Державний і гарантований державою борг України з 2010 по жовтень 2023 року (млн. грн.)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Кабінет міністрів розширив перелік медичних товарів, які є обов’язковими для купівлі через електронний каталог Prozorro Market.
Як повідомляє держпідприємство “Медичні закупівлі України” (МЗУ), таким чином, для купівлі через електронний каталог будуть обов’язковими більше ніж 400 категорій ліків та 92 категорії медичних пристроїв.
Відповідні зміни, закріплені постановою уряду №34 щодо медпристроїв, уже набули чинності, щодо ліків нововведення торкнуться з 1 березня 2024 року.
У 2023 році понад 1600 клієнтів провели 13 тис. транзакцій, використовуючи Prozorro Market для купівлі ліків і медичних пристроїв.
Загальна вартість медтоварів, придбаних через електронні каталоги 2022 року, становила $28 млн, 2023 року – $2,5 млрд.
Електронний каталог Prozorro Market працює на принципі ринку і безкоштовний для клієнтів. З його допомогою клієнти можуть швидко, зручно і вигідно купувати продукцію. Медичну частину каталогу адмініструють фахівці Міністерства охорони здоров’я.
Prozorro Market, Кабінет міністрів, Медичні закупівлі України
Збори акціонерів страхової компанії “Авангард” (Київ) ухвалили рішення про збільшення статутного капіталу в 4 рази, до 48 млн грн, шляхом проведення емісії на суму 36 млн грн, повідомляється в офіційній інформації страховика, розміщеної в інформаційній базі Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
При цьому наголошується, що під час закритої емісії планується розмістити 36 тис. акцій номінальною вартістю 1 тис. грн.
СК “Авангард” зареєстрована в листопаді 2004 року. Спеціалізується на ризиковому страхуванні.
Акціонерами компанії є ТОВ “АВТ-Бьюті” (Київ) 47,51% і шість фізосіб з пакетами від 9,5% до 9,8%.
Статутний капітал – 12 млн грн.
Державний ПриватБанк завершив 2023 рік із 37,77 млрд грн чистого прибутку, що на 7,57 млрд грн, або на 25%, перевершує фінрезультат 2022 року, повідомила фінустанова у пресрелізі в середу.
Зазначається, що доподатковий прибуток зріс у 2,1 раза, або на 38,09 млрд грн – до 72,77 млрд грн.
Згідно з релізом, активи ПриватБанку минулого року після зростання на 34,9% у 2022 році збільшилися ще на 26,6% – до 685,1 млрд грн, забезпечуючи йому лідерство за цим показником на ринку.
Чистий процентний дохід банку зріс 2023 року на 19,7 млрд грн, або на 49,4% – до 59,6 млрд грн, з яких 3 млрд грн було забезпечено за рахунок сприятливої процентної політики Національного банку України (НБУ) протягом 2023 року,
Водночас чистий комісійний прибуток зріс на 20%, досягнувши 24,4 млрд грн.
“В умовах зростання бізнесу операційні витрати зросли лише на 8%, залишаючись під пильним управлінським контролем”, – сказано в релізі.
Як зазначає держбанк, чистий портфель кредитів населенню 2023 року зріс на 39% – до більш ніж 60 млрд грн, тим часом обсяг кредитів для бізнесу збільшився на 23% – до більш ніж 30 млрд грн.
ПриватБанк відзначає поступове поліпшення якості кредитного портфеля, що дає значну економію за витратами на формування резервів. Зокрема, за інформацією банку, витрати за цією статтею 2023 року зменшилися на 11,8 млрд грн до 2022-го.
Відзначається також зростання депозитних вкладень у держбанку як фізосіб, так і підприємств – обсяг депозитів збільшився на 18%, або на 85 млрд грн до рівня 2022 року. За інформацією держбанку, депозити та залишки на кореспондентських рахунках клієнтів за підсумками 2023 року сягнули 550 млрд грн. Згідно з поданими матеріалами, Приват має 18,35 млн активних клієнтів-фізосіб і 875 тис. бізнес-клієнтів.
Зазначено, що Приват сплатив до держбюджету 26,8 млрд грн податку на прибуток (з урахуванням 8,2 млрд грн передоплати у 2021-2022 роках разом із дивідендами), тоді як у 2021-2022 фінустанова сплатила 8,5 млрд грн.
“Більшу частину чистого прибутку банку за рішенням акціонера в особі Міністерства фінансів буде спрямовано на виплату дивідендів, тобто також до державного бюджету”, – підкреслюється в повідомленні.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль і прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо домовилися про проведення бізнес-форуму в першій половині 2024 року.
“Наголосили на важливості зміцнення відносин між підприємствами та сприяння залученню словацьких компаній до зусиль із відновлення України. Відповідно домовилися скликати бізнес-форум у першій половині 2024 року за участю представників держави та регіонів, бізнес-асоціацій та відповідних державних установ”, – ідеться в спільній заяві за результатами зустрічі прем’єрів у середу в Ужгороді.
Сторони також домовилися про проведення в найкоротший час засідання українсько-словацької змішаної комісії з економічного, промислового і науково-технічного співробітництва та міжурядової українсько-словацької комісії з питань транскордонного співробітництва.
Порти Дунайського кластера у 2023 році збільшили вантажообіг практично вдвічі – до 32 млн тонн.
Як повідомила Адміністрація морських портів України (АМПУ) у Facebook у середу, за цей період прийнято і відправлено 14,031 тис. суден,
Порт “Ізмаїл” прийняв/відправив 9,324 тис. суден, переваливши 20,26 млн тонн вантажів. Порт “Рені” – 3,858 тис. суден, 10,07 млн тонн вантажів, порт “Усть-Дунайськ” – 849 суден, 1,68 млн тонн вантажів.
Обсяг перевалки зернових у портах Дунайського кластеру торік збільшився майже вдвічі – до 20 млн тонн (10,3 млн тонн у 2022 році). Також, значно зріс обсяг перевалки наливних вантажів – 5,3 млн тонн (2,3 млн тонн), чорних металів – 1,7 млн тонн (0,8 млн тонн), будівельних матеріалів – 0,5 млн тонн (0,3 млн тонн), контейнерів – 67,667 тис. TEU (9,321 тис. TEU). Обсяги перевалки руди незначно скоротилися – до 1,9 млн тонн (2,1 млн тонн).
Раніше повідомлялося, що вантажообіг морських портів Дунайського регіону за січень-листопад 2023 року досяг 29,4 млн тонн, що більш ніж удвічі перевищує показник за аналогічний період 2022 року (14,5 млн тонн).
Обсяг перевалки в портах Дунайського кластеру 2022 року становив 16,49 млн тонн: 8,89 млн тонн – у порту “Ізмаїл”, 6,82 млн тонн – у порту “Рені” та 0,785 тис. тонн – у порту “Усть-Дунайськ”.
