонн, з яких 94% поставок припало на соняшникову олію (484 тис. тонн) і 6% на соєву олію (31 тис. тонн). Своєю чергою, експорт соняшникової та соєвої макухи і шроту скоротився на 21% – до 342 тис. тонн, зокрема 88% припало на відходи переробки соняшнику (300,1 тис. тонн), а 12% – сої (41 тис. тонн).
“Проблеми в роботі “зернового” коридору, спричинені суттєвими затримками перевірок російською стороною та утворенням черг із суден, змушують знову зосередитися на розвитку альтернативних маршрутів, хоча цей процес і не зупинявся. Однак варто врахувати, що вартість логістики альтернативними шляхами в рази перевищує вартість відправки з портів Одеської області, і якраз морський шлях є найбільш економічно доцільним і ефективним на сьогодні”, – підсумувала УКАБ у повідомленні.
Як раніше повідомляла асоціація, у жовтні та вересні Україна експортувала по 6,9 млн тонн продукції АПК, у серпні – 4,6 млн тонн, у липні – 3,0 млн тонн, у червні – 2,7 млн тонн. За даними Мінагрополітики України, у травні агроекспорт становив 1,74 млн тонн, у квітні – 0,96 млн тонн, у березні – 0,33 млн тонн.
До початку повномасштабного військового вторгнення РФ Україна щомісяця експортувала в середньому 5-6 млн тонн сільгосппродукції, переважно через свою морську інфраструктуру в Чорному морі.
