Агрохолдинг “Кернел” у жовтні-грудні 2023 року спрямував додаткові інвестиції на відновлення перевалки рослинних олій у порту “Чорноморськ”, яка довго простоювала і яку придбав у липні 2023 року, що дало змогу в січні 2024 року почати навантаження першого судна із соняшниковою олією.
“Це стало важливою віхою у відродженні підприємства”, – повідомляється в квартальному звіті “Кернел”, оприлюдненому на Варшавській фондовій біржі.
У ньому також зазначається, що в грудні 2023 року “Кернел” завершив придбання за $24,75 млн 100% корпоративних прав у ТОВ “Рені-Ойл” – терміналі в порту “Рені” з перевалки соняшникової олії з одноразовим зберіганням 15 тис. тонн олії. Вказується, що цей актив, розташований на Дунаї, має важливе значення для групи, забезпечуючи можливість експорту соняшникової олії навіть у разі блокади портів Чорного моря.
Згідно зі звітом, у грудні 2023 року “Кернел” придбала балкер вантажопідйомністю 50 тис. тонн зерна, який став третім судном у флоті компанії і значно доповнив транспортно-логістичні можливості групи.
Крім того, у грудні 2023 року “Кернел” запустив п’яту когенераційну теплоелектростанцію на одному зі своїх олійноекстракційних заводів, встановлена потужність якої становить 21 МВт, що сприяє підвищенню стійкості до ризику потенційного відключення електроенергії.
“Відповідно до плану група веде роботи по введенню в експлуатацію нового сучасного заводу з переробки олійних культур, розташованого в Хмельницькій області, який заплановано ввести в експлуатацію навесні 2024 року. На момент публікації цього звіту вже почалися пусконалагоджувальні роботи. Завод потужністю 1 млн тонн насіння соняшнику на рік стане найбільшим в Україні”, – зазначено також у документі.
У ньому уточнюється, що в жовтні-грудні 2023 року на інвестиції з придбання основних засобів пішло $41 млн, включно з купівлею Supramax-балкера.
Як повідомлялося, в серпні минулого року “Кернел” повідомив про купівлю за $19,4 млн складських потужностей для перевалки рослинних олій у порту “Чорноморськ”, а також за $24,75 млн – терміналу з перевалки соняшникової олії в порту “Рені” (обидва – Одеська обл.).
“Одноразове зберігання соняшникової олії в обсязі 105 тис. тонн дасть змогу групі не зупиняти роботу переробних заводів у разі перебоїв у транспортуванні, як це було у 2022-2023 фінансових роках, і згладжувати логістику”, – коментував тоді агрохолдинг ці придбання. “Кернел” додавав, що розширення інфраструктури має “життєво важливе значення” для агрохолдингу напередодні введення в експлуатацію Старокостянтинівського олійноекстракційного заводу (ОЕЗ) у Хмельницькій області.
Чистий прибуток “Кернела” за 2023 ФР склав $299 млн, тоді як попередній рік компанія завершила з чистим збитком $41 млн. Виручка агрохолдингу за 2023ФР скоротилася на 35% – до $3,455 млрд, проте EBITDA зросла в 2,5 раза – до $544 млн.
За перше півріччя 2024ФР чистий прибуток “Кернел” впав у 3,6 раза до першого півріччя 2023ФР – до $102 млн, а EBITDA – удвічі, до $223 млн за зниження виручки на 16% – до $1,59 млрд.
Страхова компанія “Універсальна” (Київ) у 2023 році зібрала 1,891 млрд грн грн чистих страхових премій, що на 56,3% більше, ніж за 2022 рік, повідомляється на сайті рейтингового агентства “Стандарт-Рейтинг”.
Агентство підтвердило кредитний рейтинг/рейтинг фінансової стійкості (надійності) СК “Універсальна” на рівні “uaААА” за національною шкалою на підставі аналізу роботи за вказаний звітний період.
Згідно з оприлюдненими даними, за 2023 рік компанією було зібрано 2,005 млрд грн валових премій, що на 42,87% перевищило обсяг премій, отриманих за аналогічний період 2022 року.
Надходження від фізичних осіб за звітний період зросли на 42,59% – до 905,272 млн грн, а від перестраховиків – у 2,19 раза, до 2,267 млн грн. Незважаючи на приріст премій від фізичних осіб, за підсумками 2023 року юридичні особи переважали в клієнтському портфелі компанії. При цьому, за результатами діяльності протягом 2023 року, найбільші частки премій надійшли від страхування наземного транспорту (крім залізничного) – 32,22%, а також медичного страхування (безперервне страхування здоров’я) – 28,53%.
