Агрохімічна компанія ТОВ “Гроссдорф”, що спеціалізується на виробництві гранульованих і рідких мінеральних добрив, ухвалила рішення розширити свій асортиментний ряд за рахунок розвитку лінійки продуктів для роздрібної торгівлі, повідомило галузеве аналітичне видання “Інфоіндустрія”.
“Вихід у роздрібний ринок відкриває нові можливості зростання і розширення аудиторії споживачів. Компанія вірить у якість своїх продуктів і готова відповідати потребам роздрібних клієнтів із тією самою відданістю, яку виявляє на ринку агрохімічного сектору”, – зазначив директор агрохімкомпанії Андрій Халявка.
За його інформацією, 2023 року “Гроссдорф” виробила близько 20 тис. тонн різних формул NPK-добрив. Крім того, компанія стала другим в Україні постачальником КАС за підсумками 2023 року і виробила понад 106 тис. тонн цього добрива. Крім того, “Гроссдорф” виробляє гранульований калій хлористий, NPK-добрива та гранульований (компактований) сульфат амонію.
“Загалом за рік виробник поставив на ринок понад 150 тис. тонн добрив, ставши другим виробником добрив в Україні”, – резюмували в “Інфоіндустрії”.
ТОВ “Гроссдорф” створено 2001 року. Компанія є виробником мінеральних добрив, одним із лідерів із виробництва КАС в Україні, імпортером, постачальником і кінцевим споживачем мінеральних добрив. Має власний завод в Одеській області з виробництва рідких добрив (РКД, КАС, КСА), сховище для рідких добрив об’ємом понад 10 тис. тонн, потужностями для виробництва сипких гранульованих добрив, розгалуженою мережею агрохімічних складів практично в усіх регіонах України.
ПрАТ з газопостачання та газифікації “Донецькоблгаз” 19 лютого оголосило тендер на обов’язкове страхування автоцивільної відповідальності.
Згідно з даними в системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість закупівлі послуг страхування становить 444,414 тис. грн.
Забезпечення тендерної пропозиції не вимагається.
Кінцевий термін подання пропозицій за тендером – 27 лютого.
Економіка Німеччини в першому кварталі 2024 року може увійти в рецесію, йдеться в щомісячній доповіді Бундесбанку. На думку німецького центробанку, ВВП країни в січні-березні, найімовірніше, знову незначно знизиться.
У четвертому кварталі 2023 року він скоротився на 0,3% у квартальному вираженні, згідно з попередніми даними Федерального статистичного агентства ФРН (Destatis). Остаточні дані будуть представлені в п’ятницю.
Як негативні чинники для німецької економіки Бундесбанк зазначає значне зниження попиту на промисловий експорт, ймовірне збереження стриманості споживачів у витратах, підвищену невизначеність щодо кліматичної політики, зменшення портфелів замовлень у промисловості та будівництві, а також страйки, зокрема на залізничному транспорті та в авіації.
Національний банк України затвердив головою правління націоналізованого Сенс Банку (Київ) Олексія Ступака, відібраного раніше наглядовою радою фінустанови на цю посаду за підсумками конкурсу, повідомила прес-служба банку в понеділок.
“15 лютого 2024 року Національний банк України погодив Олексія Ступака на посаді голови правління Sense Bank”, – йдеться в релізі.
Як повідомлялося, Ступак розпочав свою кар’єру 2002 року в Правекс Банку, де відповідав за роботу з корпоративними та VIP клієнтами. Потім з 2008 року він обіймав керівні посади в Креді Агріколь Банку.
У червні 2019 року він приєднався до команди Сенс Банку, обіймаючи посаду директора з корпоративного бізнесу, після чого став куратором корпоративно-інвестиційного, малого та середнього бізнесу, чим і займається до теперішнього часу.
Колишній голова правління Сенс Банку Дмитро Кузьмін, призначений на цю посаду під час націоналізації банку наприкінці липня 2023 року, подав у відставку за взаємною згодою з особистих причин через кілька тижнів після призначення. Тимчасово виконувачкою обов’язків голови правління було призначено заступницю Кузьміна Олену Зубченко, яка до націоналізації банку працювала в Мінфіні.
За даними НБУ, на 1 січня 2024 року Сенс Банк за розміром активів (131,2 млрд грн) посідав 8-ме місце серед 63 діючих банків України. Його націоналізували наприкінці липня 2023 року за спеціально ухваленим законом як системно важливий банк із мажоритарними акціонерами з російської “Альфа-Груп”, які потрапили під санкції. Тоді ж держава призначила повністю нові правління і наглядову раду.
ТОВ “Блумі” (Одеса), виробник паперової продукції санітарно-гігієнічного призначення під ТМ “Снежная Панда”, у січні випустило продукцію на 41,92 млн грн, що в 2,5 раза більше, ніж за той самий місяць 2023 року.
Згідно зі статистичними даними асоціації “УкрПапір”, наданими агентству “Інтерфакс-Україна”, у натуральних показниках, зокрема, виробництво туалетного паперу збільшилося на 78,5% – до 6,2 млн рулончиків.
Як повідомлялося, всього в січні основними виробниками санітарно-гігієнічної паперової продукції випущено 54,56 млн рулонів паперу – на 27% більше, ніж роком раніше.
Зареєстрована 2014 року компанія “Блумі” випускає санітарно-гігієнічну продукцію (туалетний папір, серветки, рушники) на основі целюлози з привізного паперу-основи. Продукція виробляється на потужностях ПП “Омега Брокерс” – одного з провідних українських виробників мийних, дезінфекційних та санітарно-гігієнічних засобів.
У 2023 році компанія наростила обсяг виробництва майже вдвічі до 2022 року – до 367,3 млн грн.
Українські підприємства в січні поточного року наростили експорт брухту чорних металів у 2,1 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 17,160 тис. тонн із 8,280 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у п’ятницю, у грошовому вираженні експорт металобрухту зріс у 2,15 раза – до $5,078 млн з $2,362 млн.
Експорт металобрухту в січні здійснювався в Польщу (95,35%), Німеччину (4,61%) і Нідерланди (0,04%).
У першому місяці року країна імпортувала зі Словаччини 129 тонн металобрухту на $45 тис., тоді як у січні-2023 ввезення цієї сировини не було.
Як повідомлялося, брухтозбиральне підприємство України 2023 року наростило вивезення металобрухту з країни в 3,4 раза порівняно з попереднім роком – до 182,485 тис. тонн із 53,557 тис. тонн. У грошовому вираженні вивезення зросло в 2,74 раза – до $52,723 млн з $19,271 млн.
Раніше президент “Укрметалургпрому” Олександр Каленков у колонці на сайті “Інтерфакс-Україна” констатував: металобрухт вивозять через Євросоюз, де діє пільгове експортне мито в розмірі EUR3 за тонну, і вже звідти сировину перенаправляють до реальних клієнтів. Він зазначив, що експортувати сировину одразу до клієнтів коштувало б EUR180 експортних мит – і на цьому український бюджет уже втратив 350 млн грн.
Глава “Укрметалургпрому” закликав тимчасово заборонити експорт брухту чорних металів для забезпечення метпідприємств стратегічно важливою сировиною в умовах триваючої війни. Він також уточнив, що тонна металобрухту, перероблена на сталь, дає в бюджет у 10 разів більше, ніж експортне мито в ЄС, – близько $300 за тонну.
Україна 2022 року знизила експорт брухту чорних металів в 11,5 раза порівняно з попереднім роком – до 53,557 тис. тонн, у грошовому вираженні він скоротився в 12,4 раза – до $19,271 млн.
