Перевірки людей на внутрішніх сухопутних і морських кордонах між Хорватією та іншими країнами Шенгенської зони скасовуються з 1 січня 2023 року, згідно з рішенням Ради ЄС від 8 грудня 2022 року.
Перевірки на внутрішніх повітряних кордонах буде скасовано з 26 березня 2023 року з огляду на необхідність узгодження з датами розкладу Міжнародної асоціації повітряного транспорту (IATA), пояснюють у Брюсселі ухвалене рішення, відповідно до якого Хорватія стала 27-м членом Шенгенського простору, і його правила тепер поширюються на цю країну.
“Я дуже радий, що під час чеського головування (у Раді ЄС у другому півріччі 2022 року – ІФ-У) Хорватія змогла зробити два важливі кроки у своїй європейській інтеграції, приєднавшись як до зони євро, так і до Шенгенської зони. Я впевнений, що ці успіхи прокладуть шлях іншим державам-членам, які виконають умови, щоб зробити наступний крок у своєму європейському просуванні”, – заявив міністр внутрішніх справ Чехії Віт Ракушан, оголошуючи рішення Ради ЄС.
При цьому, як і раніше, незадоволеними залишилися заявки Болгарії та Румунії на приєднання до зони вільного пересування.
Коментуючи цю ситуацію, глава МВС Чехії запевнив: “І я, і мої колеги продовжимо старанно працювати, щоб ми могли привітати Болгарію і Румунію в сім’ї Шенгенського простору найближчим часом”.
За повідомленнями західних ЗМІ, проти вступу Болгарії до Шенгенської зони виступили Австрія та Нідерланди, проти Румунії – Австрія.
Угоду про поступову відмову від прикордонного контролю було підписано 14 червня 1985 року в люксембурзькому селі Шенген, де сходяться кордони Люксембургу, Франції та ФРН, представниками п’яти країн: Бельгії, Люксембургу, Нідерландів, Франції та ФРН. Шенгенська зона почала своє існування з 26 березня 1995 року, коли прикордонний і митний контроль було скасовано на внутрішніх кордонах цих країн, до яких на той час приєдналися також Іспанія та Португалія.
У зв’язку з подальшим збільшенням країн, що входять до Шенгенського простору, угоду з її нормативно-правовою базою було включено з 1999 року до єдиного законодавства співтовариства (Амстердамський договір). Після вступу Хорватії до Шенгенської зони в ній налічується 23 держави ЄС і чотири країни Європейської асоціації вільної торгівлі: Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія та Швейцарія.
Де-факто, без укладення офіційних угод, до шенгенських правил приєдналися карликові держави Ватикан, Монако і Сан-Марино.
Португалія підтримуватиме відновлення України та допомагатиме розбудовувати міжнародну підтримку країни заради перемоги, вважає перший віцепрем’єр-міністр – міністр економіки України Юлія Свириденко.
Таку думку вона висловила за підсумками своєї зустрічі з президентом Португалії Марселу Ребелу де Соузою в столиці Бразилії – Бразилії, де українська делегація на чолі зі Свириденко взяла участь у церемонії інавгурації президента Бразилії Луїза Інасіу Лули да Сілви.
“Я вдячна Марселу Ребелу де Соузу за його особисте залучення та дипломатичні зусилля в досягненні перемоги та миру. Переконана, що економічна та політична співпраця з Португалією лише посилюватиметься. Небезпідставно розраховуємо на допомогу в русі нашої держави до Євросоюзу та участь Португалії у відбудові України”, – зазначила Свириденко, яку цитує її пресслужба в повідомленні в понеділок.
Як зазначає міністр економіки, Португалія допоможе Україні “у відновленні освітніх об’єктів. Також ми вдячні за допомогу в посиленні нашої співпраці з португаломовною спільнотою по всьому світу”.
Президент Португалії Ребелу де Соуза на зустрічі підтвердив повну солідарність з Україною і готовність його країни розширювати співпрацю.
Під час зустрічі було обговорено питання співпраці в економічній сфері, ситуацію в Україні, зокрема у зв’язку з ракетними ударами по енергетичній інфраструктурі, практичні питання відновлення тощо.
Дебіторська заборгованість АТ “Укрзалізниця” перед Крюківським вагонобудівним заводом (КВБЗ, Полтавська обл.) за поставлені у 2022 році 70 пасажирських вагонів перевищила 1,48 млрд грн, повідомила пресслужба заводу.
“Станом на 28 грудня 2022 року поставлено вже 85 вагонів, але останні розрахунки з боку “Укрзалізниці” за них були проведені ще 2021 року і лише за 15 вагонів у сумі 310,68 млн грн”, – ідеться в повідомленні на сайті підприємства.
Пресслужба зазначає, що КВБЗ протягом 2022 року випускав і постачав вагони, але грошей не отримував.
