Експорт товарів з України в січні-лютому 2024 року зріс на 4,6% до аналогічного періоду минулого року – з $6,5 млрд до $6,8 млрд, тоді як імпорт скоротився на 1% – з $10,1 млрд до $10 млрд, повідомила Державна митна служба в п’ятницю.
Згідно з її публікацією в Телеграм, за перші два місяці 2024 року товарообіг зріс на 2% до двох місяців 2023 року – до $16,8 млрд.
За підсумками січня Держмитслужба відзвітувала про зростання експорту на 9,7% – із $3,1 млрд до $3,4 млрд та імпорту на 6,3% – із $4,8 млрд до $5,1 млрд. З урахуванням цих даних у лютому експорт залишився на рівні лютого минулого року – $3,4 млрд, тоді як імпорт скоротився на 7,5% – до $4,9 млрд.
Відомство зазначило, що оподатковуваний імпорт у січні-лютому становив $8,8 млрд, або 88% усього імпорту, а податкове навантаження на його 1 кг – $0,47/кг, що на 5% більше, ніж за аналогічний період 2023 року.
За даними Держмитслужби, найбільше імпортували в Україну за перші два місяці цього року товарів із Китаю – $2 млрд, Польщі – $1,1 млрд і Німеччини – $769 млн.
Експортували з України найбільше в Польщу – на $649 млн, Іспанію – на $624 млн, а також Китай – на $504 млн.
Як зазначено в повідомленні, у загальному обсязі ввезених у січні-лютому 2024 року товарів 67% становили машини, обладнання та транспорт – $3,5 млрд (під час митного оформлення до бюджету сплачено 25,3 млрд грн, що становить 31% надходжень митних платежів), продукція хімічної промисловості – $1,8 млрд (до бюджету сплачено 12,8 млрд грн, або 16% надходжень митних платежів) та паливо-енергетичні товари – $1,3 млрд (сплачено 20 млрд грн, або 24% надходжень).
До трійки найбільш експортованих з України товарів увійшли продовольчі товари – $4,5 млрд, метали та вироби з них – $726 млн, мінеральні продукти – $587 млн.
Згідно з повідомленням, за перші два місяці 2024 року під час митного оформлення експорту товарів, на які встановлено вивізне мито, до бюджету сплачено 47,96 млн грн.
Польські протестувальники з 13 березня планують відновити блокування вантажівок у напрямку пункту пропуску “Корчова-Краковець”, повідомляє Державна прикордонна служба України (Держприкордонслужба). “13 березня протестувальники планують відновити блокування вантажівок у напрямку пункту пропуску “Корчова-Краковець””, – ідеться в повідомленні Держприкордонслужби в Телеграм-каналі в понеділок.
У повідомленні також зазначено, що відсьогодні з “9.00 протестувальники не пропускатимуть вантажівки через пункт пропуску “Угринів” у напрямку Польщі. На виїзд із Польщі пропускатимуть по 4 вантажних автомобілі щогодини”. Раніше про це повідомляв речник Держприкордонслужби Андрій Демченко в ефірі загальнонаціонального телемарафону.
“На напрямку пунктів пропуску “Дорогуськ-Ягодин”, “Зосін-Устилуг”, “Долгобичув-Угринів”, “Хребене – Рава-Руська”, “Медика-Шегині” обмеження руху для вантажних транспортних засобів триває”, – наголошується в повідомленні Держприкордонслужби.
“Рух легкових транспортних засобів та автобусів на всіх напрямках не обмежується”, – зазначено в повідомленні.
Як повідомлялося з посиланням на Демченка, у ніч із 8 на 9 березня польські фермери припинили блокування напряму через пункт пропуску “Корчова-Краковець”, і на нього відтоді суттєво зросло навантаження, там також утворилися черги. “За ці останні дні ми бачимо інтенсивність руху саме цим пунктом пропуску… Тобто інтенсивність там досить висока з можливістю перетину кордону в обох напрямках. Але, звичайно, і на цьому напрямку черга залишається: станом на ранок це близько 600 вантажівок”, – розповів Демченко.
Антимонопольний комітет (АМКУ) виявив підстави для заборони на придбання DVL Telecom DVL Telecom, що входить до групи NJJ французького мільярдера Ксав’є Ньєля, контролю над групою “Лайфселл”.
Зокрема, в антимонопольному відомстві вважають, що необхідно перевірити відносини контролю самої lifecell і материнської компанії Turkcell з особою, до якої рішенням Ради національної безпеки і оборони України застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції).
“Під час розгляду заяв про придбання компанією “DVL Telecom” контролю над групою “Лайфселл” виникла необхідність перевірки відносин контролю учасників концентрації, зокрема групи “Лайфселл” і групи “Turkcell”, з особою, до якої застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) рішенням Ради національної безпеки та оборони України”, – повідомила прес-служба АМКУ в понеділок.
У повідомленні зазначено, що, розглянувши заяви про набуття контролю компанією “DVL Telecom” над ТОВ “Лайфселл”, ТОВ “Глобал Білгі” і ТОВ “Укртауер” (група lifecell), АМКУ виявив підстави для заборони зазначених концентрацій.
