Українські підприємства у січні-червні поточного року збільшили споживання металопрокату на 3,64% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 2 млн 9,3 тис. тонн.
Згідно із пресрелізом об’єднання “Укрметалургпром”, за цей період імпортовано 880,3 тис. тонн, або 43,81% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
За даними “Укрметалургпрому”, у січні-червні 2026 року українські метпідприємства виробили 2,940 млн тонн металопрокату (95,8% відносно аналогічного періоду 2025року), з яких, за інформацією Державної митної служби України, експортовано порядку 1,811 млн тонн, або 61,6%. У січні-червні 2025 року частка експорту становила 60,2% (1,848 млн тонн при загальному виробництві металопрокату 3,070 млн тонн).
Частка напівфабрикатів в експортних поставках в січні-червні 2026 року становила 42,85%, що значно вище показника аналогічного періоду 2025 року (30,90%). Питома вага плоского прокату в експортних поставках у січні-червні 2026 року дещо нижче січня-червня 2025 року (43,90% та 46,81% відповідно). Частка ж сортового помітно нижча за показник січня-червня 2025 року (13,35% у 2026 році проти 22,29% у 2025 року).
Структура імпорту в січні-червні 2026 року характеризується помітним домінуванням плоского прокату над сортовим (64,38% та 27,99% відповідно), проте у січні-червні 2025 року, домінування плоского прокату над сортовим було значно більшим (відповідно, 77,30% та 20,96%).
“У січні-червні 2026 року ємність внутрішнього ринку становила 2009,3 тис. тонн металопрокату, з яких 880,3 тис. т або 43,81% припадає на імпорт. У січні-червні 2025 року ємність внутрішнього ринку була 1938,7 тис. тонн, з яких 716,7 тис. тонн або 36,97% імпортовано. Таким чином, у січні-червні 2026 року спостерігається збільшення ємності внутрішнього ринку відносно січня-червня 2025 року на 3,64%, з одночасним зростанням частки імпортної складової на 6,84%”, – констатується у пресрелізі.
Основними експортними ринками українського металопрокату у січні-червні 2026 року, за даними Держмитслужби, є країни ЄС (80,0%), іншої Європи (10,6%) та СНД (7,0%).
Серед металургійних імпортерів у першому півріччі 2026 року перше місце обіймають інші країни Європи (48,5%), на другому країни Азії (25,8% ), на третьому – країни ЄС-27 (16,4%).
Як повідомлялося, ринок металопрокату України у 2025 році збільшився на 21,73% порівняно з 2024 роком – до 4 млн 1,6 тис. тонн. Було імпортовано 1 млн 603,6 тис. тонн, або 40,07% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
Ринок металопрокату України у 2024 році скоротився на 6,26% порівняно з попереднім роком – до 3 млн 288,4 тис. тонн, тоді як у 2023-му збільшився у 2,19 раза порівняно з 2022-м – до 3 млн 505,6 тис. тонн.
Кабінет міністрів на засіданні в середу затвердив умови приватизації Одеського припортового заводу (ОПЗ), а також продажу двох санкційних активів – ТОВ «Демуринський гірничозбагачувальний комбінат (ГЗК)» та ТОВ «Мотордеталь-Конотоп», повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко, відставку якої з цієї посади напередодні схвалила Верховна Рада.
«Державний пакет акцій ОПЗ буде виставлено на відкритий електронний аукціон зі стартовою ціною понад 4,3 млрд грн. Мета — залучити стратегічного інвестора, який відновить повноцінну роботу одного з найбільших хімічних комплексів України», — написала вона у Telegram.
Свириденко зазначила, що серед ключових умов для покупця – інвестувати не менше 500 млн грн у модернізацію та підвищення енергоефективності виробництва, а також зберегти основні види діяльності підприємства.
За її словами, стартова ціна продажу «Демуринського ГЗК» затверджена на рівні 1,82 млрд грн, «Мотордеталь-Конотоп» – 415,5 млн грн.
Усі три активи продаватимуться через відкриті онлайн-аукціони в системі Prozorro.Продажі, а отримані кошти надійдуть до Фонду ліквідації наслідків збройної агресії та будуть використані для відновлення України, уточнила глава уряду.
В іншому дописі Свириденко назвала це засідання заключним засіданням чинного складу уряду.
Як повідомляє Сербський Економіст, українська компанія «Каспіт Трейд» за два роки співпраці з сербським хімічним холдингом Elixir Group втричі збільшила поставки його мінеральних добрив на український ринок. У 2026 році імпортер планує відвантажити українським аграріям близько 90 тис. тонн продукції, повідомила компанія.
