Київська міськдержадміністрація створила тимчасову Комісію з вирішення проблемних питань, пов’язаних з діяльністю ПрАТ “ХК “Київміськбуд”, і затвердила її склад.
“Новостворена комісія насамперед вивчатиме та аналізуватиме проблемні питання, пов’язані з діяльністю холдингу. Комісія стане новим діючим і прозорим каналом зв’язку інвесторів будівництва житлових комплексів, забудовником яких є “Київміськбуд”, із представниками міської влади та громади”, – ідеться в прес-релізі КМДА.
Згідно з ним, комісію створено як тимчасово консультативно-дорадчий орган строком на 180 днів, однак за необхідності її повноваження можуть бути продовжені. Її очолив заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень, голова наглядової ради “Київміськбуду” Владислав Андронов. До її складу увійшли також представники структурних підрозділів КМДА та інвестори житлових комплексів.
Зазначається, що перше засідання комісії відбудеться протягом двох тижнів. На ньому, зокрема, розглянуть можливість залучення до роботи комісії народних депутатів, депутатів Київради, експертів та представників інших громадянських інституцій.
Як повідомлялося, мер столиці Віталій Кличко наприкінці грудня 2023 року доручив сформувати в стислі строки новий склад наглядової ради та правління ПрАТ “Київміськбуд”. Раніше глава компанії Ігор Кушнір заявив про звільнення з посади голови правління – президента компанії після 12 років роботи.
За підсумками аудиту “Київміськбуду”, проведеного компаніями ДП “Бейкер Тіллі Україна Консалтинг”, ТОВ “Аудиторська фірма НХД-АУДИТ” і ТОВ “Ернст енд Янг”, було встановлено відсутність ознак дій із доведення компанії до банкрутства, приховування фактів фінансової неспроможності або здійснення масових операцій пов’язаними особами. Водночас аудитори встановили, що діяльність “Київміськбуду” була порушена через зовнішні чинники: COVID-19, повномасштабну війну, фактор “Укрбуду”.
17 листопада 2023 року комісія затвердила проміжний звіт із рекомендаціями та пропозиціями щодо подальшої роботи забудовника, серед яких – здійснення закупівлі квартир в об’єктах “Київміськбуду”, розгляд можливості виділення фінансової позики або докапіталізації компанії. Також ТКК рекомендувала Київській міськраді звернутися до Кабінету міністрів щодо компенсації “Київміськбуду” сумарного запланованого збитку, пов’язаного із завершенням реалізації проєктів будівельної корпорації “Укрбуд”, у сумі 2,28 млрд грн.
29 січня 2024 року заступника голови КМДА Владислава Андронова призначено головою наглядової ради ПрАТ “ХК “Київміськбуд” замість Миколи Поворозника. У лютому-2024 новосформована наглядова рада призначила головою правління – президентом компанії її віцепрезидента Василя Олійника.
ХК “Київміськбуд” створено на базі майна державної комунальної будівельної корпорації “Київміськбуд” 1994 року шляхом об’єднання в її статутному капіталі контрольних пакетів акцій 28 підприємств та інших активів. До складу ХК входять 40 АТ, у яких компанія володіє акціями, шість дочірніх підприємств і 51 підприємство на правах асоційованого члена.
Основним акціонером ПрАТ “ХК “Київміськбуд”, згідно з даними Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), є Київська міськрада (80%).
Український виробник індивідуальних залізобетонних конструкцій (ЗБК) компанія “Обербетон”, що має завод у Житомирі, побудує другий завод із виробництва великогабаритних ЗБК на території Микулинецької міськради в Тернопільській області, повідомляють на сторінці громади у Facebook.
Згідно з повідомленням, наприкінці минулого тижня відбулася перша робоча зустріч представників інвестора з місцевим активом, на якій було презентовано виробничі потужності та продукцію майбутнього заводу.
Найближчим часом планується підписання меморандуму та початок підготовчих і будівельних робіт на ділянці.
“Понад два роки ми спільно з інвестиційним офісом області намагалися залучити в громаду як зарубіжних, так і вітчизняних інвесторів. Визначальне значення у виборі інвестором нашої громади відіграла наявність земельної ділянки з розвиненою інфраструктурою, резерву потужностей, логістики, людського ресурсу”, – зазначається в повідомленні.
