Статус тимчасового захисту в країнах ЄС станом на 30 вересня 2024 року мали 4 млн 197,37 тис. громадян країн, що не входять до ЄС, які залишили Україну внаслідок російського вторгнення 24 лютого 2022 року, порівняно з 4 млн 163,66 тис. громадян місяцем раніше, повідомляє Євростат.
«Порівняно з кінцем серпня 2024 року найбільший абсолютний приріст кількості одержувачів спостерігався в Німеччині (+7 005; +0,6%), Польщі (+4 645; +0,5%) та Іспанії (+3 170; +1,5%)», – ідеться в інформації відомства.
Воно вказало, що кількість бенефіціарів скоротилася у Франції (-570; -0,9%) та Італії (-10; -0,0%).
Таким чином у вересні зростання кількості біженців з України зі статусом тимчасового захисту сповільнилося до 33,7 тис. з 39,8 тис. у серпні.
Згідно з даними Євростату, незважаючи на позбавлення Німеччиною в липні майже 237 тис. осіб зазначеного статусу, вона однаково залишається країною з найбільшим їхнім числом у ЄС і світі – 1 млн 129,34 тис. на кінець вересня, або 26,9% від загальної кількості бенефіціарів у ЄС.
До трійки лідерів входять також Польща – 979,84 тис., або 23,3% і Чехія – 378,48 тис., або 9,0%.
Слідом зі значним відставанням ідуть Іспанія – 218,30 тис., Румунія – 172,41 тис. та Італія – 166,79 тис.
Водночас Євростат уточнив, що в даних щодо Іспанії, Греції та Кіпру враховується частина людей, чий статус тимчасового захисту вже недійсний.
Згідно з даними відомства, порівняно з чисельністю населення кожного члена ЄС найбільша кількість бенефіціарів тимчасового захисту на тисячу осіб у вересні 2024 року спостерігалася в Чехії (34,7), Литві (28,1) та Польщі (26,8), тоді як відповідний показник на рівні ЄС становить 9,3.
Мовиться також, що на 30 вересня 2024 року на громадян України припадало понад 98,3% бенефіціарів тимчасового захисту. Дорослі жінки становили майже половину (45,0%) одержувачів тимчасового захисту в ЄС, діти – майже третину (32,3%), тоді як дорослі чоловіки – трохи більше ніж п’яту частину (22,7%) від загальної кількості. Роком раніше частка жінок була 46,5%, дітей 33,7% і дорослих чоловіків 19,9%.
Понад 100 тис. осіб зі статусом тимчасового захисту на кінець вересня 2024 року було також у Словаччині – 126,97 тис., Нідерландах – 119,01 тис. та Ірландії – 107,93 тис.
Від 50 тис. до 100 тис. їх налічували в Бельгії – 84,54 тис., Австрії – 81,91 тис., Литві – 81,07 тис., Норвегії – 76,11 тис., Фінляндії – 67,27 тис., Швейцарії – 66,63 тис., Болгарії – 64,32 тис., Португалії – 63,66 тис. і Франції – 60,10 тис. (дані про дітей переважно не включено – Євростат).
Далі йдуть Латвія – 46,99 тис. осіб, Швеція – 44,63 тис., Угорщина – 37,99 тис., Данія – 36,93 тис., Естонія – 34,24 тис., Греція – 31,78 тис., Хорватія – 25,40 тис., Кіпр – 21,68 тис., Ісландія – 3,92 тис., Люксембург – 3,82 тис., Мальта – 2,16 тис. і Ліхтенштейн – 0,66 тис.
Євростат уточнив, що всі наведені дані стосуються надання тимчасового захисту на підставі Рішення Ради ЄС 2022/382 від 4 березня 2022 року, що встановлює наявність масового припливу переміщених осіб з України у зв’язку з військовим вторгненням Росії та тягне за собою запровадження тимчасового захисту. 25 червня 2024 року Європейська рада ухвалила рішення про продовження тимчасового захисту для цих осіб з 4 березня 2025 року по 4 березня 2026 року.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 15 жовтня цього року оцінювали в 6,192 млн, а загалом у світі – у 6,752 млн, що відповідно на 38 тис. і 27 тис. більше, ніж на 24 вересня цього року.
У самій Україні, за останніми даними ООН на серпень цього року, було 3,669 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО), що на 121 тис. більше, ніж на квітень цього року.
