Чеська компанія – виробник озброєння Excalibur Army відкрила офіс в Україні, повідомляє прес-служба компанії.
«Це крок, спрямований на посилення місцевої співпраці, оптимізацію логістики та запуск спільного оборонного виробництва на українській землі», – зазначається в повідомленні.
У компанії зазначили, що як член Чехословацької групи (CSG) Excalibur Army відіграє вирішальну роль у постачанні зброї та військової техніки в Україну з перших днів конфлікту з Російською Федерацією.
“Ми поставили в Україну понад тисячу наземних систем, включаючи танки, БМП, артилерійські системи і ракетні установки, а також понад два мільйони боєприпасів великого калібру. З новим офісом наша компанія прагне розширити свою присутність і активізувати співпрацю з українськими оборонними та промисловими партнерами. Завдяки співпраці з компанією «Українська бронетехніка» ми вже підготували проект локального виробництва боєприпасів великого калібру”, – зазначили в компанії.
Український офіс буде займатися замовленнями, документацією та технічними консультаціями, що дозволить значно прискорити час реагування і підвищити гнучкість операцій.
Стаття представляє ключові макроекономічні показники України та світової економіки станом на 1 квітня2025 року. Аналіз підготовлено на основі актуальних даних Державної служби статистики України, Національного банку України, Міжнародного валютного фонду, Світового банку та ООН. Директор з маркетингу та розвитку “Інтерфакс-Україна” Максим Уракін, кандидат економічних наук і засновник інформаційно-аналітичного центру «Experts Club», представив огляд поточних макроекономічних трендів.
Макроекономічні показники України
Перший квартал 2025 року став періодом уповільненого, але все ж позитивного економічного руху для України. Згідно з оновленими оцінками Національного банку України, реальний ВВП країни зріс на 0,5% у річному вимірі, що вказує на поступову стабілізацію після нестабільного початку року. Цей приріст не є високим за міжнародними мірками, однак в умовах повномасштабної війни, постійної загрози інфраструктурі, логістиці та обмеженого доступу до капіталу, такий результат оцінюється як позитивний сигнал.
“Половина відсотка зростання ВВП за перший квартал — це радше індикатор збереження життєздатності системи, ніж показник розвитку. Внутрішній ринок почав оживати, особливо у сферах споживання, логістики та окремих технологічних секторів. Але поки що це переважно зростання “на місці” — без інвестиційного імпульсу, без експорту, без довгострокового ресурсу”, — пояснює Максим Уракін.
Одним із головних викликів залишається інфляція. За підсумками березня 2025 року річний інфляційний показник становив близько 12,6%, що майже не змінилося у порівнянні з лютим, але демонструє тенденцію до поступового сповільнення. У НБУ вказують на вплив сезонного зниження цін на продовольчі товари, валютну стабілізацію та зважену монетарну політику як ключові фактори стримування темпів зростання цін.
“Головне — це зберігати баланс між боротьбою з інфляцією і недопущенням згортання економічної активності. Монетарна політика Нацбанку в першому кварталі була досить виваженою: із одного боку — збереження облікової ставки, з іншого — м’яка інтервенційна підтримка гривні. Але ми ще далекі від того, щоб вийти з інфляційної зони ризику”, — підкреслює експерт.
Стан зовнішньої торгівлі, навпаки, вказує на поглиблення структурних проблем. За попередніми оцінками Центру економічної стратегії, у квітні дефіцит зовнішньоторговельного балансу сягнув $3,6 млрд, що стало наслідком значного перевищення імпорту ($6,3 млрд) над експортом ($3,1 млрд). У сукупному підсумку I кварталу, за словами аналітиків, торговельний дефіцит перевищив показник аналогічного періоду 2024 року, незважаючи на активність у аграрному секторі та постачання послуг.
“Найгірше те, що цей дефіцит — не ситуативний, а структурний. Імпорт енергоносіїв, устаткування, продукції хімії та транспорту залишається домінуючим, тоді як експорт здебільшого обмежується сировинними позиціями. Це ставить під загрозу валютну стабільність у разі припинення міжнародної фінансової підтримки”, — коментує засновник Experts Club.
На тлі зростаючого торгового розриву позитивним сигналом залишається рівень міжнародних резервів. За інформацією НБУ, станом на квітень 2025 року резерви становили близько $42 млрд, що є історичним максимумом для України. Це зростання стало можливим завдяки черговим траншам фінансової допомоги від Європейського Союзу, США, МВФ, а також через успішні валютні операції Нацбанку на міжбанківському ринку.
