Експорт молочних продуктів у червні поточного року становив 10,2 тис. тонн, або $23,3 млн у вартісному виразі, що відповідно на 3% і 16% менше за показники аналогічного періоду минулого року, повідомили в Українському клубі аграрного бізнесу (УКАБ) у середу.
Згідно з повідомленням на сайті УКАБ, переважну більшість продукції – 65% – було продано не на ринки Європейського Союзу. Наразі найбільшими імпортерами української молочної продукції є Молдова (28,6%), Польща (18,5%), Бангладеш (6,2%).
“Порівнюючи червень 2022 і 2023 років, спостерігаємо незначне збільшення в експорті поставок морозива, маслянки (коагульоване молоко, кефір) і сухого молока. Обсяги зросли на 34%, 16% і 16% відповідно. Основними покупцями морозива залишаються Молдова, Польща, Німеччина, Ізраїль, маслянки та коагульованого молока – Молдова (95%), а сухого молока – Польща, Бангладеш, Ізраїль, Болгарія”, – зазначив аналітик УКАБ Максим Гопка.
За даними моніторингу УКАБ, експорт усіх інших груп товарів у червні 2023 року порівняно з аналогічним періодом минулого року скоротився у фізичному обсязі та фінансовій торгівлі. Молока та вершків незгущених на зовнішні ринки було поставлено 1,8 тис. тонн, що менше на 33% у фізичному обсязі та на 29% у вартісному вираженні.
Молочної сироватки за кордон поставлено в цей період 1,3 тис. тонн, що менше на 14% до червня-2022, тоді як у вартісному вираженні її експорт впав на 55%. Вершкового масла було продано іншим країнам 727 тис. тонн, що нижче на 20%, ніж роком раніше, і на третину менше (-34%) у грошовому вираженні.
Експорт сирів у фізичному обсязі не змінився і склав 574 тонни, проте також на третину (-34%) впав у грошовому еквіваленті.
Аналітики зазначили, що закупівельні ціни на молочну сировину протягом червня були стабільними: середньозважена ціна трьох сортів становила 11,35 грн/кг.
Загалом в Україні 2023 року в січні-травні було вироблено 2896,4 тис. тонн молока, що на 4,6% менше, ніж торік. За травень валовий надій молока склав 751,4 тис. тонн. Найбільші обсяги виробництва молока за 5 місяців зафіксовано в Полтавській (181 тис. тонн), Черкаській (145,4 тис. тонн) та Чернігівській (106,5 тис. тонн) областях, констатували в УКАБ.
Ціни на нафту еталонних марок слабо знижуються вранці в четвер після зростання за підсумками попередньої сесії.
Вартість вересневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures на 8:10 кв становить $76,41 за барель, що на $0,24 (0,31%) нижче за ціну на закриття попередньої сесії. У середу ці контракти подорожчали на $0,4 (0,5%), до $76,65 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на серпень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) знизилася до цього часу на 6 центів (0,08%), до $71,73 за барель. Напередодні ці контракти підвищилися в ціні на $2 (2,9%), до $71,79 за барель.
Позитивним фактором під час попередньої сесії стали заяви міністра енергетики Саудівської Аравії принца Абдулазіза бен Сальмана про те, що ОПЕК+ зробить усе необхідне для підтримки нафтового ринку.
У понеділок Саудівська Аравія повідомила про продовження добровільного скорочення видобутку нафти в обсязі 1 млн барелів на добу на серпень. Таким чином, у серпні видобуток нафти в країні залишиться на рівні близько 9 млн б/д.
Тим часом, за даними Американського інституту нафти (API), запаси нафти в США впали на 4,38 млн барелів за підсумками минулого тижня.
Офіційні дані міністерства енергетики країни будуть оприлюднені в четвер о 18.00 кв. м, на день пізніше, ніж зазвичай, у зв’язку з тим, що вівторок у Штатах був неробочим днем. Експерти, опитані Trading Economics, у середньому прогнозують зниження запасів нафти приблизно на 1 млн барелів.
Світові центробанки, за попередніми даними, у травні 2023 року продали 27,4 тонни золота із золотовалютних резервів, підрахував World Gold Council (WGC).
Для порівняння, у квітні, за уточненими даними, продажі становили 69,4 тонни.
Найбільшим держпродавцем золота в травні була Туреччина (62,8 тонни), також знизили запаси Узбекистан (10,9 тонни), Казахстан (2,4 тонни) і Німеччина (1,8 тонни).