“З огляду на те, що концентрації у вигляді набуття компанією “DVL Telecom” контролю над ТОВ “Лайфселл”, ТОВ “Укртауер” та ТОВ “Глобал Білгі” становлять єдину транзакцію та відбуватимуться відповідно до одного договору купівлі-продажу, окремий дозвіл на набуття компанією “DVL Telecom” контролю над ТОВ “Глобал Білгі” також не може бути наданий Комітетом”, – зазначає АМКУ.
З огляду на викладене 7 березня 2024 року Комітет знову розпочав розгляд справ про концентрацію у вигляді набуття компанією “DVL Telecom” контролю над ТОВ “Лайфселл”, “Глобал Білгі” та “Укртауер”. Одночасно розпочато розгляд справи про узгоджені дії, які безпосередньо пов’язані зі здійсненням цих концентрацій, уточнили в прес-службі.
Раніше повідомлялося, що на засіданні 7 березня АМКУ дозволив компанії DVL Telecom набути контроль над компанією Datagroup Holding Limited (“Датагрупп-Воля”). Крім того, антимонопольне відомство дозволило узгоджені дії між компаніями NJJ UPAM (Париж, Франція), Lorimer II Ventures Limited (Нікосія, Кіпр), DVL Telecom (Париж, Франція) і фізичною особою – громадянином України у вигляді реалізації положень про утримання від конкуренції, передбачених розділом 19 акціонерної угоди, яку буде укладено між зазначеними суб’єктами строком на п’ять років.
Турецька компанія Turkcell 29 грудня 2023 року підписала договір про передачу 100% часток, а також усіх прав і боргів ТОВ “Лайфселл” (TM lifecell) – третього за величиною українського оператора мобільного зв’язку, зокрема компанії з аутсорсингу контакт-центрів ТОВ “Глобал Білгі” та провайдера послуг з оренди веж ТОВ “Укртауер” французькій інвестиційній компанії NJJ Capital.
Рішення про підписання договору рада директорів ухвалила 20 грудня, проте ще 9 травня вирішила не розкривати інформацію про можливу угоду. Turkcell уточнював, що номінальна ціна акцій “Лайфселл” – 12 млрд 711,849 млн грн, “Глобал Білгі” – 47,226 млн грн і “Укртауер” – 1 млрд 964,04 млн грн.
Уповноважені представники компанії NJJ Capital (Париж, Франція) і ТОВ “Глобал Білгі” (Київ, Україна) звернулися до Антимонопольного комітету (АМКУ) щодо видачі дозволу компанії NJJ Capital на опосередковане придбання частки в статутному капіталі “Глобал Білгі”, що забезпечує перевищення 50% голосів у вищому органі управління товариства, а також часток, які забезпечують перевищення 50% голосів у вищих органах управління “Лайфселл” та “Укртавер” до 29 грудня 2023 року. Заяви їм повернули, оскільки вони не відповідали встановленим комітетом вимогам.
23 січня 2024 року АМКУ отримав повторне звернення щодо придбання частки, яка забезпечує контроль у ТОВ “Лайфселл”, “Глобал Білгі” і ТОВ “Укртауер” від компанії DVL Telecom, яка входить до групи NJJ.
На думку учасників ринку, проблемою для завершення угоди може стати також частковий арешт часток компаній, що продаються, за звинуваченням на адресу підсанкційного Михайла Фрідмана, який опосередковано контролює міноритарну частку в Turkcell.
АТ “Виробниче підприємство “Техмаш” (Дніпро) планує спрямувати на виплату дивідендів у 2023 році 5 млн грн нерозподіленого прибутку з розрахунку 16,667 тис. грн на одну акцію номіналом 8 грн.
Згідно з опублікованим у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) проєктом рішення загальних зборів акціонерів АТ 11 квітня, дивіденди планується виплатити до 11 жовтня 2024 року.
За інформацією підприємства, у 2023 році, за попередніми даними, воно отримало 0,19 млн грн чистого прибутку проти 0,51 млн грн роком раніше, а нерозподілений прибуток на початок поточного року становив 76,13 млн грн.
За даними НКЦПФР на третій квартал 2023 року, 61% статутного капіталу АТ “ПП “Техмаш” належить його директору Олександру Коломойцю, ще чотири фізособи сумарно володіють 28% акцій. Статутний капітал товариства – 2,4 млн грн.
ПП “Техмаш”, за його інформацією, у 2023 році скоротило поточні зобов’язання на 22,5% порівняно з 2022 роком, до 47,76 млн грн, а довгострокові – до нуля порівняно з 1,9 млн грн.
Підприємству вдалося за рік знизити сумарну дебіторську заборгованість майже на 40% до 49,62 млн грн, а вартість активів загалом зменшилася на 17% до 134,62 млн грн. При цьому запаси зросли на 30% – до 31,15 млн грн, грошові кошти – на 29,7% до 18,56 млн грн.
