Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Виробництво та споживання зернових досягло нових рекордів – IGC

Виробництво зернових у світі сягне нового рекорду у 2023/2024 сільськогосподарському році завдяки високим врожаям кукурудзи у США та сої-бобів у Бразилії, прогнозує Міжнародна зернова рада (International Grains Council, IGC).

За її оцінками, загальний показник виробництва зернових у 2023/2024 сільгоспроці складе 2,297 млрд тонн порівняно з 2,259 млрд тонн у 2022/2023 і 2,295 млрд тонн у 2021-2022 сільгоспроці.

Пшениці, згідно з прогнозом IGC, буде отримано 784 млн тонн, кукурудзи – 1,22 млрд тонн, рису – 527 млн тонн, сої-бобів – 400 млн тонн.

“Споживання зернових може збільшитися на 2% і також досягти рекордного рівня з огляду на зростання попиту на них у сфері харчових продуктів, виробництві кормів і промисловому використанні”, – зазначається в огляді організації.

За оцінками IGC, споживання зернових у 2023/2024 сільгоспроці досягне 2,306 млрд тонн.

, , , ,

“Кернел” збільшив продажі олії в 5 разів і експорт зерна в 6 разів

Агрохолдинг “Кернел”, один із найбільших в Україні, у четвертому кварталі 2023 фінансового року (квітень-червень) переробив 650,4 тис. тонн насіння соняшнику, що в 4 рази більше, порівняно з аналогічним періодом минулого ФР.

Як наголошується в звіті компанії, порівняно з попереднім кварталом переробка знизилася на 13%, відображаючи звичайний дефіцит насіння соняшнику ближче до кінця сезону, що змусило три з шести діючих заводів Групи тимчасово припинити переробку олійних культур у травні-червні.

“Два переробні заводи, що належать Групі, залишаються недоступними в зоні підвищеного ризику Харківської області з регулярними обстрілами з боку російських окупантів”, – констатується у звіті.

Загалом за 2023 рік ФГ переробка зросла на 15% – до 2,51 млн тонн.

Згідно зі звітом, обсяг реалізації рослинної олії у квітні-червні 2023 року збільшився на 14% до попереднього кварталу – до 312,7 тис. тонн, зокрема 21 тис. тонн бутильованої соняшникової олії, а до четвертого кварталу минулого року зростання було п’ятикратним.

“Група, як і раніше, віддає пріоритет експорту рослинної олії та шроту порівняно з експортом зерна, з огляду на привабливішу маржу в ланцюжку створення вартості переробки олійних культур порівняно з операціями з експорту зерна”, – йдеться в документі.

За весь 2023 ФР продажі досягли 1 млн 132,7 тис тонн, перевищивши показник попереднього ФР на 17%.

Вказується, що обсяг завантаження силосів “Кернел” у четвертому кварталі 2023 фінансового року був сезонно несуттєвим і становив 98 тис. тонн, на 50% перевищивши показник четвертого кварталу минулого року. У результаті загальне приймання протягом 2023 фінансового року становило 2,83 млн тонн, що на 32% менше, ніж у 2022 ФР.

Згідно зі звітом, обсяг перевалки експортних терміналів в Україні у квітні-червні 2023 року скоротився на 13% порівняно з попереднім кварталом і становив 933,1 тис. тонн, тоді як в аналогічному періоді минулого року перевалка була відсутня.

Загалом за 2023 ФР термінали “Кернел” перевантажили 4 млн 437,7 тис. тонн товарів, що на 39% менше, ніж роком раніше, що компанія пояснила збоями в роботі “зернової угоди”.

“Росія розірвала зернову угоду 18 липня 2023 р. Таким чином, майбутні можливості Групи з експорту товарів через українські чорноморські порти незрозумілі”, – констатується у звіті.

“Кернел” нагадав, що 19 липня його активи в порту “Чорноморськ” зазнали масованого ракетного обстрілу з боку Росії. У результаті значно пошкоджено потужності з перевалки зерна, а також зерно, що зберігається в порту. За первинними оцінками, для повернення активів в експлуатацію знадобиться значний час.

Згідно зі звітом, обсяг експорту зерна групи з України в четвертому кварталі 2023 ФР склав 755 тис. тонн, що на 8% менше, ніж у попередньому кварталі, але в 6 разів більше за показник четвертого кварталу 2022 ФР.

У річному обчисленні обсяги експорту зерна “Кернел” скоротилися більш ніж удвічі порівняно з минулим роком – до 3 млн 833,2 тис. тонн, уточнюється в документі.

