Громадяни України посіли перше місце за кількістю документів на проживання, виданих Іспанією іноземцям у 2025 році, як свідчать дані Міністерства соціального забезпечення та міграції Іспанії.
За даними іспанського відомства, у 2025 році громадянам України було видано 244 579 документів на проживання. Далі йдуть громадяни Венесуели — 224 341 документ та Марокко — 187 790. На ці три країни припало 42 % усіх документів на проживання, виданих в Іспанії іноземцям у 2025 році.
Загалом Іспанія у 2025 році видала іноземцям 1 577 842 дозволи на проживання, що на 7,8% більше, ніж роком раніше, або на 114 238 дозволів більше. Зростання було пов’язане, зокрема, зі збільшенням кількості дозволів для громадян Венесуели, України та Великої Британії.
Влада Іспанії окремо уточнює, що ця статистика відображає кількість документів, а не унікальну кількість людей. Одна й та сама людина могла протягом року отримати, наприклад, первинний дозвіл, а потім його продовження, тому цей показник не дорівнює кількості нових резидентів.
У випадку України головну роль відіграв режим тимчасового захисту для людей, переміщених через війну.
Окремо у звіті зазначено, що 238 007 дозволів у категорії «інші виняткові обставини» було видано громадянам України в рамках Директиви про тимчасовий захист. Це на 11,5% більше, ніж у 2024 році, при цьому 85% таких дозволів становили продовження.
Згідно зі статистикою, росіяни посіли 11-те місце серед найбільших груп отримувачів іспанських документів на проживання з 27 655 документами.
За регіонами Іспанії найбільше документів на проживання було оформлено в Каталонії — 311 038, Валенсійському співтоваристві — 282 897, Мадриді — 275 607 та Андалусії — 232 201. На ці чотири автономні співтовариства припало 70 % усіх документів, виданих іноземцям у 2025 році.
Окремо Іспанія повідомила про 108 253 дозволи на перебування з метою навчання, видані іноземним студентам та членам їхніх сімей у 2025 році. Найпоширенішими національностями в цій категорії були Колумбія, Перу, Марокко, США та Китай.
Асоціація правників України запрошує до участі у VI Конференції з енергетичного права, яка відбудеться 24 липня 2026 року в Києві.
Конференція буде присвячена практичним питанням трансформації енергетичного сектору, регуляторним змінам, інтеграції з європейськими ринками, судовим спорам, розвитку газового сектору, відновлюваних газів, розподіленої генерації, microgrid-рішень та відновленню пошкоджених енергетичних активів.
У фокусі заходу – не лише огляд змін у законодавстві та регулюванні, а й їх практичне застосування для бізнесу, інвесторів, юристів, енергетичних компаній та державних інституцій. Учасники обговорять, які рішення визначатимуть розвиток енергетичного сектору у 2026 році та які юридичні інструменти потрібні для роботи, інвестування й захисту інтересів на енергетичному ринку.
Програма конференції включає спеціальне інтерв’ю «Практичні проблеми доступу та інвестування у сфері надрокористування». Модератором виступить Владислав Соколовський, керуючий партнер АК «Соколовський і партнери», голова правління Асоціації сонячної енергетики України.
Перша сесія «Ринок електричної енергії: нові правила, судові спори та інтеграція з ЄС» буде присвячена актуальним змінам на ринку електроенергії, питанням market coupling, «зелених» аукціонів, агрегації та судової практики. Модератором сесії також виступить Владислав Соколовський.
Друга сесія «Газовий сектор у трансформації: видобуток, ПСО, відновлювані гази та євроінтеграція» охопить питання розвитку газового ринку, видобутку, біометану, публічних спеціальних обов’язків та адаптації сектору до європейського регулювання. Модеруватиме дискусію Наталія Гутаревич, заступниця голови Комітету АПУ з питань енергетики, нафти та газу, голова Комітету АПУ з природних ресурсів, природоохоронного та екологічного права, радниця Sayenko Kharenko.
Також у межах конференції заплановано спеціальне інтерв’ю «Відшкодування збитків та відновлення пошкоджених енергетичних активів». Експерт буде оголошений додатково.
Третя сесія «Розподілена чи децентралізована генерація? Правові моделі нової енергостійкості України» буде присвячена новим підходам до енергетичної стійкості, розвитку розподіленої генерації та правовим моделям децентралізованих енергетичних рішень. Модераторкою сесії стане Ольга Савченко, старша партнерка Altelaw & Sempra.
Після завершення ділової програми відбудеться вечірній коктейль та неформальне спілкування учасників.
Повна програма події доступна на сайті АПУ. Реєстрація учасників також проходить на сайті Асоціації правників України. Участь у заході можлива лише за умови попередньої реєстрації.
Для членів Асоціації правників України діє спеціальна вартість участі. Щоб вона була застосована, необхідно увійти до свого облікового запису на сайті АПУ перед реєстрацією.
За додатковою інформацією щодо заходу, участі як доповідача та можливостей партнерства можна звертатися до організаторів: тел. +38 (097) 840-39-36, e-mail: events@uba.ua. Контактна особа – Анна Варвадюк.
Для акредитації представників ЗМІ: pr@uba.ua. Контактна особа – Дарʼя Сидорчук.
Єврокомісія готує найбільшу з 2022 року зміну режиму тимчасового захисту для громадян України: новоприбулі українці, які підпадають під військові обов’язки та не мають дозволу української влади на виїзд, як правило, не зможуть отримувати тимчасовий захист у ЄС, пише польська Rzeczpospolita.
За даними інформаційно-аналітичного центру Experts Club, громадянам України для в’їзду до Польщі та інших країн ЄС із подальшим отриманням тимчасового захисту буде потрібне спеціальне підтвердження від української влади про те, що вони не підлягають мобілізації. Rzeczpospolita уточнює, що ця вимога може стосуватися не лише чоловіків, а й жінок, якщо вони підпадають під відповідні українські військові обов’язки.
Офіційна пропозиція Єврокомісії вже підтверджує загальний принцип таких змін. 26 червня 2026 року Комісія запропонувала продовжити тимчасовий захист для людей, які втекли з України, ще на один рік — до 4 березня 2028 року, але водночас зазначила, що тимчасовий захист, як правило, не повинен надаватися новоприбулим особам, яким українська влада не дозволила виїзд через військові обов’язки.
У проєкті рішення Єврокомісії йдеться, що продовження тимчасового захисту не повинно підривати здатність України захищатися, а держави ЄС повинні враховувати військові потреби України та її законно встановлені обов’язки щодо призову. Перевірка таких вимог повинна застосовуватися лише до новоприбулих після набуття рішенням чинності, тоді як українці, які вже отримали тимчасовий захист у ЄС, повинні зберегти цей статус і пов’язані з ним права.
Заступник міністра внутрішніх справ Польщі Мацей Душчик заявив Rzeczpospolita, що нові обмеження, ймовірно, почнуть діяти ще в липні, але стосуватимуться не тих, хто вже має тимчасовий захист у країнах ЄС, а тих, хто лише захоче його отримати. Він також зазначив, що Польща підтримує такі зміни.
За інформацією Rzeczpospolita, ініціатором посилення підходу виступила сама Україна, яка на початку червня звернулася до країн ЄС із проханням обмежити прийом частини українських громадян на спеціальних умовах тимчасового захисту. Польське видання пов’язує це зі спробами Києва посилити мобілізацію та зменшити відтік людей, які можуть бути потрібні українській армії.
Reuters раніше повідомляв, що пропозиція Єврокомісії означає: новоприбулі українські чоловіки призовного віку без дозволу української влади на виїзд не зможуть претендувати на тимчасовий захист. За словами єврокомісара з питань міграції Магнуса Бруннера, мета змін — збалансувати потребу в захисті людей і здатність України оборонятися.
У Польщі ця тема має особливе значення, оскільки країна залишається одним із головних центрів прийому українців у ЄС. За даними Eurostat, станом на 31 травня 2026 року в ЄС під тимчасовим захистом перебували 4,38 млн осіб, які втекли з України. Найбільше таких людей було в Німеччині — 1,283 млн, Польщі — 967,505 тис. та Іспанії — 267,4 тис.
