Дефіцит державного бюджету України в червні 2023 року зріс до 135,1 млрд грн із 88,3 млрд грн у травні та 32,6 млрд грн у квітні, повідомляється на сайті Міністерства фінансів у вівторок.
Воно уточнило, що за загальним фондом дефіцит збільшився до 130,8 млрд грн із 91,6 млрд грн у травні та 65,6 млрд грн у квітні.
Мінфін із посиланням на оперативні дані Держказначейства уточнив, що касові видатки держбюджету в червні збільшилися незначно – до 376,4 млрд грн із 364,7 млрд грн у травні та 295,8 млрд грн у квітні.
За загальним фондом вони навіть трохи скоротилися – до 264,7 млрд грн із 277,7 млрд грн у травні, що однак більше за 229,7 млрд грн у квітні.
Як зазначив Мінфін, у червні 2023 року надходження до загального фонду держбюджету знизилися до 133,7 млрд грн зі 184 млрд грн у травні та 162,8 млрд грн у квітні.
Водночас грантова міжнародна допомога, надана США, становила 44,4 млрд грн, приблизно, як і в попередні два місяці.
Загалом за січень-червень цього року касові видатки держбюджету сягнули 1 трлн 784,3 млрд грн, зокрема загального фонду – 1 трлн 407,6 млрд грн, або 93,5% розпису проти 95% за підсумками травня, тоді як доходи держбюджету дорівнювали 1302,2 млрд грн, з яких 269,4 млрд грн становила грантова міжнародна допомога.
За ці півроку держбюджет було виконано з дефіцитом 476,3 млрд грн, зокрема загальний фонд – 532,7 млрд грн проти запланованого розписом загального фонду дефіциту 931,8 млрд грн.
Як повідомлялося, Верховна Рада 21 березня 2023 року збільшила видатки держбюджету-2023 на 487 млрд грн, доходи – на 61 млрд грн, що спричинило зростання дефіциту на 419 млрд грн.
Тепер доходи держбюджету визначено в розмірі 1 трлн 390,4 млрд грн, зокрема за загальним фондом – 1 трлн 233,8 млрд грн, тоді як видатки – відповідно 3 трлн 75,9 млрд грн і 2 трлн 783,4 млрд грн.
Граничний раз заходів дефіциту держбюджету встановлено на рівні 1 трлн 719,7 млрд грн, зокрема загального фонду – 1 трлн 543,9 млрд грн. Передбачається, що він буде профінансований майже повністю за рахунок зовнішніх запозичень у розмірі $42 млрд.
Мінфін уточнив, що податок на додану вартість (ПДВ) з вироблених в Україні товарів у червні приніс 17,5 млрд грн порівняно з 17,3 млрд грн у травні, при цьому відшкодування ПДВ збільшилося з 9,9 млрд грн до 10,3 млрд грн.
Імпортний ПДВ додав бюджету ще 28,7 млрд грн (у травні – 28,5 млрд грн), податок на доходи фізичних осіб і військовий збір – 15 млрд грн (14,1 млрд грн), рентна плата за користування надрами – 4,5 млрд грн (4,5 млрд грн); податок на прибуток підприємств – 2,3 млрд грн (28,5 млрд грн). Акцизний податок приніс держбюджету ще 8,8 млрд грн (9,5 млрд грн), ввізне і вивізне мито – 2,6 млрд грн (2,5 млрд грн).
Уточнюється, що податкова перевиконала розпис на 1,1%, або на 8,4 млрд грн, тоді як Держмитслужба – на 6,8%, або 2 млрд грн.
Надходження ЄСВ до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування в червні 2023 року зросли до 42,6 млрд грн із 38,5 млрд грн у травні, додав Мінфін.
Згідно з його даними, фактичні державні запозичення до загального фонду держбюджету в червні 2023 року дещо скоротилися – до 140,2 млрд грн зі 142 млрд грн у травні та 193,4 млрд грн у квітні, а сумарно за пів року вони становили 879,1 млрд грн, або 82,9% плану.
Зокрема, від розміщення ОВДП за шість місяців було отримано 285,7 млрд грн (за червень – 45,4 млрд грн), з яких в іноземній валюті – 97,4 млрд грн (17,1 млрд грн), або $1963,8 млн і EUR640,9 млн (у червні – $319,7 млн і EUR136 млн).