“Кернел” до війни посідав перше місце у світі з виробництва соняшникової олії (приблизно 7% світового виробництва) і її експорту (приблизно 12%), а також був найбільшим виробником і продавцем бутильованої соняшникової олії в Україні. Крім того, компанія займалася вирощуванням іншої агропродукції та її реалізацією.

Чистий прибуток “Кернела” за дев’ять місяців 2023ФР зріс на 36% – до $437 млн за падіння виручки на 45% – до $2,715 млрд.

, , ,

Колишньому одеському воєнкому загрожує 10 років позбавлення волі – Державне бюро розслідувань

Государственное бюро расследований сообщило о подозрении в незаконном обогащении бывшему одесскому военкому, ему грозит до 10 лет лишения свободы, сообщается на сайте ГБР в субботу вечером.

“Работники ГБР сообщили о подозрении бывшему начальнику Одесского областного территориального центра комплектования и социальной поддержки. Он подозревается в незаконном обогащении на сотни миллионов гривен и умышленном уклонении от несения службы”, – говорится в сообщении.

В ГБР подчеркивают, что “для полноценного и беспристрастного расследования изучались и сообщения СМИ. Также будут исследованы материалы Национального агентства по вопросам предотвращения коррупции (НАПК), которое также выявило признаки незаконного обогащения у бывшего одесского военкома на более 188 млн грн”.

“В частности, одно из журналистских расследований показало, что мать военкома в прошлом году стала владелицей жилого дома в Испании стоимостью более 4 млн евро. Также выяснилось, что, кроме элитной зарубежной недвижимости, она в этом году приобрела еще и автомобиль Mercedes-Benz EQV за почти 3 млн грн”, – информировали в ведомстве.

Отмечено, что “впоследствии правоохранители установили, что и теща экс-военкома в последние годы стала обладательницей ценного автопарка, не имея для этого достаточных средств законного происхождения. В него входили: Toyota Land Cruiser Prado, Mercedes-Benz G 63 AMG, Toyota Land Cruiser”.

Кроме того, жена экс-военкома также “приобрела другую зарубежную недвижимость – офисное помещение в Испании стоимостью 737 тыс. евро, также не имея для этого достаточного количества законно полученных активов и доходов”.

В Бюро назвали несколько статей, по которым сообщили о подозрении.

Бывший военком подозревается: в приобретении лицом, уполномоченным на выполнение функций государства активов, стоимость которых более чем на шесть тысяч пятьсот необлагаемых минимумов доходов граждан превышает его законные доходы (ст.368-5 УК Украины). В неявке вовремя на службу без уважительных причин военнослужащим, совершенное в условиях военного положения – совершении уголовного преступления (ч.5 ст.407 УК Украины). В уклонении военнослужащего от несения обязанностей военной службы путем обмана, совершенное в условиях военного положения (ч. 4 ст. 409 УК Украины).

В ГБР отметили, что санкции статей предусматривают ограничение судьбы до 10 лет лишения свободы.

Местонахождение подозреваемого уточняется. Следственные действия продолжаются.

Как сообщалось, в мае работники Государственного бюро расследований начали уголовное производство по факту злоупотребления служебным положением начальником Одесского областного территориального центра комплектования и социальной поддержки во время мобилизационных мероприятий.

Источник: https://dbr.gov.ua/news/dbr-zatrimalo-ta-povidomilo-pro-pidozru-u-nezakonnomu-zbagachenni-kolishnomu-odeskomu-voenkomu

Перевізникам дали 10 днів на оновлення класу екологічності автобусів

Державна служба України з безпеки на транспорті (“Укртрансбезпека”) попереджає автобусних перевізників про необхідність оновлення класу екологічності автобусів.

“З 1 серпня, якщо в пасажирському автобусі не буде визначено клас екологічності або зазначено клас екологічності “ЄВРО-1”, подати заявку на перетин кордону “18-60″ стане неможливим”, – наголошується в повідомленні відомства в п’ятницю.

Екологічний стандарт (або клас) – це єдина встановлена для всіх автомобілів норма речовин, небезпечних для довкілля, що містяться у вихлопних газах транспортних засобів.

На сьогодні найновішим класом є “ЄВРО-6”.

, ,

Після відновлення польотів Ryanair продасть в Україні 1 млн квитків дешевше EUR20

Ірландська Ryanair, найбільша європейська бюджетна авіакомпанія, після відновлення польотів із/до України запропонує 1 млн або 20% квитків за ціною менше ніж EUR20, повідомив виконавчий директор авіакомпанії Майкл О’Лірі.