Rzeczpospolita з посиланням на польське Міністерство цифровізації пише, що в Польщі станом на 15 червня було понад 218 тис. українських чоловіків зі статусом UKR віком 18–65 років. Загалом у ЄС дорослі чоловіки становлять 26,8% отримувачів тимчасового захисту з України, тобто понад 1,17 млн осіб, якщо виходити з травневої оцінки Eurostat.
Польське Управління у справах іноземців раніше повідомляло, що в країні майже 1 млн громадян України користуються тимчасовим захистом, а загалом дійсні підстави для перебування в Польщі мають близько 1,55 млн українців. До цієї оцінки входять близько 993 тис. осіб із PESEL UKR, 462 тис. громадян України з тимчасовими дозволами на проживання та 92 тис. із постійним проживанням або статусом довгострокового резидента ЄС. Ці дані не враховують українців, які перебувають у Польщі за безвізовим режимом або візами.
Rzeczpospolita також пише, що польське МВС завершує роботу над змінами до закону про громадянство. Серед обговорюваних заходів — збільшення мінімального строку проживання для натуралізації до восьми років, мовний та інтеграційний тест, а також так зване підтвердження лояльності. За даними видання, ця реформа найбільшою мірою торкнеться громадян України, оскільки вони багато років залишаються найбільшою групою іноземців, які подають заяви на польське громадянство.
Таким чином, ідеться не про припинення захисту для українців, які вже перебувають у ЄС, а, ймовірно, про нову фільтрацію майбутніх прибуттів. Євросоюз фактично намагається поєднати гуманітарний захист для біженців із військовими потребами України, а Польща, де проживає одна з найбільших українських громад у Європі, стає одним із ключових учасників цієї дискусії.
Євросоюз готує механізм підтримки компаній, який дозволив би їм не залежати у постачанні найважливіших товарів лише від КНР, а також зменшив би вплив заходів Пекіна у разі торговельного конфлікту, повідомило в суботу агентство Bloomberg з посиланням на джерела.
«За словами осіб, обізнаних із цією темою, цей робочий інструмент обійдеться недешево, потребуватиме фінансування, у той час як члени союзу торгуються щодо довгострокового бюджету», — інформує агентство.
При цьому обсяги необхідних коштів, а також масштаб відповідних кроків КНР у разі конфлікту залишаються невизначеними.
Механізм, який розробляє Єврокомісія, має стати частиною зусиль ЄС щодо нейтралізації наслідків серйозного торговельного дефіциту з КНР, що становить 360 млрд євро і зачіпає всі країни Євросоюзу.
Разом з тим стратегія ЄС щодо перебудови торговельних зв’язків з Китаєм також передбачає переговори, диверсифікацію ланцюгів поставок, більш ефективне використання вже існуючих засобів підтримки власних виробників. У ЄК також наголошували, що жоден із інструментів захисту не спрямований виключно проти Китаю.
Сторони визначили жовтень 2026 року як термін для досягнення результату. У жовтні член ЄК з питань торгівлі Марош Шефчович має відправитися до КНР перед самітом ЄС у Брюсселі.
Bloomberg зазначає, що Пекін тримає під контролем постачання мінеральної сировини та мікросхем, які є ключовими для найважливіших галузей європейської промисловості, зокрема військової та автомобільної.
ПрАТ “Філіп Морріс Україна” та ТОВ “Філіп Морріс Сейлз енд Дистриб’юшн” за січень-червень 2026 року загалом сплатили 31,7 млрд грн податків, що перевищує показники аналогічного періоду попереднього року на 10%, йдеться у пресрелізі компанії.
Основну частину відрахувань становлять акцизний податок – 24 млрд грн, і податок на додану вартість (ПДВ) – 7,1млрд грн.
“У першому півріччі нам вдалося на 10% збільшити розмір сплачених податків. Це стало можливим через зростання ставок акцизу на тютюнові вироби, попри падіння обсягів ринку та наслідки ракетної атаки на нашу фабрику і склади”, – цитує пресслужба фінансового директора “Філіп Морріс Україна” Сергія Кальнооченка.
За словами Кальнооченка, з початку повномасштабного вторгнення компанія сплатила до бюджету більше 212 млрд грн, і це один з найвищих показників серед бізнесу в Україні.