Кредитні надходження із зовнішніх джерел за півроку становили 593,4 млрд грн, зокрема в червні 94,8 млрд грн (у травні – 73,4 млрд грн). Основний обсяг забезпечила макрофінансова допомога ЄС – 357 млрд грн і кредит МВФ – 131,4 млрд грн.
Платежі з погашення держборгу в червні-2023 скоротилися до 48,3 млрд грн із 55,1 млрд грн у травні, тоді як з обслуговування – до 33 млрд грн із 45,7 млрд грн.
Мінфін наголосив, що ролловер за ОВДП за п’ять місяців був повним: залучені за ОВДП кошти дали змогу повністю покрити потреби у виплаті за ними.
Польща вивчає можливість створення експериментального контрольно-пропускного пункту, на якому буде прискорено проходження вантажних автомобілів за рахунок спільного контролю вантажів польськими та українськими прикордонниками, повідомив член правління Польського агентства інвестицій і торгівлі (ПАІТ) Ґжеґож Осташ під час конференції, присвяченій питанням розвитку транспортного сполучення між Україною та Польщею.
“Польща стала хабом для поставок важливих вантажів для України. Влада може збільшити пропускну здатність прикордонних переходів. Ми запропонували таке рішення – зробити експериментальний КПП, на якому польські та українські прикордонники спільно проводили б контроль вантажівок”, – цитує Осташа прес-служба ПАІТ у релізі, переданому агентству “Інтерфакс-Україна” у вівторок.
За словами Осташа, зараз в Україні ведуть бізнес 870 польських компаній, і Польща зацікавлена в розвитку співпраці з українським бізнесом. “Ми збираємо пропозиції та зауваження від польського бізнесу щодо того, як можна було б спростити ведення бізнесу в Україні. Усі пропозиції українській владі передасть урядова уповноважена з питань розвитку польсько-українського співробітництва Ядвіга Емілевич”, – сказав Осташ.
Як повідомляють у пресрелізі ПАІТ, агентство створило реєстр польських компаній, які планують виходити на український ринок і брати участь у програмах із відновлення країни – на сьогодні зацікавленість у співпраці з українським бізнесом висловили понад 2500 підприємств та організацій.
Генсек НАТО Єнс Столтенберг у вівторок підтвердив інформацію, що країни альянсу вирішили продовжити термін його повноважень ще на рік – до жовтня 2024 року.
“Для мене честь те, що союзники по НАТО ухвалили рішення продовжити мої повноваження генсека до 1 жовтня 2024 року”, – написав Столтенберг у твіттері.
Минулого тижня Associated Press повідомило, що країни НАТО дали попередню угоду на продовження повноважень Столтенберга ще на рік.
Раніше стало відомо, що ніхто з можливих наступників Столтенберга на посаді глави альянсу, таких як прем’єр Данії Метте Фредеріксен, глава Міноборони Великої Британії Бен Воллес, прем’єр Іспанії Педро Санчес, не набрали переважної підтримки серед 31 країни-члена Північноатлантичного альянсу. При цьому в червні Столтенберг запевнив, що не домагається продовження терміну перебування на цій посаді.
Столтенберг обіймає посаду генсека альянсу з 2014 року. Термін його повноважень уже продовжували двічі. Знову він спливав у 2022 році, проте через українську кризу він зберіг посаду до кінця вересня 2023 року.
Офіційні вибори генсека НАТО не передбачені, альянс призначає його на основі консенсусу всіх країн-членів альянсу.
Туреччина і Єгипет підвищили рівень дипломатичних відносин до рівня послів, призначивши їх уперше за 10 років, повідомило у вівторок турецьке міністерство закордонних справ.
“Туреччина і Єгипет оголошують, що дипломатичні відносини між країнами підвищили до рівня посольств”, – наводять ЗМІ уривки з прес-релізу МЗС.
Новим турецьким послом у Єгипті призначено колишнього представника країни в Організації ісламського співробітництва Саліха Мутлу Шен. Єгипетська сторона запропонувала призначити послом в Анкарі Амра Ельхамамі.
“Цей крок націлений на нормалізацію між двома країнами і відображає взаємне прагнення розвивати двосторонні відносини відповідно до інтересів народів Туреччини та Єгипту”, – підкреслюється в документі.
