Федеральний канцлер Карл Нехаммер під час зустрічі з депутатами Національної ради в головному комітеті з питань ЄС виступив категорично проти “прискореної процедури” вступу до Європейського Союзу України та Молдови, повідомляє прес-служба парламенту Австрії.
“Нехаммер відповів депутатам від АПС Петре Штегер, Крістіану Хафенеккеру та Акселю Кассеггеру, що Австрія не погодиться на переговори про вступ України в нинішніх умовах. Не повинно бути жодного преференційного режиму для України, особливо по відношенню до Боснії і Герцеговини, яка зараз також перебуває на переговорах про вступ”, – зазначається в повідомленні.
Він також зазначив, що президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн не проводила консультацій, перш ніж оголосити про перспективу переговорів про вступ України.
Окремо Нехаммер зазначив, що для того, щоб ЄС був “придатний” для розширення, необхідно провести внутрішні реформи.
“Загалом Австрія, як і раніше, дотримується лінії ЄС, коли йдеться про солідарність з Україною, але не порушуючи нейтралітету, пояснив Нехаммер. Йдеться насамперед про фінансову допомогу для підтримки України як “держави загалом”, – зазначається в повідомленні.
Українські підприємства в січні-листопаді поточного року збільшили імпорт міді та мідних виробів у вартісному вираженні вдвічі порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $119,939 млн.
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України, експорт міді та мідних виробів за цей період скоротився на 21,8% – до $65,172 млн.
У листопаді імпортовано міді на $15,907 млн, експортовано – на $3,802 млн.
Крім того, Україна за 11 місяців 2023 року знизила імпорт нікелю та виробів на 75,7% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до $14,366 млн (у листопаді – $1,928 млн), алюмінію та виробів із нього наростила на 7,6%, до $334,511 млн ($26,885 млн).
Водночас знизила ввезення свинцю та виробів з нього на 67,5% – до $919 тис. ($28 тис.), імпорт олова та виробів з нього – на 23%, до $2,419 млн ($135 тис.), але наростила цинку і цинкових виробів – на 23,3%, до $42,302 млн ($4,776 млн).
Експорт алюмінію та виробів з нього в січні-листопаді поточного року знизився на 1,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $89,183 млн (у листопаді – $7,176 млн), свинцю та виробів з нього зріс на 33,1% – до $14,074 млн ($1,267 млн), нікелю та виробів становив $508 тис. ($251 тис.), тоді як за 11 місяців 2022 року він був $1,168 млн.
Цинку за кордон поставлено за 11 місяців на $117 тис. (у листопаді – $19 тис.) проти $1,321 млн у січні-листопаді-2022. Експорт олова та виробів становив $79 тис. (у листопаді – на $22 тис.) проти $423 тис. за 11 міс.-2022 року.
Як повідомлялося, українські підприємства 2022 року знизили імпорт міді та мідних виробів у вартісному виразі на 64,3% порівняно з попереднім роком – до $65,370 млн, а їхній експорт зменшився на 56,3% – до $90,245 млн.
Крім того, Україна 2022 року скоротила імпорт нікелю та виробів із нього на 49,9% порівняно з 2021 роком – до $59,754 млн, алюмінію та виробів із нього – на 33,4%, до $340,398 млн. Водночас знизила ввезення свинцю та виробів із нього на 66,6% – до $2,839 млн.
Імпорт олова і виробів з нього впав на 33,5% – до $3,312 млн, а також скоротилося ввезення цинку і цинкових виробів – на 58,7%, до $38,690 млн.
Експорт алюмінію та виробів із нього за 2022 рік знизився на 42,7% порівняно з 2021 роком – до $96,972 млн, свинцю та виробів із нього – на 68,7% – до $11,970 млн, нікелю та виробів – на 73,9%, до $1,268 млн.
Експорт цинку за 2022 рік становив $1,331 млн, тоді як 2021 року він становив $550 тис. Експорт олова та виробів 2022 року становив $424 тис. проти $346 тис. за попередній рік.
