Як повідомлє Еxperts.news, українські підприємства у липні 2026 року значно збільшили випуск зошитів, туалетного паперу та шпалер, свідчать дані асоціації підприємств целюлозно-паперової галузі «УкрПапір».
Виробництво зошитів сягнуло 28,36 млн штук, що на 34,5% більше, ніж у липні 2025 року. Порівняно з червнем поточного року випуск збільшився одразу в 4,4 рази.
Виробництво туалетного паперу в рулонах зросло на 9,8 % у річному вираженні — до 52,48 млн рулонів.
При цьому випуск туалетного паперу зі 100 %-ної целюлози досяг 23,68 млн рулонів, збільшившись майже на 23 % порівняно з липнем минулого року.
Продовжив відновлення й ринок шпалер. У липні українські підприємства виробили 1,63 млн умовних шматків шпалер, що на 12,8% більше, ніж роком раніше, і на 7,5% більше, ніж у червні.
У цьому сегменті асоціація має статистику найбільшого виробника — підприємства «Слов’янські шпалери — КФТП».
Виробництво паперових рушників у рулонах також зросло на 1,6% у річному вимірі — до 5,14 млн рулонів. Водночас випуск столових серветок із 100%-ної целюлози скоротився більш ніж наполовину — до 1,5 млн пачок.
Загалом обсяг товарної продукції підприємств галузі в липні досяг 3,06 млрд грн, що на 28,8% більше, ніж у липні 2025 року.
Таким чином, у целюлозно-паперовій промисловості найпомітніше зростання в липні припало не тільки на пакувальний картон, а й на частину споживчої паперової продукції.
Першоджерело — асоціація «УкрПапір».
ТОВ СП “НІБУЛОН” пропонує запровадити перехідний механізм присвоєння та підтвердження кваліфікації фахівців річкового флоту, що, за його оцінкою, дасть можливість збільшити перевезення Дунайським експортним коридором на 100 тис. тонн на місяць, повідомила пресслужба компанії з посиланням на директора з логістики Сергія Калкутіна.
“Нібулон” може додатково задіяти на Дунаї 12 буксирів, але для цього потрібно вирішити питання перекваліфікації та оформлення необхідних документів приблизно для 30 фахівців. І ми не єдині, хто стикається з таким обмеженням. Якщо створити працездатний механізм для залучення кваліфікованих фахівців у масштабах галузі, Дунайський коридор зможе перевозити додатково до 100 тис. тонн вантажів на місяць”, – цитує пресслужба Калкутіна.
Він пояснив, що судновласники мають технічно готовий флот, однак не можуть повною мірою комплектувати екіпажі та вводити в роботу додаткові судна через дефіцит кваліфікованих членів екіпажів.
Як зазначено в повідомленні, “Нібулон” пропонує запровадити тимчасовий перехідний механізм присвоєння та підтвердження кваліфікації фахівців річкового флоту й отримання ними необхідних документів до завершення повного переходу на європейські правила. Це, зокрема, дозволить фахівцям із необхідною підготовкою та досвідом оперативніше завершувати документальне оформлення для роботи на Дунаї.
Калкутін наголосив, що додаткові перевезення Дунайським коридором дадуть можливість підтримати закупівлі в агровиробників, забезпечити надходження валютної виручки та підвищити стійкість експортної системи України.
“Нібулон” запропонував профільним органам державної влади спільно з представниками галузі сформувати перехідне рішення, яке дозволить залучити необхідну кількість кваліфікованих фахівців до роботи на внутрішніх водних шляхах із дотриманням вимог до професійної компетентності та безпеки судноплавства.
Як повідомлялося, за даними Мінагрополітики, з 1 по 18 серпня Україна експортувала 900 тис. тонн агропродукції, з яких близько 45% експортовано через Дунайський регіон.
Українські компанії, які прагнуть стати постачальниками міжнародних корпорацій, стикаються з формалізованими процедурами supplier onboarding. Великому замовнику недостатньо отримати комерційну пропозицію – він повинен однозначно ідентифікувати юридичну особу, перевірити її власників, банківські реквізити, країну реєстрації та базові ризики.
Через це прозора бізнес-ідентифікація стає одним з практичних бар’єрів для виходу українських постачальників у глобальні ланцюги закупівель. Компанія може відповідати технічним вимогам, але втрачати час через розбіжності у назві, адресі, реєстраційних даних або міжнародному профілі.
«Постачальник великої корпорації має бути не лише конкурентним, а й легко перевірюваним. Закупівельник повинен швидко зрозуміти, яка саме юридична особа стоїть за пропозицією, хто її контролює і чи збігаються дані в різних системах. Для українського бізнесу це один з елементів професійної підготовки до роботи з глобальними клієнтами», – зазначив директор із розвитку та маркетингу «Інтерфакс-Україна», керівник бізнес-підрозділу D&B-«Інтерфакс-Україна», кандидат економічних наук Максим Уракін.
Перед реєстрацією у системі постачальника компанії варто перевірити офіційну англомовну назву, юридичну адресу, відомості про керівника та власників, контактні дані, банківську інформацію і міжнародні ідентифікатори. Якщо D-U-N-S Number уже присвоєний, слід переконатися, що пов’язаний з ним профіль актуальний.
Для міжнародної корпорації така стандартизація зменшує ризик дублювання постачальників, шахрайства, помилкових платежів і санкційних порушень. Для української компанії – прискорює проходження внутрішніх процедур замовника.
Dun & Bradstreet працює з глобальною системою бізнес-ідентифікації та корпоративних даних, які використовуються у процесах supplier management, due diligence і procurement. В Україні відповідні сервіси та підтримку надає D&B – «Інтерфакс-Україна».
Для українських виробників, ІТ-компаній, інженерних підприємств та постачальників послуг прозорий бізнес-профіль може стати одним з базових інструментів інтеграції у закупівельні ланцюги міжнародних груп.
Dun & Bradstreet – міжнародний постачальник бізнес-даних та аналітичних рішень, історія якого почалася у 1841 році. D&B працює з даними про компанії у світі та надає інструменти для ідентифікації бізнесу, перевірки контрагентів, оцінки кредитних і комерційних ризиків, комплаєнсу та управління ланцюгами постачання.
Офіційним представником Dun & Bradstreet в Україні є інформаційне агентство «Інтерфакс-Україна». Спеціалізований підрозділ D&B – «Інтерфакс-Україна» надає українським компаніям доступ до міжнародних бізнес-даних, допомагає перевіряти іноземних контрагентів та працювати з інструментами D&B.
Звернутися з питання можна через спеціалізований ресурс D&B — dnb.ua, електронною поштою – Urakin@interfax.kyiv.ua або за телефоном +38 (044) 270-65-74.
Ціни на мідь продовжують зростати після того, як за підсумками попередньої сесії вони сягнули рекордних значень.
Котирування тримісячних ф’ючерсів на Лондонській біржі металів (LME) у вівторок зросли на 0,5% – до $14349,5 за тонну. В середу вони зросли на 0,5% – до $14 415,5 за тонну.
Вересневі ф’ючерси на мідь на біржі Comex торгуються за ціною $6,73 за фунт, що на 0,3% вище рівня на закриття торгів 25 серпня.
Китайська компанія Zijin Mining попередила, що затоплення на мідному підприємстві в Демократичній Республіці Конго може призвести до скорочення виробництва компанії цього року на 57 тис. тонн, що чинитиме додатковий тиск на ринок.
Цього року ціна на мідь на LME зросла приблизно на 16% через істотне збільшення постачань металу до США та скорочення запасів в інших країнах.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club випустив відео присвячене світовому виробництву міді та провідним країнам-виробникам – https://youtube.com/shorts/_h8iU50z8C0?si=a-XkgGEfeUxseQNa
EXPERTS CLUB, LME, METAL, Zijin Mining, МИД, ЦІНА
Сильні дощі в Бразилії погіршили якість нового врожаю кави та можуть призвести до дефіциту високоякісних зерен арабіки на світовому ринку, тоді як ф’ючерси на цей сорт з червня зросли приблизно на 35%, повідомляє Bloomberg.
Бразилія є найбільшим виробником арабіки у світі й забезпечує близько 45% її глобального виробництва, тому проблеми з якістю врожаю можуть вплинути на постачання преміальної кави далеко за межі країни.
Основною проблемою стали надзвичайно інтенсивні опади під час збору врожаю. У червні дощі збили велику кількість дозрілих кавових ягід з дерев, після чого вони кілька днів лежали на перезволоженій землі, що підвищує ризик ферментації, появи цвілі та небажаних присмаків.
За оцінкою голови кооперативу Expocacer Сімао де Ліми, що об’єднує понад 800 виробників у регіоні Cerrado Mineiro на південному сході Бразилії, в середньому дощами було збито близько 20% кавових ягід проти звичайних 5–7%.
Отже, мова йде не про втрату 20% усього бразильського врожаю, а про значне пошкодження продукції в одному з найважливіших регіонів виробництва високоякісної арабіки.
Ситуацію погіршила друга хвиля опадів у липні. Дощі потрапили вже на зібрані зерна, розкладені для сушіння, через що деяким виробникам довелося починати процес сушіння заново.
За даними метеорологічної компанії Vaisala, кількість опадів в окремих районах кавового поясу Бразилії в червні-липні сягала 250–500% кліматичної норми, а в деяких місцях випало до восьми разів більше дощів, ніж зазвичай.
Проблеми з якістю вже позначаються на ринку. Ф’ючерси на арабіку з червня подорожчали приблизно на 35%, компенсувавши значну частину зниження цін з початку року.