Арабські ЗМІ нагадують, що наприкінці травня президенти Туреччини та Єгипту Реджеп Таїп Ердоган і Абдель Фаттах ас-Сісі домовилися про обмін послами. Тоді в канцелярії єгипетського лідера заявили, що в телефонній розмові президенти погодилися зміцнювати стосунки і співробітництво між двома сторонами, і у зв’язку з цим ухвалили рішення підвищити рівень відносин до послів.
Відносини між Анкарою і Каїром погіршилися після військового перевороту в Єгипті в липні 2013 року. Тоді Туреччина і Єгипет відкликали своїх послів. У листопаді листопада 2013 року Каїр оголосив посла Туреччини “персона нон-грата”.
“Енергетична компанія України” (“ЕКУ”) спрямувала на виплату дивідендів за 2022 рік близько 17 млн грн.
Як зазначено в релізі компанії 4 липня, це перші дивіденди, отримані державою від нової енерготрейдингової компанії, яка розпочала свою комерційну діяльність у серпні минулого року.
Зазначається, що чистий прибуток “ЕКУ” за п’ять місяців 2022 року становив 33,9 млн грн.
Згідно з рішеннями уряду та Фонду держмайна (ФДМ) України, якому підпорядкована державна компанія, 50% цієї суми спрямовують на виплату дивідендів, 30% – на протидію збройній агресії російської федерації, 20% – на витрати, передбачені фінансовим планом компанії на 2023 рік, пояснили в компанії.
Таким чином, загалом до бюджету і на боротьбу з РФ “ЕКУ” спрямує 27 млн грн.
“У стислі терміни нам вдалося побудувати з нуля дієздатну компанію і вийти на запланований рівень прибутку. Держава зміцнила свої позиції на енергоринку і почала заробляти у висококонкурентних сегментах, де раніше майже не була присутня”, – прокоментував генеральний директор “ЕКУ” Віталій Бутенко, слова якого наведено в релізі.
Як повідомлялося, АТ “Енергетична компанія України” (АТ “ЕКУ”) – багатопрофільне енергопостачальне підприємство, що здійснює операції з купівлі, продажу та постачання енергоресурсів для комерційних клієнтів, у тому числі імпортно-експортними операціями. 100% акцій товариства належать державі.
Реєстрації в Україні нових комерційних автомобілів (вантажні та спеціальні) у червні становили 1068 од., що на 12% більше за показник травня поточного року і в 2,5 раза більше, ніж у червні 2022 року, повідомив “Укравтопром” у Телеграм-каналі.
“Це найкращий результат за останні 17 місяців”, – констатується в повідомленні.
Водночас порівняно з довоєнним червнем-2021 реєстрації комерційних авто скоротилися на 26%.
До ТОП-5 червня на ринку комерційних автомобілів увійшли: Renault – 356 од.; Scania – 127 од.; Volkswagen – 67 од.; Peugeot – 60 од. і Mercedes-Benz – 53 од.
Загалом, за даними асоціації, за перше півріччя український парк вантажних і спецавтомобілів поповнили 5190 нових машин, що на 61% більше, ніж за той самий період минулого року.
Зі свого боку інформаційно-аналітична група Auto-Consulting, аналізуючи сегмент вантажних автомобілів на своєму сайті у вівторок, зазначає, що в червні знову зафіксовано рекорд їхніх постачань на український ринок – 440 од., що в 2,2 раза більше, ніж у червні минулого року.
“І це не ситуаційний стрибок, оскільки за підсумками шести місяців ми фіксуємо зростання ринку на 89%”, – констатують експерти.
За даними групи, в червні цей сегмент ринку очолила Scania, якій вдалося зайняти 29% ринку, другий результат був у DAF з 9%. Нарощують продажі також IVECO, Renault, Volvo, Mercedes-Benz.
“Потужно розвивається сегмент вантажівок повною вагою 3,6-8 тонн, де все більше присутні європейські виробники. А ось китайські марки почали активно освоювати сегмент комунальної техніки і вже досягли певних успіхів. Зараз будь-який тендер на цю тему складається щонайменше з трьох-чотирьох пропозицій на шасі китайських виробників”, – наголошується в повідомленні.
За оцінкою аналітиків, високі темпи відновлення ринку вантажних авто насамперед зумовлені тим, що бізнес намагається збільшувати власні автопарки для транспортування товарів через нові логістичні коридори.
Як повідомлялося з посиланням на “Укравтопром”, у 2022 році ринок нових комерційних авто поповнили 6,9 тис. нових машин – у 2,3 раза менше, ніж у 2021 році.