Закуповували золото в резерви Польща (19,9 тонни), Китай (15,9 тонни), Сінгапур (3,9 тонни), Росія (3,1 тонни), Ірак (2,3 тонни), Індія (1,9 тонни), Чехія (1,8 тонни) і Киргизія (1,5 тонни).
Фахівці МАГАТЕ уважно стежать за обстановкою на Запорізькій АЕС (ЗАЕС) у зв’язку із заявами про загрозу диверсії, але під час нещодавніх інспекцій ознак мінування там не виявили, заявив у середу гендиректор агентства Рафаель Гроссі.
“Я контактував з експертами постійної місії на ЗАЕС сьогодні, лише кілька годин тому. Ми в курсі тверджень і заяв обох сторін. (…) Під час недавніх інспекцій ми не зафіксували жодних ознак мінування, але ми, як і раніше, надзвичайно насторожені”, – сказав Гроссі на брифінгу в Японії, коментуючи повідомлення про загрозу диверсії на ЗАЕС.
Він додав, що зараз “не можна розслаблятися”, і пообіцяв регулярно інформувати про ситуацію на станції.
За словами Гроссі, МАГАТЕ запросило доступ до ще низки місць на ЗАЕС. “Експерти МАГАТЕ попросили надати їм додатковий доступ. Це потрібно, щоб переконатися у відсутності мін або вибухівки на об’єкті”, – цитує МАГАТЕ слова гендиректора.
“Особливо, потрібен доступ до даху над реакторами 3 і 4, до машинного залу і до деяких компонентів системи охолодження АЕС”, – додав він.
Фонд держмайна України (ФДМ) 5 липня на приватизаційному онлайн-аукціоні в системі Prozorro продав держпідприємство “Рівнеторф” за ціною, що в 4,3 раза вища за стартову – за 205 млн грн.
“Під час аукціону вартість “Рівнеторфу” зросла в 4,3 раза – з 47,1 млн грн стартової ціни до 205 млн грн переможної. У торгах змагалися 12 учасників”, – повідомляється на сайті ФДМ у середу.
Згідно з умовами, переможець аукціону має 20 робочих днів на оплату вартості лота. Крім переможної ставки, він має сплатити ПДВ – 41 млн грн. У разі відмови від сплати він втратить 9,4 млн грн гарантійного внеску.
“У державній власності мають залишитися тільки стратегічні та прибуткові активи. Торф не є стратегічним – його частка в енергетичному балансі становить менше ніж 0,3%”, – пояснили у ФДМ.
Згідно з повідомленням, станом на 31 березня 2023 року кредиторська заборгованість “Рівнеторфу” становить 6,9 млн грн, зокрема із заробітної плати – 1,8 млн грн.
Покупець підприємства зобов’язаний протягом шести місяців погасити борги із заробітної плати та перед бюджетом. Також він не зможе звільняти робітників за власною ініціативою протягом цього періоду.
Гральний бізнес України в січні-червні 2023 року сплатив 2,94 млрд грн податків, що в 14 разів більше, ніж за аналогічний період 2022 року, повідомив перший заступник голови профільного парламентського комітету, голова тимчасової слідчої комісії (ТСК) з економічної безпеки Ярослав Железняк.
“Нагадаю: перше півріччя 2022 року гральний бізнес приніс до бюджету лише 209 млн грн. А більшість операторів сиділи на пільзі “2%” і займалися міскодингом”, – написав він у Телеграм-каналі в середу.
Железняк уточнив, що за червень зібрано 562 млн грн, що на 100 млн грн більше, ніж у березні, коли компанії також сплачували податок на прибуток.
“Ще є особливо “розумні” на ринку, особливо з податком на прибуток, тому буде продовження”, – додав він.
Крім цього, у середу українське онлайн-казино PIN-UP Ukraine повідомило про сплату до бюджету в першому півріччі цього року 1,067 млрд грн: у першому кварталі – 524,7 млн грн, у другому кварталі – 519,2 млн грн.
Компанія уточнила, що в цю суму також входять 23,4 млн грн за ліцензію на діяльність, отриману ТОВ “Укр Гейм Технолоджі” 2021 року.
“Ми прагнемо стати прикладом бізнесу, що сприяє економічному розвитку країни”, – наводяться в повідомленні слова СОО PIN-UP Ukraine Ігоря Зотька.