“Це реальний внесок нашого бізнесу у фінансування оборони, соціальної сфери та відновлення економіки. Проте ця сума могла би бути більшою, мінімум, на 25-28 млрд грн, якби країна змогла подолати проблему нелегальної торгівлі тютюном. Натомість ринок нелегальних сигарет щокварталу лише зростає”, – наголосив Кальнооченко.
За оцінками Kantar Україна у квітні 2026 року, обсяг нелегального ринку тютюну знову зріс і складає 19,8%. За таких обсягів ринку річні втрати державного бюджету через несплату податків оцінюються у рекордні 33,3 млрд грн, зазначено у повідомленні.
ПрАТ “Філіп Морріс Україна” працює на українському ринку з 1994 року та є одним з найбільших платників податків. У 2024 році компанія відкрила нову фабрику у Львівській області, в яку інвестувала $30 млн, і створила 250 робочих місць. Минулого року компанія інвестувала у просування в Україні свого бренду нікотинових паучів “ZYN” $5 млн, цього року планує інвестувати ще $10 млн у розвиток категорії нікотинових паучів та запуск нової лінії бренду.
Наприкінці січня 2026 року внаслідок нічного ракетного удару було пошкоджено частину харківської фабрики компанії, робота якої була призупинена з 24 лютого 2022 року. Компанія попередньо оцінює збитки в $16 млн.
У ніч на 8 липня через російські обстріли компанія втратила склад готової продукції у Києві.
Компанія також надає гумпідтримку громадам в Харківській, Львівській, Київській областях, а також співпрацює з реабілітаційними фондами Superhumans, U+System, UNBROKEN. З початку повномасштабного вторгнення було реалізовано проєктів на 431 млн грн.
Міністерство сільського господарства США (USDA) у липневому звіті WASDE підвищило прогноз виробництва пшениці в Україні у 2026/27 маркетинговому році до 24 млн тонн з 23,5 млн тонн, які очікувалися місяцем раніше.
Згідно зі звітом WASDE, затвердженим 10 липня 2026 року, прогноз світового виробництва пшениці у 2026/27 МР практично не змінився і становить 819,97 млн тонн проти 820,06 млн тонн у червні. При цьому USDA зазначає, що прогноз виробництва пшениці було підвищено для Росії та України завдяки сприятливим умовам для озимої пшениці.
Прогноз експорту української пшениці USDA збільшило до 14,5 млн тонн з 14 млн тонн, прогнозованих місяцем раніше. За даними звіту, світовий експорт пшениці у 2026/27 МР підвищено до 213,1 млн тонн за рахунок збільшення поставок з Аргентини, Росії та України, що більш ніж компенсувало зниження прогнозу експорту для Канади.
У таблицях WASDE на 2025/26 МР виробництво пшениці в Україні оцінено в 24,1 млн тонн, експорт — у 14 млн тонн. У 2024/25 МР Україна, за даними USDA, виробила 23,4 млн тонн пшениці та експортувала 15,75 млн тонн.
Перегляд українського прогнозу відбувається на тлі більш напруженого світового балансу. USDA знизило прогноз світових кінцевих запасів пшениці у 2026/27 МР до 272,8 млн тонн, що на 2,6 млн тонн менше за червневу оцінку. Водночас прогноз світового споживання підвищено до 826,2 млн тонн.
Міністерство економіки, навколишнього середовища та сільського господарства України раніше прогнозувало врожай зернових у 2026 році на рівні близько 60,4 млн тонн, у тому числі пшениці — близько 22,4 млн тонн, ячменю — близько 4,7 млн тонн і кукурудзи — близько 31,6 млн тонн.
За даними Держстату, у 2025 році врожай пшениці в Україні зріс на 3,6% — до 23,34 млн тонн, кукурудзи — на 14,6%, до 30,9 млн тонн, тоді як виробництво ячменю скоротилося на 2,4% — до 5,2 млн тонн.
Україна залишається одним із ключових експортерів пшениці в Чорноморському регіоні, проте обсяги поставок у 2026/27 МР залежатимуть не лише від врожаю, а й від роботи морського коридору, логістики через Дунай і західні кордони, страхування суден та ситуації з безпекою портової інфраструктури.
