НАЕК “Енергоатом” 2023 року збільшив дохід від продажу електроенергії на 30% (на 44 млрд грн) порівняно з минулим роком – до 190,7 млрд грн, повідомила компанія у своєму Телеграм-каналі.
“Із цих коштів було сплачено понад 124,4 млрд грн у межах виконання ПСО або іншими словами – на підтримку низьких тарифів для населення”, – зазначається в повідомленні.
Виручка компанії з 2020-го (48,1 млрд грн) по 2023 рік зросла в чотири рази. Водночас за той самий період зростання собівартості виробництва електроенергії становило 26,6%.
У 2024 році НАЕК планує збільшити дохід на третину порівняно з поточним роком – до 253,3 млрд грн.
“Незважаючи на воєнний час, істотне скорочення обсягів споживання електроенергії та втрату потужностей тимчасово окупованої Запорізької АЕС, нам вдалося реалізувати комплекс заходів із підвищення економічної ефективності діяльності “Енергоатома”. Саме це дає змогу державі утримувати низькі тарифи на електроенергію для населення”, – наводяться в повідомленні слова президента НАЕК Петра Котіна.
Рудник “Сухая Балка” (Кривой Рог Днепропетровской обл.), входящий в группу DCH Александра Ярославского, по итогам 2023 года произвел почти 931 тыс. тонн товарной руды, сообщил генеральный директор DCH Steel группы DCH Виталий Баш в обращении к работникам накануне Нового года, опубликованном в корпоративной газете DCH Steel в четверг.
По его словам, уже второй год подряд в стране идет полномасштабная война, и компании приходится преодолевать сложности военного времени. Так, почти 1 тыс. работников предприятий группы сейчас на фронте, поэтому трудовые коллективы испытывают постоянную нагрузку.
“Но, несмотря на многочисленные кризисы – энергетический, нехватку воды, нехватку квалифицированных кадров, – ДМЗ и рудник “Сухая Балка” продолжают работать. На руднике 2023 год можно назвать годом наиболее бережливого использования ресурсов: на промплощадках собственноручно восстанавливали оборудование, продолжили реализацию программы по модернизации оборудования”, – констатировал гендиректор.
При этом напомнил, что в апреле парк технологического транспорта пополнился четырьмя новыми погрузочно-доставочными машинами с размером ковша 1 куб. м и 0,6 куб. м. На очереди – обновление шахтных скипов шахты “Юбилейная”.
“В сентябре возобновили добычу на шахте им. Фрунзе, которая приостанавливалась из-за постоянных обстрелов энергетической инфраструктуры в ноябре 2022 года. Слаженная работа работников всех рудничных подразделений способствовала добыче почти 931 тыс. тонн товарной руды в 2023 году”, – отметил СЕО.
Руководитель компании также сообщил, что производственная деятельность на ДМЗ активизировалась: начиная с весны, увеличили объем производства на коксохимической площадке. Прокатные цеха целый год проводили кампании по изготовлению шахтной стойки, рудничных рельсов, швеллеров и уголков из давальческой заготовки. Много внимания уделили ремонтам, которые в основном выполняли своими силами. Также ремонтные подразделения успешно освоили изготовление деталей и некоторых запчастей для ДМЗ и коллег.
“С нетерпением ожидаю улучшения ситуации в стране и горно-металлургической отрасли, чтобы предприятия смогли работать на полную (загрузку – ИФ-У)”, – сказал Баш.
В компании агентству “Интерфакс-Украина” уточнили объем добычи руды рудником “Сухая Балка” в 2022 году, поскольку ранее этот показатель не обнародовали – 1,469 млн тонн.
ДМЗ специализируется на выпуске стали, чугуна, проката и изделий из них. Группа DCH 1 марта 2018 года подписала договор о покупке у Evraz Днепровского метзавода.
Рудник “Сухая Балка” – одно из ведущих предприятий горнодобывающей отрасли в Украине. Добывает железную руду подземным способом. В состав рудника входят шахты “Юбилейная” и им. Фрунзе.
Группа DCH в мае 2017 года приобрела рудник у группы Evraz.
Ціни на нафту помірно піднімаються вранці в п’ятницю після різкого зниження за підсумками попередньої сесії.
