Українські підприємства в січні-квітні поточного року наростили експорт брухту чорних металів на 54,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 87,414 тис. тонн із 56,449 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у п’ятницю, у квітні було експортовано 26,153 тис. тонн, у березні – 20,907 тис. тонн металобрухту, у лютому – 23,194 тис. тонн, у січні – 17,160 тис. тонн.
У грошовому вираженні експорт металобрухту зріс на 68,8% – до $28,155 млн з $16,684 млн.
Експорт металобрухту в січні-квітні здійснювався в Польщу (83,81%), Грецію (12,39%) і Німеччину (3,65%).
У перші чотири місяці року країна імпортувала 339 тонн металобрухту на $187 тис. Імпорт здійснювали зі Словаччини (43,01% у грошовому вираженні), Туреччини (38,17%) і Польщі (8,06%), тоді як у січні-квітні-2023 було ввезено 176 тонн брухту на $64 тис. (49,23% зі Словаччини, 21,54% із Молдови та 15,38% із Нідерландів).
Як повідомлялося, брухтозбиральне підприємство України 2023 року наростило вивезення металобрухту з країни в 3,4 раза порівняно з попереднім роком – до 182,485 тис. тонн із 53,557 тис. тонн. У грошовому вираженні вивезення зросло в 2,74 раза – до $52,723 млн з $19,271 млн.
Раніше президент “Укрметалургпрому” Олександр Каленков у колонці на сайті “Інтерфакс-Україна” констатував: металобрухт вивозять через Євросоюз, де діє пільгове експортне мито в розмірі EUR3 за тонну, і вже звідти сировину перенаправляють до реальних клієнтів. Він зазначив, що експортувати сировину одразу до клієнтів коштувало б EUR180 експортних мит – і на цьому український бюджет уже втратив 350 млн грн.
Глава “Укрметалургпрому” закликав тимчасово заборонити експорт брухту чорних металів для забезпечення метпідприємств стратегічно важливою сировиною в умовах триваючої війни. Він також уточнив, що тонна металобрухту, перероблена на сталь, дає в бюджет у 10 разів більше, ніж експортне мито в ЄС, – близько $300 за тонну.
Україна 2022 року знизила експорт брухту чорних металів у 11,5 раза порівняно з попереднім роком – до 53,557 тис. тонн, у грошовому вираженні він скоротився у 12,4 раза – до $19,271 млн.
Територіальні центри комплектації (ТЦК) мають приймати лікарняні, які виписали приватні клініки за умови дотримання всіх вимог до таких документів, вважає радник юридичної фірми Arzinger Ганна Резнікова.
“У нас є приватні клініки і людина має право обрати відповідний приватні медзаклад щоб пройти лікування і де є відповідний лікар. Думаю, що ТЦК ставитимуться з певним розумінням, тому що лікарняний, відкритий у приватній клініці, нічим не відрізняється від лікарняного іншої клініки”, – сказала вона під час вебінару юрфірми в п’ятницю.
Водночас юрист зазначила, що ТЦК можуть визнавати незадовільними причинами неявки лікарняні, відкриті приватними клініками, “просто з огляду на те, що є певна вимога до документів, які мають підтверджувати поважну причину (неявки до ТЦК – ІФ-У)”.
Чистий продаж доларів Національним банком України (НБУ) зріс цього тижня до $533,4 млн із $507,8 млн тижнем раніше, свідчать дані регулятора.
Згідно з ними, центробанк продав на міжбанку $533,6 млн, а викупив $0,15 млн.
Офіційний курс гривні за тиждень ослаб на 37 коп., зокрема в п’ятницю курс нацвалюти опустився на 17 коп. – до 39,7206 грн/$1.
На готівковому ринку долар за тиждень також подорожчав: приблизно на 12 коп. – до 39,95 грн/$1, зокрема за п’ятницю – на 6 коп.
Як свідчать дані, які НБУ встиг опублікувати за цей період, з понеділка по середу негативне сальдо між обсягами купівлі населенням валюти та її продажу зросло з $30,2 млн до $56,9 млн.
Нацбанк минулої п’ятниці, 3 травня, оголосив найбільший пакет пом’якшень валютних обмежень для підприємств від початку повномасштабної війни, який передбачає скасування всіх валютних обмежень для імпорту робіт і послуг, забезпечує можливість бізнесу репатріювати “нові” дивіденди, надає можливість переказувати кошти за кордон за лізингом та орендою.
Крім того, нові кроки валютної лібералізації передбачають пом’якшення обмежень у частині погашення нових зовнішніх кредитів і відсотків за “старими” зовнішніми кредитами, а також пом’якшення обмежень для переказу іноземної валюти від представництв на користь своїх материнських компаній.
Як повідомлялося, НБУ збільшив свої чисті валютні інтервенції на міжбанку у квітні на 27,7% – до $2,283 млрд, тоді як за аналогічний період минулого року вони становили $1,370 млрд.
Україна 24 квітня отримала другий транш у межах перехідного фінансування в розмірі EUR1,5 млрд (63,32 млрд грн у гривневому еквіваленті) відповідно до інструменту Європейського Союзу Ukraine Facility, а також за минулий місяць у країну надійшло 2,7 млрд грн у вигляді грантів від міжнародних партнерів.
Міжнародні резерви України у квітні скоротилися на 3,1%, або на $1,4 млрд – до $42 млрд 399,5 млн. НБУ 25 квітня підвищив їхній прогноз на кінець цього року до $43,4 млрд із $40,4 млрд і до $44,3 млрд із $42,1 млрд – на кінець наступного.
Український боксер Василь Ломаченко провів чемпіонський бій за звання володаря пояса чемпіона світу в легкій вазі за версією IBF, під час якого переміг австралійського боксера Джорджа Камбососа, повідомляє “Суспільне. Спорт” у неділю, 12 травня.
Поєдинок відбувся в австралійському місті Перт. Підкреслюється, що в 11-му раунді Ломаченко здобув перемогу над Камбососом достроково: спочатку відправив у нокдаун, а потім – іще в один, після чого бій було завершено.
Ломаченко – колишній чемпіон світу в легкій вазі, як зазначається, 36-річний боксер мав другу можливість повернути собі звання чемпіона світу, яке втратив у жовтні 2020 року, коли програв Теофімо Лопесу (втратив пояси WBA, WBC і WBO).
Перший шанс здобути чемпіонські пояси Ломаченко втратив в останньому поєдинку проти Девіна Гейні. Бій за звання абсолютного чемпіона світу закінчився поразкою українця одноголосним рішенням суддів.
Українці з посвідкою на проживання і роботою зможуть залишатися в Німеччині, навіть незважаючи на прагнення української держави повертати громадян, які проживають за кордоном, для участі у війні проти Росії, заявив канцлер Німеччини Олаф Шольц під час виступу на заході групи газет RND, повідомляє Dw.
“Правова ситуація така, що проживання тут не ставиться під сумнів. Працевлаштування також веде до безпеки проживання”, – сказав він.
Канцлер також закликав українців у Німеччині працевлаштовуватися.
“Ми сподіваємося, що ті, хто приїхав з України, щойно вони зможуть працювати, будуть працювати. Варто сказати, що багато хто вже це робить, але є ще кілька сотень тисяч тих, хто терміново потрібен на ринку праці”, – підкреслив він.
Структура населення України (український інститут майбутнього)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
