«Укрнафта» перерахувала до державного бюджету ще 1,43 млрд грн дивідендів.
Із моменту переходу компанії під управління держави загальна сума сплачених дивідендів уже сягнула 16,73 млрд грн.
«Попри масштабні руйнування виробничої інфраструктури внаслідок російських ударів, потребу у відновленні та заміні пошкодженого обладнання, а також додаткові інвестиції в захист об’єктів, «Укрнафта» у 2025 році забезпечила стабільні відрахування частини чистого прибутку до державного бюджету», – зазначив голова правління АТ «Укрнафта» Богдан Кукура.
Наразі інтенсивність обстрілів і руйнувань виробничої інфраструктури та мережі автозаправних комплексів компанії на прифронтових територіях зростає. Додатковими чинниками, які впливають на фінансовий стан компанії, стали світова нафтова криза, необхідність імпорту додаткових обсягів пального на початку 2026 року для уникнення дефіциту нафтопродуктів у країні, а також зобов’язання спрямовувати весь газ власного видобутку на забезпечення потреб населення.
Навіть за цих умов компанія зберігає операційну стійкість, продовжує видобуток, забезпечує країну якісним пальним, інвестує в розвиток і в повному обсязі виконує свої зобов’язання перед державним і місцевими бюджетами.
АТ “Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором найбільшої національної мережі АЗК – UKRNAFTA. У 2024 році компанія вступила в управління активами Glusco. У 2025 році завершила угоду з Shell Overseas Investments BV про купівлю мережі Shell в Україні. Загалом оперує майже 700 АЗК.
Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція.
У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
Державний ПриватБанк запустив масштабну медійну кампанію “Щось робиш – щось буде”, яка охопить ключові канали комунікації, серед яких радіо, зовнішня реклама, діджитал-відеоплатформи, соціальні мережі – Instagram, TikTok, Facebook та банерні мережі, йдеться у повідомленні на сайті цієї найбільшої української фінансової установи у вівторок.
“Наші дослідження і соціологічні опитування показують, що під час війни немає часу відкладати щось на потім, а треба жити своє життя на повну тут і зараз, не чекаючи кращого часу”, – наводиться у релізі коментар голови правління банку Мікаеля Бьоркнерта.
“Відкривати бізнес, створювати родини, купувати своє перше житло, чи більше часу проводити із рідними. Ми поряд у всіх цих важливих для наших клієнтів моментах”, – додав він.
Зазначається, що для запуску нової іміджевої кампанії ПриватБанк створив музичний ролик за участі виконавця thekomakoma, який нині служить у лавах Збройних сил України. Амбасадорами кампанії стали Аміль і Раміль з Курган&Agregat, ветеранка Руся Данілкіна, представники українського бізнесу: Марчук Хліб, Nick.sense та клієнти банку, які розвивають власні проєкти, займаються бізнесом, творчістю або трансформують країну кожен на своєму рівні.
Інформація про вартість кампанії у релізі відсутня.
ПриватБанк – найбільший банк України. Загальні активи фінустанови, за даними Нацбанку, на 1 червня 2026 року становили 965,11 млрд грн (22,7% загального обсягу).
Державний банк зауважив, що згідно з регулярними дослідженнями Brand Health Tracking за перший квартал 2026 року, рівень довіри до нього є вищим ніж у інших фінустанов на ринку й становить 49%. У банку це пояснюють наявністю доступних, персоналізованих та діджиталізованих продуктів для клієнтів.
У Національному заповіднику “Києво-Печерська лавра” відбулося урочисте відкриття Дальніх печер для паломників і відвідувачів.
Як передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна“, зранку у вівторок у Лаврі відбувся молебень за Україну, який звершив митрополит Православної церкви України (ПЦУ) Епіфаній за участі намісник Свято-Успенської Києво-Печерської лаври ПЦУ, єпископ Авраамія.
Після цього для паломників та відвідувачів буде відкрито доступ до печер.
