Дев’ять європейських держав — Бельгія, Франція, Німеччина, Греція, Італія, Мальта, Нідерланди, Португалія та Швейцарія — звернулися до Європейської комісії з проханням продовжити дію тимчасового механізму, що полегшує роботу нової системи реєстрації в’їзду та виїзду (Entry/Exit System, EES) на зовнішніх кордонах Шенгенської зони.
Система EES передбачає обов’язкову електронну реєстрацію громадян країн, що не входять до ЄС, під час перетину кордону, включаючи сканування обличчя та зняття відбитків пальців. За даними країн-ініціаторів звернення, перші місяці експлуатації системи виявили серйозні проблеми в ряді аеропортів та прикордонних пунктів: зросли черги, збільшився час проходження контролю та навантаження на прикордонні служби.
Чинний тимчасовий механізм дозволяє у виняткових випадках не збирати біометричні дані, зберігаючи при цьому електронну реєстрацію мандрівників. Дев’ять країн вважають, що відмова від цього заходу зараз може призвести до нових збоїв у роботі прикордонної інфраструктури.
Для громадян України це питання має безпосереднє практичне значення, оскільки українці також належать до мандрівників із країн, що не входять до ЄС, і підпадають під дію EES під час короткострокових поїздок до Шенгенської зони.
Якщо Єврокомісія погодиться продовжити дію тимчасового механізму, це може:
знизити ризик тривалих черг на популярних пунктах пропуску та у великих аеропортах ЄС, особливо в періоди масових поїздок; зменшити ймовірність затримок під час перетину кордону українськими туристами, водіями, діловими мандрівниками та сезонними працівниками;
дати країнам ЄС більше часу для технічного доопрацювання системи без призупинення її роботи.
При цьому українцям не слід розраховувати на скасування біометричної реєстрації. EES залишається обов’язковою системою, і в більшості випадків під час в’їзду до Шенгенської зони громадянам України доведеться проходити фотографування та здачу відбитків пальців під час першого перетину кордону після запуску системи.
Експерти зазначають, що продовження спрощеного режиму радше означає більш гнучке застосування правил у проблемних пунктах пропуску, ніж зміну вимог до самих мандрівників.
Система EES є частиною ширшої реформи контролю зовнішніх кордонів ЄС і в перспективі має замінити традиційне проставлення штампів у паспортах електронною фіксацією всіх в’їздів і виїздів громадян третіх країн.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду відмовив народному депутату, п’ятому президенту України Петру Порошенку у задоволенні позову про скасування санкцій, запроваджених рішенням Ради національної безпеки та оборони.
Таке рішення оголосила колегія суддів у п’ятницю.
Як повідомлялося, 13 лютого 2025 року президент України Володимир Зеленський підписав указ про рішення РНБО від 12 лютого «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)». Згідно з додатком до документа, санкції введено щодо п’яти фізичних осіб: Порошенка, Ігоря
Коломойського, екс-власника банку «Фінанси і Кредит» Костянтина Жеваго, колишнього співвласника ПриватБанку Геннадія Боголюбова та екс-депутата Віктора Медведчука.
Порошенко оскаржив санкції у Верховному суді. 17 квітня суд розпочав розгляд позовної заяви в присутності народних депутатів України, а також дипломатів із місії Європейського Союзу, представників посольств Німеччини, Польщі, Австрії, Швеції, Литви та Данії. Представники Порошенка наголошують, що санкції накладені незаконно щодо громадянина України, який перебуває в країні, тоді як «терористом» його вважає лише Росія. Отже, жодних підстав для санкцій відповідно до закону немає.
19 травня стало відомо, що ЄСПЛ прийняв до розгляду справу Порошенка. Як повідомив захисник політика Ілля Новіков, адвокати подали ще дві скарги: першу – щодо оскарження санкцій, а другу – щодо порушення розумних строків розгляду справи.
Національний поштовий оператор АТ “Укрпошта” в першому півріччі 2026 року отримав прибуток до оподаткування 122 млн грн, тоді як за аналогічний період минулого року збиток до оподаткування склав 318,8 млн грн, а за перший квартал цього року – 204,8 млн грн.
“Операційний прибуток (EBITDA), а це показник без урахування продажу майна, амортизації та курсових коливань, склав 293 млн грн, майже у 6 разів перевищивши плановий”, – написав генеральний директор компанії Ігор Смілянський у Facebook.
У першому півріччі 2025 року EBITDA був від’ємним – 100 млн грн, тоді як у першому кварталі цього року він став позитивним – 25,4 млн грн.
“І цей результат ми маємо попри поранення та загибель наших працівників, втрату сотень нових автомобілів, пошкодження й втрату сортувальних центрів, щоденні атаки на відділення”, – наголосив очільник компанії.
