Прогноз рівня безробіття за методикою міжнародної організації праці у % до 2025 року
Українські підприємства в січні-червні поточного року збільшили імпорт міді та мідних виробів у грошовому вимірі на 14,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $106,351 млн.
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України, експорт міді та мідних виробів за шість місяців зріс на 11,6% – до $51,405 млн.
У червні імпортовано міді на $21,012 млн, експортовано – на $12,159 млн.
Як повідомлялося, українські підприємства у 2025 році збільшили імпорт міді та мідних виробів у грошовому вимірі на 23,2% порівняно з 2024 роком – до $173,453 млн, експорт міді та мідних виробів виріс на 17,7% – до $103,848 млн.
Мідь широко застосовують в елетротехніці, під час виробництва труб, для створення сплавів, у медицині та в інших галузях.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club випустив відео присвячене світовому виробництву міді та провідним країнам-виробникам – https://youtube.com/shorts/_h8iU50z8C0?si=a-XkgGEfeUxseQNa
EXPERTS CLUB, IMPORT, ДМС, МИД, ЭКСПОРТ
Протягом минулого місяця у ПП «БЕТС» проведено 22 торгові сесії з купівлі-продажу природного газу на середньо- та довгостроковому ринку, також по 4 торгові сесії кожного дня – на короткостроковому ринку.
Було сформовано 118 стартових позицій в ПП «БЕТС» з торгівлі ресурсами червня, липня та серпня 2026 року, у ГТС та ПСГ. Загалом реалізовано 38,9 млн куб. м природного газу на середньо- та довгостроковому ринку, що більш ніж удвічі перевищує показник попереднього періоду. На короткостроковому ринку було реалізовано 8,42 млн куб. м природного газу.
На середньо- та довгостроковому ринку в червні котирувальні ціни у однойменній секції перебували в діапазоні 20595,89-21685,83 грн. без ПДВ На короткостроковому ринку біржові курси щоденно змінювались у діапазоні – 20959,12-21626,64 грн. без ПДВ. Ціни були стабільними протягом усього місяця.
«У червні ринок природного газу на УЕБ продемонстрував збереження активності після травневого пожвавлення та перехід до більш зрілої фази. Попри вплив зовнішніх чинників український біржовий сегмент залишався робочим і ліквідним: учасники активно формували позиції як на купівлю, так і на продаж, а попит на ресурс червня підтвердив важливість прозорих індикативів для планування постачання. Для УЕБ це сигнал, що біржові механізми й надалі залишаються ключовим інструментом формування об’єктивної ринкової ціни, управління комерційними ризиками та підтримки стабільності оптового ринку природного газу», — зазначив генеральний директор УЕБ О. Коваленко.
Ощадбанк офіційно приєднався до глобальної ініціативи WE Finance Code (Кодекс фінансування жінок-підприємниць), підписавши відповідний лист про наміри. Участь у програмі підтверджує прагнення банку розширювати можливості фінансування бізнесів під керівництвом жінок, впроваджувати найкращі міжнародні практики підтримки підприємництва та сприяти усуненню бар’єрів у доступі до фінансових ресурсів.
Підписавши лист про наміри, Ощадбанк взяв на себе зобов’язання забезпечити системний розвиток напряму підтримки жіночого підприємництва, відстежувати та аналізувати гендерні показники фінансування, а також розширювати спеціалізовані продукти й програми для жінок-підприємниць. Після завершення перехідного періоду банк звітуватиме про виконання цих зобов’язань Національному банку України для їх подальшого включення до щорічної глобальної звітності WE Finance Code.
В Україні ініціативу реалізують Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства, Національний банк України та Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР). Міністерство виконує функції національного координатора WE Finance Code та забезпечує координацію роботи коаліції учасників. До коаліції WE Finance Code входять банки, кредитні спілки, лізингові компанії та профільні об’єднання фінансового сектору, а з приєднанням Ощадбанку коло її учасників продовжує розширюватися.
Приєднання до WE Finance Code є логічним продовженням системної роботи Ощадбанку з підтримки жіночого підприємництва. Станом на кінець червня 2026 року кредитний портфель бізнесів під керівництвом жінок у сегменті мікро-, малого та середнього бізнесу (ММСБ) сягнув 5,2 млрд грн. Для порівняння, на початку 2022 року цей показник становив 1,3 млрд грн, тобто за період повномасштабної війни обсяг кредитування жіночого бізнесу зріс у чотири рази.
Сьогодні жінки-підприємниці формують 34% кредитного портфеля ММСБ Ощадбанку. Крім того, вони становлять 40% усіх отримувачів безповоротних грантів, які банк верифікує та супроводжує в межах державних і міжнародних програм підтримки підприємництва.
«За час повномасштабної війни кредитний портфель бізнесів під керівництвом жінок в Ощадбанку зріс у чотири рази — до 5,2 млрд грн. Це найкраще свідчення того, що жінки-підприємниці залишаються однією з найдинамічніших категорій наших клієнтів. Ми бачимо їхню стійкість, адаптивність та високу фінансову дисципліну навіть у нинішніх надскладних умовах. Саме тому ми успішно розвиваємо власну екосистему “Жіноча справа”, яка пропонує не просто фінансування, а комплексне рішення для старту та масштабування бізнесу. Для нас велика честь долучитися до глобальної спільноти WE Finance Code. Ми переконані, що лідери ринку мають не лише впроваджувати найкращі практики, а й задавати напрям розвитку. Саме тому ставимо перед собою амбітну мету — разом з іншими учасниками ініціативи створювати нові фінансові рішення, які розширюватимуть можливості українських жінок-підприємниць та сприятимуть розвитку цього напряму в Україні», — зазначила Наталя Буткова-Вітвіцька, членкиня правління Ощадбанку, відповідальна за ММСБ.