Зазначається, що перший місяць доступ буде відкрито лише для вірян, а орієнтовно з 15 серпня – для всіх відвідувачів.
“Пройшло не так багато часу з того моменту, коли ми всі разом відкривали Ближні печери. Сьогодні ми відкриваємо Дальні печери. І це свідчить про те, що наші справи є системними. Дуже важливо, щоб Києво-Печерська лавра була тим місцем, яке відкрите для українських вірян, для українських прочан, де звучить українська молитва, український Духовний гімн, де люди відчувають себе частиною української культурної, релігійної і державної традиції”, – сказала на відкритті віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури України Тетяна Бережна.
У заході також взяли участь перший заступник міністра культури України Іван Вербицький, генеральний директор національного заповідника “Києво-Печерська лавра” Максим Остапенко, голова Українського інституту національної пам’яті (УІНП) Олександр Алфьоров, голова комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної Микита Потураєв (фракція “Слуга народу”), народний депутат Микола Княжицький (“Європейська солідарність”), представники ПЦУ, Мінкультури та заповідника.
Дальні печери – одна з найдавніших святинь Києво-Печерської лаври. Разом із Ближніми вони утворюють унікальну систему рукотворних підземних лабіринтів, у яких у середині XI століття зародився Києво-Печерський монастир. Спочатку печери слугували житлом і місцем молитовного подвигу ченців, а згодом стали підземним некрополем.
Як повідомлялося, з 29 березня 2023 року Національний заповідник “Києво-Печерська лавра” розірвав договір оренди зі Свято-Успенським монастирем УПЦ (МП). Того самого дня Господарський суд Києва відкрив провадження за позовом Свято-Успенської Києво-Печерської лаври УПЦ (МП) до заповідника “Києво-Печерська лавра” щодо незаконного розірвання договору оренди, а в самій УПЦ (МП) заявили, що не мають наміру виселятися з лаври до завершення судового розгляду. 9 серпня 2023 року суд визнав законним розірвання договору між монастирем УПЦ (МП) і заповідником “Києво-Печерська лавра”. Наразі тривають суди в апеляційній інстанції.
У серпні 2023 року Національний заповідник “Києво-Печерська лавра” тимчасово припинив доступ на територію Нижньої лаври всіх відвідувачів.
У лютому 2026 року заповідник відкрив доступ на територію Ближніх печер, а в червні у Ближніх печерах Лаври відновилися регулярні молебні.
Дальні печери, ЗАПОВІДНИК, Києво-Печерська лавра, паломник, ПЦУ
Airbnb переводить власників житла на нову модель сервісних зборів: замість колишньої схеми, за якою господарі зазвичай платили близько 3%, а гості окремо сплачували сервісний збір, платформа запроваджує єдину комісію для власників.
Тепер більшість господарів платитимуть 15,5% від вартості бронювання. Airbnb пояснює це бажанням зробити ціни прозорішими: гість бачитиме підсумкову вартість без окремого сервісного збору зверху.
Для власників це означає необхідність переглянути ціни. Якщо тариф не змінити, чистий дохід зменшиться. За прикладом Airbnb, при ціні $100 господар отримає $84,50 після утримання комісії.
Перехід відбувається поетапно. Для господарів за межами Європейської економічної зони крайній термін коригування цін встановлено на 15 вересня, для господарів у межах ЄЕЗ — на 13 жовтня.
Для ринку короткострокової оренди це посилить тиск на власників та керуючі компанії: їм доведеться перераховувати тарифи, знижки та фінансові моделі.
Міністр національної оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш заявив, що українці призовного віку, які перебувають у Польщі, повинні бути в Україні та служити своїй країні.
«Усі молоді українці, здатні воювати, мають бути в Україні й там служити батьківщині», — заявив Косиняк-Камиш під час виступу, відео якого опублікував канал Video Parlament.