Інформацію оприлюднили за підсумками четвертого партнерського візиту українських сільгоспвиробників на підприємства Elixir Group у Сербії. Представники агрокомпаній відвідали завод Elixir Zorka у Шабаці та виробничий комплекс Elixir Prahovo, де ознайомилися з виробництвом добрив, контролем якості та логістичною інфраструктурою.
Найбільшим попитом в Україні, за даними імпортера, користуються комплексні NPK- та NP-добрива з додаванням сірки та мікроелементів. Вони застосовуються для основного та стартового підживлення зернових, олійних та технічних культур.
До асортименту Elixir Zorka входять понад 30 формул комплексних добрив.
Однією з переваг сербської продукції імпортер називає річкову логістику. Добрива завантажуються на баржі в Сербії та доставляються Дунаєм до порту Ізмаїл. За оцінками компанії, перевезення займає близько шести днів. Виробничі майданчики Elixir Group мають доступ до портової, залізничної та автомобільної інфраструктури.
Зростання поставок сербських добрив відбувається на тлі загального збільшення залежності українського ринку від імпорту. У першому півріччі 2025 року Україна ввезла 1,563 млн тонн мінеральних добрив, що на 25% перевищувало показник аналогічного періоду 2024 року. Імпорт комплексних NPK-добрив склав близько 379 тис. тонн.
Elixir Group називає себе найбільшим виробником комплексних мінеральних добрив у Південно-Східній Європі. Виробничі комплекси компанії розташовані в Шабаці та Прахово. Сукупна потужність виробництва мінеральних добрив становить близько 1 млн тонн на рік, понад 70% продукції постачається на експорт у більш ніж 85 країн.
https://t.me/relocationrs/3238
Монетний двір США планує розпочати карбування доларової монети із зображенням нинішнього президента країни Дональда Трампа.
Міністр фінансів Скотт Бессент представив у середу ескізи нової «золотої монети», на одній стороні якої зображено профіль Трампа поруч із фразою «In God We Trust».
«Монетний двір США на честь 250-річчя незалежності Америки розпочне карбування цієї нової золотої монети номіналом 1 долар, щоб вшанувати вічну спадщину свободи та вічний символ патріотизму», – написав Бессент у соцмережі.
Міністерство фінансів і Монетний двір не відповіли на запити The Wall Street Journal щодо обсягу та часу випуску цих монет, а також з якого матеріалу вони будуть виготовлені та де їх можна буде отримати.
Зображення чинного президента на американських пам’ятних монетах є рідкістю, зазначає видання. У США монети із зображенням глави держави зазвичай випускаються посмертно. Єдиним винятком стала монета номіналом 50 центів, випущена до 150-річчя незалежності Штатів у 1926 році. На її аверсі зображені профілі першого президента США Джорджа Вашингтона та чинного на той момент президента Келвіна Куліджа, на реверсі — Дзвін Свободи.
Члени асоціації “Укрцемент” очікують від оновленого складу Кабінету міністрів відкритого діалогу з галуззю щодо проблемних питань та пріорітезації інтересів національного виробника, повідомила агентству “Інтерфакс-Україна” виконавчий директор-керівник департаменту науково-технічної інформації асоціації “Укрцемент” Людмила Кріпка.
“Від нового уряду ми очікуємо відкритого діалогу та готовності чути позицію галузі щодо проблемних питань. Сподіваємося, що одним із пріоритетів державної політики залишатиметься захист національного виробника, а також буде забезпечено своєчасне й державницьке реагування на виклики, з якими сьогодні стикається цементна промисловість”, – зазначила вона.
Серед досягнень поточного складу уряду Кріпка вказала на успішну реалізацію гармонізації національних стандартів із законодавством Європейського Союзу у межах імплементації закону України “Про надання будівельної продукції на ринку”. Крім того, вона підкреслила й підтримку національного виробника, що стало важливим фактором для збереження конкурентоспроможності української промисловості.
Водночас, незважаючи на численні звернення Асоціації та партнерів до уряду, так і не вдалося захистити українських виробників цементу від дискримінаційного впливу механізму CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism – механізм транскордонного вуглецевого регулювання), додала Кріпка.
“Дефолтні значення викидів СО2, встановлені для України, фактично стали бар’єром для експорту української цементної продукції до країн Європейського Союзу”, – пояснила вона.
