Україна з початку 2022/2023 маркетингового року (МР, липень-червень) та по 2 листопада експортувала 13,38 млн. тонн зернових культур, з них 7,14 млн. тонн кукурудзи (53,4% загального обсягу поставок), 5,06 млн. тонн пшениці (37,8%) та 1,22 млн тонн ячменю (9,1%).
Як повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства в середу, темпи експорту зернових з початку поточного МР на 32,1% нижчі за показники аналогічного періоду минулого МР (з 1 липня по 2 листопада 2021 року за кордон поставлено 19,72 млн тонн).
За даними відомства, з початку 2022/2023 МР і до 2 листопада 2022 року Україна експортувала 5,06 млн тонн пшениці (у 2,48 раза менше порівняно з аналогічним періодом роком раніше), 1,22 млн тонн ячменю (у 4, 0,1 раза менше), 6,2 тис. тонн жита (у 9 разів менше) та 36,1 тис. тонн борошна (на 16,8% менше). Водночас темпи експорту кукурудзи перевищили торішні обсяги – її вивезено 7,14 млн тонн, що у 2,94 разу перевищує показники 2021/2022 МР на ту саму дату.
Уточнюється, що загалом за 1 листопада з України експортовано 177 тис. тонн зернових культур, серед яких 62 тис. тонн пшениці, 93 тис. тонн кукурудзи, 16 тис. тонн ячменю та 0,7 тис. тонн борошна
Як випливає з даних міністерства, за тиждень 26 жовтня-2 листопада на зовнішні ринки постачалося в середньому 170 тис. тонн зернових на добу, тоді як за попередній період 21-26 жовтня – 132 тис. тонн/добу, за період 1-21 жовтня -141,5 тис. тонн/добу, за 26-30 вересня – рекордна з початку війни 267,5 тис. тонн/добу, а за 21-26 вересня – 126 тис. тонн/добу. Таким чином, середньодобові темпи експорту за звітний період 26 жовтня – 2 листопада зросли на 28,7% порівняно з попереднім періодом 21-26 жовтня.
Як повідомлялося, в 2021/2022 МР Україна експортувала 48,51 млн тонн зернових і зернобобових культур, що на 8,4% вище за показники попереднього МР, незважаючи на повномасштабне вторгнення РФ і труднощі з експортом агропродукції через блокаду українських морських портів. На зовнішні ринки поставлено 18,74 млн тонн пшениці (на 12,6% більше за показники 2020/2021МГ), 23,54 млн тонн кукурудзи (+1,9%), 5,75 млн тонн ячменю (+35,9%) , 70,9 тис. тонн муки (-44,1%).
У 2020/2021 МР країна експортувала 44,72 млн. тонн зернових і зернобобових культур: 16,64 млн. тонн пшениці, 23,08 млн. тонн кукурудзи, 4,23 млн. тонн ячменю, 126,9 тис. тонн борошна і 18,4 тис. тонн борошна тонн жита.
У 2019/2020 МР Україна експортувала 56,72 млн тонн зернових та зернобобових культур.
Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” у січні-жовтні поточного року знизив випуск прокату на 57% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1 млн 172,2 тис. тонн із 2 млн 725,4 тис. тонн.
Згідно інформації підприємства, виплавка сталі за цей період знизилася на 58,5% – до 1 млн 334,8 тонн з 3 млн 216,2 тис. тонн, чавуну – на 52,3%, до 1 млн 723,8 тис. тонн з 3 млн. 613,4 тис. тонн.
У жовтні поточного року меткомбінат виготовив 157 тис. тонн чавуну, 121,8 тис. тонн сталі, відвантажено 101,3 тис. тонн прокату.
“Зниження рівня виробництва в порівнянні з аналогічним періодом минулого року пов’язане з дефіцитом сировини та логістичними проблемами, викликаними повномасштабними військовими діями на території України. Крім того, через масовані ракетні атаки на об’єкти енергетичної інфраструктури і, як наслідок, дефіциту потужності в енергосистемі, що утворився. комбінат знизив виробництво, таким чином скоротивши споживання покупної електроенергії”, – пояснюється у прес-релізі.
При цьому нагадується, що через загострення військових дій у регіоні з початку березня група “Метінвест” перевела частину обладнання “Запоріжсталі” в режим гарячої консервації. Наприкінці березня комбінат частково відновив роботу цеху холодного прокатування для виробництва та відвантаження холоднокатаних рулонів європейському споживачеві. Через місяць після вимушеної зупинки він вивів з консервації обладнання і частково відновив виробництво. З квітня 2022 року “Запоріжсталь” працює у середньому на 50% своєї потужності.