“Міністр (віцепрем’єр – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександр Кубраков) попросив нас сьогодні, і ми дали йому зобов’язання, що з 5 млн місць, які буде запропоновано в перший рік, 20%, або 1 млн місць, буде продано за ціною, що є меншою за 20 євро”, – сказав О’Лірі в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.

Він зазначив, що авіакомпанія зможе реалізувати поставлене завдання в разі, якщо матиме недорогу базу в українських аеропортах і відповідні ставки зборів.

“Нам потрібно буде мати недорогу базу в аеропортах. Але це рішення за міністерством. Міністр (Кубраков) запитував, чи будемо ми пропонувати низькі тарифи і ми відповіли, що так. Приблизно 20% місць буде продано за тарифами EUR10, EUR14, EUR 19. Це – мільйон пасажиромісць. Більшу частину квитків ми продаємо за EUR24, EUR29, EUR39. Зараз єдиний спосіб заповнити цю кількість місць – дуже низькі ціни на авіаквитки”, – сказав виконавчий директор Ryanair.

Він наголосив, що Україна може мати нижчі ціни на авіаперельоти, ніж Польща, але повинна забезпечити і нижчі аеропортові збори, ніж у Польщі.

Як повідомлялося, Ryanair цього тижня оголосила про зобов’язання відновити польоти в/з України за низькими тарифами протягом 8 тижнів після відкриття повітряного простору України. Компанія планує розмістити в Києві, Львові та Одесі до 30 нових Boeing 737 MAX вартістю понад $3 млрд. Зазначалося, що авіакомпанія готова здійснювати до 600 рейсів на тиждень. На додаток, Ryanair планує відкрити щоденні рейси між Києвом, Львовом та Одесою, щойно аеропорти будуть готові до цього.

Зазначалося, що в перші 12 місяців після початку роботи авіакомпанія планує вийти на більш ніж 5 млн пасажиромісць на рік і має намір наростити це число до 10 млн пасажиромісць протягом п’яти років.

,

Київська макаронна фабрика запустила виробництво нового виду макаронних виробів

ТОВ “Київська макаронна фабрика” освоїла випуск нового виду продукції – бантики – на раніше встановленому обладнанні, яке тривалий час простоювало, повідомив власник підприємства Олександр Барсук.

“Одним із найскладніших елементів макаронів є метелики (бантики). Київська макаронна фабрика освоїла випуск цієї продукції. Це не нове обладнання, хоч і відомого європейського виробника. Раніше воно відмовлялося працювати, і все якось було не так. Грішили й на борошно. Але знайшли краще борошно і налагодили виробництво. Перші партії вже мають гарантоване замовлення”, – написав він у Facebook.

За інформацією власника підприємства, новий вид продукції фасуватиметься в упаковки вагою 800 грамів.

Відповідаючи на запитання покупців, чому розфасовка проводиться не в кілограмові упаковки, він пояснив, що на полицях супермаркетів усі пачки мають бути однакового розміру. Вид макаронів – бантики – об’ємний і в стандартну пачку не поміщається.

Борсук додав, що підприємство працює над новими видами макаронів, які незабаром представить покупцям.

За даними на сайті “Київської макаронної фабрики”, яка входить до концерну “Ярослав” (Київ), вона є найпотужнішим підприємством макаронної промисловості України. Її продукція поставляється по всій країні, а також у ближнє зарубіжжя.

У 2022 році ТОВ “Київська макаронна фабрика” скоротило чистий збиток до 4,576 млн грн з 8,19 млн грн роком раніше, виручку – до 103,244 млн грн з 116,906 млн грн.

Згідно з даними на сайті “Ярослава”, до структури його виробничих потужностей входять ПП “Ярослав” (Київ), “Фабрика “Промінь” (смт Димер, Київська обл.), Богуславська суконна фабрика (Київська обл.), Стеблівська бавовняна прядильно-ткацька фабрика (Черкаська обл.) і Кролевецька швейна фабрика (Сумська обл.).

Основна спеціалізація – виробництво постільної білизни, пледів, ковдр, матраців, товарів для дітей, кухонного текстилю.

Директор і власник “Ярослава” Олександр Борсук раніше повідомляв, що щорічно інвестує близько $1 млн кредитних коштів в обладнання та модернізацію виробничих потужностей.

, ,