Давно відомо, що реакція організму на різні лікарські засоби, а відповідно й ефективність лікування, залежить від особливостей метаболізму кожної конкретної людини. Але вивчати генетичні чинники, які впливають на хімічні перетворення в організмі, почали тільки в 20-му столітті.
Внаслідок парадигми «лікувати пацієнта, а не хворобу» – з’явилось поняття «персоніфікованої медицини». Суть персоніфікованої медицини полягає в індивідуалізації лікарської терапії. Реакція на лікарський препарат, оптимальний клас препарату, його доза і режим застосування визначаються, принаймні частково, генетичними детермінантами. Фармакогенетика прагне виявити гени і їх варіанти, що визначають адекватність фармакотерапії і зменшують ризик розвитку побічних ефектів.
Фармакогенетика для сучасного лікаря – це зручний і доступний інструмент підвищення ефективності доказової терапії багатьох захворювань та, одночасно, зменшення ймовірності побічних ефектів. Фармакогенетика для пацієнта – це впевненість в тому, що призначений лікарем препарат буде діяти надійно і прогнозовано, виявить максимальну терапевтичну ефективність.
Що для цього потрібно зробити? Дослідити генетичну інформацію певної людини щодо генів, які впливають на транспорт лікарського засобу.
CSD LAB вже давно зарекомендувала себе як прогресивна та інноваційна лабораторія, що впроваджує сучасні методи діагностики, які мають стати в нагоді лікарям для призначення ефективної терапії. Весною цього року ми створили відділ розвитку та інновацій, метою якого є розвиток діагностичних можливостей та медичної науки для подальшого впровадження їх в повсякденне життя української медичної спільноти.
Відтепер у переліку напрямків лабораторної діагностики CSD LAB впроваджені перші послуги з фармакогенетики.
Які інструменти фармакогенетики доступні в Україні сьогодні?
Наразі CSD LAB пропонує два тести, які дозволять індивідуалізувати терапію багатьох захворювань.
Тест визначає чутливість до варфарину за рахунок виявлення мутацій CYP2C9*2, CYP2C9*3 і VKORC1 G1639A в геномній ДНК людини методом ПЛР в реальному часі.
Найчастішим ускладнення терапії варфарином є кровотечі, ризик яких можна зменшити на 35%, а з урахування інших факторів (ваги пацієнта, призначення інших ліків та ін.) – на 50%.
Варфарин застосовується для лікування і профілактики тромбозів глибоких вен і тромбоемболії легеневої артерії, для вторинної профілактики інфаркту міокарду і профілактики тромбоемболічних ускладнень (інсульт або системна емболія) після інфаркту міокарду, для профілактики тромбоемболічних ускладнень у пацієнтів з фібриляцією передсердь, вадами серця або з протезованими клапанами серця, профілактики динамічних порушень мозкового кровообігу та інсульту, для профілактики післяопераційних тромбозів.
2. CYP2C19 (аналіз поліморфізму алелей *2, *3, *17) ПЛР, кров \ N
https://www.csdlab.ua/analyzes/farmakohenetka/cyp2c19-analiz-polimorfizmu-aleley-2-3-17-plr-krov-n
Цей генетичний тест дозволить визначити варіації гена CYP2C19 (CYP2C19*2, CYP2C19*3 CYP2C19*17).
CYP2C19 є клінічно значущим ферментом, який бере участь у біотрансформації ряду антидепресантів, антикоагулянтів і антимікотичних препаратів. Наприклад, клопідогрель є дуже ефективним антитромбоцитарним препаратом, дія якого заснована на необоротному пригніченні тромбоцитарного рецептора P2RY12. Але у частини пацієнтів терапевтичний ефект препарату не проявляється, через що доводиться змінювати препарат, втративши час в лікуванні хворого.
Чому так стається? Відповідь проста: клопідогрель є пролікарським препаратом (англ. prodrug), який активується комплексом цитохрому Р450, переважно CYP2C19. За певного варіанту гена це не відбувається і ефективність препарату значно зменшується. В цьому випадку варто обрати інший антитромбоцитарний препарат.
Як з цим працювати?
Головною метою фармакогенетики є використання індивідуальної генетичної інформації пацієнта для інформування та призначення найефективнішого виду та дози ліків. Наразі цільова діагностика і лікування пацієнта можуть визначатися відповідно до результатів дослідження його генетичного профілю, що робить фармакотерапію для пацієнтів максимально ефективною, безпечною та доступною.
Проте персоналізована медицина – це відносно новий напрямок в медицині в цілому, а новий підхід полягає у перевірці пацієнтів щодо наявності можливих реакцій на застосування нових лікарських засобів та формуванні способу лікування, ґрунтуючись на результатах тестування.