“Резерви в понад $40 млрд — це не просто показник, це “повітряна подушка” для країни, яка живе в режимі постійного ризику. Але спокушатися цим не варто: це ресурс довіри, який треба трансформувати в економічне відновлення, інакше ми знову його втратимо, як це вже бувало у минулому”, — застерігає Максим Уракін.
Однак боргове навантаження залишається високим. За останніми оцінками, загальний державний та гарантований державою борг України на початок квітня 2025 року становив близько $147,2 млрд, або приблизно 94% ВВП, з яких понад $100 млрд — зовнішні запозичення. Це підкреслює залежність країни від зовнішньої допомоги та міжнародного фінансування, зокрема програм МВФ, ЄС та Світового банку.
Глобальна економіка
Світові економічні показники на початок квітня 2025 року свідчать про уповільнення зростання, водночас із продовженням інфляційного тиску, особливо через нові торговельні ризики і геополітичну нестабільність. За даними МВФ, світове зростання прискорило зниження — до 2,8% у 2025 році, що є одним із найнижчих рівнів за останні десятиліття . Інфляція у більшості регіонів поступово знижується, однак вона залишається надцільовою, особливо в країнах, що розвиваються .
Макроекономічна невизначеність загострилась на тлі торговельного протекціонізму, зростання енергетичних цін та геополітичних викликів, що значно ускладнює прогнозування. Центральні банки, які ще не посилили політику, опиняються у режимі чекання, а інвестори стають обережнішими. Прогнози Morgan Stanley та S&P Global вказують на подальше ослаблення глобального ВВП до 2,2–2,9% у 2025 році, що негативно впливає на довіру інвесторів .
За даними BEA, у I кварталі 2025 року ВВП США скоротився на −0,3 % з річною динамікою — перше падіння з 2022 року . Це здебільшого спричинено різким збільшенням імпорту (попередні закупівлі до можливих тарифів) та скороченням державних витрат. Проте кінцевий внутрішній попит залишився відносно стійким (+3 %) . Інфляція в березні/квітні – приблизно 2,3–2,6 % (PCE), що відповідає очікуванням регулятора; ФРС утримує ставку на рівні 5,25–5,5 % в очікуванні сигналів стабілізації .
За офіційними даними, у I кварталі 2025 року ВВП Китаю зріс на +5,4 % р/р, дотримуючись урядової мети близько 5 %. Однак фіскальні та монетарні обмеження, зокрема у нерухомому секторі, уповільнюють темпи зростання. До травня доходи бюджету впали на 0,3 % р/р, що свідчить про послаблення економічної активності. У відповідь вводяться заходи стимулювання, але їх ефект поки невизначений.
Європейський Комісії прогнозує річне зростання ВВП ЄС на рівні +1,1 %, а для єврозони — +0,9 %, з помітним покращенням у I кварталі (+0,6 % кв/кв), що є найвищим показником з 2022 року . Інфляція у березні/квітні роком нижча, ніж 2 %, поступово наближаючись до цільового рівня.
За даними ONS, у I кварталі 2025 Великобританія показала зростання ВВП на +0,7 % кв/кв, що зробило її лідером серед G7. В річному вимірі зростання становило приблизно +1 %. Інфляція у квітні — близько 3,4 %, що змушує Банк Англії залишатися обережним при зниженні ставки (з 5,25 % до 4,5 %) . Проте перевищення інфляційної мети стримує пришвидшення економіки.
У першому кварталі Туреччина демонструвала позитивний темп зростання — близько +2,3 % кв/кв, або ≈ +3,0 % р/р . Інфляційний тиск залишається надзвичайно високим — ≈38–39 % у березні/квітні, попри заходи центробанку .
Індійська економіка продовжує демонструвати одне з найвищих зростань серед великих держав: у I кварталі 2025 темп складає +7,4 % р/р, при цьому інфляція контролюється: CPI — ~3,2 % у квітні . Прогноз для фінансового року 2024–25 — +6,3–6,5%.
У I кварталі Бразилії вдалося досягти зростання ВВП +1,3 % кв/кв (≈+3,5% р/р), що є найкращим показником за останні два роки . Проте інфляція у квітні зросла до 5,48 %, найвищого рівня з лютого 2023 року, і є джерелом серйозної занепокоєння .