Важливою складовою цієї роботи є власна екосистема «Жіноча справа», яка забезпечує комплексну підтримку жінок-підприємниць. Програма передбачає фінансування стартапів на придбання франшизи до 5 млн грн та агропроєктів — до 10 млн грн, пільгові умови кредитування з відтермінуванням погашення основної суми боргу до 7–9 місяців, конкурентні відсоткові ставки, швидкий розгляд кредитних заявок, можливість онлайн-подання документів, персональний супровід менеджера та консультаційну підтримку.
WE Finance Code — глобальна багатостороння ініціатива, спрямована на розширення доступу жінок-підприємниць до фінансування. Сьогодні вона впроваджується більш ніж у 30 країнах світу та об’єднує фінансові установи, регуляторів, бізнес-асоціації й міжнародних партнерів навколо розвитку фінансової екосистеми жіночого підприємництва.
Верховна Рада призначила голову правління НАК «Нафтогаз України» Сергія Корецького на посаду прем’єр-міністра України.
За його кандидатуру, висунуту президентом Володимиром Зеленським, на засіданні парламенту в четвер проголосували 289 народних депутатів.
На посаді прем’єра Корецький замінив колишню голову українського уряду Юлію Свириденко, яка обіймала цю посаду рівно один рік, починаючи з 17 липня 2025 року.
Корецький народився 14 березня 1978 року в Луцьку. Вищу освіту здобув у Луцькому технічному університеті за спеціальностями «Машинобудування» та «Економіка бізнесу», а також в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу – за спеціальністю «Видобуток нафти і газу».
Пройшов шлях від молодшого аналітика групи компаній «Континуум» (з 1999 року) до генерального директора компанії «Континуум» (з 2007 року).
З 2013 року до кінця 2018 року розвивав бізнес мережі АЗК WOG на посаді СЕО.
Після чого приступив до реалізації власних проєктів. Був співзасновником і головою правління енерготрейдера Centurion Group SA (Швейцарія).
З 9 листопада 2022 року обіймав посаду директора ПАТ «Укрнафта» та ПАТ «Укртатнафта». З 14 травня 2025 року — голова правління НАК «Нафтогаз України».
За даними руху «Чесно», у 2002–2006 та 2012–2014 роках був помічником народного депутата Верховної Ради IV та VII скликань на громадських засадах Ігоря Єремєєва.
У 2006 році балотувався до Волинської обласної ради 5-го скликання від Народного блоку Литвина, а також до Верховної Ради V скликання від того ж Блоку.
У 2007–2012 роках був помічником на громадських засадах народного депутата Верховної Ради VI скликання Катерини Ващук, обраної від Блоку Литвина.
Корецький задекларував 32,3 млн грн доходів за 2025 рік, земельні ділянки загальною площею 261,6 тис. кв. м у Донецькій області, шість годинників марок Rolex, Patek Philippe, Breguet, OPUS та Ulysse Nardin тощо.
Україна в січні-червні поточного року збільшила експорт переробленого чавуну в натуральному вимірі на 11,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 981,461 тис. тонн зі 883,174 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у червні було експортовано 183,780 тис. тонн чавуну, у травні – 159,378 тис. тонн, у квітні – 181,670 тис. тонн, у березні – 168,493 тис. тонн, у лютому – 194,345 тис. тонн, у січні – 93,795 тис. тонн.
За січень-червень-2026 експорт чавуну у грошовому вимірі зріс на 11,3% – до $388,890 млн. При цьому експорт здійснювався переважно до США (86,25% поставок у грошовому вираженні), Туреччини (9,16%) та Італії (2,33%).
За перші шість місяців поточного року країна імпортувала з Німеччини 15 тонн чавуну на $35 тис., тоді як за аналогічний період минулого року – 29 тонн на $55 тис.
Як повідомлялося, Україна у 2025 році збільшила експорт чавуну у натуральному вимірі на 53,5% порівняно з 2024 роком – до 1 млн 980,620 тис. тонн, виторг – на 51,9%, до $759,882 млн. Експорт здійснювався переважно до США (68,25% поставок у грошовому вимірі), Італії (20,26%) і Туреччини (3,63%).
За минулий рік країна імпортувала 39 тис. тонн чавуну на $78 тис. з Німеччини (51,95%) та Бразилії (48,05%), тоді як у січні-грудні-2024 було завезено 38 тонн на $90 тис.
США з 12 березня 2025 року, згідно з рішенням президента Дональда Трампа, почали стягувати 25%-е мито на імпорт української сталевої металопродукції, крім чавуну.
Інформаційно-аналітичний центр Experts Club нещодавно представив відео аналіз про ТОП-20 країн виробників сталі – https://youtube.com/shorts/j7Yev2HCS4o?si=lfmGJ5jrx8036z1U
EXPERTS CLUB, ДМС, Металургія, США, ЧАВУН, ЭКСПОРТ
