Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” у січні-лютому поточного року збільшив випуск прокату в 2 рази порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 395,3 тис. тонн з 196 тис. тонн.
Згідно з інформацією підприємства, виплавка сталі за цей період зросла в 2,25 раза – до 471,1 тис. тонн, чавуну – на 75,7%, до 512,3 тис. тонн.
У лютому на “Запоріжсталі” було вироблено 248,8 тис. тонн чавуну, 235,4 тис. тонн сталі, відвантажено 198,5 тис. тонн прокату.
Як повідомлялося, “Запоріжсталь” у 2023 році наростила випуск прокату на 57,2% порівняно з 2022 роком – до 2 млн 54,7 тис. тонн, сталі на 65,4% – до 2 млн 466,9 тис. тонн, чавуну – на 35,3%, до 2 млн 718,9 тис. тонн.
“Запоріжсталь” – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого користується широким попитом у споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу.
“Запоріжсталь” перебуває в процесі інтеграції в групу “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%).
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Акціонери страхової компанії “Форте Лайф” (Київ) на зборах 23 лютого ухвалили рішення про збільшення статутного капіталу на 31 млн грн до 48 млн грн, повідомляється в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України (НКЦПФР).
При цьому зазначається також, що номінальна вартість однієї акції становить 1 тис. грн, ціна розміщення – 4,541 тис. грн.
Мета розміщення цінних паперів: приведення розміру статутного капіталу у відповідність до норм закону України “Про страхування”. Отримані кошти планується спрямувати на розміщення на депозитних рахунках у банківських установах, придбання облігацій внутрішньої державної позики, придбання інших активів, прийнятних відповідно до закону України “Про страхування” та нормативно-правових актів Національного банку.
У повідомленні також уточнюється, що розміщення акцій може призвести до зміни власника великого пакета акцій емітента. На момент ухвалення рішення власником 99,8% статутного капіталу товариства є Оксана Кулешина.
Як повідомлялося, СК “Форте Лайф” (раніше – СК “Страховий союз життя”), зареєстрована 2005 року, спеціалізується на наданні послуг у сфері страхування життя.
У лютому 2021 року компанія повідомила, що ТОВ “Аструм Україна”, яке володіє 99% акцій страхової компанії “Форте Лайф” (Київ), скоротило свій пакет акцій до 0%, власником цього пакета акцій стала Оксана Кулешина.
З моменту російського вторгнення 24 лютого 2022 року і дотепер на румунський ринок вийшло понад 775 українських компаній, тільки за 2023 рік розпочало роботу в Румунії понад 300 українських компаній, повідомив президент Торгово-промислової палати Румунії (The Chamber of Commerce and Industry of Romania, CCIR) Міхай Дарабан (Mihai Daraban) агентству “Інтерфакс-Україна”.
“Від самого початку агресії CCIR підтримав релокацію українських компаній. Залежно від секторів діяльності ми вважаємо, що переїзд буде своєчасним рішенням для українського бізнесу, оскільки в румунській економіці є сектори, які можуть прийняти нові компанії”, – повідомив він.
Серед понад 300 українських компаній, які розпочали роботу в Румунії 2023 року, значна частина представляє IT-сектор (121 компанія), на другому місці за популярністю – сервісні послуги (47), на третьому – будівельні роботи житлових і нежитлових будівель (33). Є також компанії, що здійснюють торгівлю, автомобільні перевезення товарів, а також консалтинг у сфері бізнесу та управління.
Загалом, за даними Державної митної служби України, співпраця наших країн зросла більш ніж удвічі з 2022 року. Імпорт із Румунії в Україну зріс за підсумками 2023 року до $1,6 млрд (із $0,8 млрд 2021 року та $1,5 млрд 2022 року), у товарному вираженні – до 1,1 млн тонн (0,5 млн тонн 2021-го та 1,1 млн тонн за 2022-й). Експорт з України до Румунії за підсумками 2023 року становить $3,8 млрд ($1,5 млрд 2021-го і $3,9 млрд 2022 року), 11,7 млн тонн (3,4 млн тонн 2021-го та 11 млн тонн 2022-го).
За словами Дарабана, румунські компанії зацікавлені в розвитку в Україні таких галузей, як зелена енергетика, інформаційні технології, оборонна промисловість і транспорт, промисловість будівельних матеріалів, технології з доданою вартістю та аеронавтика.
Минулого року між ТПП України та ТПП Румунії було підписано меморандум, яким, зокрема, було передбачено створення та спільне управління платформою використання економічних можливостей, пов’язаних із майбутнім відновленням України. Однак, як повідомили в CCIR, платформа все ще перебуває у стадії розробки.
“Наразі ми не маємо необхідної інформації щодо конкретних проєктів реконструкції та їхньої пріоритетності, оскільки це прерогатива української влади. Прагматично оцінюючи складну ситуацію в Україні, Торгово-промислова палата Румунії підтримує постійний діалог з румунськими компаніями, які висловили зацікавленість бути частиною процесу відновлення України. Завдяки співпраці з ТППУ ми зможемо об’єднати ці компанії з українськими колегами, коли це дозволить ситуація”, – повідомив Дарабан.
Він підтвердив, що поточна ситуація загострила проблеми, з якими стикаються румунські компанії на українському ринку.