Для того, щоб допомогти лікарям в Україні краще розібратися у фармакогенетиці, CSD LAB планує провести курс лекцій з фармакогенетики вже цієї осені.
Підприємства групи компаній “АТБ” за результатами роботи в першому півріччі 2023 року сплатили податки і збори, включно з митними платежами та єдиним соціальним внеском (ЄСВ), на загальну суму 12,01 млрд грн, повідомила пресслужба компанії агентству “Інтерфакс-Україна”.
Згідно з прес-релізом, це на 22,7% більше, ніж за аналогічний період минулого року, коли було внесено 9,79 млрд грн таких відрахувань.
При цьому уточнюється, що до державного бюджету країни в січні-червні поточного року було перераховано 8,09 млрд грн (проти 6,65 млрд грн за перше півріччя 2022-го), до місцевих бюджетів сплачено 2,8 млрд грн, до цільових фондів – 1,12 млрд грн.
Корпорація “АТБ” – об’єднання великих українських підприємств, що здійснюють свою діяльність у таких сферах бізнесу, як роздрібна торгівля, управління активами, виробництво та продаж продуктів харчування, надання послуг у сфері спорту та відпочинку. На підприємствах корпорації працює понад 70 тис. осіб.
Ритейлерська мережа корпорації станом на 1 червня 2023 року налічує 1188 магазинів проти 1316 магазинів у січні-2022. За підсумками минулого року в умовах розв’язаної Росією повномасштабної війни проти України корпорація “АТБ” сплатила до бюджетів різних рівнів 20,4 млрд грн податків і зборів – майже на 1 млрд грн більше, ніж 2021-го.
Ціни на нафту еталонних марок помірно підвищуються вранці у вівторок через побоювання щодо дефіциту палива на світовому ринку, що зберігаються.
Ціна вересневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures на 8:05 кв становить $82,95 за барель, що на 21 цент (0,25%) вище за показник на закриття попередньої сесії. У понеділок ці контракти подорожчали на $1,67 (2,2%) – до $82,74 за барель, завершивши торги на максимальній позначці з 19 квітня.
Котирування ф’ючерсів на нафту WTI на вересень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) до зазначеного часу підвищилися на 24 центи (0,3%) і становили $78,98 за барель. За підсумками попередньої сесії вони зросли на $1,67 (2,2%) – до $78,74 за барель, оновивши максимум із 24 квітня.
“Невгамовна спрага літньої нафти створила ефект снігової кулі, який призвів до багатотижневого ралі, – сказав керуючий директор Velandera Energy Partners Маніш Радж. – Скорочення поставок із Саудівської Аравії та Росії призвело до зростання попиту на американську нафту марки WTI з боку азіатських покупців”.
За його словами, на поточну ситуацію вплинули кілька чинників, включно зі зростаючим влітку попитом у США, активним відновленням економіки Китаю і позитивними прогнозами для попиту в Індії, де пропозиція залишається обмеженою.
Рекордно високий попит у найближчій перспективі призведе до значного дефіциту нафти на ринку і підвищення цін на сорт Brent до $86 за барель до кінця року, вважають аналітики Goldman Sachs Group.
Тим часом дані нафтосервісної компанії Baker Hughes показали, що за минулий тиждень кількість діючих бурових установок у США скоротилася на 7 одиниць, до 530.
Від початку повномасштабного вторгнення фармкоманія “Ново Нордіск” надала Україні гуманітарну та благодійну допомогу різними способами на понад 900 млн грн.
Як повідомляється в її пресрелізі, крім того протягом 2019-2023 років понад 100 українських лікарень отримали від компанії обладнання для постійного вимірювання глюкози крові на загальну суму 8 млн грн.
“У перші місяці війни, щоб уникнути дефіциту інсуліну та інших життєво важливих препаратів, ми передали МОЗ України шестимісячний запас інсулінів різних видів і понад третину річної потреби факторів згортання крові. Разом ми змогли забезпечити інсулінами понад 50 тис. пацієнтів у різних куточках України”, – наводяться в прес-релізі слова генерального директора “Ново Нордіск Україна” Владислава Мороза.
При цьому уточнюється, що від початку повномасштабної війни гуманітарна допомога від “Ново Нордіск” інсулінами та іншими лікарськими засобами доставляється в гарячі точки на тимчасово окуповані території у співпраці з волонтерами та благодійними організаціями, зокрема БО “БФ “Життєлюб”, БФ “Пацієнти України”, БО “БФ Сейв Маріуполь”.
Крім того, “Ново Нордіск” долучилася до міжнародної ініціативи з відновлення Миколаєва та Миколаївської області, які постраждали внаслідок війни.