За даними регіональної влади, на які посилаються в ООН, з 1 серпня до 3 жовтня Донецьку область на сході України залишили понад 120 тис. осіб, зокрема 19,5 тис., які втекли від активних бойових дій. У Сумській області влада оцінює, що було евакуйовано 36 тис. осіб, зокрема 6 тис. дітей.
Як зазначав на початку березня минулого року заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%. Мінекономіки в макропрогнозі на цей рік заклало повернення в Україну 1,5 млн осіб.
Водночас Нацбанк, навпаки, у жовтневому інфляційному звіті знову погіршив прогноз відтоку з України цього року з 0,4 млн до 0,5 млн. В абсолютних цифрах ідеться про зростання кількості мігрантів, які залишаються за кордоном, цьогоріч до 6,8 млн. Водночас оцінку відтоку на наступний рік знижено з 0,3 млн до 0,2 млн.
У новому звіті Нацбанк підтвердив очікування початку повернення українців додому 2026 року, проте знизив прогноз чистого припливу 2026 року до 0,2 млн з 0,4 млн.
Найбільший оператор мобільного зв’язку в Україні “Київстар” має намір інвестувати в спектр радіочастот 1940-1945/2130-2135 МГц і 2355-2395 МГц 1,43 млрд грн, повідомила пресслужба компанії у вівторок.
Також уточнюється, що отримання компанією в користування на 15 років додаткового спектра радіочастот значно посилить її можливості для розширення покриття 4G і поліпшення якості послуг у всіх регіонах країни.
У компанії зазначили важливу роль “Київстар” у розвитку галузі електронних комунікацій в Україні, зокрема у впровадженні 4G. У пресслужбі нагадали, що саме “Київстар” запропонував державі інноваційний підхід до розв’язання проблеми фрагментованого спектра частот – у 2018 році компанія підтримала пропозицію національного регулятора, повернувши державі смугу частот у діапазоні 1800 МГц. Це дало змогу провести прозорий аукціон, за результатами якого держбюджет отримав 5,43 млрд грн, а споживачі – якісне 4G-покриття по всій країні.
У 2020 році “Київстар” уже вдруге добровільно і безкоштовно повернув державі смугу частот у діапазоні 900 МГц.
“Для подальшого усунення “цифрового розриву” між містом і селом важливо було розгортати 4G і в нижчому діапазоні частот 900 МГц, що дає змогу забезпечити ширше охоплення покриттям, особливо вздовж доріг і у віддалених місцевостях. Але дефіцит спектра і фрагментація і в цьому діапазоні гальмував технологічний розвиток ринку”, – йдеться в повідомленні пресслужби “Київстару”.
СЕО компанії Олександр Комаров висловив подяку Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку (НКЕК), Міністерству цифрової трансформації та державі за підготовку і проведення прозорого аукціону з розподілу частот у спектрі 2100-2300-2600МГц, який дасть змогу розвивати інфраструктуру і підвищувати якість послуг мобільного зв’язку для абонентів.
“Аукціон на отримання ліцензій на користування радіочастотним спектром – це важливий крок у розвитку галузі електронних комунікацій України і свідоцтво того, що війна не зупиняє інвестиції в державні активи, а ефективне управління ними може принести значні кошти до бюджету”, – процитувала Комарова пресслужба “Київстар”.
У компанії також уточнили, що участь в аукціоні на отримання ліцензій на користування радіочастотним спектром у смугах 2024 року є частиною інвестиційної програми “Київстару” та її материнської компанії VEON, відповідно до якої протягом 2023-2027 років заплановано залучити в економіку України $1 млрд.
Раніше повідомлялося, що НКЕК провела аукціон на надання в користування на частот мобільного зв’язку. “Київстар”, “Vodafone-Україна” (“ВФ-Україна”) і lifecell (“Лайфселл”) отримали в користування на 15 років нові частоти в діапазонах 2100, 2300 і 2600 МГц сумарно запропонувавши за них 2 млрд 894,734 млн грн за початкової загальної ціни 2 млрд 871,531 млн грн.
Відповідно до умов технологічно нейтральних загальнонаціональних ліцензій, встановлених НКЕК, кожен із переможців зобов’язався протягом 24 місяців від дати початку дії ліцензії забезпечити використання отриманої смуги частот на щонайменше 1,5 тис. базових станціях, а протягом перших 12 місяців – на щонайменше 500 базових станціях.
