12 березня громадська організація «Життя» разом з дослідниками Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) презентувала результати всеукраїнського опитування «Вживання тютюнових і нікотинових виробів та ставлення до антитютюнових заходів», проведеного в листопаді — грудні 2023 року в рамках регулярного «Омнібусу».
За даними опитування, на сьогодні в Україні 30 % населення вживають тютюнові або нікотинові вироби: 43 % чоловіки та 20 % жінки. Щоденними курцями є 24,5 % українців (36 % чоловіків, 15 % жінок).
Опитування демонструють, що споживання тютюнових виробів в Україні активно знижувалося до 2017 року. Та після появи агресивної реклами тютюнових виробів для нагрівання, електронних сигарет та нікотинових виробів їхнє споживання в Україні не знижується вже 7 років. Якщо ж ми подивимося на структуру куріння, то серед українських жінок споживання тютюнових та нікотинових виробів за 7 років зросло вдвічі. За даними опитування GATS, у 2017 році щоденними споживачами тютюну були 7 % та електронних сигарет 1 % українок, на сьогодні ця цифра складає 15 %. Найбільшого поширення вживання тютюну та нікотину набуло серед молодих жінок віком 18 – 29 років — 37 %, з яких 28,4 % щоденно та 8,4 % епізодично. Тобто на сьогодні фактично кожна третя дівчина є залежною від нікотину.
Серед щоденних споживачів 79 % курять сигарети промислового виробництва. Далі йдуть тютюнові вироби для електричного нагрівання (18 %) і електронні сигарети (14 %). Вживання ТВЕН та електронних сигарет більш поширене серед молодих респондентів: 37 % молоді віком 18-29 років вживають тютюнові вироби для електричного нагрівання, 36 % — електронні сигарети. Жінки частіше аніж чоловіки вживають тютюнові вироби для електричного нагрівання (27 % проти 13 %) та електронні сигарети (25 % проти 11 %).
«Результати опитування демонструють чітку кореляцію між відповідями респондентів, які найбільше наражалися на рекламу тютюнових та нікотинових виробів, та поширеністю вживання цієї продукції серед наймолодшої групи населення. Також ми вперше спостерігаємо паритет між споживачами тютюну та нікотину серед чоловіків та жінок у групі 18 – 29 років, проте якщо для чоловіків зберігається сталість показників, то для жіночого населення відбулося значне зростання», — підкреслив Олександр Щербатюк, дослідник, координатор проєктів Київського міжнародного інституту соціології.
Опитування показало, що найбільше помічає рекламу тютюну та нікотину саме молоде населення — 73 % молоді віком 18 – 29 років. Далі цей показник знижується з кожною віковою групою і падає до 19 % серед респондентів у віці 70 років і старше. Це підтверджує, що реклама тютюнових та нікотинових виробів спрямована на наймолодшу вікову групу чоловіків та жінок.
Демонстрація тютюнових та нікотинових виробів у місцях торгівлі є основним каналом реклами цієї продукції — 32 % опитаних зазначили, що помічають її. На другому місці банерна реклама в інтернеті (23 %) та персональні сторінки у соціальних медіа (20 %). Рекламу на вулиці бачили 14 %. Найчастіше респонденти спостерігали рекламу традиційних сигарет та сигарет для нагрівання (35 %), 31 % наражалися на рекламу пристроїв для нагрівання тютюну, 24 % — електронних сигарет і ще 10 % — нікотинових снюсів.
«Тютюнова індустрія повертає тютюнову епідемію серед молоді. Маркетинг тютюнових компаній полює на молодих жінок та чоловіків. Здоровʼя населення та перш за все дітей та молоді є питанням національної безпеки для відновлення людського капіталу України. Підтримка населенням антитютюнових норм до 80 % є дороговказом для Верховної Ради України у захисті українців від тютюну та нікотину», — наголосив Дмитро Купира, виконавчий директор ГО «Життя».
Більшість українців підтримують антитютюнові заходи для запобігання початку вживання тютюну з боку молоді.
Абсолютна більшість респондентів підтримують заборону реклами брендів електронних пристроїв для куріння та електронних сигарет (79 %) та заборону видимого розміщення пачок тютюнових виробів у місцях торгівлі (77 %). Дві третіх опитаних підтримують заборону ароматизованих тютюнових виробів (67 %) і підвищення податків для зменшення цінової доступності для дітей (65 %). Запровадження стандартизованої упаковки підтримують 61 % респондентів.
«Наприкінці 2021 року Верховна Рада України прийняла антитютюновий Закон 1978-ІХ, який імплементував ключові положення євроінтеграційної Директиви 2014/40/ЄС. Результати ухвалених змін ми вже бачимо з появою оновлених медичних попереджень на пачках сигарет. Незважаючи на ці зусилля, тютюнова індустрія продовжує залучати молодь. Маючи абсолютну підтримку громадян, ми запропонуємо Парламенту наступний пакет пропозицій для захисту здоровʼя дітей та молоді від наркотичної тютюнової та нікотинової продукції. Перш за все необхідно ліквідувати усі прояви реклами, зокрема видиме розміщення тютюнових та нікотинових виробів у місцях торгівлі та заборонити невластиві тютюновим виробам смакові (фруктові) добавки. Такі кроки відповідають Рамковій конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну та євроінтеграційним зобовʼязанням України», — наголосила Лада Булах, народна депутатка України, членкиня Комітету з питань здоров’я нації медичної допомоги та медичного страхування.