При цьому уточнюється, що компанія-інвестор тривалий час підшукувала варіанти для будівництва другого заводу ЗБК, і розглядала, зокрема, можливість розміщення в Тернопільській, Львівській, Волинській, Рівненській, Івано-Франківській областях.
“Завдяки таким потужним інвесторам загальна сума прямих інвестицій у регіон збільшиться більш ніж на 1 млрд грн і буде створено понад 150 нових робочих місць. Це одна з найбільших інвестицій у Тернопільській області”, – йдеться в повідомленні громади.
Як очікується, середня зарплата на заводі становитиме щонайменше 20-22 тис.грн.
Інших параметрів проєкту в повідомленні не наводять, але зазначають, що продукція буде аналогічною тій, що випускається на заводі “Обербетон-інвест” у Житомирі.
За інформацією на сайті компанії, побудований 2008 року завод “Обербетон-інвест” – одне з найбільших підприємств України, має у своєму розпорядженні повний комплекс обладнання провідних європейських компаній.
Серед реалізованих проєктів – торговельні та торговельно-розважальні комплекси (зокрема супермаркети Novus і гіпермаркет “Ашан”, ТРЦ “Оазис” у Києві, будівельні гіпермаркети “Епіцентр” у Києві та Херсоні), об’єкти логістичного та промислового призначення, житлові та адміністративні комплекси, сільгосппідприємства.
ТОВ “Обербетон-Інвест” зареєстровано в Житомирі 2007 року зі статутним капіталом 433,78 млн грн, власником 100%, за даними YouControl, є зареєстрована на Кіпрі “Обербетон Холдінгз Лімітед”, а кінцевим бенефіціаром – громадянин Ізраїлю Яків Фількенштейн.
Центральний офіс розташований у Києві.
За даними системи Сlarity, у січні-вересні минулого року ТОВ “Обербетон-Інвест” отримало 31,4 млн грн чистого прибутку – на 10% менше, ніж за той самий період 2022 року, за зростання чистого доходу на 7% – до 213,5 млн грн.
Водночас, згідно зі звітом компанії на сайті, у 2022 році вона скоротила чистий прибуток у 9 разів до довоєнного 2021 року – до 32,2 млн грн за падіння чистого доходу на третину – до 259 млн грн.
На початок 2023 року на підприємстві працювало понад 220 осіб.
Світові центробанки в січні, за попередніми оцінками World Gold Council (WGC), закупили в золотовалютні резерви 39 тонн золота.
Це більш ніж удвічі перевищує уточнені обсяги грудня (16,9 тонн) і робить січень восьмим поспіль місяцем приросту, зазначає у своєму огляді аналітик WGC Крішан Гопол.
Найбільшими покупцями в січні знову стали Туреччина (11,8 тонни) і Китай (10 тонн). Також закуповували золото в резерви Індія (8,7 тонни), Казахстан (6,2 тонни), Йорданія (3,1 тонни), Чехія (1,7 тонни) та інші.
Про істотні продажі повідомив тільки ЦБ РФ (3,1 тонни, за даними WGC). Це повторює тенденцію, що склалася з 2021 року, зазначає Гопол: зниження запасів приблизно на 3 тонни з подальшим поповненням. “Ми вважаємо, що ця активність пов’язана з програмою карбування монет у країні”, – пояснює він.
В умовах сучасних викликів, пов’язаних зі збереженням життя та здоров’я в умовах воєнного часу, набуває великого значення підготовка журналістів до ефективних дій в екстремальних ситуаціях. Саме тому у Києві, на базі аналітичного центру “Experts Club”, пройшов черговий семінар-практикум із надання домедичної допомоги для представників мас-медіа.
Організатори, серед яких “Experts Club”, мережа медичних центрів ADONIS, а також благодійні фонди “Help For Ukraine” та “Фонд Громади Приірпіння”, підкреслили важливість навичок першої допомоги для журналістів, особливо тих, чия діяльність відбувається в ризикованих умовах.