Для виробників будівельних матеріалів важливо, щоб питання розвитку інфраструктури, відбудови країни та промислової політики залишалися серед державних пріоритетів незалежно від моделі організації центральних органів виконавчої влади, повідомила Кріпка у відповідь на питання щодо можливого виділення окремого Міністерства інфраструктури зі складу Міністерства розвитку громад і територій.
“Вважаємо, що ефективність державного управління визначається не стільки кількістю міністерств, скільки якістю їхньої роботи, рівнем координації та швидкістю ухвалення рішень. Також будь-які структурні зміни не повинні призводити до затримки реалізації державних програм, дублювання функцій чи ускладнення взаємодії бізнесу з органами влади”, – резюмувала виконавчий директор.
Асоціацію “Укрцемент” створено в січні 2004 року шляхом реорганізації Українського концерну підприємств і організацій цементної промисловості “Укрцемент”. До асоціації входять п’ять груп компаній, що включають дев’ять цементних підприємств.
Імміграційна служба Нової Зеландії розширила можливості для іноземних підприємців, які претендують на отримання Business Investor Work Visa. Зміни набули чинності 6 липня 2026 року й стосуються переліку допустимих видів бізнесу, структури угод та джерел інвестиційного капіталу.
Тепер заявникам дозволено придбавати франчайзингові підприємства, що відповідають встановленим вимогам. Раніше франшизи не вважалися прийнятним об’єктом інвестування в рамках цієї програми.
Інвестори також отримали право купувати обраний бізнес через зареєстровану в Новій Зеландії юридичну особу, яка є податковим резидентом країни. Крім того, для фінансування покупки тепер можна використовувати подаровані кошти або активи за умови підтвердження їх законного походження.
Влада пояснює зміни прагненням наблизити імміграційні вимоги до звичайної комерційної практики та розширити коло доступних інвестиційних можливостей. Очікується, що реформа спростить залучення іноземного капіталу, управлінського досвіду та міжнародних ділових зв’язків у новозеландські компанії.
Business Investor Work Visa була запроваджена 24 листопада 2025 року для підприємців, готових придбати та особисто керувати бізнесом, що вже працює в Новій Зеландії. Віза діє до чотирьох років і може стати підставою для подальшого отримання статусу резидента.
Програма передбачає два інвестиційні варіанти. При інвестиції від 1 млн новозеландських доларів інвестор може подати заяву на резидентську візу після трьох років управління підприємством. Інвестиція від 2 млн новозеландських доларів дозволяє скористатися прискореною процедурою та звернутися за резидентським статусом через 12 місяців. При цьому підприємець повинен продовжувати керувати придбаним бізнесом не менше трьох років, включаючи період після отримання резидентської візи.
Окрім основної інвестиції заявник повинен підтвердити наявність не менше 500 тис. новозеландських доларів резервних коштів для проживання та утримання сім’ї. Вік кандидата не повинен перевищувати 55 років. Також потрібно мати щонайменше три роки відповідного досвіду ведення бізнесу або роботи на керівній посаді та володіти англійською мовою. Вартість подання заяви починається від 12,38 тис. новозеландських доларів.
Підприємство, що купується, має працювати в Новій Зеландії не менше п’яти років і мати щонайменше п’ять штатних співробітників у еквіваленті повної зайнятості. Вартість угоди без урахування вартості нерухомості та податку GST має становити не менше 1 млн новозеландських доларів, а частка інвестора в компанії — не менше 25%.
Після придбання підприємець зобов’язаний брати активну участь в управлінні, зберегти не менше п’яти робочих місць та створити щонайменше одне додаткове постійне робоче місце для громадянина або резидента Нової Зеландії. Для переходу на резидентську візу необхідно перебувати в країні не менше 184 днів на рік.
Вартість нерухомості, що належить компанії, не зараховується до мінімального розміру інвестицій. Це означає, що придбання підприємства разом із дорогою будівлею або земельною ділянкою саме по собі не гарантує виконання фінансової вимоги програми. Окремо оцінюється вартість операційного бізнесу.
За інформацією профільного видання Investment Migration Insider, яке посилається на представника новозеландської міграційної компанії, з листопада 2025 року по березень 2026 року було схвалено лише одну Business Investor Work Visa.
Business Investor Work Visa відрізняється від програми Active Investor Plus. Перша розрахована на підприємців, які купують і особисто керують діючою компанією. Active Investor Plus призначена переважно для заможних інвесторів і передбачає інвестиції від 5 млн новозеландських доларів у категорії Growth або від 10 млн новозеландських доларів у категорії Balanced без обов’язкового оперативного управління конкретним підприємством.