Ціна березневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures до 7:09 кв. становить $77,59 за барель, що на $0,44 (0,57%) вище за показник на закриття попередньої сесії. У четвер ці контракти впали в ціні на $2,39 (3%), до $77,15 за барель.
Котирування ф’ючерсів на нафту WTI на лютий на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) до зазначеного часу підвищилися на $0,31 (0,43%) і склали $72,08 за барель. За підсумками минулої сесії вони подешевшали на $2,34 (3,2%), до $71,77 за барель.
Основною причиною падіння цін на нафту напередодні аналітики називають зниження побоювань з приводу атак єменських хуситів на транспортні судна. Зокрема, у середу данська транспортно-логістична компанія A.P. Moeller-Maersk AS анонсувала відновлення перевезень через Червоне море після реалізації міжнародної місії із забезпечення безпеки в регіоні.
“Нафтові котирування впали на тлі підготовки глобальних транспортних гігантів до відновлення навігації в Червоному морі, незважаючи на атаки хуситських повстанців, – написав керуючий партнер SPI Asset Management Стівен Іннес. – Це зважений ризик і ставка на успіх міжнародної місії із забезпечення безпеки”.
Підтримку котируванням не змогли надати оприлюднені напередодні дані про запаси нафти і нафтопродуктів у США.
Комерційні запаси нафти в Штатах минулого тижня знизилися на 6,911 млн барелів, тоді як аналітики в середньому прогнозували скорочення на 2,7 млн барелів, за даними Trading Economics. Падіння запасів стало рекордним за чотири місяці.
Запаси на терміналі в Кушингу, де зберігається нафта, що торгується на NYMEX, зросли на 1,508 млн барелів. Зростання запасів у Кушингу зафіксовано за підсумками десятого тижня поспіль, чого не спостерігалося з 2016 року.
“Кернел”, один із найбільших українських агрохолдингів, другий рік поспіль використовує свої морські судна “Енеїда” і “Мавка” для експорту агропродукції і має намір надалі розширювати власний флот, повідомив агрохолдинг у Facebook.
“Другий рік, як управляємо власними суднами і перевозимо українську продукцію в складних умовах припинення зернової угоди. (…) Два судна Kernel – “Енеїда” і “Мавка” – експортують українську продукцію зараз. Дедвейт (максимальне завантаження) балкера “Енеїда” – 47 335 тонн, а танкера “Мавка” – 13 500 тонн. Зупинятися не плануємо і вже працюємо над розширенням флоту”, – йдеться в повідомленні.
В агрохолдингу зазначили, що використання власного флоту є економічно вигідним особливо в період завищених ставок фрахту під час воєнного стану. Розвиток власного судноплавства дає поштовх усьому ринку та посилює експортні можливості країни, впевнені в “Кернел”.
“Чорне море залишається безальтернативним для українського експорту. Глибоководні порти здатні накопичувати і відвантажувати великотоннажні партії більш ніж на 60 тис. тонн. Це дає змогу оптимізувати логістичні процеси та значно знизити витрати. Усі альтернативні маршрути мають надвисокі логістичні витрати”, – пояснили в агрохолдингу та пообіцяли й надалі зміцнювати експорт України та робити внесок у продовольчу стабільність у Європі та світі.
Як повідомлялося, агрохолдинг “Кернел” до війни посідав перше місце у світі з виробництва соняшникової олії (близько 7% світового виробництва) та її експорту (близько 12%). Є одним з найбільших виробників і продавців бутильованої олії в Україні. Крім того, займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
У першому кварталі 2024ФГ отримав $30,9 млн чистого збитку, тоді як попередній рік завершив із чистим прибутком $162 млн при зниженні виручки на 17% – до $564 млн.
Балансова вартість акції за рік, згідно зі звітом, знизилася з $20,7 до $6 (або PLN26,22), зокрема через зростання кількості акцій із 77,429 млн до 147,864 млн.
Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) виділив EUR3 млн на підвищення енергоефективності 18 громадських будівель у Запоріжжі, Кам’янському та Луцьку.