“Ново Нордіск” виділила $5 млн, які спрямують на відновлення критичної інфраструктури Миколаєва, зокрема водоканалів та електростанцій, і гуманітарну допомогу жителям міста та області. Окремий бюджет передбачено на відновлення безпосередньо медичної інфраструктури та додаткові поставки медичного обладнання, якого потребують лікарні Миколаєва та області”, – повідомив Мороз.
Novo Nordisk – провідна світова медична компанія, заснована 1923 року зі штаб-квартирою в Данії. Компанія спеціалізується на подоланні діабету та інших серйозних хронічних захворювань, таких як ожиріння, рідкісні порушення згортання крові та ендокринної системи. У компанії працює близько 55 тис. співробітників у 80 країнах, а продукція продається в близько 170 країнах.
Агропромисловий холдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в країні, протягом 2022-2023 маркетингового року (МР, вересень-серпень) протягом 2022-2023 маркетингового року (МР, вересень-серпень) в умовах обмежених логістичних можливостей експортував 833 тис. тонн продукції до 40 країн світу.
“Незважаючи на постійне блокування морських торговельних шляхів РФ та інші експортні обмеження, нам вдалося поставити на зовнішні ринки і 563 тис. тонн зернових і олійних культур, зокрема 177 тис. тонн пшениці та 386 тис. тонн кукурудзи. Італія, Іспанія, Індонезія та Кенія стали основними імпортерами пшениці, а Китай, Португалія та Іспанія – кукурудзи”, – повідомила пресслужба холдингу у Facebook.
За даними компанії, основними споживачами продуктів переробки сої в цей період були країни ЄС, куди “Астарта” поставила 48 тис. тонн соєвої олії та 133 тис. тонн соєвого шроту, посівши друге і перше місця серед експортерів цієї продукції в ЄС відповідно.
Крім того, на європейські ринки також холдинг також поставив 52 тис. тонн цукру, що також дало змогу “Астарті” зберегти лідерські позиції серед українських експортерів.
“За рахунок правильно вибудуваної репутації, прозорості та сталості ведення бізнесу ми були готові до інтеграції в європейські ринки як з основними нашими продуктами, так і нішевими. До речі, нішеві, зокрема органічні льон і гірчиця, стали одним із відкриттів минулого сезону. Саме їхня присутність у нашому продуктовому портфелі дала нам змогу працювати як з великими, так і з регіональними гравцями Європейського Союзу”, – розповів комерційний директор “Астарти” В’ячеслав Чук, слова якого наведено в повідомленні.
Він додав, що в планах “Астарти” – поглиблення торговельних відносин із ключовими європейськими партнерами та розвиток продуктової лінійки під власною торговою маркою.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
У першому півріччі 2023 року виручка “Астарти” від реалізації ключової продукції зросла до аналогічного періоду минулого року на 64,8% – до 10,72 млрд грн. Основний внесок у неї зробили продажі цукру – 3,27 млрд грн, що збільшилися на 75,5%, кукурудзи – 2,66 млрд грн (+53,2%) і соєвого шроту – 1,96 млрд грн (+84,5%).
Міністерство аграрної політики України у зв’язку зі сприятливими погодними умовами поліпшило прогноз урожаю у 2023 році приблизно на 4%, повідомив міністр Микола Сольський в ефірі національного телемарафону.
“Ми скоригували прогноз нашого врожаю цього року порівняно з торішнім … на 10% вниз. Але погода дійсно в цьому році, станом на сьогодні, тьху-тьху-тьху-тьху, щоб би далі так було, вона досить хороша, скажімо так, обережно. І ми вже скоригували в кращий бік цей прогноз: ми думаємо, що падіння буде на відсотків +/- 6 порівняно з минулим роком. Це попередньо, тому що попереду ще кілька місяців”, – сказав міністр.
Він уточнив, що початковий прогноз базувався на спричиненій логістичними проблемами зміні структури посівних площ на користь дорожчих культур, але з меншою врожайністю (наприклад, соя або соняшник замість кукурудзи), а також меншими вкладеннями в землю.
Сольський уточнив, що вже кілька тижнів триває збирання ріпаку, ячменю та пшениці.
“Ріпаку (буде) як минулого року, можливо, навіть трохи більше. Ячмінь – менше, оскільки менше посадили, відсотків на 15-20. І пшениці буде на менше, бо менше посадили. Сподіваємося компенсувати яровими культурами восени, але не будемо загадувати”, – зазначив міністр.
Як повідомлялося, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький наприкінці червня спрогнозував урожай зернових цього року на рівні близько 46 млн тонн порівняно з 53,1 млн тонн у попередньому сезоні.
Водночас Укргідрометеоцентр на початку липня дав більш оптимістичну оцінку – близько 49,6 млн тонн.
