Фізичні особи-підприємці, зареєстровані в Києві, станом на липень 2026 року заборгували державі 2,61 млрд грн податків, що є найбільшим показником серед регіонів України, свідчать дані Державної податкової служби, проаналізовані Opendatabot.
На столицю припадає близько 16% усієї податкової заборгованості ФОП у країні, яка становить 16,6 млрд грн.
На другому місці — Одеська область із заборгованістю підприємців близько 1,6 млрд грн, на третьому — Київська область із 1,37 млрд грн.
У сукупності на Київ, Одеську та Київську області припадає приблизно третина всіх податкових боргів українських підприємців.
При цьому за кількістю боржників лідирує Київська область, де податковий борг мають 182,64 тис. ФОП. За рік їхня кількість збільшилася приблизно в 1,5 раза.
В Одеській області налічується 119,47 тис. підприємців-боржників, у Харківській — 101,5 тис.
Загалом в Україні податкову заборгованість мають близько 1,5 млн ФОП на загальну суму 16,6 млрд грн.
Джерело: Opendatabot, дані Державної податкової служби України станом на липень 2026 року.
Українські металургійні підприємства у січні-липні 2026 року скоротили валютну виручку від експорту чорних металів на 7,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до $1,678 млрд, свідчать дані Державної митної служби.
За січень-липень 2025 року експорт чорних металів приносив Україні $1,816 млрд.
Частка чорних металів у загальному товарному експорті країни також знизилася — до 6,95% з 7,79% роком раніше, тобто на 0,84 процентного пункту.
Водночас імпорт чорних металів в Україну продовжив зростати. За сім місяців він збільшився на 7,2% — до $1,023 млрд.
Таким чином, українська металургія у 2026 році одночасно зіткнулася зі зниженням експортної виручки та зростанням конкуренції з боку імпортної продукції.
Для порівняння: за підсумками 2025 року Україна, навпаки, збільшила виручку від експорту чорних металів на 7,85% — до $3,339 млрд, після зростання на 16,9% у 2024 році.
Джерело: Державна митна служба України, дані за січень–липень 2026 року.
Як повідомляє Еxperts.news, вартість алюмінію зросла на заключних торгах тижня після кількох днів підвищеної волатильності на тлі ризиків для поставок із Близького Сходу, змін у китайському експорті та очікувань можливого пом’якшення американських тарифів на канадський метал.
На Лондонській біржі металів 21 серпня ціна на алюміній подорожчала приблизно на 1,2% — до 3 242 доларів за тонну. Інші ринкові індикатори протягом дня показували рівень близько 3,23–3,25 тис. доларів за тонну.
За останній місяць метал подорожчав приблизно на 1,8%, а порівняно з рівнем річної давності алюміній залишається дорожчим майже на 24%.
Незважаючи на зростання під час останніх торгів, ціна значно відступила від максимуму початку червня. Тоді тримісячний алюміній на LME піднімався до $3 787,5 за тонну — максимального рівня приблизно за чотири роки. До середини серпня ціна опустилася приблизно до $3,27 тис. за тонну.
Головною причиною червневого стрибка стали перебої з поставками з Близького Сходу на тлі конфлікту з Іраном. До загострення ситуації держави Перської затоки забезпечували близько 10% світового виробництва первинного алюмінію. Додаткові проблеми виникали на підприємствах, що залежали від поставок газу.
Однак значну частину дефіциту компенсував Китай. У першому півріччі китайський експорт алюмінієвих сплавів майже подвоївся — до 238,5 тис. тонн, а поставки напівфабрикатів збільшилися на 18% — до 3,2 млн тонн. Водночас внутрішній попит Китаю залишався відносно слабким, тоді як виробництво первинного алюмінію перебувало на рівні, близькому до історично високих показників.
Китайські підприємства зараз працюють на межі встановленої Пекіном національної межі виробничих потужностей у 45 млн тонн на рік, що обмежує можливість подальшого швидкого розширення виробництва.
Ще одним фактором для ринку стали торговельні переговори між США та Канадою. За даними Reuters, сторони наблизилися до угоди, яка потенційно може знизити американські тарифи на канадський алюміній з 50% до 25%. Таке рішення здатне знову підвищити привабливість поставок канадського металу до США та скоротити обсяги, що надходять до Європи.
У результаті ринок алюмінію перебуває між двома протилежними тенденціями: відновлення та зростання китайських поставок обмежують ціни, тоді як геополітичні ризики, обмеження виробництва та торговельні бар’єри підтримують їх значно вище торішніх рівнів.
Раніше аналітичний центр Experts Club опублікував коротке відео про світове виробництво алюмінію в 1970–2024 роках. Згідно з аналізом центру, у 2024 році Китай виробив близько 43 млн тонн первинного алюмінію, або приблизно 60% світового обсягу. Далі йшли Індія — близько 4,2 млн тонн, Росія — 3,8 млн тонн, Канада — 3,3 млн тонн та ОАЕ — 2,7 млн тонн.
