Обсяг імпорту в Україну легкових автомобілів, враховуючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та авто для перегонів (код УКТ ЗЕД 8703), у грошовому вимірі в січні-липні 2026 року становив $2,62 млрд, що на 17% менше за показник аналогічного періоду 2025 року ($3,16 млрд).
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України, зокрема, у липні імпорт легкових авто скоротився на 27,2% порівняно з липнем минулого року – до $443,2 млн, що також на 5,3% менше за червень-2026.
До трійки найбільших постачальників легкових авто в Україну за сім місяців стабільно входять США, Німеччина та Японія, тоді як за попередній рік це були Німеччина, США та Китай. Зокрема, поставки авто зі США скоротились на 3,2% – до $508,3 млн, з Німеччини зменшились на 26% – до $416,2 млн, а імпорт з Японії склав $371,2 млн, тоді як торік з Китаю були ввезені авто на $407,7 млн.
З інших країн весь імпорт легкових авто за цей період становив $1,33 млрд – на 20,4% менше за показник торік.
Водночас за сім місяців Україна експортувала такі транспортні засоби тільки на $2 млн, переважно в Грузію, Чехію та Казахстан, тоді як торік сумарно на $4,54 млн були поставки до ОАЕ, Чехії та Польщі.
У загальному імпорті товарів в Україну у січні-липні частка легкових авто склала 4,52%, тоді як торік за цей період – 6,89%, в загальному експорті відповідно 0,01% та 0,02%.
Як повідомлялося, 2025 року в Україну було ввезено легкових авто майже на $6,15 млрд, що на 40,2% більше за показник 2024 року. До трійки найбільших експортерів входили США, Німеччина і Китай. Експортовано було авто на $10,1 млн (у 2,7 раза менше).
Суттєвий приріст імпорту в Україну легкових авто починаючи з літа 2025 року був зумовлений інформацією про скасування з 1 січня 2026 року пільг з ПДВ на ввезення електромобілів, і вже з початку поточного року їх імпорт значно скоротився. Натомість з березня почалось повільне, але поступове відновлення ринку легкових авто, зокрема і електромобілів.
Ціни на продовольчу та фуражну пшеницю в Україні за тиждень залишилися без змін – $195 та $185 за тонну відповідно на базисі CPT Одеса, повідомила брокерська компанія Spike Brokers.
“Український експорт пшениці у серпні оцінюється на рівні 500 тис. тонн проти звичних 2 млн тонн для цього місяця. Російський експорт пшениці у серпні очікується на рівні 2 млн тонн проти 4,5 млн тонн минулого року. Потік української пшениці у напрямку Констанци почав збільшуватися, але поки залишається обмеженим. Недостатність української пшениці на світовому ринку намагаються компенсувати через інших експортерів”, – зазначено у повідомленні.
Ціна кукурудзи також не змінилася і становила $190 за тонну на базисі CPT Одеса та $220 за тонну на базисі FCA Чоп.
За даними брокерів, ціна соняшнику також не змінилася і становила $440 за тонну з ПДВ на базисі CPT завод.
Водночас ріпак на західному кордоні подорожчав на $5 – до $550 за тонну на базисі FCA Чоп. Ціна на ріпак на базисі CPT порт становила $500 за тонну, CPT завод – $485 за тонну.
Ціни на сою також залишилися без змін: ГМО-соя коштувала $420 за тонну на базисі CPT порт, $435 – FCA Чоп та $425 – CPT завод, тоді як не-ГМО соя – $440 за тонну CPT порт і $470 – FCA Чоп.
За інформацією Spike Brokers, світові котирування кукурудзи за тиждень зросли, однак українські ціни залишилися незмінними через фізичні обмеження експорту. Водночас найбільша премія на ринку сої зберігається у сегменті не-ГМО продукції на західному кордоні.
Як повідомляє The Guardian, Велика Британія отримає доступ до українських даних з поля бою для навчання систем штучного інтелекту, які планується використовувати для захисту військових об’єктів та критичної інфраструктури від диверсій, безпілотників та інших загроз.
Відповідну угоду про партнерство у сфері штучного інтелекту Україна та Велика Британія підписали 24 серпня 2026 року. Велика Британія стане першим іноземним партнером, який отримає доступ до української платформи Avengers AI Labs, повідомило британський уряд.
