Виробництво паперу та картону основними підприємствами целюлозно-паперової промисловості України у січні-липні 2026 року скоротилося на 2,9–3% порівняно з аналогічним періодом 2025 року, незважаючи на покращення показників у липні.
Про це свідчать дані асоціації «УкрПапір».
Виробництво безпосередньо паперу за сім місяців скоротилося на 8,2%, картону — на 1,2%.
Виробництво ящиків із гофрокартону знизилося на 1,6%, а виробництво шпалер — на 6,3%.
Водночас виробництво туалетного паперу в рулонах зросло на 7% порівняно з січнем-липнем минулого року.
Ще швидше збільшувався випуск окремих видів санітарно-гігієнічної продукції. Виробництво туалетного паперу зі 100%-ної целюлози за сім місяців зросло приблизно на 20,4%, паперових рушників у рулонах — на 9,5%.
Позитивну динаміку також продемонструвало виробництво зошитів. За підсумками семи місяців воно збільшилося на 11%.
При цьому найбільший сегмент галузі — картон та пакувальні матеріали — у липні вже перейшов до помітного зростання. Випуск картону за місяць збільшився на 11,2% у річному вираженні, у тому числі тарного картону — на 16%.
Загальний грошовий обсяг товарної продукції підприємств галузі за січень-липень збільшився на 19,3% порівняно з аналогічним періодом 2025 року.
Таким чином, фізичні обсяги виробництва паперу та картону за підсумками семи місяців залишаються нижчими за торішні, тоді як виручка галузі зростає значно швидше. Липнева статистика водночас вказує на відновлення виробництва картону та окремих категорій споживчої паперової продукції.
Серед найбільших підприємств, що надають статистику асоціації, — Київський картонно-паперовий комбінат, Трипольський пакувальний комбінат, Кохавинська паперова фабрика, «ВГП» (ТМ «Рута»), «Понінківська КПФ-Україна» та львівська «Картонно-паперова компанія».
Виробництво первинного алюмінію в країнах Перської затоки в липні становило 293 тис. тонн, що на 44% менше, ніж за той самий місяць 2025 року, згідно з попередніми розрахунками Міжнародного інституту алюмінію (IAI).
Обсяги виробництва продовжують залишатися близькими до найнижчого рівня за більш ніж п’ятнадцять років через вплив військового конфлікту на Близькому Сході на роботу заводів у регіоні. Два заводи в країнах Перської затоки, на які припадає близько 9% світових потужностей з виробництва первинного алюмінію, зазнали атаки Ірану наприкінці березня.
Проте виробництво дещо зросло з локального мінімуму в 274 тис. тонн, зафіксованого у квітні. У травні обсяг виробництва становив 281 тис. тонн, у червні – 276 тис. тонн, згідно з переглянутими даними IAI.
Emirates Global Aluminium у серпні повідомила, що відновлення роботи заводу в Аль-Тавілі (Абу-Дабі) після аварійної зупинки в березні відбувається швидше, ніж очікувалося. Однак повернення до колишніх рівнів виробництва може відбутися не раніше початку 2027 року. Підприємство, потужності якого становлять 1,5 млн тонн на рік, зараз працює приблизно на 18%.
Світове виробництво первинного алюмінію в липні скоротилося на 1,7% у річному вимірі – до 6,16 млн тонн. Зокрема, виробництво в Китаї зросло на 2,7% і сягнуло 3,866 млн тонн. У Північній Америці показник не змінився (330 тис. тонн), у Європі – зріс на 7,5% (до 643 тис. тонн), в Азії без урахування КНР – на 2,7% (до 422 тис. тонн).
Детальніший огляд про Світове виробництво алюмінію – 1970–2024 дивіться у відео на YouTube-каналі Experts Club.
Україна в січні-липні 2026 року імпортувала 28,3 тис. тонн сирів, що на 24,7% більше, ніж за аналогічний період минулого року, тоді як експорт українських сирів зріс лише на 1,2% — до 8,2 тис. тонн.
Про це свідчать дані Державної митної служби, які наводить Асоціація виробників молока (АВМ) у публікації від 26 серпня.
Таким чином, за розрахунками на основі даних АПМ, фізичний обсяг імпорту сирів виявився приблизно в 3,5 рази більшим за експорт, а різниця між ввезенням і вивезенням сягнула близько 20,1 тис. тонн.
Ще більш помітним залишається розрив у грошовому вираженні. Вартість імпортованих за сім місяців сирів склала $168,8 млн, збільшившись на 17,9%, тоді як експорт приніс Україні $37,4 млн, що всього на 0,5% більше за торішній показник.
Таким чином, імпорт перевищив експорт у грошовому вираженні приблизно в 4,5 рази, а від’ємне сальдо торгівлі сирами становило близько $131,4 млн.
З наведених АПМ даних також випливає, що середня розрахункова вартість імпортованого сиру становила близько $6 тис. за тонну, експортованого — близько $4,6 тис. за тонну.
При цьому імпорт у натуральному вираженні зростає помітно швидше, ніж його вартість: обсяг збільшився на 24,7%, а витрати на закупівлі — на 17,9%. Це вказує на зниження середньої розрахункової імпортної вартості тонни приблизно на 5% порівняно з січнем–липнем минулого року.
Для порівняння: весь товарний імпорт України у січні–липні 2026 року становив $58,1 млрд, експорт — $24,1 млрд, повідомляла Державна митна служба.
Основними постачальниками сирів на український ринок залишаються Польща, Німеччина та Нідерланди, тоді як українська продукція переважно постачається до Молдови, Казахстану та Німеччини.