«Світ на початку другого кварталу демонструє перспективи, але водночас високу нестабільність. США впали в рецесію, але внутрішній попит ще тримається. Європа повільно виходить з криз, Великобританія показує витривалість. Китай — стабільний за темпами, але слабкий у споживанні. Індія — зразок динаміки та інновацій. Туреччина — на межі інфляційної кризи. Бразилія просувається, але ризикує через зростання цін. Україні ж час приймати рішення: чи ми використовуватимемо потік імпортних ресурсів лише для заліку дефіциту, чи перетворимо це на шанс для технологічного і промислового ривка?», — зазначив Максим Уракін.
Висновок
Економіка України на початок другого кварталу 2025 року перебуває у фазі підтримуваної рівноваги. Стримане зростання, контрольована інфляція та рекордні резерви — це базові фактори стабільності. Але глибокий торговий дефіцит, боргове навантаження і відсутність інвестиційних драйверів залишаються ключовими ризиками для середньострокової перспективи.
Глобальна економічна картина залишається неоднорідною з чіткими географічними дисбалансами. Україна демонструє стійкість, втримуючи зростання і рекордні резерви, водночас стикаючись із викликами зовнішньої торгівлі. Світові ринки — від США до Індії — формують нові умови для стратегічного вирішення цих завдань.
Детальніший аналіз економічних показників України доступний у щомісячних інформаційно-аналітичних продуктах агентства Інтерфакс-Україна «Економічний моніторинг».
Керівник проекту “Економічний Моніторинг” кандидат економічних наук Максим Уракін
Європейський центральний банк (ЄЦБ) вважає поточний рівень основних відсоткових ставок виправданим і, як і раніше, прихильний меті з підтримання інфляції в єврозоні на рівні 2% у довгостроковій перспективі, заявила глава ЄЦБ Крістін Лагард.
“Наше прагнення, прихильність і обов’язок полягають у забезпеченні цінової стабільності, а це відповідає інфляції в районі 2%, – сказала вона в інтерв’ю німецькому виданню ARD. – Ми досягли успіху, інфляція вже становить 2%, і ми продовжимо працювати в цьому напрямку”.
“Ми зробимо все необхідне, щоб інфляція залишилася на цьому рівні, – додала Лагард. – Невизначеність висока, нас оточує непередбачуваність, але в тому, що стосується цін, є впевненість і стабільність”.
Тим часом глава Банку Франції та член ради керівників ЄЦБ Франсуа Віллеруа де Гало попередив, що зміцнення євро на 14% з початку року створює ризики занадто низької інфляції.
На його думку, зростання курсу євро на 10% знижує інфляцію на 0,2 процентного пункту на найближчі три роки.
«Це може підвищити ризики того, що інфляція виявиться нижчою за нашу мету, і ми не можемо це ігнорувати», – заявив де Гало.
Раніше заступник голови ЄЦБ Луїс де Гіндос зазначав, що підйом пари євро/долар вище $1,2 може ускладнити завдання центробанку щодо досягнення цільового рівня інфляції.
ЄЦБ вісім разів за останній рік знижував ставки, і тепер ключова ставка за депозитами становить 2%. Аналітики та учасники ринку загалом очікують, що на липневому засіданні регулятор не стане змінювати ставки, щоб оцінити вплив уже вжитих заходів на економіку єврозони.
Згідно з опублікованою колонкою авторства Кароліни де Грютер на EUobserver, близькі до адміністрації Дональда Трампа кола готують стратегію щодо зміни режимів в країнах ЄС через активну підтримку ультраправих рухів в Європі .
Женевський аналітик стверджує, що Вашингтон має намір задіяти такі партії, як AfD в Німеччині, PiS в Польщі та Patriots for Europe, щоб послабити позиції Брюсселя і «перетворити Європу на васала США». За даними джерел EUobserver, Білий дім вже надає «геополітичну та фінансову підтримку» цим рухам.
EUobserver — європейське видання, що акцентує увагу на політиці ЄС. Первинний матеріал — колонка Кароліни де Грютер.
Національний банк України (НБУ) відкликав у ТОВ «ФК »Фрейзер” (Київ) ліцензію на діяльність фінансової компанії з надання коштів і банківських металів у кредит та факторинг, повідомляється на сайті НБУ. Таке рішення Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг ухвалив 7 липня 2025 року.
Згідно з інформацією, у червні цього року НБУ вжив заходів для планової інспекційної перевірки зазначеної фінансової компанії. При спробі її здійснити було встановлено факт відсутності ФК «Фрейзер» за місцезнаходженням, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Це унеможливило проведення перевірки і є підставою для відкликання ліцензії на діяльність фінансової компанії.