Семінар включав лекції та практичні заняття, які проводила лікарка-анестезіологиня Мар’яна Болюк. Учасники навчилися основам базової підтримки життя, методам зупинки кровотеч, а також накладенню турнікетів. Таке навчання є вкрай важливим, враховуючи статистику постраждалих серед журналістів в умовах воєнних конфліктів.
“Війна значно підвищила ризики для журналістів, тому розвиток навичок першої допомоги має стати частиною їх професійного розвитку. Наші колеги постійно стикаються з ризиком і несуть велику відповідальність. Тому ми прагнемо забезпечити їх не лише інформацією, але й засобами для збереження життя”, – підкреслив засновник “Experts Club” Максим Уракін.
За словами Уракіна, подібні ініціативи планується розширювати, залучаючи більше як представників медіаспільноти, так і інших професій, що під час війни пов’язані з підвищеним ризиком. Це, в свою чергу, сприятиме не тільки збереженню життя журналістів, але й допоможе у наданні першої допомоги постраждалим до прибуття медичних працівників.
“В умовах, коли інформаційне поле переповнене новинами з фронту, професійна підготовка журналістів до дій в надзвичайних ситуаціях стає невід’ємною частиною їх відповідальності перед суспільством”, – зазначила, виконавчий директор БФ “Фонд Громади Приірпіння” Тетяна Лаговська.
В свою чергу, волонтер Олександр Голіздра підкреслив, що освіченість і підготовленість журналістів не тільки сприятимуть їх власному безпеці, але й підвищать ефективність їхньої роботи в складних умовах, що є ключовим для інформування суспільства та підтримки загальної безпеки.
Проект “Experts Club” планує розширювати свою програму, залучаючи більше журналістів та блогерів. Навчання у цій критично важливій сфері повинне стати стандартом для представників медіа, адже в умовах конфлікту роль журналіста в суспільстві стає все більш важливою та небезпечною. Розвиток та підтримка таких ініціатив є кроком до підвищення рівня безпеки суспільства.
EXPERTS CLUB, URAKIN, БОЛЮК, ГОЛІЗДРА, ДОМЕДИЧНА_ДОПОМОГА, ЖУРНАЛІСТИ, ЗМІ, Лаговська, ПЕРША_ДОПОМОГА, Фонд громади Приірпіння
Страхова компанія “Княжа Лайф Вієнна Іншуранс Груп” (Київ) у 2023 році зібрала 64,4 млн грн страхових платежів, що на 6,69% більше, ніж за період 2022 року.
Про це повідомляється на сайті рейтингового агентства “Стандарт-Рейтинг”, яке підтвердило рейтинг фінансової стійкості/кредитний рейтинг компанії на рівні “uaAA+” за підсумками 2023 року.
Обсяг страхових виплат і відшкодувань, здійснених компанією за 2023 рік, становив 34,352 млн грн, що в 2,1 раза перевищило обсяг виплат за 2022 рік. Таким чином, рівень виплат страховика зріс на 26,21 п.п. – до 53,38%.
Аквізиційні витрати страховика за 2023 рік знизилися на 6,55% порівняно з 2022 роком – до 9,459 млн грн.
Чистий прибуток страховика за 2023 рік становив 35,128 млн грн, тоді як за підсумками 2022 року було отримано чистий збиток. Це пояснюється перерахунком показників 2022 року з метою їхньої порівнянності у зв’язку з першим застосуванням МСФЗ 9 і МСФЗ 17.
Активи компанії на 1 січня 2024 року зросли на 12,65% – до 797,322 млн грн, власний капітал показав приріст на 40,24% – до 274,978 млн грн, зобов’язання – на 2,07%, до 522,344 млн грн, кошти та їхні еквіваленти знизилися на 30,09% – до 2,504 млн грн (скорочення пов’язане зі збільшенням поточних фінансових інвестицій).
Агентство зазначає, що станом на початок 2024 року власний капітал компанії покривав 52,64% зобов’язань страховика, а 0,48% його зобов’язань було забезпечено грошовими коштами та їх еквівалентами.