Страхові платежі, відправлені перестраховикам, за 2023 рік знизилися на 41,01% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 114,046 млн грн. Коефіцієнт участі перестраховиків у страхових преміях знизився на 8,09 п.п. – до 5,69%.
Обсяг страхових виплат, здійснених СК “Універсальна” за 2023 рік зріс більш ніж удвічі порівняно з 2022 роком – до 700,220 млн грн. Таким чином, рівень виплат збільшився на 10,16 п.п. – до 34,92%.
Агентство також зазначає, що у звітний період чистий прибуток компанії знизився на 25,04% – до 142,040 млн грн, операційний прибуток на 44,1% – до 104,9 млн грн.
Активи страховика на 1 січня 2024 року зросли на 19,68% – до 1,471 млрд грн, власний капітал показав приріст на 23,16% – до 755,312 млн грн, зобов’язання – на 16,22%, до 716,005 млн грн, грошові кошти та їхні еквіваленти знизилися на 26,84% до – 172,546 млн грн.
РА зазначає, що станом на звітну дату СК “Універсальна” сформувало портфель поточних фінансових інвестицій в обсязі 987,923 млн грн, що складався з банківських депозитів (640,063 млн грн) та ОВДП (347,860 млн грн). Відтак грошові кошти та їхні еквіваленти покривали 24,10% зобов’язань компанії, ліквідні активи (грошові кошти, банківські депозити та ОВДП) у 1,62 раза перевищували зобов’язання страховика, а показник покриття зобов’язань своїм капіталом у компанії становив 105,49%.
СК “Універсальна” має міжнародний склад акціонерів, зокрема Європейський банк реконструкції та розвитку володіє 30% акцій і Fairfax Financial Holdings Limited – 70% акцій.
Fairfax Financial Holdings Limited (Канада) – холдингова компанія, яка через свої дочірні компанії займається переважно страхуванням від нещасних випадків, страхуванням майна та управлінням інвестиціями.
АТ “Укртелеком”, найбільший український оператор фіксованого зв’язку, згідно з даними неаудійованої фінансової звітності у 2023 році, отримало дохід 5 млрд грн, що на 10% менше за показник попереднього року.
Як повідомляють у пресрелізі компанії в понеділок, її EBITDA торік становила понад 1 млрд грн, рентабельність за EBITDA знизилася на 1,3 відсоткового пункту (п.п.) – до 21,1%.
У повідомленні наголошується, що збитки компанії від наслідків російської агресії сягають 2,8 млрд грн і зумовлені переважно економічним знеціненням операційних активів і втратою активів на тимчасово окупованих територіях на суму понад 700 млн грн. Зокрема, внаслідок бойових дій було пошкоджено близько 260 будівель компанії, а близько 50 зруйновано повністю.
Капітальні інвестиції “Укртелекому” за 2023 рік становили понад 500 млн грн, водночас попри війну продовжилася реалізація проєктів із розбудови оптичної мережі та інвестиції в захищеність власної інфраструктури від кібератак, зазначається в повідомленні.
У зазначений звітний період було прокладено майже 5,3 тис. км волоконно-оптичного кабелю і до кінця 2023 року компанія забезпечила понад 2 млн домогосподарств у всіх областях країни можливістю користуватися сучасними послугами оптичної мережі. Загалом база користувачів оптичного інтернету компанії зросла на 15% порівняно з 2022 роком, що забезпечило зростання доходів у цьому сегменті на 18%, ідеться в повідомленні.
Згідно з ним, у 2023 році “Укртелеком” інвестував 20 млн грн, відновивши 430 км оптичних ліній і 16 км мідних ліній зв’язку, відновив функціонування 10 регіональних вузлів зв’язку. До оптичної інфраструктури “Укртелекому” було підключено понад 150 медичних і 185 навчальних закладів. Загалом понад 1,25 тис. медичних і майже 1,7 тис. навчальних закладів уже мають доступ до високошвидкісного оптичного інтернету. Інтернет-доступ забезпечено на рівні 90% населених пунктів національного покриття компанії станом на 24 лютого 2022 року.
Дохід від комерційної оренди нерухомості, вивільненої завдяки модернізації мережі, склав понад 500 млн грн, що на 35% більше, ніж у 2022 році.
Зазначається також, що у 2023 році “Укртелеком” сплатив понад 1,35 млрд грн податків і зборів до бюджетів усіх рівнів, спрямувавши на потреби захисників близько 210 млн грн благодійної допомоги. У рамках ініціативи “Сталевий фронт Ріната Ахметова” компанія передала захисникам десятки БПЛА, серед яких і безпілотні авіаційні комплекси “Валькірія” та “Лелека”, сотні дронів, тисячі спеціальних засобів управління військом, медичних засобів, сотні автомобілів.