Він також розкритикував українців, які демонструють розкішний спосіб життя в Польщі або порушують місцеві правила. Зокрема, в опублікованих уривках виступу міністр заявив, що подібні випадки «не є нормальними» і що таких осіб слід висилати.
Заява пролунала на тлі дискусії в Польщі щодо поведінки частини українців, які перебувають у країні, а також щодо мобілізаційних потреб України. Окремим приводом для суспільної реакції раніше став випадок з українським інфлюенсером, який на автомобілі в’їхав у район Морського Ока в Татрах всупереч забороні; польська поліція домагалася для нього п’ятирічної заборони на в’їзд до Польщі та країн Шенгенської зони.
При цьому Косиняк-Камиш одночасно розкритикував ультраправих політиків та опозиційну партію «Право і справедливість» за підігрівання антиукраїнських настроїв. Він наголосив, що поляки з початку повномасштабної війни відкрили свої домівки та надали масштабну допомогу українцям, не створюючи таборів для біженців.
Раніше глава Міноборони Польщі вже висловлював подібну позицію. У лютому 2025 року в інтерв’ю Radio ZET він говорив, що українці призовного віку повинні виїхати з Польщі й воювати за свою країну, а також називав «непристойним і неприпустимим» вигляд молодих українських чоловіків у дорогих автомобілях і п’ятизіркових готелях.
Нова риторика польського міністра збіглася в часі з обговоренням у ЄС змін у режимі тимчасового захисту для українців. Єврокомісія 26 червня 2026 року запропонувала продовжити тимчасовий захист для людей, які втекли від війни в Україні, до 4 березня 2028 року, але водночас зазначила, що тимчасовий захист, як правило, не повинен надаватися новим прибулим особам, які не зможуть підтвердити дозвіл української влади на виїзд з урахуванням їхніх військових обов’язків.
Reuters із посиланням на пропозицію Єврокомісії повідомляв, що обмеження має стосуватися нових прибульців — українських чоловіків призовного віку без дозволу української влади на виїзд, але не українців, які вже перебувають під захистом у країнах ЄС.
Польща залишається однією з головних країн ЄС за кількістю українців зі статусом тимчасового захисту. За даними Eurostat, станом на 31 травня 2026 року в Польщі такий статус мали 967,505 тис. осіб з України, що становило 22,1% усіх осіб, які отримали тимчасовий захист з України в ЄС. Більше було лише в Німеччині — 1,283 млн осіб.
За даними польського Управління у справах іноземців, близько 993 тис. громадян України в Польщі зареєстровані на підставі тимчасового захисту та PESEL UKR. Крім того, 462 тис. громадян України мають діючі дозволи на тимчасове проживання, а ще 92 тис. — постійне проживання або статус довгострокового резидента ЄС.
Таким чином, заява Косиняка-Камиша відображає більш жорстку лінію частини польського політичного класу: Варшава продовжує підтримувати Україну, але водночас дедалі частіше порушує питання про мобілізацію українців, які перебувають за кордоном, та про неприпустимість поведінки, що викликає роздратування в польському суспільстві.
Косіняк-Камиш, мобілізація, ПОЛЬЩА, тимчасовий захист, УКРАЇНА
ПрАТ по виробництву інсулінів “Індар” (Київ) у 2025 році скоротив чистий прибуток на 23,6% у порівнянні з 2024 роком – до 12,388 млн грн.
Як повідомила компанія у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, дохід від реалізації у 2025 році склав 562,024 млн грн, що майже на 12% менше, ніж роком раніше.
Згідно з даними системи Опендатабот, за перший квартал 2026 року виручка “Індару” склала майже 165 млн грн, чистий прибуток – 4,844 млн грн.
ПрАТ “Індар” спеціалізується на біотехнологічних препаратах, є єдиним в Україні підприємством із повним циклом виробництва інсуліну: від отримання субстанції до готової лікарської форми.
Основний напрям діяльності “Індар” – виробництво препаратів інсуліну, а також лікарських засобів для системи згортання крові та метаболічної терапії.