За минулий рік страховик сформував портфель фінансових інвестицій в обсязі 783,353 млн грн, що включав банківські депозити (133,2 млн грн), а також інвестиції в ОВДП (650,153 млн грн). Таким чином, на початок 2024 року ліквідні активи (грошові кошти та їх еквіваленти, банківські депозити та ОВДП) покривали 150,45% зобов’язань страховика, що свідчить про дуже високий рівень забезпеченості компанії ліквідними активами.
РА підкреслює, що високий рівень зовнішньої підтримки компанії забезпечує її акціонер – міжнародна страхова група зі штаб-квартирою в Австрії Vienna Insurance Group Wiener Städtische Versicherung AG., що представлена 50 компаніями в 30 країнах і є лідером страхового ринку Центральної та Східної Європи.
Агрохолдинг “Кернел” у жовтні-грудні 2023 року спрямував додаткові інвестиції на відновлення перевалки рослинних олій у порту “Чорноморськ”, яка довго простоювала і яку придбав у липні 2023 року, що дало змогу в січні 2024 року почати навантаження першого судна із соняшниковою олією.
“Це стало важливою віхою у відродженні підприємства”, – повідомляється в квартальному звіті “Кернел”, оприлюдненому на Варшавській фондовій біржі.
У ньому також зазначається, що в грудні 2023 року “Кернел” завершив придбання за $24,75 млн 100% корпоративних прав у ТОВ “Рені-Ойл” – терміналі в порту “Рені” з перевалки соняшникової олії з одноразовим зберіганням 15 тис. тонн олії. Вказується, що цей актив, розташований на Дунаї, має важливе значення для групи, забезпечуючи можливість експорту соняшникової олії навіть у разі блокади портів Чорного моря.
Згідно зі звітом, у грудні 2023 року “Кернел” придбала балкер вантажопідйомністю 50 тис. тонн зерна, який став третім судном у флоті компанії і значно доповнив транспортно-логістичні можливості групи.
Крім того, у грудні 2023 року “Кернел” запустив п’яту когенераційну теплоелектростанцію на одному зі своїх олійноекстракційних заводів, встановлена потужність якої становить 21 МВт, що сприяє підвищенню стійкості до ризику потенційного відключення електроенергії.
“Відповідно до плану група веде роботи по введенню в експлуатацію нового сучасного заводу з переробки олійних культур, розташованого в Хмельницькій області, який заплановано ввести в експлуатацію навесні 2024 року. На момент публікації цього звіту вже почалися пусконалагоджувальні роботи. Завод потужністю 1 млн тонн насіння соняшнику на рік стане найбільшим в Україні”, – зазначено також у документі.
У ньому уточнюється, що в жовтні-грудні 2023 року на інвестиції з придбання основних засобів пішло $41 млн, включно з купівлею Supramax-балкера.
Як повідомлялося, в серпні минулого року “Кернел” повідомив про купівлю за $19,4 млн складських потужностей для перевалки рослинних олій у порту “Чорноморськ”, а також за $24,75 млн – терміналу з перевалки соняшникової олії в порту “Рені” (обидва – Одеська обл.).
“Одноразове зберігання соняшникової олії в обсязі 105 тис. тонн дасть змогу групі не зупиняти роботу переробних заводів у разі перебоїв у транспортуванні, як це було у 2022-2023 фінансових роках, і згладжувати логістику”, – коментував тоді агрохолдинг ці придбання. “Кернел” додавав, що розширення інфраструктури має “життєво важливе значення” для агрохолдингу напередодні введення в експлуатацію Старокостянтинівського олійноекстракційного заводу (ОЕЗ) у Хмельницькій області.
Чистий прибуток “Кернела” за 2023 ФР склав $299 млн, тоді як попередній рік компанія завершила з чистим збитком $41 млн. Виручка агрохолдингу за 2023ФР скоротилася на 35% – до $3,455 млрд, проте EBITDA зросла в 2,5 раза – до $544 млн.
За перше півріччя 2024ФР чистий прибуток “Кернел” впав у 3,6 раза до першого півріччя 2023ФР – до $102 млн, а EBITDA – удвічі, до $223 млн за зниження виручки на 16% – до $1,59 млрд.