Як повідомлялося, “Запоріжсталь” у 2021 році зберегла випуск прокату на рівні 2020 року – 3,204 млн тонн, скоротила виплавку сталі на 0,1% – до 3 млн 778,25 тис. тонн і наростила чавуну – на 0,1%, до 4 млн. 473,5 тис. тонн.
“Запоріжсталь” – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого має широкий попит у споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу. Спеціалізація комбінату – високоякісний сталевий г/к рулон, г/к лист, холоднокатаний лист, х/к рулон із вуглецевих та низьколегованих сталей, а також сталева стрічка, чорна жерсть, гнутий профіль.
Основними споживачами продукції є виробники зварювальних труб, підприємства автомобільного, транспортного, сільськогосподарського машинобудування, виробники виробів побутової техніки.
“Запоріжсталь” знаходиться в процесі інтеграції до групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) та група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%).
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Долар США дешевшає до євро, єни та фунта стерлінгів на торгах у середу, ринок чекає на результати дводенного засідання Федеральної резервної системи (ФРС).
Трейдери не сумніваються, що ставку за підсумками листопадового засідання буде підвищено на 75 б.п. вчетверте поспіль, і їхня основна увага сфокусована на заявах голови Федрезерва Джерома Пауелла щодо подальших темпів посилення політики.
Сигнали збереження стійкого інфляційного тиску вимагають від американського ЦБ продовжувати підйом ставки, проте деякі з його керівників уже дали зрозуміти, що вважають за необхідне уповільнити темпи підвищення та оцінити економічні наслідки раніше вжитих заходів, зазначає The Wall Street Journal.
Багато економістів попереджають про ризики надмірного посилення політики ФРС, що може спровокувати серйозний економічний спад.
“Федрезерву доведеться подумати про корекцію політики на листопадовому засіданні. Вони намагаються “охолодити” економіку, а не призвести до глибокої “заморозки””, – зазначає головний економіст KPMG Дайан Суонк, слова якої наводить WSJ.
Експерти, опитані агентством Bloomberg, очікують, що ФРС уповільнить зростання ставки в грудні до 50 б.п., після чого підніме її ще двічі на 25 б.п. на початку 2023 року.
Розрахований ICE індекс, що показує динаміку долара щодо шести валют (євро, швейцарський франк, ієна, канадський долар, фунт стерлінгів і шведська крона), втрачає в середу 0,2%, ширший WSJ Dollar – 0,24%.
Пара євро/долар на 9:00 КВ торгується на рівні $0,9893 порівняно з $0,9874 на закриття ринку у вівторок.
Курс американської валюти до ієни опустився до 147,52 єни проти 148,24 єни за підсумками попередньої сесії.
Курс фунта піднявся до $1,1510 із $1,1482 у вівторок.
Банк Англії також проводить засідання цього тижня, його підсумки буде оприлюднено 3 листопада. Експерти очікують на підвищення базової ставки британським ЦБ на 75 б.п. – До 3%. Банк Англії не піднімав ставку на понад 50 б.п. з 1989 року, зазначає FT.
Група компаній “Нова Пошта” у рамках співпраці придбала для Держслужби з надзвичайних ситуацій 20 роботів-саперів Fifish для підводного розмінування на 5 млн. грн.
Як зазначається в повідомленні “Нова Пошта” в середу, завдяки цим роботам піротехніки знешкодять боєприпаси, що залишилися на дні водойм після активних бойових дій у Миколаївській області.
“Такі роботи виявляють вибухонебезпечні предмети у водоймищах і передають саперам точні координати їх місцезнаходження. За допомогою спеціальної работоруки прилад може рухати боєприпас або розташувати поряд з ним детонатор, щоб згодом знешкодити. Робот оснащений VR-окулярами. Завдяки їм сапер бачить подій. прилад у правильному напрямку”, – зазначається у повідомленні “Нова Пошта”.
Перші вісім роботів уже передані рятувальникам. Найближчим часом до України приїдуть ще 12 роботів-саперів: 11 із них компанія також передасть ДСНС, а один зразок залишиться Асоціації роботизації України для подальшого вдосконалення. Його доопрацьовуватимуть українські фахівці згідно з вимогами ДСНС. Їхнє завдання – удосконалити двигун, збільшити час роботи приладу та покращити освітлення.
“Нова Пошта” очолила процес розробки надсучасного робота-сапера для України. Ми взяли на себе відповідальність за фінансовий та технічний напрями, а також за пошук та залучення партнерів. Наше завдання – з огляду на переваги іноземних роботів зробити власний, щоб він відповідав усім запитам піротехніків. Крім того, український робот коштуватиме дешевше за зарубіжні аналоги і матиме більше простору для модернізації, оскільки зворотний зв’язок від колег із ДСНС ми опрацьовуватимемо швидше”, – цитується в повідомленні директор з розвитку “Нова Пошта” Олексій Тараненко.
