АТ «ОТП БАНК» та компанія Freedom Energy Ukraine уклали партнерську угоду, яка відкриває для українського бізнесу доступ до індивідуальної програми кредитування сонячної енергетики. Спеціальні умови партнерської програми дають змогу клієнтам отримати фінансування на встановлення СЕС на пільгових умовах зі стартовою ставкою від 0,01% річних.
«Ми розуміємо, що для бізнесу важливо отримати не лише якісне енергетичне рішення, а й максимально вигідні умови банківської підтримки. Саме тому наша партнерська програма дозволяє клієнтам стартувати з кредитування під 0,01% річних протягом перших чотирьох місяців, а далі користуватися компенсаційною ставкою 7%. Це унікальна можливість реалізувати проєкти з відновлюваної енергетики без значного навантаження на бюджет», – зазначила керівник проєктів та програм з альтернативних каналів продажів ОТП БАНК Ірина Кабанцева.
Умови партнерської програми (компенсаційна ставка 7%):
* Застосовується в межах державної програми «Доступні кредити 5-7-9%» за умови відповідності позичальника її вимогам.
Freedom Energy Ukraine має у своєму портфелі понад 100 успішно реалізованих проєктів по всій території України. Спеціалізується на встановленні сонячних електростанцій від 30 кВт, систем зберігання енергії та виконанні електромонтажних робіт будь-якої складності. Компанія забезпечує повний цикл реалізації проєктів: проєктування, постачання обладнання, монтаж, введення в експлуатацію та подальший сервісний супровід.
Freedom Energy Ukraine, OTP BANK, БИЗНЕС, КРЕДИТУВАННЯ, Сонячна енергетика
Фонд державного майна (ФДМ) України вдруге оголосив приватизацію ДП “Солевиварювальний Дрогобицький завод”, повідомив керівник підприємства Олег Петренко у Facebook.
“Фонд державного майна вдруге оголошує приватизацію нашого підприємства. Я, як керівник, підтримую приватизацію – вона може принести підприємству нові інвестиції та розвиток. Головне, щоб цей процес пройшов послідовно, прозоро, без кулуарних рішень і поспіху, який можуть підлаштувати під чиїсь інтереси”, – зазначив він.
Керівник підприємства зауважив, що Дрогобицька солеварня прибуткове підприємство і вже понад 600 років працює, зберігаючи традиційну технологію виварювання солі, і є одним із небагатьох таких виробництв в Європі.
“Дрогобицька сіль має майбутнє. І ми віримо, що його можна побудувати, не втративши того, що вже здобуто”, – підсумував Петренко.
ДП “Солевиварювальний Дрогобицький завод” працює з XIV століття та є одним із найстаріших безперервно діючих солевидобувних підприємств Європи. Підприємство видобуває природні розсоли та виробляє кухонну сіль за традиційною технологією. У 2024 році завод виготовив і реалізував 678,3 тонни солі.
За даними Opendatabot, у 2025 році виручка ДП “Солевиварювальний Дрогобицький завод” зросла на 40,3% – до 34,4 млн грн, а чистий прибуток – на 33,8%, до 849,2 тис. грн.
Металургійні підприємства України в липні 2026 року виробили 457 тис. тонн сталі, що на 21,3% менше, ніж у липні минулого року, і на 33,9% менше, ніж у червні, коли було вироблено 691 тис. тонн.
За підсумками місяця Україна посіла 26-те місце серед 70 країн, дані яких враховує Всесвітня асоціація виробників сталі World Steel Association (Worldsteel).
Загалом світове виробництво сталі в липні скоротилося значно менше — на 0,3% у річному вимірі, до 149,2 млн тонн. Таким чином, темпи падіння виробництва в Україні суттєво перевищили загальносвітові. Офіційні дані Worldsteel опубліковано 24 серпня 2026 року.
За січень-липень українські металургійні підприємства виплавили 4,023 млн тонн сталі, що на 5,6% менше, ніж за аналогічний період 2025 року. За підсумками семи місяців Україна посідає 24-те місце у світовому рейтингу.
Липневе падіння виявилося особливо різким порівняно з попереднім місяцем. Якщо в червні українські підприємства виробили близько 691 тис. тонн сталі, то вже в липні обсяг скоротився майже на 234 тис. тонн.
Це призвело й до погіршення позиції країни у світовому рейтингу: за підсумками семи місяців Україна посідає 24-те місце, тоді як безпосередньо в липні опустилася на 26-те.
Для порівняння: більшість найбільших виробників у липні збільшили обсяги виробництва. Індія наростила виробництво на 1,9%, США — на 4,4%, Південна Корея — на 6,4%, Туреччина — на 7%, Німеччина — на 3%, а В’єтнам — одразу на 34,7%. Китай, навпаки, скоротив виробництво на 3,6%. Росія, за офіційними даними Worldsteel, збільшила липневий обсяг виробництва на 3,3%, до оціночних 5,7 млн тонн.
