Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявляє, що Японія планує виділити EUR160 млн для підтримки проєктів економічного відновлення України.
“Озвучив наші пріоритети швидкого відновлення: енергетика, житло, критична інфраструктура, гуманітарне розмінування та підтримка бізнесу. Вдячний японській делегації за сьогоднішню місію, яка сприятиме подальшому залученню японських компаній до відбудови”, – написав Шмигаль у Телеграм-каналі в понеділок за результатами зустрічі з державним міністром закордонних справ Японії Кійото Цуджі, державним міністром економіки, торгівлі та промисловості Кадзучіка Івата та представниками японського бізнесу.
За словами прем’єра, Україна зацікавлена у створенні спільних підприємств, особливо в переробній промисловості. “Для нас важлива співпраця у сферах АПК, металообробки, машинобудування, критичної сировини та ІТ. Досвід Японії в післявоєнному відновленні може стати в пригоді для економічного відновлення України”, – додав Шмигаль.
Національний банк України (НБУ) розробив положення про переведення українського страхового ринку на європейські стандарти для приведення діяльності страховиків у відповідність до директив Європейського Парламенту та Ради ЄС 2009/138/ЄС від 25 листопада 2009 року щодо започаткування та провадження діяльності у сфері страхування та перестрахування (Solvency II).
Як повідомляється на сайті НБУ, розроблене та запропоноване до обговорення громадськості положення про встановлення вимог щодо забезпечення платоспроможності та інвестиційної діяльності страховика складається з двох головних блоків.
Перший блок включає вимоги до забезпечення платоспроможності, зокрема, встановлює порядок розрахунку регулятивного капіталу та прийнятного регулятивного капіталу з урахуванням обмежень щодо складу та структури прийнятних активів для їх розрахунку, а також порядок розрахунку капіталу платоспроможності. Так, мінімальний капітал за спрощеним підходом для окремих категорій страховиків, зокрема, life-страховиків і non-life-страховиків, зі значними обсягами діяльності встановлений на рівні не менше 48 млн грн, для інших – 32 млн грн.
Спрощений підхід до розрахунку капіталу платоспроможності з урахуванням показників страхових премій, страхових виплат, технічних резервів тощо страховики застосовуватимуть до 2027 року.
Другий блок включає вимоги до інвестиційної діяльності страховика, зокрема активів для покриття технічних резервів та обмеження на інвестування.
НБУ зазначає, що положення набуде чинності з 1 січня 2024 року і передбачатиме шестимісячний строк для приведення страховиками своєї діяльності у відповідність до нових вимог. Після цієї дати за порушення вимог платоспроможності Нацбанк не застосовуватиме заходи впливу до страховиків у разі виконання планів відновлення діяльності та/або фінансування.
Зауваження та пропозиції до проєкту приймаються до 18 грудня 2023 року
Директива ЄС Solvency II стосується насамперед розміру капіталу, який повинні мати страхові компанії, щоб зменшити ризик неплатоспроможності. Наступними кроками щодо посилення вимог до платоспроможності страховиків в Україні, згідно з цією директивою, будуть визначення порядку оцінювання окремих категорій прийнятних активів та запровадження з 2027 року вимог до розрахунку капіталу платоспроможності та мінімального капіталу за базовим підходом для окремих категорій страховиків.
У неділю, 19 листопада, Аргентина обрала новим президентом лібертаріанця Хав’єра Мілея, прихильника радикальних поглядів на виправлення глибокої економічної кризи в країні, передає Reuters.
“За офіційними результатами, Мілей набрав майже 56% проти 44% у його суперника, пероністського міністра економіки Серхіо Масси”, – йдеться в повідомленні агентства.
Зазначається, що Мілей обіцяє провести шокову терапію економіки Аргентини. Він обіцяє закриття центрального банку, відмову від песо і скорочення витрат – потенційно болючі реформи, які знайшли відгук у виборців, обурених економічною кризою.
“Новому президенту Аргентини доведеться мати справу з порожньою скарбницею уряду і центрального банку, з борговою програмою Міжнародного валютного фонду на суму $44 млрд, а також з інфляцією, що наближається до 150%”, – підкреслює агентство.
Крім того, пише Reuters, перемога Мілея змінить політичний ландшафт і економічну схему Аргентини, а також може вплинути на торгівлю зерном, літієм і вуглеводнями. На додачу до всього, Мілей критикує Китай і Бразилію, заявляючи, що не матиме справу з “комуністами”, і виступає за зміцнення зв’язків зі США.
Ціни на нафту еталонних марок зростають уранці в понеділок після стрибка минулої п’ятниці.
Ціна січневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures на 7:11 кч становила $81,16 за барель, що на $0,55 (0,68%) вище за показник на закриття попередньої сесії. Минулої п’ятниці ці контракти підскочили в ціні на $3,19 (4,1%) – до $80,61 за барель.
Котирування ф’ючерсів на нафту WTI на січень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) на зазначений час підвищилися на $0,53 (0,7%) і становили $76,57 за барель. За підсумками минулої сесії вони підвищилися на $2,99 (4,1%) – до $75,89 за барель.
Завдяки активному підйому в п’ятницю обидві марки скоротили до мінімуму тижневе зниження. За минулий тиждень котирування Brent знизилися на 1%, WTI – на 1,7%.