У компанії зазначили, що Україна зараз – одна із найзамінованіших країн у світі. Близько 200 тис. квадратних кілометрів, а це майже третина території держави, потребують розмінування
Ще один із напрямів партнерства “Нової Пошти” та ДСНС – матеріально-технічне забезпечення рятувальних бригад. ДСНС України готує списки необхідних товарів, від електронних приладів до автомобілів, а компанія займається їх пошуком, придбанням та доставкою. Також “Нова Пошта” надає логістичну підтримку ДСНС України.
Фондові індекси країн Західної Європи змінюються слабко та різноспрямовано в середу, інвестори очікують на підсумки листопадового засідання Федеральної резервної системи (ФРС) США та оцінюють квартальні звітності європейських компаній, а також макроекономічну статистику.
Зведений індекс найбільших компаній регіону Stoxx Europe 600 на 11:37 кв підвищився на 0,15% і склав 415,22 пункту.
Британський фондовий індекс FTSE 100 знизився на 0,13%, німецький DAX – на 0,04%, іспанський IBEX 35 – на 0,36%. Тим часом французька САС 40 зросла на 0,22%, італійська FTSE MIB – на 0,12%.
Передостаннє цього року засідання Федрезерва завершиться увечері у середу. На загальну думку, його підсумком стане четверте поспіль підвищення ключової процентної ставки на 75 базисних пунктів.
Інвестори уважно стежитимуть за виступом голови ФРС Джерома Пауелла, сподіваючись вловити у ньому сигнали можливого уповільнення темпу підйому ставки у найближчому майбутньому.
Тим часом у середу стало відомо, що кількість безробітних у Німеччині в жовтні збільшилася на 8 тис. замість зростання, що очікувалося аналітиками, на 12,5 тис., а безробіття залишилося на позначці 5,5%, як і очікувалося.
Сукупний обсяг німецького експорту з поправкою на календарні та сезонні фактори у вересні скоротився на 0,5% порівняно з попереднім місяцем, імпорт упав на рекордні з січня 2,3%.
Профіцит балансу зовнішньої торгівлі Німеччини позаминулого місяця становив 3,7 млрд євро в порівнянні з 11,7 млрд євро роком раніше і 1,2 млрд євро в серпні.
Акції A.P. Moeller-Maersk A/S падає на 5,4%. Фінансові показники датської транспортно-логістичної компанії в третьому кварталі 2022 року перевершили очікування ринку, але компанія знизила річний прогноз попиту через погіршення ситуації в глобальній економіці.
Ціна паперів GSK зростає на 1%, що британська фармацевтична компанія наростила виручку в минулому кварталі на 18% і покращила прогноз на рік.
Капіталізація Next Plc збільшується на 1,8%. Британська мережа магазинів одягу збільшила продажі у третьому кварталі поточного фінансового року трохи сильніше за власні прогнози, на 0,4%. За останні п’ять тижнів звітного періоду показник підскочив на 1,4% завдяки сплеску попиту на теплий одяг наприкінці вересня.
Котирування акцій Aston Martin Lagonda впали на 14% після того, як британський виробник спортивних автомобілів прозвітував про різке збільшення доподаткового збитку в третьому кварталі.
Ринкова вартість датської фармкомпанії Novo Nordisk підскочила на 4,7%. Компанія прозвітувала про зростання чистого прибутку в минулому кварталі до 14,41 млрд датських крон ($1,91 млрд) з 12,12 млрд крон роком раніше, а також про збільшення виручки на 28%, до 45,57 млрд крон. Обидва показники перевищили прогнози ринку.
Лідером зростання серед компонентів Stoxx 600 є акції постачальника хмарних технологій Sinch AB, які злетіли на 30%. Компанія прозвітувала про зростання виручки в липні-вересні на 83%, до 7,2 млрд шведських крон ($653 млн), і про зростання скоригованого показника EBITDA втричі, до 901 млн крон.
Податкова система, корупція і низька купівельна спроможність – головні перешкоди для розвитку бізнесу, на додачу до війни. Про це йшлося під час щорічного бізнес-форуму «Діалог громадянського суспільства, бізнесу та влади: виклики воєнного часу», який відбувся в Києві. Під час дискусій, зокрема, йшлося про роботу підприємців в умовах воєнного стану, податкову політику, діяльність Бюро економічної безпеки, продовження судової реформи, оновлення трудового законодавства.
Участь у заході взяли керівники парламентських комітетів і фракцій, міністерств і відомств, представники бізнесу, експертних та аналітичних центрів. За результатами обговорення бізнес-спільнота ухвалила ТОП-10 пріоритетів українського бізнесу на 2022-2023 рр. Це реформи за кількома напрямами: відновлення та розвиток економіки; реформа податкової системи та митного законодавства; інституційні реформи; спрощення адміністрування, дебюрократизація; демонополізація економіки та зменшення впливу держави; вирівнювання конкурентних умов, захист українського виробника.
«Ми маємо дуже чітку рамку – це членство в ЄС. І основна робота комітету спрямована на імплементацію законодавства ЄС до норм нашого законодавства. Маємо пройти інтелектуально важкий шлях синхронізації понад 10 директив і регламентів по митниці, понад 10 – у банківській сфері. І аж 22 директиви в оподаткуванні. Це найменш адаптована сфера директив», – підкреслив під час виступу на форумі голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
Олена Шуляк, народний депутат, голова партії «Слуга народу» наголосила, що треба приймати закони, які б мінімізували втручання держави у роботу бізнесу, працювати за правилами, без корупції, яка, на жаль, «разом із реформою децентралізації спустилася на місця».
Борис Емельдеш, президент Всеукраїнської професійної асоціації підприємців, закликав якнайшвидше прийняти законопроект про регулювання ринкового нагляду: «Цей законопроект (№5473) був розроблений і узгоджений з усіма стейкхолдерами. Але після реєстрації у Верховній Раді два роки тому все зупинилось, справа не рухається».
Надія Бедричук, виконавча директорка «Української асоціації прямого продажу», членкиня Наглядової Ради УРБ, звернула увагу присутніх на необхідність створити умови для простої легалізації самозайнятих осіб. Цю проблему мікробізнесу обговорювали ще до війни, а зараз вона стала очевидною: багато людей, які втратили доходи, змушені підзаробляти і перебувати у неформальному секторі – не через те, що вони так хочуть, а тому що такі економічні умови.
Йдеться про декларування нерегулярних доходів самозайнятих осіб, які надають послуги населенню. Вони мають отримати свій, спеціальний податковий статус, простіший навіть за спрощену систему для ФОП. Представниця бізнес-асоціації запропонувала створити робочу групу, яка б завершила уже розпочаті відповідні напрацювання до законодавства, реалізувати довоєнну ініціативу і дати можливість людям працювати у правовому полі.
Олександр Чумак, президент Асоціації приватних роботодавців, член УРБ, представляючи інтереси бізнесу східної частини України, заявив, що сьогодні вкрай важливо запустити механізми підтримки бізнесу, який постраждав від російської агресії: «Серед тих, хто залишився в регіоні, третина думає про релокацію. Такі цифри – від невизначеності: що ми є за регіон, яким будемо регіоном, яка стратегія його розвитку? Харків сьогодні – це місто студентів чи фортеця? Від цього залежатиме, чим буде займатися бізнес».
Юлія Свириденко, Перша віцепрем’єрміністерка – Міністерка економіки України, запевнила, що уряд докладатиме максим зусиль для підтримки та стимулювання розвитку українського бізнесу, акцентувавши на чотирьох основних галузях для післявоєнного відновленя: Military Tech, металургія, IT-сфера та сільське господарство з акцентом на агропереробці. Вона запевнила, що найближчими роками уряд також робитиме ставку на малий і середній бізнес, оскільки він більш гнучкий та мобільній.
За підсумками Форуму учасники дійшли спільного бачення по більшості обговорених питань та домовились про співпрацю по всіх пунктах оновлених ТОП10 пріоритетів об’єднаного бізнесу.
Довідково.
Організатори форуму – Національна бізнес-коаліція, Українська Рада Бізнесу, які об’єднують понад 100 бізнес-асоціацій усіх галузей економіки. Захід пройшов за підтримки Центру міжнародного приватного підприємництва (СІРЕ).
Генеральний медіапартнер – НВ.
Інформаційні партнери: Громадське радіо, Дело, Інтерфакс, День.
Аналітичний партнер – Економічна експертна платформа.
На знімках:
зліва направо: президент Асоціації платників податків України Грігол Катамадзе; президент Всеукраїнської професійної асоціації підприємців Борис Емельдеш.
зліва направо: Перша віцепрем’єрміністерка – Міністерка економіки України; голова Комітету з питань з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова; власник Градолія, представник асоціації Укроліяпром Станіслав Таршин.
народний депутат України Олена Шуляк виступила перед учасникам форуму онлайн.