За сім місяців 2026 року світове виробництво сталі склало 1,081 млрд тонн, знизившись на 0,6% у річному вимірі. Україна, з падінням на 5,6%, також демонструє значно слабшу динаміку, ніж світовий ринок загалом.
За підсумками 2025 року Україна виробила близько 7,4 млн тонн сталі. Згідно з актуальною річною таблицею Worldsteel, країна посідала 23-тє місце у світі проти 22-го місця у 2024 році.
World Steel Association об’єднує провідних виробників сталі, національні та регіональні галузеві асоціації та дослідницькі організації. На учасників асоціації припадає близько 85% світового виробництва сталі.
Валютна виручка України від експорту чорних металів у липні 2026 року становила 199,9 млн доларів, що майже на 32 % менше, ніж у червні, коли експорт приніс 293,6 млн доларів, свідчать дані Державної митної служби.
Таким чином, липень став помітно слабкішим за попередній місяць для українського металургійного експорту.
Загалом за січень-липень підприємства галузі отримали від експорту чорних металів $1,678 млрд, що на 7,6% менше, ніж за аналогічний період минулого року.
Водночас імпорт чорних металів у липні становив $176,4 млн. Різниця між експортом та імпортом таким чином скоротилася приблизно до $23,5 млн за місяць.
За сім місяців імпорт металів зріс на 7,2% — до $1,023 млрд.
Зниження липневої експортної виручки відбувається після двох років відновлення металургійного експорту. У 2024 році його вартість зросла на 16,9%, а в 2025 році — ще на 7,85%.
Валютна виручка України від експорту чорних металів у липні 2026 року становила 199,9 млн доларів, що майже на 32 % менше, ніж у червні, коли експорт приніс 293,6 млн доларів, свідчать дані Державної митної служби.
Таким чином, липень став помітно слабкішим за попередній місяць для українського металургійного експорту.
Загалом за січень-липень підприємства галузі отримали від експорту чорних металів $1,678 млрд, що на 7,6% менше, ніж за аналогічний період минулого року.
Водночас імпорт чорних металів у липні становив $176,4 млн. Різниця між експортом та імпортом таким чином скоротилася приблизно до $23,5 млн за місяць.
За сім місяців імпорт металів зріс на 7,2% — до $1,023 млрд.
Зниження липневої експортної виручки відбувається після двох років відновлення металургійного експорту. У 2024 році його вартість зросла на 16,9%, а в 2025 році — ще на 7,85%.
Агроекспорт України у серпні 2026 року очікується на рівні близько 1,33 млн тонн, що на 54% менше, ніж у липні, та може стати найнижчим показником для серпня за весь період повномасштабної війни, повідомила брокерська компанія Spike Brokers.
“Очікуваний серпневий експорт буде на 68% нижчим за середній серпневий експорт 2022-2025 років – 4,19 млн тонн, а також на 64% нижчим за попередній мінімум серпня періоду повномасштабної війни – 3,71 млн тонн у 2025 році”, – зазначили у компанії.
За даними брокерів, у першій половині серпня через усі види транспорту було експортовано 641,9 тис. тонн агропродукції, тоді як за весь липень – 2,889 млн тонн.
Частка морського транспорту у сукупному експорті скоротилася з 86,5% у липні до 51,4% у перші 15 діб серпня, тоді як частка залізниці зросла з 11,2% – до 38,5%.
Водночас збільшення частки залізничного транспорту не означає відновлення зернового потоку: експорт зерна залізницею скоротився на 68% порівняно з липнем та на 77% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
За поточний період серпня через західні переходи залізницею відвантажено 250 тис. тонн, що на 126% більше порівняно з відповідним періодом липня, тоді як у напрямку портів Великої Одеси – лише 53,2 тис. тонн, або на 94,5% менше.
“Приріст сухопутного напрямку компенсував лише близько 15% втрати морського портового потоку; навіть разом зі збільшенням експорту через Ізмаїл компенсація не перевищує 19%”, – зазначено у повідомленні.
Інтенсивність передачі зернових вагонів через західні переходи за перші 18 діб серпня зросла у 2,3 раза – до 160,6 вагона на добу проти 71,3 вагона у липні. Найбільшу інтенсивність мав румунський напрямок – 49,1 вагона на добу, далі Польща – 47,9 вагона, Словаччина – 34,8 вагона та Угорщина – 28,8 вагона.
Станом на 19 серпня у напрямку кордону перебувало 9,524 тис. вагонів, що на 21% більше, ніж наприкінці липня, зокрема, кількість зернових вагонів зросла до 979 із 369.
Ізмаїльський напрямок також нарощує перевезення, проте не може компенсувати втрату морського експорту: експортне перевезення зерна через Ізмаїл зросло з 10 тис. до 38,8 тис. тонн, тоді як у напрямку портів Великої Одеси скоротилося на понад 0,9 млн тонн.