Різке зростання котирувань у п’ятницю було викликано чутками про те, що ОПЕК+ може продовжити обмеження на видобуток нафти на кілька місяців або збільшити обсяг скорочень видобутку палива.
“Ті, хто торгує нафтою щонайменше 10 років, згадають шок на День подяки 2014 року, коли ОПЕК відмовилася від квот на видобуток й обвалила ціни з $80 до близько $45 за барель за лічені тижні”, – сказав редактор видання Sevens Report Research Тайлер Річі в інтерв’ю MarketWatch.
“Зараз ризики зміщені на користь “биків”, тому що посилення обмежень видобутку поверне ф’ючерси до позначки $100 за барель”, – додав він.
Водночас дані нафтосервісної компанії Baker Hughes засвідчили, що за минулий тиждень кількість нафтових бурових установок, що діють у США, зросла на шість, рекордними темпами з лютого, і становила 500 одиниць. Кількість газових установок тим часом знизилася на чотири, до 114, найнижчого рівня з початку вересня.
Гірничо-металургійна група “Метінвест” у рамках мілітарної ініціативи “Сталевий Фронт” Ріната Ахметова передала бійцям Державної прикордонної служби України чергову партію авто і БПЛА на близько 12 млн грн.
Згідно з прес-релізом у п’ятницю, щоб підтримати прикордонників України в боротьбі з ворогом “Метінвест” передав чергову партію допомоги.
При цьому уточнюється, що до чергової партії допомоги військовим увійшли десять мікроавтобусів Volkswagen і БПЛА – п’ять комплексів “Валькірія”, кожен з яких складається з двох літаків, і п’ять квадрокоптерів Mavic 3Т з тепловізором.
“Валькірія” – це комплекс, який зараз посилено використовується підрозділами Держприкордонслужби як у денний, так і в нічний час, щоб здійснювати розвідку і коригування підрозділів. Завдяки своїм технічним характеристикам БПЛА дають можливість працювати на ділянках, захищених радіоелектронними засобами противника, і наводити нашу артилерію та штурмові підрозділи”, – пояснив представник адміністрації Держприкордонслужби Дмитро Петренко, якого цитує пресслужба.
Щодо автомобілів, “Метінвесту” вдалося знайти їх у Німеччині – після купівлі вони пройшли додаткове ТО, було замінено всі рідини та необхідні запчастини.
“На сьогоднішній день ми передали прикордонникам вже понад 50 повнопривідних бусів, що застосовуються для патрулювання великих ділянок кордону. “Валькірій” це теж четверта партія: загалом ми передали вже приблизно 60 одиниць. Кожен такий БПЛА може контролювати 100 км, тож можна сказати, що цими “пташками” прикордонники закривають майже всі наші кордони. Також “Валькірії” від “Метінвесту” використовуються на гарячих напрямках – зокрема, в Бахмуті”, – зазначив керівник проєктного офісу генерального директора “Метінвесту” Олександр Водоввіз,
Загалом від початку повномасштабної війни “Метінвест” спрямував на підтримку України та українців 4,2 млрд грн. З цієї суми понад 2 млрд грн – допомога бійцям у рамках мілітарної ініціативи Сталевий Фронт Ріната Ахметова. Компанія передала 150 000 бронежилетів, 25 000 касок і шоломів, 80 000 протитанкових їжаків, 31 500 турнікетів, 1 500 дронів, 2 000 тепловізорів, 500 автомобілів і 300 спеціальних мобільних телефонів.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані, в основному, в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
За умови повноцінної роботи морського коридору понад 50% експортних відвантажень у 2024 році здійснюватиметься морем, повідомив заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Юрій Васьков на “Інфраструктурному дні 2023”, організованому Європейською бізнес-асоціацією в Києві в п’ятницю.
“Очікуємо, що у 2024 році понад 50% експортних перевезень буде здійснюватися морським шляхом. Як це було і з “зерновою ініціативою”, коли вона працювала – 52% (відвантажень) було через порти Великої Одеси, решта 48% – через Дунай і Західні кордони. Плюс-мінус так буде і по всіх галузях”, – сказав заступник міністра.
За його словами, функціонування коридору і Дунайських портів сприятиме прискоренню зростання ВВП.
“Функціонування українського морського коридору у 2024 році дасть мінімум плюс 8% до показника зростання ВВП України. Якщо в нас у бюджеті закладено +5%, то за умови, якщо буде працювати морський коридор і Дунай, буде +13% до зростання. Тому це важливо”, – заявив Васьков.
Заступник міністра зазначив, що Україна зацікавлена в розширенні каналів судноплавства, зокрема й за рахунок його відновлення в Миколаївському регіоні. Однак рішення ухвалюватимуть залежно від ситуації з безпекою.
“Щодо розширення. Безумовно, ми в цьому зацікавлені. Безумовно, ми робитимемо все для того, щоб за першої можливості відновити судноплавство в Миколаївському регіоні, але залежати це залежатиме від військової ситуації. Поки ми маємо окуповану Кінбурнську косу, на жаль, це небезпечно”, – сказав заступник міністра.
Раніше повідомлялося, що українським морським коридором, встановленим ВМС ЗСУ, з 10 серпня 2023 року скористалося 151 судно, з яких 121 вже вийшло ним із 4,4 млн тонн експортного вантажу.