“Київстар” придбав право на використання протягом 15 років частот у діапазоні 1940-1945/2130-2135 МГц (без Києва) за 448 млн 500 тис. грн, у діапазоні 2355-2395 МГц – за 994 млн 800 тис. грн.
За даними аналітиків EastFruit, Україна в сезоні 2024/25 років продовжує активно наздоганяти світових лідерів з експорту замороженої малини, якими залишаються Сербія та Польща. Однак Польща, щоб утриматися на лідерських позиціях, дедалі більше залежить від реекспорту продукції, здебільшого українського походження.
Протягом перших трьох місяців сезону, з липня по вересень включно, Україна експортувала понад 28 тис. тонн замороженої малини та ожини, що є новим рекордом для цього періоду. Експорт, таким чином, зріс одразу на 36% порівняно з тим самим періодом минулого року і на 45% порівняно з 2022 роком. Примітно, що зростання експорту відбувається на тлі численних повідомлень фермерів про зниження врожаю малини у 2024 році.
«Незважаючи на те, що Польща залишається основним ринком збуту замороженої малини з України, її частка в загальному обсязі експорту продовжує знижуватися. Україна поступово починає виходити із замороженою малиною безпосередньо на традиційні для Польщі ринки збуту, такі як Німеччина і Франція. Наприклад, цього сезону частка ринку Німеччини в експорті замороженої малини з України вже перевищує 20%», – говорить Андрій Ярмак, економіст інвестиційного департаменту ФАО.
Серед основних ринків збуту для української малини на початку сезону також Чехія, Литва, Австрія, Бельгія та Італія. Також у новому сезоні вже відправлено перші партії української замороженої малини на такі важливі та перспективні ринки збуту, як США та Канада.
За даними аналітиків, навіть Сербія – світовий лідер з експорту малини, придбала в Україні велику партію продукції у вересні 2024 року, очевидно, для її реекспорту.
Європейська комісія (ЄК) погіршила прогноз зростання економіки Європейського союзу у 2024 році до 0,9% з очікуваних раніше 1%. Прогноз збільшення ВВП єврозони цього року залишено на рівні 0,8%. У 2025 році Єврокомісія чекає зростання ВВП єврозони на 1,3%, Євросоюзу – на 1,5%. Травневий прогноз передбачав підйом на 1,4% і 1,6% відповідно. У 2026 році темпи зростання економіки єврозони прискоряться до 1,6%, ЄС – до 1,8%, прогнозує регулятор.
«Після тривалої та повсюдної стагнації економіка ЄС повернулася до зростання в першому кварталі цього року. Як і очікувалося навесні, помірні, але стійкі темпи зростання збереглися в другому і третьому кварталах на тлі подальшого ослаблення інфляційного тиску. Умови, що склалися, вказують на помірне прискорення внутрішнього попиту, незважаючи на підвищену невизначеність», – наголошується в прес-релізі.
Згідно з прогнозом ЄК, інфляція (індекс HICP) в єврозоні цьогоріч сповільниться до 2,4% із 5,4% у 2023 році й ослабне до 2,1% у 2025 році. У травні темпи інфляції прогнозувалися на рівні 2,5% і 2,1% відповідно. У 2026 році споживчі ціни, як очікується, зростуть на 1,9% у єврозоні та на 2% у ЄС.
«Наявні доходи домогосподарств продовжили зростати хорошими темпами в першому півріччі завдяки збільшенню зайнятості та триваючому відновленню реальної заробітної плати», – йдеться у звіті.
Водночас ситуація з інвестиціями стала розчаруванням – показник скоротився більш ніж на 2,5% у першому півріччі. Головним негативним фактором як для споживчих витрат, так і для інвестицій бізнесу Єврокомісія назвала підвищену невизначеність.
Безробіття в єврозоні, як очікується, становитиме 6,5% цьогоріч і опуститься до 6,3% наступного року, залишившись на цьому рівні 2026 року. У ЄС очікується зниження безробіття до 5,9% у 2025 і 2026 роках з 6,1% у 2024 році.
Дефіцит бюджету в країнах ЄС у 2024 році може скоротитися до 3,1% ВВП з 3,6% ВВП роком раніше, у країнах єврозони – до 3%. У 2025 році показники знизяться до 3% і 2,9% відповідно, у 2026 – до 2,9% і 2,8%, прогнозує ЄК.