Першоджерело: Асоціація виробників молока з посиланням на дані Державної митної служби.
Українські підприємства целюлозно-паперової галузі в липні 2026 року збільшили виробництво паперу та картону на 5,2% порівняно з липнем минулого року — до 55,3 тис. тонн, свідчать дані асоціації «УкрПапір».
Порівняно з червнем поточного року виробництво зросло на 5,3%.
Основним рушієм стало виробництво картону, яке збільшилося на 11,2% у річному вимірі — до 43,56 тис. тонн. Зокрема, випуск тарного картону, включаючи папір для гофрування, зріс на 16% — до 36,36 тис. тонн.
Водночас безпосередньо виробництво паперу в липні скоротилося на 12,5% порівняно з липнем 2025 року — до 11,74 тис. тонн.
Основну частину становив папір-основа для санітарно-гігієнічної продукції — 10,62 тис. тонн, що на 9,2% менше, ніж роком раніше. Виробництво письмового та друкарського паперу скоротилося майже вдвічі — до 64 тонн.
Випуск ящиків із гофрокартону становив 50,06 млн кв. м, що на 2,5% менше, ніж у липні минулого року.
Незважаючи на неоднорідну динаміку окремих видів продукції, у грошовому вираженні галузь продовжила зростання. Обсяг товарної продукції підприємств, що надали дані асоціації, у липні досяг 3,056 млрд грн, збільшившись на 28,8% у річному вираженні та на 3,3% порівняно з червнем.
До статистики «УкрПапір» входять, зокрема, Київський картонно-паперовий комбінат, Трипольський пакувальний комбінат, Кохавинська паперова фабрика, «ВГП» (ТМ «Рута»), «Понінківська КПФ-Україна» та львівська «Картонно-паперова компанія». Асоціація не публікує показники окремих підприємств через ризики воєнного часу.
Страхові компанії України, що спеціалізуються на страхуванні життя, у січні-липні 2026 року зібрали 3,6 млрд грн страхових премій, що на 11,7% перевищує показники аналогічного періоду 2025 року.
Як повідомляється на сайті Національної асоціації страховиків України (НАСУ), у липні було зібрано 570,7 млн грн страхових премій, що є найвищим результатом поточного року і свідчить про готовність населення інвестувати у власне майбутнє навіть в умовах макроекономічної невизначеності.
Крім того, на думку НАСУ, важливим показником розвитку є активне розширення клієнтських портфелів за рахунок нових договорів. Зокрема, обсяг премій першого року зріс майже на 13% порівняно з показниками червня.
НАСУ також зазначає, що за сім місяців 2026 року виплати, здійснені страховиками життя, зросли на 39% порівняно з аналогічним періодом 2025 року. Ця тенденція цілком прогнозована, оскільки зараз компанії масово й стабільно повертають кошти за довгостроковими договорами, укладеними ще 15–20 років тому.
НАСУ також повідомляє, що за сім місяців 2026 року рейтинг страховиків життя за зібраними преміями виглядає наступним чином: СК «МетЛайф» – 1,887 млрд грн, СК «ТАС» – 617,7 млн грн, «Граве Життя» – 373,9 млн грн, «ПЗУ Життя» – 241,6 млн грн, «Аркс Лайф» – 213,3 млн грн.
Рейтинг за виплатами: «МетЛайф» – 427,1 млн грн; СК «ТАС» – 322,1 млн грн; «Граве Україна страхування життя» – 284,3 млн грн; «Уніка життя» – 108,7 млн грн; PZU Life – 53,5 млн грн.
Як повідомлялося, станом на 1 серпня 2026 року в Україні працювало 10 компаній зі страхування життя.
Як повідомляє Fixygen, британський фінтех-стартап Revolut запустив у обіг прив’язаний до євро стейблкоін EURR, пише Bloomberg з посиланням на заяву компанії. Емітентом EURR є компанія Bridge, що належить американській Stripe. Bridge також володітиме та керуватиме активами, якими забезпечений цей стейблкоін.
Спочатку він буде доступний обмеженій кількості клієнтів Revolut у Данії, Польщі та Португалії, а пізніше цього року стартап має намір відкрити доступ і для інших ринків Європейської економічної зони (ЄЕЗ).
EURR буде інтегрований у додаток Revolut і дозволить обмінювати євро на криптовалюту і, навпаки, безпосередньо в блокчейні.
Компанія називає його впровадження першим кроком у рамках своєї стратегії щодо стейблкоїнів, яка передбачає запуск токенів із прив’язкою й до інших валют.
«Revolut почав із того, що усунув приховані комісії та бар’єри в обміні валют, — зазначається в заяві компанії. — Тепер ми робимо те саме з криптовалютою».
Інформаційно-аналітичний ресурс Finance Magnates із посиланням на офіційні документи пише, що EURR було запущено 20 серпня і його позиціонують як Revolut Euro. За її даними, стейблкоін доступний у роздрібному додатку Revolut та на криптовалютній біржі Revolut X. Станом на вівторок в обігу перебувало лише 374 EURR при резервах у розмірі 374 євро.
Revolut була заснована у 2015 році в Лондоні Миколою Сторонським (випускник МФТІ та РЕШ) та Владиславом Яценком. Компанія обслуговує понад 80 млн роздрібних та 800 тис. бізнес-клієнтів по всьому світу. У понад 30 країнах вона працює як банк.
У 2024 році Revolut стала найдорожчою приватною технологічною компанією Європи, отримавши оцінку вартості в $45 млрд, а минулого року підтвердила цей статус, збільшивши оцінку до $75 млрд.