Прогноз змін облікової ставки Національного банку України, %
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Перші проєкти щодо механізму здешевлення страхування морських перевезень у територіальних водах України вже реалізуються спільно зі страховим ринком, що сприяє безпеці морських перевезень та збільшенню обсягів українського експорту.
Таку інформацію було озвучено під час відеоспілкування першої віцепрем’єр-міністерки України – міністерки економіки Юлії Свириденко зі старшим партнером найбільшої у світі консалтингової компанії з питань управління ризиками Marsh McLennan Кріспіном Еллісоном.
“Страхування суден – один із найскладніших проєктів, у якому задіяні десятки зацікавлених учасників. Це ясно демонструє, що міжнародний страховий ринок готовий працювати в Україні. Наші подальші спільні кроки будуть спрямовані на розширення впровадження подібних страхових інструментів для інших видів експорту”, – наголосила Свириденко, яку цитують на сайті міністерства.
Як повідомлялося, новий механізм страхування морських перевезень у територіальних водах України дасть змогу здешевити вартість страхування зерна приблизно на 2,5 відсоткових пункти від вартості страхового тарифу, що дасть зернотрейдерам змогу заощадити приблизно 100-140 грн на одній тонні вантажу, а загалом сільськогосподарським товаровиробникам це додатково принесе до 4 млрд грн. Ці кошти будуть спрямовані аграріям як за допомогою збільшення ціни придбання, так і на додаткові закупівлі.
“Реалізація механізму страхування морських перевезень дасть змогу забезпечити безпеку судноплавства, сприятиме стабільності морських перевезень, а також забезпечить сталий експорт української продукції через порти країни”, – зазначають у Мінекономіки.
У роботі найбільшого мобільного оператора України “Київстар” вранці у вівторок стався масштабний збій, абоненти повідомляють про відсутність мережі та інтернету, сайт оператора також недоступний, повідомляє “Суспільне”.
У компанії офіційно підтвердили технічний збій.
“Сьогодні в нашій мережі стався технічний збій, унаслідок якого можуть бути недоступні послуги зв’язку та доступу до інтернету в частині абонентської бази. Фахівці компанії працюють над усуненням проблеми”, – йдеться в повідомленні представника компанії Ірини Леличенко.
За відсутності мобільного зв’язку можна скористатися безкоштовною послугою національного роумінгу, уточнила представник компанії.
Ціни на нафту продовжують помірно зростати вранці у вівторок, відновлюючись після зниження протягом останніх семи тижнів.
Ціна лютневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures на 7:07 кв становить $76,54 за барель, що на $0,51 (0,67%) вище за показник на закриття попередньої сесії. У понеділок ці контракти підвищилися в ціні на 19 центів, до $76,03 за барель.
Котирування ф’ючерсів на нафту WTI на січень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) до зазначеного часу зросли на $0,54 (0,76%) і становили $71,86 за барель. За підсумками минулої сесії вони подорожчали на 9 центів – до $71,32 за барель.
До цього обидві марки завершували в мінусі сім тижнів поспіль, чого не спостерігалося з 2018 року.
Напередодні нафта подорожчала “через короткострокову перепроданість на ринку ф’ючерсів” після того, як котирування WTI протестували ключовий рівень опору, сказав редактор Sevens Report Research Тайлер Річі. Підтримку ринку також надало поліпшення настроїв інвесторів і попит на ризикові активи, додав він.
Водночас негативним фактором стали дані про те, що споживчі ціни в Китаї в листопаді впали на 0,5% у річному вираженні, максимальними темпами за три роки. Дефляцію в КНР зафіксовано за підсумками другого місяця поспіль, що свідчить про ослаблення попиту на сировину для промислового сектора, зазначає Market Watch.
“Ми бачимо, що в Китаї зростання послаблюється, Європа перебуває в рецесії або на межі рецесії, і економіка США теж сповільнилася, хоча й не настільки істотно, як інші, – сказав аналітик JonesTrading Майк О’Рурк. – Ось чому ціна WTI залишається близько $70 за барель”.