За його словами, капітал компанії на середину цього року перевищив 2,3 млрд грн порівняно із 2,2 млрд грн на початок року.
Зазначається, що зростання кількості посилок рік до року в червні 2026 року досягло від 12% до 17%.
“Зростання кількості посилок рік до року в червні 2026-го, залежно від сегмента, склало від 12% до 17%, що свідчить про зростання довіри клієнтів”, – наголосив гендиректор.
Серед інших досягнень він виділив своєчасність доставки на рівні 98%, входження в топ-3 серед поштових операторів світу за якістю міжнародної доставки та 50%+ частку на надзвичайно конкурентному ринку міжнародних відправлень в Україні.
“Ми запустили “Укрпошта.Аптека” по всій країні та вперше в історії України забезпечили можливість розраховуватися банківською карткою у 100% населених пунктів”, – додав Смілянський.
Решта показників діяльності за перше півріччя поки відсутні.
Напередодні Смілянський повідомляв про розширення мережі поштоматів швидкої видачі. Зокрема, послугу відкрито у Львівській та Івано-Франківській областях. Також розпочато їх встановлення у прифронтових Харківській, Сумській та Полтавській областях. Раніше відповідні поштомати були вже відкриті в Одесі, Вінниці, Хмельницькому, Миколаєві, Києві (122 відділення) , Дніпрі, Запоріжжі та Кропивницькому.
Як повідомлялось, за січень-березень 2026 року компанія отримала чистий збиток 204,8 млн грн, що на 1,1 млн грн, або 0,5%, більше за аналогічний період 2025 року, тоді як її виручка зросла на 1,1% – до 13 млрд 118,42 млрд грн.
Антимонопольний комітет України дозволив ПрАТ “Київстар” набути контроль над ТОВ “Гігаклауд” – хмарний провайдер GigaCloud.
Відповідне рішення АМКУ ухвалив 9 липня 2026 року.
GigaCloud – хмарний провайдер, заснований у 2016 році, який спеціалізується на наданні відповідних сервісів бізнесу. Серед клієнтів компанії є агрохолдинг Kernel, Нафтогаз та інші.
Наприкінці травня під час “Business breakfast з Володимиром Федоріним” президент та СЕО “Київстар” Олександр Комаров відмовився коментувати можливу купівлю компанії GigaCloud, але також зазначив зацікавленість групи в укріпленні позицій в хмарному бізнесі.
“Це один зі стратегічних напрямків. Це може відбуватися органічно, тому що ми є великим партнером Microsoft – ми розбудовуємо власну хмару на сьогоднішній день. Це може відбуватися також неорганічно, якщо ми будемо бачити привабливі цілі”, – наголосив Комаров.
У червні 2025 році мобільний оператор запустив власний хмарний сервіс для українських користувачів Kyivstar Cloud, що доступний для малого, середнього та великого бізнесу, а також для організацій держсектору.
У І кварталі 2026 року “Київстар” збільшив прибуток EBITDA на 28,5% – до 7,5 млрд грн, тоді як виручка зросла на 31,3% – до 13,9 млрд грн.
СК “Експрес Страхування” у червні 2026 року виплатила 64,2 млн грн страхових відшкодувань, що на 56,3% більше, ніж за аналогічний період 2025 року, повідомляється на сайті компанії.
За договорами КАСКО клієнтам відшкодовано 48,5 млн грн, що на 50,7% перевищує показник червня 2025 року. Водночас кількість врегульованих страхових подій за договорами КАСКО скоротилася на 13,7%.
Компанія зазначає, що у червні зафіксувала тенденцію до суттєвого зростання середнього розміру страхового відшкодування, що відображає подальше подорожчання відновлювального ремонту автомобілів. Так, середня вартість врегулювання одного страхового випадку за договорами КАСКО зросла на 74,6% порівняно з червнем минулого року.
Значну динаміку продемонстрували виплати за договорами ОСЦПВ: у червні 2026 року вони склали 15,2 млн грн – на 78,6% більше, ніж за аналогічний період торік.
На відміну від КАСКО, у цьому сегменті зростання виплат підкріплено збільшенням кількості врегульованих подій на 16,7%, а також вищою середньою вартістю відшкодування збитків потерпілим (+53,1%).
За іншими видами страхування клієнтам виплачено 546,2 тис. грн, що на 34,1% більше, ніж у червні минулого року.
СК “Експрес Страхування” засновано в 2008 році. Входить до складу групи компаній “УкрАВТО”. Спеціалізується на автомобільному страхуванні.
Компанія має понад 300 страхових агентів по всій Україні та активно розширює мережу партнерських СТО.