“Важливо більше працювати над прозорістю динаміки економічного середовища в Україні, надаючи міжнародній бізнес-спільноті детальнішу інформацію про митне та податкове законодавство, нормативну та загальну правову базу України. Крім того, більший акцент на нормальній конкурентоспроможності, передбачуваності та інструментах захисту іноземних інвестицій в Україні зможе підвищити інтерес румунського бізнесу до українського ринку”, – прокоментував він.
Торгово-промислова Палата Румунії (www.ccir.ro), створена 1868 року, охоплює мережу 42 територіальних торгово-промислових палат, зокрема двосторонні торговельні палати та професійні асоціації; працює в напрямі створення стабільного ділового клімату, сприятливого для розвитку приватного сектору та для консолідації стійкого, відкритого ринку.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що в рамках реформування уряду передбачається скоротити кількість міністерств на третину.
“Ведемо роботу зі зміни формату уряду. Зокрема, скорочення кількість кількість міністерств. Хочемо скоротити кількість міністерств на третину, скоротити кількість державних службовців”, – сказав Шмигаль на прес-конференції в Києві в понеділок.
Також прем’єр зазначив, що влада працює над створенням сильного Центру уряду, де будуть зосереджені допоміжні, адміністративні функції.
“Міністерства повинні мати невелику кількість дуже хороших спеціалістів, які формуватимуть державну політику, а Центр уряду буде надавати юридичну підтримку в кадровій, бухгалтерсько-фінансовій сфері, а також Центр уряду повинен швидко готувати документи для того чи іншого міністерства”, – додав він.
Як повідомлялося, міністр Кабінету міністрів Олег Немчінов допускає запуск Центру уряду до 2025 року.
На конкурс із відбору незалежних членів наглядової ради НАЕК “Енергоатом” подано понад 40 заявок, повідомив в.о.голови правління компанії Петро Котін.
“Наскільки я знаю, заявок понад 40. Ми вітаємо, що охочих увійти до наглядової ради “Енергоатома” так багато. Багато і представників міжнародних організацій, і приватних осіб”, – сказав Котін журналістам на заході, присвяченому другій річниці окупації російськими військовими Запорізької АЕС (4 березня 2022 року).
Водночас він зазначив, що процес відбору членів наглядової ради може тривати близько місяця.
“І після цього ми сподіваємося отримати наглядову раду. Ми стільки до цього йшли. Будемо працювати по-новому”, – прокоментував Котін.
Як повідомлялося, приймання заявок на конкурс із добору членів НР “Енергоатому” закінчується 4 березня.
Страхова компанія “Княжа Вієнна Іншуранс Груп” (Київ) у 2023 році зібрала 1,992 млрд грн страхових платежів, що на 62,13% більше, ніж за 2022 рік, повідомляється на сайті рейтингового агентства “Стандарт-Рейтинг” в інформації про підтвердження рейтингу фінансової стійкості / кредитного рейтингу страховика на рівні “uaAA+” за підсумками зазначеного періоду.
Як повідомляється на сайті РА, за цей період надходження від фізичних осіб у страховика зросли на 58,98%, до 1,427 млрд грн, а від перестраховиків – на 94,23%, до 3,970 млн грн. За підсумками 2023 року частка фізичних осіб у брутто-преміях компанії становила 71,65%, а частка перестраховиків – 0,20%.
Страхові платежі, відправлені перестраховикам, за 2023 рік зросли на 68,76% порівняно з 2022 роком – до 698,056 млн грн. Таким чином, коефіцієнт участі перестрахувальних компаній у страхових преміях збільшився на 1,37 п.п. до 35,04%.
Чисті премії компанії збільшилися на 58,77% – до 1,294 млрд грн, а зароблені премії – на 40,54%, до 1,122 млрд грн.
Обсяги страхових виплат і відшкодувань, здійснених СК “Княжа ВІГ” за 2023 рік зросли на 55,39% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 634,159 млн грн. Рівень виплат зменшився на 1,38 п.п. – до 31,83%.
РА також зазначає, що за підсумками 2023 року діяльність страховика була прибутковою, а його фінансові результати суттєво покращилися. Зокрема, фінансовий результат від операційної діяльності становив 29,920 млн грн, а чистий прибуток становив 80,540 млн грн, тоді як за підсумками 2022 року страховиком було отримано чистий та операційний збиток.
Станом на 1 січня 2024 року активи збільшилися на 33,56% – до 1,782 млрд грн, власний капітал – на 25,19%, до 448,703 млн грн, зобов’язання показали приріст на 36,63% – до 1,334 млрд грн, грошові кошти та їхні еквіваленти збільшилися на 0,75% – до 50,045 млн грн.
Агентство також зазначає, що станом на 1 січня 2024 року страховик здійснив фінансові інвестиції в обсязі 939,367 млн грн, що складалися з ОВДП (73,78% портфеля інвестицій), а також депозитів у банках, що мають високий рівень кредитного рейтингу (26,22% портфеля).
ПрАТ “СК “Княжа Вієна Іншуранс Груп” входить до складу НФГ Vienna Insurance Group Ukraine, основним акціонером якої є Vienna Insurance Group AG Wiener Versicherung Gruppe (Австрія). До групи також входять ПрАТ “СК “Українська страхова група” – 100%, “ПрАТ “СК “Княжа ЛАЙФ Вієнна Іншуранс Груп” – 97,8%, ТОВ “УСГ Консалтинг” – 50,7%, ТОВ “ВІГ Сервісез Україна” – 78,7%, ТОВ “Асистанська компанія “Українська служба допомоги” -100%.