“Виділені кошти спрямують на модернізацію п’яти дитсадків і трьох шкіл у Запоріжжі, чотирьох дитсадків і трьох шкіл у Кам’янському, а також у Луцьку – на модернізацію трьох лікарень, призначених для лікування цивільного населення та реабілітації травмованих під час війни військовослужбовців”, – повідомляють на сайті представництва ЄС в Україні в четвер.
Зазначається, що ці кошти допоможуть українській владі й надалі втілювати “Програму розвитку муніципальної інфраструктури України” (ПРМІУ) від ЄІБ, спрямовану на поліпшення громадської інфраструктури в різних муніципалітетах.
“Після сьогоднішнього траншу в EUR3 млн загальний обсяг коштів, виділених на ПРМІУ у 2023 році, становитиме EUR11,74 млн”, – констатується в релізі.
Там уточнили, що EUR8,74 млн із цих коштів було використано раніше для підтримки ключових муніципальних проєктів, таких як рекультивація Грибовицького сміттєзвалища та управління твердими побутовими відходами у Львові, запровадження енергоефективних заходів у дитсадках Сум, а також поліпшення систем водопостачання та водовідведення в Луцьку.
На думку віцепрезидентки ЄІБ Терези Червінської, відповідальної за операції банку в Україні, під час поточного та майбутнього масштабного відновлення України пріоритет має надаватися заходам з енергоефективності, оскільки вони відіграють важливу роль у посиленні енергобезпеки та незалежності країни.
“ЄІБ повністю налаштований підтримувати український уряд і міста в цих зусиллях, передаючи найкращі практики реконструкції та модернізації для відновлення української економіки, зниження енерговитрат і підвищення енергоефективності в усіх секторах”, – запевнила вона.
Крім того, вказується, що ПРМІУ – це багатогалузева інвестиційна ініціатива в розмірі EUR400 млн, спрямована на підтримку проєктів громадської інфраструктури в середніх і великих муніципалітетах. Цілі ПРМІУ включають, зокрема, інвестиції у відновлення системи централізованого теплопостачання, поліпшення енергоефективності в будівлях, модернізацію вуличного освітлення, а також водопостачання, каналізацію та управління твердими відходами. Програму реалізує Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури у співпраці з Міністерством фінансів України. ПРМІУ доповнюється технічною допомогою, що надається через Трастовий фонд Східного партнерства з технічної допомоги (EPTATF), керований ЄІБ, та Інвестиційну платформу сусідства (NIP).
У релізі уточнюється, що підтримка ЄІБ для України з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну досягла EUR1,7 млрд фінансування на терміновий ремонт зруйнованої інфраструктури. Банк ЄС також надав кредитну лінію в EUR4 млрд для підтримки інтеграції біженців з України в країнах ЄС.
Україна 2023 року стала третім за величиною постачальником сільгосппродукції до ЄС і збільшила за січень-вересень на 11% свою частку аграрного імпорту порівняно з 2022 роком, повідомило польське видання farmer.pl із посиланням на звіт Європейської Комісії.
“Україна залишається в трійці найбільших постачальників сільськогосподарської продукції в ЄС, згідно зі звітом Єврокомісії про міжнародну торгівлю. У період із січня до вересня поточного року Євросоюз збільшив імпорт сільгосппродукції з України на 11% порівняно з 2022 роком”, – написало видання.
Згідно з повідомленням, вартість українського експорту сільгосппродукції в ЄС у період із січня до вересня 2023 року досягла EUR8,75 млрд.
“Імпорт з України показав найбільший приріст у період із січня до вересня порівняно з 2022 роком (+891 млн євро, або +11%), здебільшого за рахунок збільшення імпорту зерна”, – ідеться у звіті Єврокомісії.
Найбільший стрибок цього імпорту було зафіксовано в період із січня по червень цього року. З червня імпорт залишався нижчим за рівень 2022 року, а у вересні майже повернувся до рівня 2021 року, уточнили в ЄК.
За підсумками звітного періоду Україна стала третім за величиною експортером сільгосппродукції в ЄС – після Бразилії та Великої Британії.
Водночас Україна посідає 14 місце серед одержувачів сільськогосподарської продукції з Європейського Союзу. З січня по вересень цього року Україна імпортувала продукцію з ЄС на EUR 2,5 млрд, що на 19% більше, ніж за аналогічний період минулого року, зазначив farmer.pl.