Avengers AI Labs об’єднує масив реальних даних, зібраних тисячами денних камер та інфрачервоних сенсорів на полі бою. Система містить дані про мільйони об’єктів, зокрема танки, артилерію, системи ППО, живу силу та повітряні цілі, зокрема ударні Shahed і розвідувальні безпілотники. Ці дані використовуються для навчання моделей штучного інтелекту.
Як пише The Guardian, одним із перших британських пілотних проєктів стане система захисту військового об’єкта з використанням прокладених під землею оптоволоконних кабелів, які за допомогою ШІ зможуть розпізнавати характерні рухи людей і транспорту. Надалі подібні технології можуть застосовуватися на аеропортах, залізницях, енергетичних об’єктах та у в’язницях.
До пілотних проєктів уже залучено три британські технологічні компанії — Sintela, Mind Foundry та Skyral. Зокрема, Sintela спеціалізується на використанні оптоволоконних мереж як розподілених сенсорів.
Ще одним напрямком співпраці стане розробка нового покоління енергоефективних AI-чіпів для безпілотників, робототехніки та автономних систем. Передбачається, що такі рішення дозволять техніці довше працювати автономно та швидше реагувати в складних умовах.
Угода передбачає співпрацю урядів, бізнесу, університетів та дослідницьких центрів обох країн. Україна надає унікальні дані та досвід застосування технологій у реальних бойових умовах, тоді як Велика Британія залучає свою дослідницьку базу, університети та технологічні компанії.
Прем’єр-міністр Великої Британії Енді Бернем заявив, що поєднання українського бойового досвіду з британською експертизою в галузі ШІ дозволить прискорити розробку технологій як для оборони України, так і для захисту британської критичної інфраструктури.
Партнерство є частиною 100-річної угоди між Україною та Великою Британією. Спільна декларація передбачає розробку моделей ШІ, захищених механізмів обміну даними, автономних систем, технологій кібербезпеки та рішень для оборонної промисловості.
ВЕЛИКА БРИТАНІЯ, ІНФРАСТРУКТУРА, ОБОРОНА, УКРАЇНА, штучний інтелект
Іноземні працівники, підприємці та цифрові кочівники, які легально проживають у Португалії, можуть отримати державну фінансову підтримку в розмірі понад 5 тис. євро при переїзді у внутрішні райони країни в рамках програми Emprego Interior MAIS, як випливає з даних Інституту зайнятості та професійної підготовки Португалії (IEFP).
Програма діє для працівників, які переїжджають до певних внутрішніх муніципалітетів Португалії для роботи за наймом, переносять туди вже існуючу професійну діяльність, створюють власний бізнес або продовжують працювати дистанційно.
Розмір базової виплати у 2026 році становить 3 759,91 євро для працівників із безстроковим трудовим договором, а також для тих, хто створює власне робоче місце або компанію. У разі строкового трудового договору тривалістю не менше 12 місяців розмір базової допомоги становить 2 685,65 євро.
Додатково держава виплачує 20 % базової суми за кожного члена сім’ї, який переїжджає разом з отримувачем, а також до 805,70 євро на перевезення майна.
Наприклад, працівник з безстроковим договором, який переїжджає разом з одним членом сім’ї, може отримати 5 317,59 євро: 3 759,91 євро основної допомоги, 751,98 євро сімейної надбавки та 805,70 євро на перевезення речей. Тому фактична сума допомоги може перевищувати 5 тис. євро, а для більшої сім’ї — бути ще вищою.
Претендувати на допомогу можуть громадяни ЄС, Європейської економічної зони та Швейцарії, а також громадяни третіх країн, які легально проживають у Португалії. IEFP окремо зазначає, що програма поширюється, зокрема, на іноземців зі статусом тимчасового захисту. Таким чином, за умови виконання решти вимог скористатися програмою можуть і українці, які перебувають у Португалії та мають відповідний легальний статус.
Для отримання підтримки необхідно перенести постійне місце проживання у внутрішній регіон Португалії щонайменше на 12 місяців. У разі нового працевлаштування переїзд має відбутися протягом 180 днів до або після початку роботи чи створення власного бізнесу. Заробітна плата за трудовим договором має бути не нижчою за національну мінімальну зарплату.
У разі укладення строкового договору його тривалість має становити не менше 12 місяців. Програма також дозволяє відкрити невелику компанію з кількістю робочих місць до 10 або створити власне робоче місце. Якщо заявник створює комерційну компанію, він повинен володіти понад 50% її капіталу та голосуючих прав.