У лавах ЗСУ служать майже 400 співробітників “Укртелекому”, наголошується в прес-рлізі.
“Укртелеком” – найбільший оператор фіксованого зв’язку в Україні. Значну частину його клієнтів становлять держоргани, навчальні, адміністративні та медичні установи, аварійні служби. Компанія є провайдером швидкісного фіксованого інтернету, що має найширше покриття. Інтернет від “Укртелеком” є майже в 4 тисячах населених пунктів країни і функціонує в 90% з них. Також, “Укртелеком” є єдиним учасником і засновником ТОВ “ТриМоб” – постачальника послуг рухомого (мобільного) зв’язку в стандарті UMTS/WCDMA.
З 2013 року компанія приєдналася до бізнесу SCM.
Виручка “Укртелекому” за дев’ять місяців 2023 року склала 3,14 млрд грн, що на 6,1% менше, ніж за аналогічний період 2022 року. Чистий прибуток становив 242,39 млн грн проти збитку 755,18 млн грн за 9 місяців 2022 року.
Засновник і глава компанії Tesla Ілон Маск втратив першу сходинку в списку найбагатших людей світу через зниження акцій його компанії, пише MarketWatch.
Лідером у рейтингу вперше з кінця 2021 року став засновник і колишній глава онлайн-рітейлера Amazon.com Inc. Джефф Безос, його статки оцінюють у $200 млрд. Маск посідає друге місце з показником $198 млрд. На третій сходинці розташувався француз Бернар Арно, керівник LVMH, зі статками в $197 млрд.
У 2024 році статки Маска знизилися на $31 млрд, тоді як Безос розбагатів на $23,4 млрд, незважаючи на продаж приблизно 50 млн акцій Amazon на суму близько $8 млрд. Йому, як і раніше, належить близько 9% паперів компанії.
Акції Tesla в понеділок впали в ціні на 7,2%, з початку року капіталізація виробника електромобілів скоротилася приблизно на чверть. Ціна паперів Amazon напередодні опустилася на 0,4%, а з початку поточного року ринкова вартість компанії збільшилася на 17%.
Середньомісячна заробітна плата штатних працівників у четвертому кварталі 2023 року зросла на 7,2% до третього кварталу 2023 року і становила 19 231 грн, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
Як зазначило статвідомство, порівняно з четвертим кварталом 2022 року її зростання становило 16,7%.
За даними Держстату, за рік середньомісячна заробітна плата найсильніше зросла в будівництві – на 45,3%, до 14 925 грн, у сфері тимчасового розміщення та організації харчування – на 39,4%, до 13 539 грн, операцій із нерухомістю – на 36,7%, до 16 997 грн, на підприємствах транспорту, поштової та кур’єрської служби – на 36,4%, до 20 212 грн,
У промисловості зростання становило 25,7%, до 20262 грн, у фінансовій і страховій діяльності – 24%, до 37477 грн, у сфері інформації та телекомунікацій – 23,3%, до 41 326 грн, наданні інших видів послуг – 20,9%, до 20 581 грн.
У сфері оптової та роздрібної торгівлі, за даними Держстату, зафіксовано збільшення зарплати – на 18,8%, до 21 797 грн, адміністративного обслуговування – на 18,4%, до 15 567 грн, у професійній, науковій і технічній діяльності – на 13, 8%, до 25 860 грн, у сільському господарстві – на 12,3%, до 15 569 грн, у держуправлінні та обороні – на 12,2%, до 28 516 грн, в охороні здоров’я – на 5,2%, до 15 651 грн, у сфері мистецтва, спорту та розваг – на 3,6%, до 14 431 грн, в освіті – на 0,5%, до 13 500 грн.
Дані наведено без урахування тимчасово окупованих територій Російською Федерацією та частини територій, на яких ведуться (велися) бойові дії.
Україна змогла з початку війни збільшити експорт через порти на Дунаї в шість разів – до 33 млн тонн, але має намір наростити його ще на 2-7 млн, заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
“Наша мета розширити експортну спроможність дунайського кластера з 33 млн тонн у 2023 році до 35-40 млн тонн у 2024 році”, – сказав прем’єр на пресконференції в понеділок.
За його словами, також розглядають можливість запуску контейнерних перевезень Дунаєм, що також збільшить експортні можливості і створить альтернативу сухопутним шляхам.
Шмигаль нагадав, що протягом двох років війни в Дунайському кластері було відкрито більше ніж 20 нових точок перевалки, що й забезпечило збільшення вантажообігу в 6 разів порівняно з 2021 роком.
