Саудівська Аравія в серпні підвищить ціни на всі сорти нафти для покупців зі США, Північно-Західної Європи та Середземномор’я, а також на деякі сорти для клієнтів в Азії.
Найсуттєвішим буде зростання цін для клієнтів із Середземномор’я (1-1,1%) і Північно-Західної Європи (0,8%). Для США саудівська нафта подорожчає на 0,1%.
Вартість основного сорту, що поставляється в Азію, – Arab Light – наступного місяця збільшиться на $0,2 за барель. У результаті він буде на $3,2 за барель дорожчим, ніж кошик нафти Оману і Дубая.
Кількість учасників небанківського фінансового ринку в червні 2023 року скоротилася на 20 учасників – до 1265, повідомив Нацбанк України (НБУ) на своєму сайті.
При цьому зазначивши, що кількість банків у червні не змінилася і становила 65.
Станом на 30 червня на небанківському ринку працювали 103 страховики non-life (у травні – 104) і 12 life-страховиків, один страховик зі спеціальним статусом, 164 ломбарди (було 166), 151 кредитна спілка (153), 82 лізингові компанії (85), 629 фінансових компаній (643), 56 страхових брокерів і 67 колекторських компаній (66).
Крім того, на ринку визнано 25 банківських груп і 22 небанківські фінансові групи (кількість не змінилася).
Протягом червня з реєстрів виключено 20 учасників ринку небанківських фінансових послуг: чотири фінансові компанії, одного страховика, два ломбарди, одну кредитну спілку та одного лізингодавця виключено з реєстрів добровільно, а інші вісім фінансових компаній, одну кредитну спілку та двох лізингодавців – примусово. Протягом червня до реєстру включено одну колекторську компанію.
Крім того, згідно з вимогами закону “Про платіжні послуги” дві фінансові компанії виключено з Державного реєстру фінансових установ і в статусі платіжних установ включено до Реєстру платіжної інфраструктури.
За даними НБУ, у червні ліцензії представників фінансових платіжних послуг видано чотирьом фінансовим компаніям і відмовлено у видачі ліцензії одній. Водночас шести фінансовим компаніям, одному страховику, двом ломбардам, одному КС і одній лізинговій компанії анульовано всі ліцензії на підставі поданих ними заяв, а ще одній фінкомпанії – примусово як захід впливу.
Станом на 30 червня на платіжному ринку діє 32 платіжних системи, створених резидентами, і 16 міжнародних платіжних систем.
Крім того, на ринку діють 17 платіжних установ (+2 до травня), 10 фінансових установ, які мають право на надання платіжних послуг (+2), три банки – емітенти електронних грошей і один оператор поштового зв’язку.
До інших суб’єктів, що діють на платіжному ринку, входять 42 комерційні агенти (проти 37 у травні) і 35 технологічних операторів платіжних послуг.
У червні до Національного банку надійшло 287 запитів від учасників ринку на реєстраційні та ліцензійні дії. Кількість запитів щодо фінансових компаній, ломбардів і лізингодавців становила 118, щодо кредитних установ (банки та кредитні спілки) – 104, страховиків – 62, платіжних установ – 3.
Агропромисловий холдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в країні, розпочав збирання пшениці та ріпаку в Полтавській області, у Західному регіоні жнива розпочнеться в середині липня, повідомила пресслужба агрохолдингу у Facebook у п’ятницю.
Згідно з повідомленням, у 2023 році “Астарта” планує зібрати ранні зернові з площі майже 57 тис. га, зокрема озиму пшеницю – з 43 тис. га.
“Незважаючи на наявні виклики: понад 400 мобілізованих працівників, серйозне здорожчання виробничих ресурсів, робота в режимі постійних повітряних тривог, вірогідність накладення жнив озимих ріпаку та пшениці, – ми якісно та вчасно підготувались до збирання врожаю. Провели ремонти, готова необхідна кількість сільгосптехніки, маємо гарний стан посівів і гарний потенціал урожайності. І, найголовніше, люди – маємо збережені та добре підготовлені колективи”, – зазначив директор із сільськогосподарського виробництва Вадим Скрипник.
В “Астарті” зазначили, що змогли реалізувати практично весь торішній урожай, тож елеватори агрохолдингу готові до прийому нового врожаю. У сезоні-2023 жнива супроводжуватимуться впровадженням цифрових продуктів AgriChain, зокрема нового модуля AgriChain Logistics, спрямованого на автоматизацію та ефективне управління всіма процесами.
“Спільно з агрономічною, логістичною, елеваторною, комерційною службами “Астарти” ми розробили математичну модель, яка комплексно розв’язує транспортну задачу та дає змогу зробити найоптимальніший план розміщення продукції на власних і сторонніх елеваторах компанії або за необхідності задіяти резервні варіанти зберігання”, – пояснила директорка AgriChain Наталя Богачева, наголосивши на актуальності цього питання під час збиральної кампанії.
За її інформацією, IT-підрозділ посилив систему контролю за збором, вивезенням і доставкою в місце розвантаження врожаю, вивів на якісно новий рівень маршрутизацію перевезень, систему допуску авто на навантаження через NFC технології, цифрову систему контролю “Свій-чужий”, систему сповіщень та оперативного реагування на не штатні ситуації на маршрутах.