Окрема категорія передбачена для іноземних цифрових кочівників. Отримати допомогу можуть іноземці, які легально проживають у Португалії, працюють дистанційно на роботодавця або замовника за межами країни та переїжджають у внутрішній регіон. Для них професійна діяльність має бути розпочата після 1 січня 2022 року, а дохід — не нижчий за мінімальну заробітну плату в Португалії.
Виплата здійснюється у два етапи. Перші 60 % затвердженої суми перераховуються після прийняття заяви та подання необхідних документів, решта 40 % — на 13-му місяці після початку роботи, створення бізнесу або перенесення робочого місця.
Заявки подаються через державний портал iefponline. Станом на серпень 2026 року прийом заявок відкрито і триватиме до вичерпання передбаченого програмою фінансування. Заявку необхідно подати не пізніше ніж через 180 днів після початку дії трудового договору, створення власного бізнесу або перенесення робочого місця.
Програма Emprego Interior MAIS є частиною політики Португалії щодо залучення працівників і підприємців у внутрішні райони країни, які стикаються з відтоком населення та дефіцитом робочої сили. Вона не поширюється автоматично на будь-який переїзд до Португалії — нове місце проживання та, залежно від ситуації, місце роботи повинні знаходитися на території муніципалітету або парафії, включеної IEFP до переліку внутрішніх територій.
Філія «Дельта-Лоцман» державного підприємства «Адміністрація морських портів України» 17 серпня скасувала тендер на послуги з добровільного медичного страхування.
За даними системи електронних державних закупівель Prozorro, причиною такого рішення стала відсутність подальшої необхідності у закупівлі товарів, робіт та послуг.
Як повідомлялося, тендер було оголошено 25 червня, очікувана вартість становить 8,360 млн грн.
У тендері брали участь СК «Гардіан» із пропозицією 4,275 млн грн, СГ «ТАС» – 7,363 млн грн, «Ультра Альянс» – 8,251 млн грн.
ДП «Дельта-Лоцман» створено за розпорядженням Міністерства транспорту України у 1998 році з метою вдосконалення умов забезпечення безпеки мореплавання, охорони життя людини на морі та навколишнього середовища в територіальних водах України відповідно до вимог міжнародних угод і конвенцій.
Українська інфраструктурна компанія Autostrada стала меценатом аудіовізуальної артінсталяції «Майбутнє пам’ятає», присвяченої 35-річчю Незалежності України.
Як повідомила компанія 21 серпня, інсталяцію реалізовано на монументі «Батьківщина-Мати» у Києві. За допомогою масштабних світлових проєкцій монумент перетворюється на динамічне полотно, яке через образи історичної пам’яті та досвід різних поколінь показує зв’язок між минулим, сьогоденням і майбутнім України.
У Autostrada зазначили, що підтримка проєкту пов’язана з цінностями стійкості, єдності та збереження історичної й культурної спадщини.
«Ми добре знаємо: будь-яка складна інженерна конструкція потребує міцного фундаменту. Для держави таким фундаментом є її історична та культурна спадщина. Саме культура зберігає пам’ять, підтримує зв’язок поколінь і формує спільні сенси», – зазначили в компанії.
Артінсталяція «Майбутнє пам’ятає» працюватиме щодня з 21:00 до 23:00 до 1 вересня.
Монумент «Батьківщина-Мати», на якому демонструється світлова інсталяція, є одним із найбільш упізнаваних монументальних об’єктів Києва та частиною Національного музею історії України у Другій світовій війні.
Autostrada – українська група компаній, що спеціалізується на інфраструктурному будівництві. Основними напрямами її роботи є дорожнє, мостове, промислове та підземне будівництво, а також проєктування. За даними компанії, її команда налічує понад 8 тис. працівників, парк включає понад 5 тис. одиниць техніки, а власна виробнича база – понад 60 підприємств і виробництв.
Під час повномасштабної війни Autostrada бере участь у відновленні транспортної інфраструктури та інженерних споруд. За даними компанії, за цей період було відремонтовано понад 3 тис. км доріг і понад 200 мостових переходів, а також відновлено близько 50 інфраструктурних об’єктів. Серед поточних великих проєктів компанії – будівництво метро на Виноградар у Києві та роботи на Подільсько-Воскресенському мостовому переході.
Засновником Autostrada є бізнесмен Максим Шкіль. Компанія входить до створеного ним холдингу MS Capital.
Autostrada, КИЇВ, КУЛЬТУРА, меценатство, Незалежність України