В інформації підкреслюється, що ФК «Фрейзер» з 8 липня 2025 року не має права здійснювати діяльність з надання фінансових послуг (зокрема, укладати нові договори, продовжувати термін дії укладених договорів, і збільшувати розмір зобов’язань за ними.
ФК «Фрейзер» зареєстрована в березні 2018 року. Статутний капітал 6,5 млн грн.
Маркетплейс перевіреної нерухомості DIM.RIA оприлюднив свіжу аналітику ринку житла в Україні за червень 2025 року. Дослідження охоплює первинний та вторинний ринки, а також сегмент оренди. У фокусі — зміни цін, рівня попиту та обсягів пропозиції порівняно з травнем 2025-го та аналогічним періодом минулого року.
Первинний ринок: стабільні ціни й зниження попиту
Пропозиція
У червні працювали 80 % відділів продажу новобудов. За місяць введено в експлуатацію 4 новобудови (7 секцій) — у Львівській, Вінницькій, Івано-Франківській і Полтавській областях. Найвищу частку зданих об’єктів зафіксовано у Рівненській (68 %), Запорізькій (56 %) та Одеській (54 %) областях.
Ціни
Ціни на первинному ринку в більшості регіонів демонструють стабільність: ціни впродовж місяця коливались в межах кількох відсотків. Київ утримує лідерство за вартістю квадратного метра — $1 407/м². Найдешевші новобудови — у прифронтових регіонах: Запорізькій та Сумській областях.
Попит
Інтерес до новобудов знизився майже в усіх регіонах. Найбільше падіння зафіксовано у Чернігівській (-29%), Житомирській (-27%) та Волинській (-25%) областях. Значне зростання попиту з достатньою вибіркою даних для аналізу спостерігається тільки в Закарпатській області (+19%).
Вторинний ринок: ціни зростають, попит — теж
Пропозиція
Найбільше зростання кількості оголошень про продаж вторинного житла у червні спостерігалось у Сумській та Чернігівській областях, а також у Києві. У західних регіонах країни впродовж місяця зафіксовано падіння пропозиції.
Ціни
За даними маркетплейсу DIM.RIA впродовж червня вартість вторинного житла продовжує зростати майже по всій України. Херсонська область демонструє найшвидше зростання цін — +8 %, хоча залишається найдешевшою.
Найдорожче житло — у столиці: вартість однокімнатної квартири в Києві сягає $93,3 тис. У розрізі районів — Печерський залишається найдорожчим (понад $140 тис.), а Деснянський — найдоступнішим ($50 тис.).
Попит
Значний спалах попиту на вторинну нерухомість зафіксовано у Тернопільській (+35%), Сумській (+28%) та Івано-Франківській (+13%) областях.
Співвідношення кількості оголошень про купівлю та кількості відгуків на них у червні в Києві склало 1:2, такий же показник фіксується на Одещині. У Тернопільській області він становить 1:18, Вінницькій — 1:17, Чернівецькій — 1:15.
Ринок оренди: попит б’є рекорди, Печерський район Києва стає доступнішим
Пропозиція
За даними аналітиків DIM.RIA у червні ринок оренди продовжує демонструвати значні відмінності між західними, центральними та прифронтовими регіонами. Найбільше нових оголошень з’явилось у Сумській (+79%) та Чернігівській (+60%) областях. Однак за кількісними показниками ці регіони мають одні з найнижчих пропозицій на ринку. Натомість у Запорізькій та Волинській областях у червні кількість пропозицій зменшилась на 22%. У Києві падіння склало 3% у порівнянні з травнем.
Ціни
Київ традиційно залишається найдорожчим містом для оренди: середня вартість у червні склала 18,4 тис. грн. У розрізі 1-кімнатних квартир тривалий час найдорожчим районом був Печерський, однак у червні лідером став Шевченківський район — середня вартість становить 23,3 тис. грн, найдешевшим залишається Деснянський — 10,2 тис. грн.
У більшості регіонів України ціни на оренду коливаються у межах кількох відсотків, винятки — Полтавська, Запорізька, Миколаївська (зростання на 7%), Кіровоградська (-27%), Закарпатська (-8%) області.
Попит
У червні користувачі ще більш активно шукали нерухомість в оренду: згідно даних аналітичного центру DIM.RIA зацікавленість спостерігається абсолютно у всіх областях України. Співвідношення кількості оголошень про оренду та кількості відгуків на них у червні в Києві становить 1:7, а от у більшості областей ці показники відрізняються у рази: найвищий дисбаланс у Черкаській — 1:52.