Переглянути короткий відеоролик Experts Club про світове виробництво алюмінію — https://youtube.com/shorts/cVVIjdMZL-w?si=dAUR8Purot4TxLsm
LME, АЛЮМИНИЙ, ВИРОБНИЦТВО, КИТАЙ, МИТО
Посольство України в Таїланді рекомендувало українським громадянам дотримуватися посилених заходів безпеки в південних провінціях Паттані, Яла та Наратхіват на тлі різкого загострення ситуації та серії одночасних нападів, що сталися в ніч на 23 серпня.
За даними тайських сил безпеки, ввечері 22 серпня у трьох південних провінціях було зафіксовано 51 інцидент, зокрема вибухи, підпали та пошкодження об’єктів інфраструктури. З них 22 інциденти сталися в Наратхіваті, 18 — у Ялі та 11 — у Паттані. У Наратхіваті спочатку повідомлялося щонайменше про двох поранених мирних жителів.
Напади були спрямовані, зокрема, проти магазинів, телекомунікаційної інфраструктури та інших об’єктів. У провінції Наратхіват після серії атак влада тимчасово ввела комендантську годину з 22:15 22 серпня до 06:00 23 серпня.
Вранці 23 серпня прем’єр-міністр і водночас міністр внутрішніх справ Таїланду Анутін Чарнвіракул скликав екстрену нараду керівників силових структур у зв’язку з масштабом нічних атак. Влада посилила заходи безпеки в регіоні.
Наслідки атак торкнулися й транспорту. Державна залізниця Таїланду тимчасово закрила ділянку між станціями Маруебо та Танйонг Мат у Наратхіваті після виявлення пошкоджень залізничного полотна внаслідок вибуху. Вранці також повідомлялося про нові вибухи в Паттані та Наратхіваті.
Посольство України рекомендувало громадянам, які вже перебувають у Паттані, Ялі або Наратхіваті, дотримуватися посилених заходів особистої безпеки та виконувати розпорядження місцевої влади. У разі загрози життю або здоров’ю українцям рекомендується звертатися на гарячу лінію посольства в Таїланді: +66 970 107 760.
Нинішнє загострення не пов’язане безпосередньо з конфліктом між Таїландом і Камбоджею, який розгортається на іншій ділянці кордону країни.
Паттані, Яла та Наратхіват розташовані на крайньому півдні Таїланду біля кордону з Малайзією. Це переважно мусульманські провінції, які історично входили до складу малайського султанату Патані.
У регіоні вже понад 20 років триває збройне сепаратистське протистояння. Основною повстанською організацією вважається Barisan Revolusi Nasional (BRN). З моменту нового спалаху конфлікту в 2004 році насильство забрало життя понад 7,8 тис. осіб. В останні місяці кількість нападів знову зросла.
Одним із найсерйозніших інцидентів став напад 22 липня на контрольно-пропускний пункт у Наратхіваті: озброєні люди відкрили вогонь і застосували саморобні вибухові пристрої, внаслідок чого загинули п’ятеро військовослужбовців-парамілітаріїв, були поранені цивільні особи. Після цього в провінції посилили спеціальні заходи безпеки.
Днем раніше, 21 липня, у Наратхіваті стався вибух автомобіля, начиненого вибухівкою, біля поліцейського об’єкта. Це був перший подібний автомобільний теракт у південному регіоні Таїланду у 2026 році.
Ще в червні в Ялі та Паттані два окремі вибухи призвели до поранень 11 поліцейських, а в Паттані озброєні люди атакували біомасову електростанцію, після чого одну з ключових ділянок автодороги тимчасово перекрили.
На тлі загрози, що зберігається, уряд Таїланду в липні в 85-й раз продовжив режим надзвичайного стану в значній частині Наратхівата, Паттані та Яли — з 20 липня до 19 жовтня 2026 року. При цьому з режину виключено низку спокійніших районів.
Водночас Бангкок намагається відновити політичний діалог. Новий головний переговірник Таїланду Танут Суванананда заявив у серпні про намір змінити підхід до мирного процесу з BRN, включаючи обговорення політичних вимог, елементів децентралізації та можливої амністії. Переговори за посередництва Малайзії ведуться з 2013 року, однак неодноразово переривалися.
Низка іноземних держав ще до нинішньої серії нападів рекомендувала уникати необов’язкових поїздок до Паттані, Ялу та Наратхівата. Наприклад, британське МЗС радить не їздити туди без крайньої необхідності через регулярні збройні напади поблизу малайзійського кордону.
Отже, попередження українського посольства пов’язане не із загальним погіршенням безпеки в усьому Таїланді, а з різким загостренням хронічного збройного конфлікту в трьох крайніх південних провінціях. Основні туристичні регіони країни — Бангкок, Пхукет, Паттайя, Самуї, Крабі та Чіангмай — знаходяться за межами цієї зони конфлікту.
Скай Банк (Київ) збільшив статутний капітал на 94,38 млн грн – до 367,55 млн грн шляхом підвищення номінальної вартості акцій за рахунок частини прибутку, отриманого за підсумками 2025 року.
Згідно з повідомленням банку в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), рішення про збільшення статутного капіталу річні загальні збори акціонерів банку ухвалили 28 квітня 2026 року.