Результати опитування виявили ключові причини поширення епідемії вживання тютюну та нікотину в Україні, а також продемонстрували суттєву підтримку населення для невідкладного впровадження законодавчих заходів для захисту молодого населення. Куріння в Україні є причиною 130 тисяч передчасних смертей щороку від таких захворювань, як інфаркт, інсульт, онкологічні захворювання та інші.
Фонд державного майна (ФДМ) України виставив на приватизацію Холмінський спиртзавод у Чернігівській області, повідомила прес-служба відомства.
При цьому уточнюється, що стартова ціна лота становить 15,35 млн грн. Аукціон відбудеться в системі “Прозорро.Продажі” 20 березня, пропозиції приймаються до 19 березня.
Холминський спиртзавод – діюче підприємство, розташоване в смт Холма Корюківського району Чернігівської області. Основний вид його діяльності – дистиляція, ректифікація та змішування алкогольних напоїв.
Згідно з умовами продажу, покупець спиртзаводу зобов’язаний погасити прострочену кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги на суму 3,5 млн грн і не допустити звільнення працівників протягом шести місяців.
Будівництво Холмінського спиртзаводу почалося за радянських часів. З 1951 року підприємство приймало на переробку як сировину картоплю. У 60-ті роки минулого століття завод посідав лідируючі позиції в галузі. Нині він потребує реконструкції та інвестицій.
До складу єдиного майнового комплексу входить 101 зареєстрована одиниця нерухомого майна: виробничі, складські, адміністративні будівлі та споруди, трансформаторні підстанції, артезіанські свердловини, ємності для зерна, залізничні колії та інше. У складі держпідприємства є 16 одиниць транспорту та спецтехніки. У власності спиртзаводу також 192 одиниці рухомого майна, серед якого обладнання, меблі, інвентар, комп’ютерна та офісна техніка тощо.
Загальна площа шести земельних ділянок під комплексом становить 28,36 га.
Станом на 1 жовтня 2023 року передано в оренду частину нерухомого майна підприємства площею 727,9 кв м. Згідно з договором, граничний термін дії оренди – до 9 травня 2024 року.
Крім того, підприємство взяло в оренду 26 одиниць технологічного обладнання та земельну ділянку площею 0,04 га в місті Новгород-Сіверському Чернігівської області строком на 30 років.
Водночас на балансі держпідприємства перебуває об’єкт, що не підлягає приватизації: сховище (протирадіаційне укриття – ІФ-У) загальною площею 93,1 кв. м, збудоване 1974 року. Воно розташоване окремо від інших будівель.
За інформацією Фонду, спиртзаводи – одні з найпопулярніших активів малої приватизації. З вересня 2022 року ФДМ продав 14 спиртзаводів і залучив 965 млн грн до держбюджету – у середньому вартість кожного об’єкта на аукціоні зростала втричі.
ФДМ планував 2023 року повністю завершити приватизацію підприємств спиртової галузі, для чого планувалося провести онлайн-аукціони з продажу 26 спиртзаводів по всій країні. Однак частина з них не відбулася.
Лідером із переказу коштів усередині країни в розрізі систем у 2023 році залишилася платіжна система NovaPay, однак частка здійснених через неї переказів знову скоротилася – до 32% із 35% за підсумками першого півріччя 2023 року і 45% за травень-грудень 2022 року, свідчать дані Національного банку України (НБУ)
Платіжна система Moneycom ТОВ “Свіфт Гарант” за рік наростила свою частку на ринку до 17,57% з 2,51% за травень-грудень 2022 р., перескочивши з сьомого місця в рейтингу на друге, яке раніше займала платіжна система LEO, реєстрацію якої в березні минулого року НБУ відкликав.
У другому півріччі 2023 року Moneycom також обійшла “Фінансовий світ” ТОВ “Українська платіжна система”, наростивши свою частку на ринку на 5,2 процентних пунктів.
Із шостого на третє місце в рейтингу перемістилася PrivatMoney ПриватБанку, чия частка на ринку збільшилася з 2,61% у 2022 році до 15,98% за підсумками 2023 року. Зокрема, протягом другого півріччя минулого року частка PrivatMoney на ринку збільшилася на 10,3 п. п.. Це дало змогу випередити платіжні системи City 24 ФК “Фенікс”, “Фінансовий світ” та “Поштовий переказ” АТ “Укрпошта”, реєстрацію якої в другому півріччі 2023 року Нацбанк відкликав.