Співвідношення загального держборгу до ВВП у Євросоюзі до 2026 року, як очікується, збільшиться до 83,4% з 82,1% у 2023 році.
Економіка Німеччини, згідно з прогнозом ЄК, скоротиться на 0,1% поточного року і зросте на 0,7% наступного. ВВП Франції, як очікується, збільшиться на 1,1% і 0,8% відповідно, Італії – на 0,7% і 1%, Іспанії – на 3% і 2,3%.
«Економічний прогноз для ЄС залишається вкрай невизначеним, а ризики значною мірою зміщені в бік зниження показників», – наголошується в повідомленні Єврокомісії.
До таких ризиків належать геополітичні, зокрема пов’язані з військовою агресією РФ в Україні та конфліктом на Близькому Сході, а також зовнішньоторговельні, пов’язані з можливими «протекціоністськими заходами з боку торговельних партнерів». ЄК також вказує на ризики слабкого зростання продуктивності праці та небезпеку масштабних стихійних лих.
Іспанська влада має намір проводити легалізацію до 300 тис. мігрантів на рік, щоб заповнити брак робочої сили в країні через старіння населення, заявила у вівторок міністр соціального забезпечення та міграції Іспанії Ельма Саїс.
«В Іспанії є вибір між відкритою процвітаючою країною або закритою бідною країною. Ми обрали другу», – наводять західні ЗМІ її слова.
За її словами, політика із залученням мігрантів триватиме три роки. Вона уточнила, що Іспанії потрібно на рік 250 – 300 тис. іноземних працівників, здатних платити податки, з метою зберегти державу загального добробуту.
Нові заходи влади передбачають спрощення процедур для видачі іммігрантам дозволів на проживання і роботу, що сприятиме отриманню іноземною робочою силою гарантованих трудових прав. Крім того, приїжджі, які шукають роботу, зможуть продовжити дію візи з трьох до 12 місяців. Іноземцям з навчальною візою дозволять працювати до 30 годин на тиждень.
ЗМІ зазначають, що економіка Іспанії – країни з населенням 48,9 млн – є найшвидше зростаючою в ЄС. Цій тенденції, зокрема, сприяє приплив кваліфікованих мігрантів із країн Латинської Америки. За підрахунками рейтингового агентства Fitch Ratings Inc., 2022 року до Іспанії в’їхало більше мігрантів, ніж за все попереднє десятиліття разом.
Однак жовтневі опитування громадської думки, проведені іспанськими ЗМІ, засвідчили, що 57% респондентів вважають нинішній рівень міграції в країну занадто високим. 54% вважає, що реальна чисельність іммігрантів вища, ніж декларує влада.
ТОВ “Зелений парк” (Ізяслав Хмельницької обл.), що випускає папір для гофрування (флютинг) і тарний картон, у січні-жовтні поточного року наростило обсяг виробництва на 24% до того ж періоду 2023 року – до 474,07 млн грн.
Згідно зі статистичними даними асоціації “Укрпапір”, наданими агентству “Інтерфакс-Україна”, таким чином, за підсумками 10 місяців компанія трохи сповільнила темп приросту цього показника – за підсумками дев’яти місяців він становив 26,6%.
Випуск продукції в натуральному виразі за січень-жовтень збільшився на 8,6% – майже до 27 тис. тонн. Водночас у жовтні компанія скоротила випуск флютингу і тестлайнера на 9,4% до жовтня-2023 і на 17% до вересня поточного – до 3,1 тис. тонн.
ТОВ “Зелений парк” зареєстровано 2011 року, виробляє продукцію з макулатурної сировини, щорічно переробляючи до 72 тис. тонн макулатури.
Фабрика оснащена фінським обладнанням Valmet, що дає змогу випускати флютинг і тестлайнер щільністю від 70 до 200 г/кв. м шириною рулону до 2,8 м.
За даними проєкту Clarity Project, власником 100% ТОВ “Зелений парк” виступає зареєстрована на Кіпрі “Картон Мілл Лімітед”, а кінцевими бенефіціарами – киянин Володимир Шандра і співвласник корпорації «АТБ» Геннадій Буткевич.
Компанія завершила 2023 рік зі збитком 78,2 млн грн (на 56% більше, ніж роком раніше) за падіння виручки на 6,8% до 498,6 млн грн.