Під час нинішньої збиральної кампанії також заплановано впровадження погодинної диспетчеризації вивезення продукції з поля до місць зберігання через систему нарядів, що дасть змогу уникати черг, простоїв, збільшити оборотність авто та обрати оптимальний маршрут.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
Агрохолдинг 2021 року наростив чистий прибуток у 14 разів порівняно з 2020 роком – до EUR122,5 млн, показник EBITDA – у 1,8 раза, до EUR201,5 млн. Його виручка зросла на 18,2% – до EUR491,35 млн, третину якої (EUR170 млн) згенерувало виробництво і реалізація цукру.
Підтримку ринку надають опубліковані напередодні дані про зниження запасів у США, а також інформація про підвищення Саудівською Аравією цін на більшість сортів нафти для покупців з усіх регіонів.
Вартість вересневих ф’ючерсів на нафту Brent на лондонській біржі ICE Futures на 8:15 кв. м у п’ятницю становить $76,85 за барель, що на $0,33 (0,43%) вище за ціну на закриття попередньої сесії. У четвер ці контракти подешевшали на $0,13 (0,2%) до $76,52 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на серпень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) збільшилася до цього часу на $0,32 (0,45%), до $72,12 за барель. Напередодні вартість цих контрактів практично не змінилася, склавши на закриття ринку $71,8 за барель.
Згідно з даними міністерства енергетики США, комерційні запаси нафти в країні минулого тижня зменшилися на 1,5 млн барелів – до 452,2 млн барелів. Товарні запаси бензину знизилися на 2,5 млн барелів, дистилятів – на 1 млн барелів.
Експерти, опитані S&P Global Commodity Insights, у середньому прогнозували скорочення резервів нафти на 3,6 млн барелів, бензину – на 1,7 млн барелів, дистилятів – на 700 тис. барелів.
Запаси на терміналі в Кушингу, де зберігається нафта, що торгується на Nymex, зменшилися за тиждень на 400 тис. барелів, до 42,8 млн барелів.
Саудівська Аравія в серпні підвищить ціни на всі сорти нафти для покупців зі США, Північно-Західної Європи та Середземномор’я, а також на деякі сорти для клієнтів в Азії, повідомила в четвер держкомпанія Saudi Aramco.
“Макроекономічна невизначеність і побоювання щодо темпів відновлення китайської економіки є перешкодами для подальшого підйому цін на нафту”, – зазначає аналітик ING Уоррен Паттерсон.
“Очікування посилення “яструбиного” настрою Федеральної резервної системи також не підтримують апетит до ризику”, – наводить слова експерта Market Watch.
Аграрії 12 областей розпочали збирання ранніх зернових і зернобобових культур та намолотили 1,24 млн тонн зерна за врожайності 33,2 ц/га з 308,2 тис. га (3%), повідомляє пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
Згідно з повідомленням, за темпами збирання зернових лідирують аграрії Миколаївської області, які прибрали зернові зі 118 тис. га (19%), за Одеські аграрії намолотили 468,8 тис. тонн. Загалом в Україні ячмінь зібрано на 235 тис. га, що становить 16% від гривень, з яких намолочено 805,8 тис. тонн при врожайності 34,3 ц/га.
Пшеницю зібрано з 51,4 тис. га (1%). За врожайності 33,5 ц/га намолочено 172 тис. тонн.
Горох прибрано з 21,7 га (15%). За врожайності 21,1 ц/га намолочено 45,8 тис. тонн.
Аграрії п’яти регіонів також розпочали збирання озимого ріпаку: зібрано 86,2 тис. тонн насіння. Озимий ріпак: 86,2 тис. тонн насіння за врожайності 18,1 ц/га на площі 47,7 тис. га (3%).
Як повідомлялося, посіви озимої пшениці цього сезону становили 4166
га (-834 тис. га до попереднього), озимого ячменю – 536 тис. га (-255 тис. га), ріпаку – 45 тис. га (-255 тис. га).
тис. га), ріпаку – 1374 тис. га (+110 тис. га).
Рух двома новозбудованими з’їздами Дарницького мосту на лівому березі Дніпра в бік мосту Патона та Осокорків відкрито, повідомив віце-прем’єр – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков у четвер.
“З відкриттям Дарницького мосту наша боротьба з довгобудами та аварійними мостами не завершена. Наша мета – побачити реальний стан мостів і напрацювати конкретні рішення для захисту транспортної інфраструктури та підтримки її належного стану”, – написав Кубраков на своїй сторінці у Facebook у четвер.
За його словами, завдяки відкриттю з’їздів можна організувати пряме сполучення між житловою забудовою Осокорків і Позняків та платформою Kyiv City Express і Березняками.
Уточнюється, що міст, який перебуває на балансі АТ “Укрзалізниця”, було добудовано за державні кошти.
Як повідомлялося, будівництво на Дарницькому мосту було перезапущено 2021 року. Через повномасштабне вторгнення в березні-квітні минулого року роботи призупинили, але з травня 2022-го їх було відновлено.
Дарницький міст має 6 смуг руху і пропускну здатність у 35 тис. автомобілів на добу.