“Крюківський вагонзавод протягом перших двох декад січня 2023 року простоюватиме, оскільки не має коштів на закупівлю комплектуючих”, – підкреслюється в повідомленні.
Згідно з ним, про наслідки відсутності розрахунків за такий обсяг продукції для КВБЗ його керівники неодноразово інформували Полтавську ОВА, “Укрзалізницю”, профільні міністерства.
Керівництво заводу 29 грудня 2022 року надіслало термінового листа щодо критичної ситуації на заводі на адресу голови Полтавської ОВА Дмитра Луніна у зв’язку з публікаціями, що з’явилися у ЗМІ з посиланням на нього, щодо отримання КВБЗ оплати за вагони, які поставляються.
“У листі наголошується, що отримання коштів ПАТ “КВБЗ” у поточному місяці є критично необхідним для завершення виконання держзамовлення в повному обсязі та забезпечення постачання решти 15-ти вагонів (зі 100 за договором)”, – зазначено в повідомленні пресслужби.
Як повідомлялося, у межах укладеного 2021 року договору КВБЗ має поставити УЗ 100 пасажирських вагонів на понад 3 млрд грн.
Київ отримав перші два з 20 запланованих генераторів високої потужності (300-800 кВА) у рамках виконання меморандуму між Києвом і Тайванем про допомогу з придбання альтернативних джерел живлення, повідомила прес-служба мера столиці в понеділок.
“Перші два генератори вже передали “Київтеплоенерго”, їх використовують у міських котельнях. У рамках проєкту передбачається передача близько 20 генераторів для живлення об’єктів критичної інфраструктури столиці. Ми дуже вдячні нашим партнерам за підтримку Києва та України”, – сказав Віталій Кличко під час передачі генераторів комунальному підприємству “Київтеплоенерго”.
У грудні минулого року Київ і Тайвань підписали меморандум про взаєморозуміння допомоги столиці України в придбанні дизельних електрогенераторів за сприяння пожертви Міністерства закордонних справ Тайваню.
Український авторинок нових легкових автомобілів скоротився на 61,5% порівняно з довоєнним 2021 роком – до близько 40 тис. од., повідомляє AUTO-Consulting.
“Але головне, що український авторинок встояв, він існує навіть під час війни. Спасибі за це Збройним Силам України”, – повідомляється на сайті інформаційно-аналітичної групи.
Водночас AUTO-Consulting констатує, що підсумки минулого року для авторинку виявилися найгіршими з 2000 року.
“Наприклад, у 2015 році, коли через військові дії також було істотне падіння, ринок сягнув 46,5 тис. автомобілів і продемонстрував 50%-ве зниження”, – зазначається в повідомленні.
На своїй сторінці у Facebook AUTO-Consulting наводить також попередні підсумки продажів нових легкових авто в грудні – продано 4009 авто, що майже на 23% більше, ніж у листопаді-2022. Лідерство зберегла Toyota c часткою ринку 27,4%, на друге місце з 3-го в листопаді вийшла Skoda (10,3%), а на третє з 8-го піднялася марка Suzuki (7,9%). Марка Renault, яка посідала другу позицію в листопаді-2022, опустилася на 5-е місце (5,7% ринку).
За даними групи, ринок нових легких комерційних автомобілів (LCV) у 2022 році скоротився на 69% – до 4 тис. од., і, як зазначають аналітики, сумарний обсяг у 44 тис. проданих легкових і легких комерційних авто став найменшим показником із 1997-1998 років, коли ринок нових легковиків становив близько 30 тис. од.
Водночас у компанії зазначили, що вже поточного року провідні оператори українського авторинку очікують на позитивну динаміку.
Як повідомлялося, у 2021 році продажі нових легкових авто, за даними Auto-Consulting, зросли на 20% до 2021 року – до 103,65 тис. од.
Група компаній “Нова Пошта” у 2022 році сплатила до бюджетів усіх рівнів понад 5 млрд грн податків і зборів.
Про це в новорічному привітанні компанії заявив співвласник “Нова Пошта” Володимир Поперешнюк.
Він також зазначив, що компанія продовжує розвиватися і відкривати міжнародні відділення навіть під час активної фази війни.
Зі свого боку, СЕО “Новабокс” Олександр Лісовець повідомив, що компанія незабаром презентує союственні поштомати в Польщі.
Як повідомлялося, 2021 року “Нова Пошта” перерахувала до бюджету всіх рівнів понад 6,4 млрд грн податків і зборів, що на 26% більше, ніж 2020-го.
До ГК “Нова Пошта” входять, зокрема, компанії “Нова Пошта”, “НП Логістик”, NovaPay і “Нова Пошта Глобал”.
Мережа налічує близько 10 тис. відділень по всій Україні.