На фізичному ринку високоякісна бразильська кава продається з премією до 15 центів за фунт порівняно з ф’ючерсами в Нью-Йорку.
Особливо помітним може виявитися скорочення обсягів кави, що відповідає стандартам постачання на сертифіковані склади Intercontinental Exchange (ICE) у США та Європі.
У звичайний рік вимогам ICE відповідає приблизно 30–35 % продукції регіону Cerrado Mineiro. Після цьогорічних дощів ця частка, за оцінкою де Ліми, може скоротитися до 10–15 %. При цьому запаси кави на сертифікованих складах ICE вже наближаються до мінімальних рівнів цього століття.
Це може посилити конкуренцію між міжнародними обсмажувачами за якісні зерна. Bloomberg зазначає, що бразильську арабіку використовують, зокрема, компанії Starbucks, Lavazza та Illy.
Разом із тим говорити про дефіцит кави загалом поки що передчасно. Міністерство сільського господарства США очікує, що в сезоні, який розпочинається в жовтні, світова пропозиція кави перевищить споживання приблизно на 10 млн мішків, що стане найбільшим профіцитом за шість років. Одним із основних чинників має стати рекордне виробництво в самій Бразилії.
Тому головна проблема ринку полягає не стільки в загальній кількості кави, скільки в доступності високоякісної арабіки. Великі виробники можуть частково компенсувати нестачу зміною складу кавових сумішей та закупівлями зерен з інших регіонів, однак для преміального сегмента ситуація може призвести до подальшого зростання закупівельних і роздрібних цін.
Додатковим ризиком для ринку залишається погода. Reuters відзначає посилення феномену Ель-Ніньо, який у сезоні 2026–2027 років може додатково підвищити волатильність ринків кави, какао та інших тропічних сільськогосподарських товарів.
Агрохолдинг «Кернел» підписав кредитну угоду на 100 млн євро з Експортно-інвестиційним фондом Данії (EIFO) для фінансування будівництва свого першого вітроенергетичного проєкту — вітрової електростанції потужністю 94,5 МВт із системами накопичення енергії в центральній частині України.
«Для «Кернел» це логічне продовження нашої довгострокової стратегії розвитку відновлюваної енергетики та зміцнення енергетичної стійкості бізнесу. Стабільне енергозабезпечення наших активів дозволяє виконувати міжнародні контракти», — зазначив генеральний директор української компанії Євген Осипов, слова якого наведено в прес-релізі, опублікованому у вівторок.
Зазначається, що фінансування надається в рамках спеціальної програми EIFO з підтримки інвестицій в Україні, а угоду було підписано за участю міністра бізнесу та конкурентоспроможності Данії Мартіна Лідегора.
Згідно з прес-релізом, вітрова електростанція складатиметься з 21 сучасної вітрової турбіни, які поставить і встановить данська компанія Vestas – один зі світових лідерів у сфері вітроенергетики. Проєкт також передбачає встановлення промислових систем накопичення енергії, які допомагатимуть збалансувати виробництво електроенергії в години пікового навантаження.
«Фінансування EIFO — важливий сигнал для міжнародного інвестиційного ринку. Ця угода підтверджує, що навіть в умовах повномасштабної війни Україна залишається країною, де можна реалізовувати великі приватні інвестиційні проєкти», — додав Осипов.
Зазначається, що розвиток відновлюваної енергетики є одним із стратегічних пріоритетів «Кернел» поряд з основним аграрним бізнесом; зокрема, агрохолдинг встановлює сонячні панелі на своїх елеваторах і будує сонячну електростанцію потужністю 106 МВт на півдні України. Наприкінці квітня цього року Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) надав агрохолдингу фінансування в розмірі $45 млн для цієї СЕС, загальна вартість проекту якої становить орієнтовно $86 млн.
EIFO (Export and Investment Fund of Denmark) – національне експортно-інвестиційне агентство Данії. З початку війни EIFO профінансувало понад 30 проєктів в Україні. Проєкт «Кернела» став другим проєктом у сфері вітроенергетики в Україні, що фінансується EIFO, і є частиною ширшої підтримки українського енергетичного сектору.
Vestas — один із світових лідерів у сфері вітроенергетики з понад 203 ГВт встановленої потужності у світі. В Україні Vestas має 888 МВт вітрових потужностей, які вже встановлені або перебувають на етапі будівництва.
Агрохолдинг «Кернел» — найбільший у світі виробник та експортер соняшникової олії, найбільший експортер зерна з України, оператор розгалуженої мережі логістичних активів та провідний виробник зернових і олійних культур в Україні. Є одним із найбільших виробників та продавців бутильованої олії в Україні. Займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
За підсумками дев’яти місяців 2026 фінансового року (з 1 липня 2025 року) «Кернел» скоротив чистий прибуток на 5% — до $208 млн, виторг збільшив на 0,4% — до $3 млрд 92 млн, а EBITDA — на 1%, до $403 млн.