У результаті “Фінансовий світ” за рік опустився в рейтингу з третього місця на четверте, хоча його частка і зросла з 12,72% до 15,00% (з невеликим зниженням на 0,6 п.п. у другому півріччі).
Замикає п’ятірку лідерів із показником 5,35% платіжна система “Платисервіс” однойменного ТОВ, яка перескочила з восьмого місця в рейтингу 2022 року (1,74%). Компанії вдалося обійти City 24 ФК “Фенікс”, яка за підсумками 2023 року посіла сьому позицію з часткою 4,16%, розташувавшись між “Поштовим переказом” (5,34%) і LEO (1,48%).
У розрізі учасників частка NovaPay знизилася до 32,23% (з 45,46% у 2022 р. і 35,58% у першому півріччі 2023 р.), з п’ятої на другу позицію перейшов “Свіфт Гарант”, чия частка зросла з 3,79% до 20,66%, з четвертої на третю – ФК “Контрактовий дім” зі зростанням частки з 9,92% до 13,06%, з шостої на четверту – ПриватБанк зі зростанням частки з 2,61% до 12,36%. Замикає цю п’ятірку Укрпошта з 5,35% (12,22%), яка роком раніше була другою.
За даними НБУ, за 2023 рік було здійснено 844,55 млн внутрішньодержавних переказів на суму 728,01 млрд грн (або $19,9 млрд в еквіваленті), середня сума одного переказу в межах України становила 862 грн. Для порівняння за травень-грудень 2022 року переказів було 446,35 млн на 292,6 млрд грн.
Зазначається, що станом на 1 січня поточного року діяльність на території країни здійснювали 35 систем переказу коштів, з яких – 26 резидентських і дев’ять нерезидентських.
Національний банк України (НБУ) 12 березня оголосив про намір укласти з СК “Гардіан” (Київ) договір добровільного страхування автотранспорту (КАСКО), повідомляється в системі держзакупівель Prozorro.
Очікувана вартість становила 338,176 тис. грн, цінова пропозиція компанії – 180,415 тис. грн.
У тендері також брали участь страхові компанії “Ультра Альянс” із ціновою пропозицією 192,442 тис. грн, “Промислово-страхова компанія” – 297,760 тис. грн, “УПСК” -311,216 тис. грн, “ББС Інтшуранс” -332,264 тис. грн.
СК “Гардіан” входить до складу президії Ліги страхових організацій України. З січня 2020-го отримала статус повного члена МТСБУ, має право реалізовувати поліси “Зелена картка”.
Український союз промисловців і підприємців (УСПП) надіслав офіційного листа на адресу міністра Кабінету міністрів Олега Немчінова та керівництва управління адміністративних будівель господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабміну, в якому заявив про неможливість виконати їхню вимогу і звільнити до 10 березня офіс у центрі Києва на Хрещатику, який союз займає 32 роки.
“Вважаємо неприпустимим вчинення будь-яких односторонніх обмежувальних кроків представниками управління, які блокуватимуть діяльність УСПП та його партнерів – національних об’єднань промисловців, підприємців і роботодавців, учасників Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану, які мають прямий стосунок до реалізації ініційованих президентом України та КМУ, зокрема “Зроблено в Україні”, – заявили в УСПП у понеділок.
У союзі агентству “Інтерфакс-Україна” уточнили, що Секретаріат Кабміну ухвалив рішення не продовжувати розміщення УСПП на Хрещатику навіть на умовах оренди. В УСПП стверджують, що, тим не менш, перші поверхи будівлі зайняті комерційними структурами, з якими договори оренди були укладені.
Серед аргументів щодо неможливості виконати вимогу від 4 березня про звільнення зайнятих приміщень на Хрещатик, 34, до 10 березня, в УСПП називають проведення на цих площах 12 березня засідання Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану за участю, зокрема, представників Кабміну, Верховної Ради та РНБО.
“Також у березні поточного року УСПП заплановано низку міжнародних заходів щодо залучення експертної допомоги та інвестиційних ресурсів іноземних партнерів для підтримки процесів відновлення економіки України”, – додають у спілці.
УСПП у листі за підписом очільника, експрем’єра Анатолія Кінаха, наголошує, що гарантує відшкодування балансоутримувачу витрат на утримання приміщень, якими користується, та фактично наданих комунальних послуг, про що вже інформував урядові структури.
Зазначається, що станом на 11 березня за розпорядженням управління Секретаріату Кабміну вже було зроблено спробу перешкодити потраплянню працівників УСПП на їхні робочі місця, а в частині офісу відсутня електрика та інтернет-зв’язок.
Зазначається, що на підтримку УСПП уже виступили кілька десятків бізнес-асоціацій, серед яких ТПП України, Федерація роботодавців, Федерація профспілок, “Укрлегпром”, “Союз хіміків”, “Укрмашбуд”, Будівельна палата, “Укрметалургпром”, а також другий президент України Леонід Кучма, який свого часу очолював спілку, і Віктор Ющенко, який змінив його потім на чолі країни.