Підприємство, за даними ресурсу Clarity-project, у 2023 році наростило чистий дохід від реалізації на 19,2% до 2022 року, до 165,28 млн грн.
На початок поточного року на ньому працювало 229 осіб – на 23% менше, ніж роком раніше.
Основна спеціалізація ПП “Техмаш” – монтаж технологічного обладнання, трубопроводів, виготовлення обладнання для різних галузей, зокрема конвеєрів (скребкових, стрічкових, гвинтових), ємнісного обладнання, металоконструкцій, аспіраційних повітропроводів.
Фондова біржа ПФТС (Київ) направила в Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) документи для запуску торгівлі валютними свопами, повідомляють на офіційній сторінці біржі в Facebоok.
“Щойно документи біржі буде зареєстровано НКЦПФР, біржа розпочне торги в режимі “Свопи з контролем ризиків” з урахуванням обмежень, встановлених Розрахунковим центром як центральним контрагентом”, – ідеться в повідомленні.
Зазначається, що наразі ПФТС уже узгодила специфікацію валютного свопу з Національним банком України (НБУ) і Правила функціонування багатостороннього торговельного майданчика (МТП) деривативних контрактів із кліринговою організацією “Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках” (РЦ, Київ).
Як уточнює пресслужба біржі, чинний регламент взаємодії ПФТС з РЦ вже містить необхідні положення про порядок обміну інформацією, необхідною для забезпечення виконання деривативних контрактів.
Зазначається, що торги намічено запустити з валютних свопів USD-UAH та EUR-UAH.
“Звертаємо увагу, що торговий доступ до режиму “Свопи з контролем ризиків” активується біржею після отримання інформації від ПАТ “Розрахунковий центр” про допуск відповідного учасника до клірингових операцій за деривативними контрактами”, – резюмувала прес-служба ПФТС у повідомленні.
Як повідомлялося, РЦ і “Українська біржа” (УБ, Київ), як організатор торгівлі, у другій декаді лютого цього року забезпечили укладення на біржі першого в Україні валютного свопу з контролем ризиків.
Відповідні правила торгівлі деривативами на МТП були затверджені НКЦПФР у вересні минулого року, а про запуск торгів валютними свопами з поставкою базового активу USD-UAH та EUR-UAH було заявлено 22 листопада після внесення їх до списку МТП.
“На початковому етапі за рішенням НБУ до торгів будуть допущені тільки банки, клієнтських операцій не передбачено, тільки банки у власних інтересах”, – зазначав голова правління РЦ Олег Ткаченко на презентації нового інструменту. Голова РЦ уточнював, що як забезпечення прийматимуть гривню, долар, євро та ОВДП, але не всіх ISIN, а тих, які погодить спеціальна робоча група.
Валютний своп – це поставочний деривативний контракт грошового ринку, умови якого передбачають продаж іноземної валюти зі зворотною купівлею на певну дату в майбутньому. Кліринг і розрахунки за контрактом проводить РЦ як центральний контрагент. Він гарантує своєчасне і в повному обсязі виконання умов свопу або, завдяки гарантійному забезпеченню, виплату сумлінній стороні компенсації (у вигляді штрафу), покликаної покрити можливі втрати, пов’язані з невиконанням перед нею зобов’язань за свопом.
Міжнародна ісламська торгово-фінансова корпорація (ITFC) та Узбекистан 6 березня 2024 року підписали угоди на полях зустрічі Арабської координаційної групи в Ташкенті.
Згідно з підписаним документом ITFC надасть Узбекистану кредитні кошти на суму 715 млн. доларів.
Кошти ITFC у розмірі 600 млн. доларів будуть спрямовані на підтримку торговельного фінансування, фінансування сільського господарства та продовольчої безпеки, а також зміцнення державних підприємств, малого та середнього бізнесу в критично важливих сферах, таких як фармацевтика, харчова промисловість, сільське господарство, текстиль і виробництво.
У рамках угоди мурабаху Узбекистан отримає 100 млн. доларів на закупівлю сільськогосподарської продукції для забезпечення цілорічної доступності пшениці, що допоможе стабілізувати ціни на пшеницю і місцевим фермерам.
Крім секторальної підтримки, ITFC також виділила 15 млн. доларів у співпраці з “АгроБанком” і його дочірнім банком “SmartBank”. Ця ініціатива спрямована на збільшення внеску приватного сектора в економічний розвиток Узбекистану шляхом надання торгових фінансових рішень. Спрямоване на підтримку секторів харчової промисловості, сільського господарства, виробництва та текстилю, це фінансування також призначене для заохочення фінансування зелених проєктів, відповідаючи цілям сталого розвитку.
Угоди підкреслюють прихильність ITFC не тільки соціально-економічному розвитку Узбекистану, а й сприянню регіональній економічній інтеграції через програму “Торговельна взаємодія Центральна Азія+” (TCCA+).
Ця програма спрямована на збільшення співпраці в галузі торгівлі та інвестицій серед шести країн, сприяючи економічному зростанню і стабільності в Центральній Азії.