Державну реєстрацію відповідних змін до статуту проведено 3 липня, а НКЦПФР 13 серпня зареєструвала випуск акцій.
Банк 20 серпня отримав від Центрального депозитарію цінних паперів повідомлення про депонування глобального сертифіката та внесення до системи депозитарного обліку інформації про нову номінальну вартість акцій.
Кількість голосуючих акцій банку після збільшення капіталу становить майже 3,54 млн штук, або 99,9358% загальної кількості акцій.
Згідно з даними Нацбанку, станом на 1 липня 2026 року Скай Банк за розміром загальних активів посідав 40-ве місце (4,28 млрд грн) серед 59 банків, а чистий прибуток фінустанови за перше півріччя року становив 27,34 млн грн.
Пасажиропотік через західний кордон України за тиждень з 15 по 21 серпня зріс на 1,8% — до 791,0 тис. – це рекордний показник від початку повномасштабної російської агресії, якщо не враховувати перші дні агресії, свідчать дані щоденної статистики Держприкордонслужби, за якими стежить агентство «Інтерфакс-Україна».
Попередній рекорд було встановлено в середині серпня 2025 року і становив 778 тис., але минулого року на цьому тижні пасажиропотік уже почав поступово скорочуватися.
Згідно з даними Держприкордонслужби, кількість перетинів кордону на виїзд цього тижня збільшилася до 391 тис. з 383 тис. тижнем раніше, на в’їзд – до 400 тис. з 394 тис.
Кількість транспортних засобів, що пройшли через пункти пропуску, також дещо збільшилася – до 145 тис. з 143 тис. минулого тижня, як і кількість машин з гуманітарними вантажами – до 466 з 459, але ці показники не є рекордними.
Найбільший потік на виїзд було зафіксовано в суботу (61 тис. на добу), на в’їзд – у неділю (65 тис.), тоді як найменший потік на виїзд – у вівторок (50 тис.), на в’їзд – у четвер (45 тис.).
За даними Державної прикордонної служби, станом на 21:00 суботи найбільше легкових автомобілів очікувало на проходження кордону з Польщею на виїзд у пункті пропуску (ПП) «Краковець» – 100, «Устилуг» – 60 та «Шегіни» – 50. Менші черги спостерігалися в ПП «Грушев» – 40 машин, ПП «Нижанковичі» – 20 та ПП «Рава-Руська» – 15.
Крім того, у ПП «Краковець» накопичилося 15 автобусів, у ПП «Смельниця» – 5, а у ПП «Шегині» у черзі стояли ще й 90 пішоходів, що трапляється дуже рідко.
На кордоні зі Словаччиною на ПП «Малий Березний» черга становила 25 автомобілів, на ПП «Ужгород» — 10.
На кордоні з Угорщиною 30 легкових автомобілів очікували на проходження кордону на ПП «Лужанка», 25 – на ПП «Тиса» та ще 20 – на ПП «Вилок».
На кордоні з Румунією 20 автомобілів скупчилися на ПП «Дяківці» та ще 10 – на ПП «Порубне».
Минулого року пасажиропотік через кордон цього тижня вже скоротився порівняно з піковим показником на 1,3% – до 768 тис., причому потік на виїзд був на 2 тис. більшим, ніж потік на в’їзд.
На цьому рівні він утримувався останній тиждень серпня, а потім різко скоротився в першій половині вересня з початком нового навчального року.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України, що розпочався з початком війни, змінився на приплив, який тривав до 23 вересня 2022 року і становив 409 тис. осіб. Однак з кінця вересня, можливо, під впливом новин про мобілізацію в Росії та «псевдореферендуми» на окупованих територіях, а потім — масових обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксувалося перевищення кількості тих, хто виїжджає, порівняно з кількістю тих, хто в’їжджає. Загалом з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни ця цифра сягнула 223 тис. осіб.
За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в’їзд на 25 тис., за третій — на 187 тис., за четвертий — на 221 тис., з початку п’ятого — на 77 тис., з яких 64 тис. — з початку літа.
Нацбанк у липневому звіті про інфляцію зберіг оцінку міграції з України минулого року на рівні 0,3 млн осіб через погіршення ситуації з безпекою наприкінці року та пом’якшення правил виїзду для молоді, але зазначив, що у 2024 році цей показник становитиме менше 0,5 млн. НБУ, як і раніше, прогнозує чистий відтік у 2026 році в розмірі 0,2 млн, тоді як чисте повернення, за його прогнозом, почнеться у 2027 році й становитиме близько 0,1 млн осіб, а у 2028 році збільшиться до 0,5 млн осіб.
За даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 30 червня 2026 року становила 5,159 млн, а загалом у світі — 5,687 млн порівняно з 5,213 млн та 5,687 млн відповідно станом на 30 квітня.
У самій Україні, за останніми даними ООН на липень 2026 року, налічується 3,80 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО) порівняно з 3,70 млн на січень цього року та 3,34 млн на липень 2025 року.
Перетини західного кордону України, тис.:
